Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 08.12.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 08.12.2017
АНДР╤╥ВСЬКА Н╤Ч

Наш╕ традиц╕╖

Андр╕й Первозванний, якого вшанову╓мо 13 грудня, був першим з апостол╕в, хто п╕шов сл╕дом за ╤сусом Христом. Згодом в╕н прив╕в до Спасителя свого р╕дного брата — Святого апостола Петра, з яким займався рибальством. П╕сля смерт╕ Сина Божого Андр╕й в╕дправився на П╕вн╕ч, а пот╕м на Сх╕д пропов╕дувати християнство, за що був страчений (роз╕п'ятий на хрест╕) язичниками.
Давня легенда говорить, що Андр╕й Первозванний пропов╕дував християнську в╕ру на П╕вн╕чному побережж╕ Чорного моря, на берегах Дн╕пра, де згодом постав Ки╖в. Л╕топис, який дату╓ться XIII стол╕ттям, м╕стить переказ про заснування Ки╓ва саме Андр╕╓м Первозванним: “На цих горах зася╓ Ласка Божа, буде велике м╕сто..., ╕ Бог збуду╓ багато церков”. Можливо, це й прекрасна легенда, однак його називають основоположником Укра╖нсько╖ Церкви.
Але до того, як Церква почала в╕дзначати свято Андр╕я, наш╕ предки здавна цього дня в╕дзначали сво╓ свято, пов'язане з дохристиянською обрядов╕стю та маг╕чними ритуалами, що мали переважно любовно-маг╕чне та аграрно-маг╕чне спрямування. Деяк╕ традиц╕╖ минулого збереглися й до наших дн╕в.
За давн╕ми народними пов╕р'ями, Андр╕╖вська н╕ч (з 12 на 13 грудня), як ╕ н╕ч на Катерини (з 6 на 7 грудня), допоможе незам╕жн╕м д╕вчатам п╕знати свою долю: чи випаде вдале зам╕жжя, чи доведеться ще р╕к д╕вувати. Тож сл╕д було поворожити...
Одним з найпоширен╕ших способ╕в ворож╕ння ╓ вип╕кання балабушок, воду для яких д╕вчата носили... ротом. Хлопц╕ теж не гаять часу, намагаються розсм╕шити д╕вчат, щоб т╕ води не донесли. Та все ж, коли балабушки готов╕, ╖х розкладають на чистий рушник, розстелений на п╕длоз╕. Кожна д╕вчина м╕тить св╕й балабушок. Дал╕ п╕дпускають з двору голодного пса (увесь день не давали ╖сти), ╕ чий балабушок в╕н схопить — та д╕вчина швидше вийде зам╕ж. Але погана прикмета, коли пес не з'╖сть балабушка, а лише надкусить...
Вдавалися ╕ до такого ворож╕ння: л╕чили к╕лки у плот╕, дрова у дров╕тн╕... Неодм╕нно ма╓ бути парне число. Набирали жменю сн╕гу на пол╕, де с╕яли конопл╕, а вдома, коли сн╕г розтанув, л╕чили зерна, також на парне число. Запалювали св╕чку й дивилися у воду та дзеркало (кого з парубк╕в побачать), переставляли чоб╕тки до порога, клали р╕зн╕ реч╕ п╕д полумисок... До чого т╕льки не вдавалися, аби п╕знати свою долю.
╤нший спос╕б ворож╕ння — слухати п╕д в╕кнами чужо╖ хати в н╕ч перед Андр╕╓м. Яке чолов╕че ╕м'я почу╓ д╕вчина, то ╕ вийде зам╕ж за парубка з таким ╕менем.
...А ще в н╕ч на Андр╕я хлопц╕ бешкетують. У господар╕в, чи╖ доньки на виданн╕, можуть ворота поцупити, а пот╕м в╕ддати за викуп; воза на стр╕ху висадити, а то й песика з будою... Але за ц╕ жарти не варто ображатися.
Не дивуйтеся, однак у давнину старш╕ люди, як╕ часто хвор╕ли, в╕рили у таке: аби здобути здоров'я, то в н╕ч на Андр╕я необх╕дно п╕ти до л╕су, де мешка╓ л╕совик, ╕ вхопити його за бороду. ╤ ось коли в╕н буде у влад╕ см╕ливця, тод╕ можна просити в нього про здоров'я...

В╤Д НАУМА ВОВКИ ХОДЯТЬ ЗГРАЯМИ...

14 грудня в╕дзнача╓мо день старозав╕тнього пророка Наума. За церковним календарем, свято не належить до визначних, але у давнину у народному побут╕ укра╖нц╕в святкували його урочисто.
За старих час╕в саме цього дня д╕ти йшли до школи, розпочиналося навчання. Тому казали: “Святий Наум наставля╓ на ум”. Випровадивши дитину до школи, батьки зверталися з молитвою до Святого Наума (нер╕дко робили це в церкв╕, запрошували на Богослуж╕ння хресних батьк╕в дитини, особливо, коли вона вперше п╕шла до школи), щоб наука дитин╕ добре давалася. Адже чим би в майбутньому людина не займалася, нема тако╖ сфери д╕яльност╕, де не знадобилися б глибок╕ знання, широкий кругоз╕р, розум, км╕тлив╕сть. А сам досв╕д вже прийде з часом, з пост╕йною практикою. Тож коли, як не в дитинств╕ навчатися р╕зного роду премудростям наук?!. Допитливий дитячий мозок здатен, наче губка, усотувати найр╕зноман╕тн╕ш╕ знання.
За народними в╕руваннями (радше — фенолог╕чними спостереженнями), у цей день вовки починають ходити зграями. ╢ й верс╕я, що роблять це вони в╕д свята Варвари, 17 грудня. ╤ т╕льки на Водохреща ╖х розженуть постр╕ли мисливц╕в.
У давнину також були переконан╕: якщо цього дня вп╕ймати вовка, не зашкодивши йому, то твоя дитина стане найрозумн╕шою, адже перебере на себе всю його хитр╕сть та км╕тлив╕сть, що ними над╕лила тварину ╖╖ величн╕сть Природа, аби вона могла вижити в жорстоких умовах л╕су.
Тарас ЛЕХМАН


 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 08.12.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19372

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков