Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Напередодні 19 грудня до дітей (почасти і до дорослих) має завітати Святий Миколай, покласти під подушки чи у чобітки “миколайчики”. Вранці прокидаємось, а там — солодкі гостинці лежать, іграшки, книги, новенький модний одяг, про який так мріяли...
Носить він подарунки уночі, та так, щоб ніхто не знав і не бачив, бо творить добро не на показ, а для того, щоб люди тішилися гарною несподіванкою. Тому його ще називають Дивотворцем, Чудотворцем. Серед дитячих подарунків від Святого Отця Миколая часто зустрічаємо іграшкових звіряток. Не дивно, адже він є охоронцем усіх тварин, добре розуміє їхню мову і вміє спілкуватися з ними. Тож і дітей вчить любити все живе, та, насамперед, любити Бога, батьків, рідну землю...
До обов'язків Святого Миколая також входить оберігати людей від стихійних лих, передусім на воді. Саме тому його особливо шанують моряки, рибалки. Вони, вирушаючи у моря-океани, на глибокі водойми за промислом, беруть зі собою ікону святого.
З давніх давен українці вірили в особливу силу Чудотворця. Ще у XVI-XVII століттях українські козаки ревно молилися до святого перед тим, як вирушати у далекі морські (і не тільки морські) походи. Пізніше у багатьох приморських містах з метою захисту мореплавців будували поблизу портів храми на честь Отця Миколая-Чудотворця.
Своїм покровителем вважають його і водії, а тому часто побачимо в авто ікону святого. Знахарі упевнені (та й церква наполягає на цьому), що щира молитва до Чудотворця може зцілити від багатьох недуг (навіть, здавалося б, невиліковних), так що й ліків не потрібно. Головне — молитися з вірою! Зрештою, в Україні є чимало чудотворних ікон із зображенням Святого Отця Миколая.
За церковними приписами щодо Різдвяного посту, то на свято Миколая можна їсти рибні страви (незалежно від того, на який день воно припадає), але після свята піст має стати ще суворішим, рибу дозволяється їсти лише в неділю. Після свята Миколая в Україні молодь кожного вечора збиралася на вечорниці, але без гучних забав. Веселитися будемо після Різдва Христового!

У ГРУДНІ ТА СІЧНІ — СВАРОЖІ СВЯТА

Серед язичницьких богів, у яких свято вірили і ревно їм поклонялися наші предки — східні слов'яни, зустрічаємо ім'я Сварога — одного з найвеличніших у політеїстичному пантеоні.
Це бог-творець Всесвіту, чоловіче втілення Роду (ще одного божества), небесний коваль, який викував Світ (той же Всесвіт). Він, за давніми повір'ями, створив перших людей, став покровителем шлюбу й сім'ї. За давніх часів зображувався лише символічно, бо був збірним образом для всіх богів-місяців, але пізніше його змальовували з топірцем у золотих руках або з молотом у небесній кузні. Його величали епітетом “прекраснорукий”, тобто бог-митець. Саме від цього образу, на думку деяких лінгвістів, походить вислів “золоті руки” (чи “майстер на всі руки”, хоча такі визначення не зовсім тотожні), яким величають вмілого, досвідченого майстра.
Сварог є втіленням космічних потуг Світла, Вогню, Повітря (Ефіру), а також батьком зодіакальних сузір'їв, що отримали назву Сварожичів. До речі, давня чеська книга “Мати Слів” перекладає ім'я Сварог словом “зодіак”.
Коло Свароже означає річне коло сузір'їв, тобто календар, за яким визначали час проведення господарських робіт і святкувань, пори року, вели літочислення наші давні предки, орієнтуючись на небесні світила.
Саме ім'я Сварог походить із санскритського (давньоіранського) кореня “свар”, що у перекладі означає “голос”, “звук”, “нота”, від яких походять слова і словосполучення зі значеннями “звучати”, “співати”, “сяяти”, “блищати”, а також “Сонце”, “небесне світило”, “сонячне сяйво”. Існують і такі форми: “Зварог”, “Зварожини” - назви зимового циклу народних свят, які відзначали у грудні-січні навіть ще на початку XX століття. Тепер їх окремі елементи збереглися лише у народно-побутових обрядах відзначення новорічно-різдвяних свят.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 15.12.2017 > Тема "Душі криниця"