Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 24.11.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 24.11.2017
╢ВРОПА МОЖЕ ВИКОРИСТАТИ ДОСВ╤Д УКРА╥НИ ДЛЯ ЗАХИСТУ В╤Д РОС╤╥

Укра╖н╕ до перемоги в г╕бридн╕й в╕йн╕ з Рос╕╓ю ще далеко, але пром╕жн╕ п╕дсумки – вт╕шн╕…

Прем’╓р-м╕н╕стр Велико╖ Британ╕╖ Тереза Мей днями фактично п╕дсумувала позиц╕ю Заходу щодо п╕дривно╖ д╕яльност╕ Рос╕╖: мовляв, ми зна╓мо, чого ви хочете ╕ цього не допустимо. Про що йшлося – очевидно: про втручання Рос╕╖ у внутр╕шню пол╕тику та вибори пров╕дних кра╖н демократичного св╕ту. Адже тепер про це можна говорити впевнено: Рос╕я втручалась у вибори США (п╕дтримувала Трампа ╕ “гасила” Кл╕нтон), п╕дбурювала проголошення незалежност╕ Каталон╕╓ю, втручалась в процес прийняття р╕шення про вих╕д Велико╖ Британ╕╖ з ╢вросоюзу, ман╕пулювала мешканцями Н╕дерланд╕в п╕д час референдуму стосовно асоц╕ац╕╖ Укра╖ни з ╢С…
╤ це далеко не все. За ╕нформац╕╓ю, яка була оприлюднена м╕жнародною правозахисною орган╕зац╕╓ю Freedom House, протягом 2017 року Рос╕я використала дез╕нформац╕ю та ман╕пуляц╕╖ громадською думкою п╕д час вибор╕в у 18 кра╖нах св╕ту. Зауважте, менш н╕ж за один р╕к!
Завдяки розсл╕дуванням: факта втручання Рос╕╖ у вибори президента США; уряд╕в ╤спан╕╖ та Британ╕╖, внутр╕шньому розсл╕дуванню, що пров╕в Facebook, - уже в╕домо, яким чином усе в╕дбувалось. Але питання протид╕╖ ╕нформац╕йн╕й агрес╕╖ Рос╕╖ все ще залиша╓ться в╕дкритим. За наявно╖ ╕нформац╕╖, лише адм╕н╕страц╕╖ соц╕альних мереж Facebook та Twitter вже виконують роботу над помилками. Але ж чи буде цього достатньо для припинення рос╕йсько╖ к╕берагрес╕╖?..
Рос╕я атаку╓ по вс╕х фронтах, а не лише через соц╕альн╕ мереж╕. Тож ╕ вир╕шувати проблему мають ус╕, а не лише адм╕н╕стратори Facebook та Twitter. Тим часом, за чотири роки рос╕йсько╖ г╕бридно╖ в╕йни проти Укра╖ни ми здобули величезний досв╕д.

╤нформац╕йна агрес╕я Рос╕╖: кожн╕й кра╖н╕ - “╕ндив╕дуальний п╕дх╕д”

Конгрес США п╕д час слухань про розсл╕дування втручання Рос╕╖ у вибори в Америц╕, оприлюднив приклади рос╕йсько╖ пол╕тично╖ реклами у Facebook та документи, що п╕дтверджують ╖╖ ф╕нансування з рахунк╕в, заре╓строваних на територ╕╖ Рос╕╖. Частина була направлена на дискредитац╕ю Х╕лар╕ Кл╕нтон, ╕нша частина - на розпалювання ворожнеч╕ м╕ж м╕сцевими та ╕мм╕грантами та м╕ж американцями, як╕ або п╕дтримують, або не п╕дтримують м╕грац╕йну пол╕тику США.
В день референдуму у Велик╕й Британ╕╖ щодо виходу з╕ складу ╢вропейського Союзу в соц╕альн╕й мереж╕ Twitter було опубл╕ковано понад 30 тисяч пост╕в з рос╕йських акаунт╕в, як╕ в той чи ╕нший спос╕б п╕дштовхували британц╕в проголосувати за само╕золяц╕ю. А загалом п╕д час Brexit були зад╕ян╕ понад 150 тисяч акаунт╕в.
Схожа ситуац╕я була ╕ з референдумом в Каталон╕╖ - Рос╕я ус╕ляко п╕дтримувала “борц╕в за незалежн╕сть”. Але пров╕дну роль в ╕нформац╕йн╕й кампан╕╖, за оф╕ц╕йною ╕нформац╕╓ю ╕спанського уряду, в╕д╕гравали не соц╕альн╕ мереж╕, а сайти каталонських сепаратист╕в - як╕ пропагували ╕де╖ незалежност╕, публ╕кували адреси пункт╕в для голосування ╕ навчали, як протистояти пол╕ц╕╖ в день референдуму. У зв’язку з тим, що “дом╕вкою” ус╕х цих сайт╕в була Рос╕я, ╕спанськ╕ правоохоронц╕ не змогли ╖х заблокувати. А ск╕льки було постраждалих п╕д час сутичок в Каталон╕╖? Понад 800 ос╕б! От вам ╕ Рос╕я...

