Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 08.12.2017 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 08.12.2017
К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю

В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри, ф╕льму Ахтема Се╖табла╓ва про оборону Донецького аеропорту – «К╕борги». Це вже другий ф╕льм про оборону ДАПу, перший – це була документальна стр╕чка «Добровольц╕ Божо╖ чоти», презентована три роки тому Леон╕дом Кантором. Дв╕ н╕би абсолютно р╕зн╕ за жанром стр╕чки. Але разом ╕з тим – дуже спор╕днен╕, яким рукоплескав зал – про подвиг, про самопожертву, про батьк╕вщину.  Про ╕стор╕ю, як╕й ще будуть присвячен╕ й книжки, ╕ комп'ютерн╕ ╕гри, ╕ стор╕нки шк╕льних п╕дручник╕в.  
Не в╕рте тим, хто каже, що достов╕рне к╕но неможливо зняти по гарячих сл╕дах. Можливо. Дв╕ ╕стор╕╖: документальна та художня, розказан╕ р╕зними колективами, н╕би п╕дтверджують ╕нтерв'ю, розпов╕д╕, репортаж╕, фотограф╕╖ про 242 дн╕ оборони Донецького аеропорту.
Про це к╕но... П╕втори сотн╕ ╕нтерв'ю, взятих сценаристом Натал╕╓ю Ворожбит з учасниками под╕╖, вт╕лилися в к╕но╕стор╕ю, нав╕ть у дв╕ к╕но╕стор╕╖. Бо окр╕м повнометражного ф╕льму (7-го грудня – к╕нопрем'╓ра, ╕ 5 гривень з кожного квитка будуть ╕ти родинам загиблих), наступного року вийде ще й телев╕з╕йна чотирисер╕йна верс╕я. Текст ф╕льму, який створила Натал╕я, не був книгою, сценар╕й – власне, його перший художн╕й жанр, ╕ авторка майстерно довела, що й сам сценар╕й може пробирати до к╕сток не менше, ан╕ж найв╕дом╕ша проза. Результатом цих ╕нтерв'ю стали чудов╕ образи ш╕стьох в╕йськових ╕з позивними «Субота», «Г╕д», «Серпень», «Мажор», «Старий», доктор «Псих».
Ця к╕но╕стор╕я створювалася в к╕лькох локац╕ях: на Крюк╕вщин╕ (Ки╖всько╖ область) – на зл╕тно-посадков╕й смуз╕ запасного аеродрому в╕дтворювався екстер'╓р аеродрому, а на Черн╕г╕вщин╕ (на Гончар╕вському пол╕гон╕) – сцени танкових бо╖в. До реч╕, про танковий б╕й. Найб╕льш напруженим моментом ф╕льму було пов╕домлення командиром, що проти б╕йц╕в ДАПУ мають застосувати «Бурат╕но» –  важку вогнеметну зброю для фортиф╕кац╕йних споруд. Командир пропону╓ п╕ти, хоча наказу залишати аеропорт не було.
- У мене сьогодн╕ баня, – знайшов прив╕д залишитися один.
- А я хоч висплюся нормально, – каже другий.
- А я темноти боюся, – каже трет╕й...
- Та ви не люди, ви – к╕борги, – посм╕ха╓ться командир, Серпень.
Одна з найсильн╕ших сцен – як ц╕ солдати готуються до смерт╕.
«Старий» (л╕тн╕й бо╓ць, який п╕шов у арм╕ю всл╕д за сином) сидить ╕ вголос м╕рку╓:
- Я в╕дклав тисячу долар╕в, заховав. Подзвонити дружин╕ – сказати де, бо раптом вб'ють? А якщо не вб'ють, то нев╕стка з дружиною т╕ грош╕ зовс╕м потратять.
Доктор молиться. До реч╕, ╕кона Богородиц╕ Покрови, пов╕шена на стар╕й ст╕н╕, з'явля╓ться в кадр╕ неодноразово. «Мажор» – в бою везунчик, син впливових батьк╕в, музикант, якого мала б чекати св╕това слава, – усам╕тню╓ться, як в╕н каже: поставити останн╕й лайк.
Командир «Серпень» – вчитель ╕стор╕╖, нац╕онал╕ст (натяк на Яроша?) – начиту╓ по телефону в╕ршик доньц╕.
╤ тут раптом у в╕кно терм╕налу вони бачать танки. На мить встановлю╓ться тиша – ╕ раптом вся ця страшна, занедбана, розбита гран╕тна к╕мната, в холодильнику яко╖ збер╕га╓ться труп сепара («хот╕ли на когось обм╕няти, а в╕н н╕кому не потр╕бний»), вибуха╓ голосами радост╕. Вони бачать танки. А ворож╕ танки – не «Бурат╕но», танки вони здатн╕ перемогти.
Вони разом починають начитувати реп на слова «Запов╕ту» Шевченка.
Взагал╕, у сенс╕ музики ф╕льм – дуже орган╕чний. «Щемить»: Славко Вакарчук, прочитавши сценар╕й, дав дозв╕л на використання п╕сн╕. Але, зда╓ться, слова п╕сн╕ («За крок до в╕дважно╖ смерт╕ будь таким, яким Бог тебе знав», «╤ поглянь як навколо св╕та╓, ╕ як св╕т неймов╕рно блищить, не сп╕ши, най вона зачека╓») були написан╕ саме для цього сюжету. Бо, зда╓ться, сам ф╕льм кадр за кадром в╕дбува╓ться за крок до в╕дважно╖ смерт╕. Але музичним лейтмотивом ф╕льму була в╕чна «Гуцулка Ксеня», це закарпатське танго зда╓ться причарову╓ з першого ж звуку, нав╕ть коли це звуки не дуже музичних чолов╕чих голос╕в. 
Думаю, що ф╕льм ми дивилися на одному диханн╕, бо там повно блискучих та см╕шних д╕алог╕в.
- Наталю, ну зв╕дки воно взялося? Назвати страшн╕ розбомблен╕ локац╕╖ – «студ╕о», вид на м╕нне поле – «прекрасним панорамним видом», м╕сце для харчування – рестораном «Три сепари»? –  запитала я на прес-конференц╕╖ сценаристку.
- Я ╕ записую розмови, ╕ вслухаюся у голоси б╕йц╕в, – сказала вона.
Як результат вслухань, з'явилися й ╕нш╕ д╕алоги. Наприклад, м╕ж «толерастом» (л╕бералом «Мажором») та нац╕онал╕стом («Серпнем»)...
Причому розмова почалася з трив╕ального – чи був Гоголь великим св╕товим укра╖нським м╕стиком (у цей час «Мажор» влаштовував зал╕зний скрежет над ямою, куди впав сепаратист), чи був в╕н запроданцем, який будував рос╕йську культуру. А зак╕нчувалося – тим, хто буду╓ кращу Укра╖ну – л╕берали чи нац╕онал╕сти?
Я знала, що в Укра╖н╕ ╕сну╓ цей дискурс, але не думала, що в╕н ╕сну╓ нав╕ть на фронт╕.  
Кирило Недря (в╕йськовий консультант), який теж був присутн╕й на прес-конференц╕╖, додав: «З╕ мною в ДАП╕ воювали ╕ б╕знесмени, ╕ кандидати наук – тому, пов╕рте, у нас було багато ф╕лософських розмов»...
Якщо говорити про д╕алоги, то були ╕ так╕... Плакатн╕, про засаднич╕ реч╕.  Ми ма╓мо розплачуватися за вчорашн╓, захищати сьогодн╕шн╓, думати про майбутн╓.
- Якщо ти вважа╓ш нас нафтал╕ном, то чому ви вс╕ зараз вчепилися за вишиванки, за мову – за оце все... Бо мова – це зброя...
- Мова – це музика...
- То ти – поетичний толераст.
- Прийшов час для ц╕╓╖ музики.
╤ я вже не хочу переказувати кадри про онлайн-переписку ревниво╖ дружини... Так-так, ж╕нки ревнують чолов╕к╕в, нав╕ть коли т╕ – в ДАП╕.
Сл╕д в╕ддати належне: проблемн╕, гостр╕ моменти тут теж були. Наприклад, коли солдат╕в в╕дчитують за спротив, бо вони, мовляв, порушували М╕нськ╕ угоди. Натом╕сть т╕ кажуть, що вони лише тримали оборону. Це протир╕ччя не зника╓, воно зависа╓ у пов╕тр╕.
Сюжет ф╕льму – це лише два тижн╕. В ц╕ два тижн╕ – дв╕ години, як╕ трива╓ ф╕льм – ми, зда╓ться, отримали повний соц╕альний зр╕з – хто, як ╕ чому вою╓ на Донбас╕. Причому, з обох бок╕в. Сцени з полоненими рос╕йськими в╕йськовими та сепаратистами – не менш красномовн╕, н╕ж перебування у терм╕нал╕. Це нанизан╕ на в╕йну ╕стор╕╖ життя, мотиви: чому люди воюють, як воюють ╕... чи вони, власне, готов╕ померти.
Не вс╕ з цього надзвичайного п╕дрозд╕лу залишилися жити... Просто хеп╕-енд тут був би неправдою. К╕но, яке, за виразом одного з солдат, ку╓ м╕фи для Укра╖ни на триста рок╕в уперед, повинно закарбувати ц╕ну, яку платив наш народ за свободу.
Але п╕сля кожно╖ сильно╖ драми залиша╓ться св╕тле почуття. Така драма дару╓ в╕ру ╕ над╕ю.
Лана Самохвалова
(Укр╕нформ)
На фото: Ахтем Се╖табла╓в (л╕воруч) п╕д час зйомок ф╕льму з робочою назвою "К╕борги", село Крюк╕вщина

ПРЕЗИДЕНТ НАГОРОДИВ РЕЖИСЕРА "К╤БОРГ╤В" СЕ╥ТАБЛА╢ВА ОРДЕНОМ

Президент Петро Порошенко на прем'╓р╕ ф╕льму "К╕борги" вручив режисеров╕ Ахтему Се╖табла╓ву орден "За заслуги" ╤╤╤ ступеня.
Митець удосто╓ний нагороди за значний особистий внесок у розвиток укра╖нського к╕номистецтва, активну громадську д╕яльн╕сть, вагом╕ трудов╕ здобутки та високий профес╕онал╕зм, пов╕домля╓ кореспондент «Укр╕нформу».
Актор, режисер, директор державного п╕дпри╓мства "Кримський д╕м" Ахтем Се╖табла╓в з╕ сцени звернувся до публ╕ки ╕ прив╕тав присутн╕х ╕з Днем Збройних сил Укра╖ни.
"Те, що ми ма╓мо можлив╕сть кожного ранку просинатися, бачити сво╖х д╕тей, пити свою каву, об╕ймати сво╖х батьк╕в, це все завдяки вам (укра╖нськ╕ захисники – ред.). Бережи вас Всевишн╕й", - сказав в╕н.
Се╖табла╓в також представив частину групи, яка працювала над ф╕льмом, включно з в╕йськовими.
"Ми намагалися зняти чесне к╕но. К╕но про те, що ми ╓ св╕дками народження нових людей, ново╖ кра╖ни. Бо ми щиро в це в╕римо. Ми намагалися зняти к╕но про те, що ми ╓ св╕дками народження ново╖ укра╖нсько╖ пол╕тично╖ нац╕╖. ╤ незважаючи на те, що це довол╕ драматична ╕ траг╕чна ╕стор╕я, але я певен, що п╕сля перегляду ф╕льму у вас залишиться в╕дчуття, що кожен з вас - переможець ╕ в╕д кожного з нас залежить те, в як╕й кра╖н╕ ми будемо жити. А найголовн╕ше – в як╕й кра╖н╕ будуть жити наш╕ д╕ти", -  наголосив режисер.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 08.12.2017 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19387

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков