"Кримська Свiтлиця" > #51 за 22.12.2017 > Тема "З потоку життя"
#51 за 22.12.2017
СБУ СП╤ЙМАЛА ОДНОГО ШПИГУНА В КАБМ╤Н╤. СК╤ЛЬКИ ╥Х ЩЕ ЗАЛИШИЛОСЯ?
В╕дучора в Укра╖н╕ стало на одного рос╕йського шпигуна менше. А ск╕льки ще залишилося? Дуже багато. Можна сказати, що вчора СБУ «висушила» одну краплину з моря шпигун╕в. Усв╕домлення цього ╕ не да╓ настрою говорити про блискучу роботу наших контррозв╕дник╕в. Рос╕йських шпигун╕в в Укра╖н╕ дуже багато, бо в жодн╕й ╕нш╕й кра╖н╕ св╕ту нема таких сприятливих для рос╕ян умов для шпигунства. Частина цих умов склалися об’╓ктивно як насл╕док к╕лькасотр╕чного панування Рос╕╖ на укра╖нських землях, однак ╕нша частина - насл╕док дивно╖, м’яко кажучи, пол╕тики укра╖нсько╖ держави. Сп╕ймати конкретного шпигуна – це дуже незначна ╕ взагал╕ найменш важлива частина роботи контррозв╕дки. Головне – створення умов, за яких шпигуни в принцип╕ не можуть д╕статися державних та╓мниць. Щоправда, тут вже треба говорити не т╕льки про роботу контррозв╕дки спецслужб, а про загальну пол╕тику держави у сфер╕ протид╕╖ ворожим спецслужбам. Головний принцип ц╕╓╖ пол╕тики – д╕╖ на випередження, як у медицин╕ проф╕лактика покликана попереджувати хворобу. Приклад: коли м╕ж Япон╕╓ю та США спалахнула в╕йна у грудн╕ 1941 року, американц╕ ╕нтернували у спец╕альн╕ табори (типу резервац╕й) ск╕лькись там тисяч японц╕в, що жили у США; коли почалася в╕йна м╕ж Н╕меччиною та СРСР, то близько 3 м╕льйон╕в н╕мц╕в Поволжя виселили за Урал. Йдеться не про те, що абсолютна б╕льш╕сть поволзьких н╕мц╕в загинула в╕д холоду, голоду ╕ нелюдсько╖ прац╕, а японц╕ в американських таборах з голоду ╕ тяжко╖ прац╕ не вмирали ╕ щасливо перебули там всю в╕йну. Йдеться про те, що ╕ рос╕яни, ╕ американц╕, у яких були д╕аметрально протилежн╕ пол╕тичн╕ системи, вдалися до однакових випереджальних репрес╕й стосовно груп людей, як╕ потенц╕йно могли стати базою для ворожо╖ шпигунсько╖ роботи. Це, так би мовити, приклади масштабно╖ контррозв╕дувально╖ роботи (пол╕тики), яка одномоментно охоплю╓ м╕льйони людей. А ╓ чимало – ус╕х ╕ не перел╕чити - ╕нших загальновизнаних у середовищ╕ спецслужб правил, прийом╕в, як╕ утруднюють або й взагал╕ унеможливлюють ефективну роботу ворожих шпигун╕в. Прим╕ром, одне з таких правил – усунення в╕д роботи у державних структурах, де ╓ державн╕ та╓мниц╕, ос╕б, як╕ потенц╕йно вразлив╕ до впливу ворожих спецслужб. У наш╕й ситуац╕╖ це означа╓, що особа, яка 1) ма╓ близьких родич╕в – громадян Рос╕╖; 2) ма╓ майнов╕ ╕нтереси (грошов╕ вклади або б╕знес, або нерухом╕сть) на територ╕╖ Рос╕╖; 3) ма╓ близьких родич╕в, як╕ з тих чи тих причин залежн╕ в╕д рос╕йських спецслужб; 4) будь-як╕ ╕нш╕ обставини, як╕ можуть потенц╕йно схилити цю особу до сп╕впрац╕ з рос╕йською спецслужбою – така особа не може працювати перекладачем у прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни, нав╕ть якщо досконало волод╕╓ сотнею ╕ноземних мов. Сформулю╓мо ╕накше: ма╓ бути довгий-предовгий список посад у державних органах (включно з такою «обслугою», як секретар, вод╕й, охоронець тощо), на яких можуть працювати лише люди, в яких ╕деально чист╕ анкети. Тобто Стан╕слава ╢жова не могло бути на ц╕й посад╕ в принцип╕! Бо у нього кричущ╕ проблеми по вс╕х означених пунктах: ╕ дружина – громадянка Рос╕╖, ╕ грош╕ (чимал╕) вона трима╓ в рос╕йському «Сб╓рбанку». Або, прим╕ром, таке обов’язкове правило ефективно╖ боротьби з╕ шпигунством, як максимальне утруднення потрапляння людей з ворожо╖ держави на твою територ╕ю. Тобто Укра╖на, якщо хоче перемогти рос╕йських шпигун╕в, ма╓ не просто запровадити в╕зовий режим з Рос╕╓ю, а зробити його максимально жорстким. Зв╕сно, якщо неможливо з тих чи тих причин взагал╕ наглухо закрити наш╕ кордони з Рос╕╓ю ╕ для громадян Рос╕╖. Очевидно, що загальна проблема з рос╕йськими шпигунами впира╓ться у ще б╕льш загальну проблему, яку наша держава (та й наше сусп╕льство) не може вир╕шити вже без двох м╕сяц╕в чотири роки: у нас з Рос╕╓ю в╕йна чи щось трохи ╕нше? Не можна ставити воза попереду коня. Не можна спод╕ватися на безумовний захист укра╖нських та╓мниць в╕д рос╕йських шпигун╕в, якщо Рос╕я з Укра╖ною вою╓, тобто – застосову╓, хоч неоф╕ц╕йно, але реально, ус╕ засоби ╕ методи, як╕ застосовуються п╕д час в╕йни, а Укра╖на лише розм╕ркову╓, яким ма╓ бути остаточний текст закону, де окупант нашо╖ земл╕ буде названий на ╕м’я. На жаль, ми вою╓мо б╕льше на словах, н╕ж на д╕л╕, а Рос╕я на словах – про мир на «нас там нема», а на д╕л╕ в╕йна за ус╕ма ╖╖ жорсткими, хоч ╕ не завжди писаними, законами. Треба вже, нарешт╕, нам л╕кв╕дувати цю явну перевагу ворога. Юр╕й Сандул (Укр╕нформ)
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 22.12.2017 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19465
|