Якщо ╕нформац╕йна агрес╕я - це рос╕йський танк, то де ж ╓вропейська протитанкова граната?

Зараз неозбро╓ним оком видно, що Зах╕д просто неготовий протид╕яти ц╕й навал╕. “Лакмусовим пап╕рцем” в цьому питанн╕ стала позиц╕я м╕льярдера ╕ власника Facebook Марка Цукерберга щодо втручання РФ у вибори в США. Ще до серпня 2017-го адм╕н╕страц╕я Facebook просто не в╕рила, що пропаганда з Рос╕╖ поширювалась в соц╕альн╕й мереж╕. В╕дтак Цукерберг ╕ заявляв, що система протид╕╖ працю╓ добре, а пол╕пшувати механ╕зми контролю ми не будемо, бо свобода слова - наша основна ц╕нн╕сть.
Дал╕ - ще краще! Коли стало в╕домо, що Рос╕я таки поширювала через Facebook пропагандистськ╕ матер╕али, ╕з заявою оф╕ц╕йно виступив кер╕вник служби безпеки Facebook Алекс Стамос, а не сам засновник, який зазвичай ╕ ╓ рупором мереж╕ у глобальних питаннях. Стамос, серед усього ╕ншого заявив, що ц╕ акаунти “ймов╕рно керувались з Рос╕╖” - тобто може й так, а може й н╕.
Щоб запоб╕гти масовому поширенню рос╕йсько╖ пропаганди, Марк Цукерберг оприлюднив 9 нововведень, як╕ збира╓ться запровадити у Facebook. Головне, що планують робити адм╕н╕стратори Facebook - роз╕братись з тим, як Рос╕я втручалась у вибори в США, а саме - досл╕дити “фейков╕” стор╕нки. Сам процес публ╕кац╕╖ ╕нформац╕╖ ма╓ стати прозор╕шим - читач матиме змогу переглянути проф╕ль замовника пол╕тично╖ реклами, ус╕ його публ╕кац╕╖ та, в раз╕ необх╕дност╕, - заблокувати розповсюджувача. Також Facebook плану╓ очистити пол╕тичну рекламу в╕д погроз та агрес╕╖. Система, яка це робитиме, буде модерн╕зована - зб╕льшать к╕льк╕сть шаблон╕в “агресивних” новин.
Можливо, так╕ зм╕ни потр╕бн╕, але загальну ситуац╕ю це не виправить. Бо докор╕нно н╕чого не зм╕ниться. А в к╕берв╕йн╕, як ╕ в будь-як╕й ╕нш╕й в╕йн╕, спочатку виникають засоби нападу, а вже пот╕м - захисту. Протитанкову гранату було винайдено як в╕дпов╕дь на застосування танку, а не навпаки. К╕берагресору, Рос╕╖, зокрема, н╕чого не заважа╓ об╕йти нов╕ «пастки» Facebook, або ж придумати ╕нш╕ способи поширення неправдиво╖ ╕нформац╕╖.

Про брехню Рос╕╖ тепер в╕домо все ╕ вс╕м. ╤ в тому числ╕, завдяки укра╖нцям

А чому б Заходу не взяти до уваги укра╖нськ╕ здобутки в протид╕╖ онлайновим атакам Рос╕╖? Чотирир╕чний досв╕д г╕бридно╖ в╕йни з Рос╕╓ю показав, що захист громадян в╕д пропаганди ма╓ бути всеохопним - в╕д ╕нтернет-видань до соц╕альних мереж та телебачення. ╤ займатись ним мають не лише урядов╕ структури, а й громадянськ╕ ╕н╕ц╕ативи. Якщо про д╕яльн╕сть у напрямку ╕нформац╕йно╖ безпеки СБУ, к╕берпол╕ц╕╖ та ╕нших структур в╕домо багато, то громадськ╕ об’╓днання дещо недооц╕нен╕. А користь в╕д них для Укра╖ни також неабияка. ╤ ось чому...
В березн╕ 2014-го року, коли Укра╖на в повн╕й м╕р╕ в╕дчула смак рос╕йсько╖ брехн╕ в ЗМ╤, в якост╕ протид╕╖ був створений проект “StopFake”. ╤н╕ц╕атором стала сп╕льнота Могилянсько╖ школи журнал╕стики. Спочатку метою проекту були перев╕рка та спростування неправдиво╖ ╕нформац╕╖ щодо под╕й в Укра╖н╕ - ╢вромайдану та окупац╕╖ Рос╕╓ю Криму та Донбасу, але пот╕м StopFake трансформувався в ╕нформац╕йний хаб, де анал╕зу╓ться кремл╕вська пропаганда як явище. Нараз╕ матер╕али проекту публ╕куються десятьма мовами - англ╕йською, французькою, ╕тал╕йською та ╕ншими - тож ╕ д╕знатись про кремл╕вську брехню може ледве не кожен.
Ще одним прикладом ╓ волонтерська орган╕зац╕я InformNapalm, яка також поширю╓ св╕тов╕ ╕нформац╕ю про рос╕йську пропаганду. Вт╕м, нараз╕ ця орган╕зац╕я позиц╕ону╓ себе як м╕жнародна, а св╕тове визнання отримала через висв╕тлення под╕й рос╕йського втручання в громадянську в╕йну в Сир╕╖. Останньою гучною справою стало розсекречення персонально╖ ╕нформац╕╖ член╕в так звано╖ “групи Вагнера” - рос╕йських найманц╕в, що воювали спочатку на Донбас╕, а пот╕м в Сир╕╖.
Неабияких втрат завдало агресору об’╓днання укра╖нських хакер╕в “Укра╖нський к╕беральянс”. За ╖хньо╖ допомоги Служба безпеки Укра╖ни отримала ╕нформац╕ю про сотн╕, а може ╕ тисяч╕ рос╕йських найманц╕в, що воюють на боц╕ ЛДНР. “Вишенькою на торт╕” став злам укра╖нськими хакерами сайт╕в М╕ноборони Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та особисто╖ пошти пом╕чника Пут╕на Владислава Суркова, з яко╖ багато що стало в╕домо про кремл╕вськ╕ плани ╕ кремл╕вських попл╕чник╕в.
Сп╕льн╕ зусилля силових структур та громадських ╕н╕ц╕атив принесли усп╕х. Про перемогу говорити рано - ворожа пропаганда все ще пос╕да╓ вагоме м╕сце в ╕нформац╕йному пол╕ Укра╖ни, але пор╕вняно з минулими роками, цей вплив в╕дчутно зменшився. Про це св╕дчить статистика. Наприклад, якщо взяти найактуальн╕шу тему - переб╕г в╕йськових д╕й, то все б╕льше укра╖нц╕в обирають укра╖нськ╕ ЗМ╤, як основне джерело. Частка таких людей продовжу╓ зб╕льшуватись з 83% в 2015 роц╕ до 88% в 2017-му.
Неабияк на протид╕ю рос╕йськ╕й пропаганд╕ вплинула ╕ заборона рос╕йських соц╕альних мереж в Укра╖н╕. Наприклад, той-таки “Вконтакт╓” був найпопулярн╕шою соц╕альною мережею. Що зм╕нилося? Якщо в жовтн╕ 2016-го року цим серв╕сом користувався 31,1% мешканц╕в Укра╖ни, то п╕сля блокування, в червн╕ 2017-го - лише 2,4% (це саме т╕, хто знайшли спос╕б об╕йти блокування рос╕йських ресурс╕в). Також зм╕ни в╕дбулись ╕ в питанн╕ дов╕ри рос╕йським ЗМ╤ - в 2015 роц╕ ╖м дов╕ряла десята частина укра╖нц╕в, а в 2017-му - менше 1%...
Нещодавно колишн╕й високопосадовець Пентагону Майкл Карпентер заявив, що досв╕д кра╖н-сус╕д╕в Рос╕╖ був в╕дкинутий, адже не був добре в╕домий. ╤ це була помилка, адже ан╕ адм╕н╕страц╕я соц╕альних мереж, ан╕ урядовц╕ повн╕стю не розум╕ють масштабу та р╕вня ефективност╕ вплив╕в Рос╕╖. А в╕дтак ╕ регулювати цю сферу остер╕гаються.
Останн╕ заяви урядовц╕в Велико╖ Британ╕╖ та ╤спан╕╖, схоже, св╕дчать, що масштаби - колосальн╕. А в╕дтак ╕ досв╕д Укра╖ни незабаром ╖м знадобиться.
Микола Романюк
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 24.11.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19309

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков