Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ЦЬОМУ СВ╤Т╤ СУМНО БЕЗ ЧОРНОВОЛА…
Чорнов╕л був ╕ залишився ╕сторичною альтернативою, нереал╕зованою можлив╕стю –...


В╤Н ПРАГНУВ ЗРОБИТИ СВ╤Т КРАЩИМ
Пам’ят╕ Федора Степанова


ПОМЕРЛА ВИДАТНА УКРА╥НСЬКА ╤КОНОПИСИЦЯ ВАЛЕНТИНА Б╤РЮКОВИЧ
Валентина Дмитр╕вна запов╕дала не зд╕ймати галасу навколо не╖. Але не згадати цю видатну людину...


ЗГАДАЙМО ПОЕТА
Настав черговий день народження нашого видатного поета, письменника, публ╕циста, перекладача...


СЬОГОДН╤ ВАЛЕНТИНУ БУТУ ВИПОВНЮ╢ТЬСЯ 60 Л╤Т!
Разом з ус╕ма нашими читачами-шанувальниками сердечно в╕та╓мо ╕менника з його першим повнол╕ттям!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 22.12.2017 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 22.12.2017
ЦЯ РОЗМА╥ТА УКРА╥НСЬКА ╤СПАН╤Я

Укра╖нц╕ у св╕т╕

«Де народився, там ╕ згодився», - в╕доме присл╕в’я, яке ми повторю╓мо автоматично. ╤ з г╕ркотою констату╓мо: наш╕ краяни, - знання, розум та енерг╕я яких мала б прислужитися Укра╖н╕, - розкидан╕ по всьому св╕ту. З одного боку, той факт, що нашого цв╕ту по всьому св╕ту, мав би нас пот╕шити. Адже працелюбн╕ укра╖нц╕ сво╖ми талантами можуть прикрасити будь-яку державу. Зрештою, що вони ╕ роблять. Усв╕домлення г╕ркоти втрати трохи пом’якшу╓ той факт, що опинившись далеко в╕д р╕дно╖ земл╕, укра╖нц╕ не забули про сво╓ кор╕ння. Чимало укра╖нц╕в мешка╓ нин╕ в ╤спан╕╖. За статистичними даними, б╕льше 8 тис. укра╖нц╕в мешкають у пров╕нц╕╖ Барселона. Як ╖м ведеться? Наск╕льки активною ╓ укра╖нська громада ╕ як презенту╓ себе в ╤спан╕╖? В╕д наших краян, як╕ працювали в ╤спан╕╖, чимало добрих в╕дгук╕в доводилося чути про д╕яльн╕сть Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ «Джерело», яку очолю╓ пан╕ Ольга Дзюбан. Родом пан╕ Оля з Терноп╕льщини, з маленького м╕стечка П╕дгайц╕. Про свою р╕дну землю укра╖нка не забувала н╕коли. Тому ╖╖ розпов╕дь сповнена любов╕ до краю: «Наше м╕стечко розташоване п╕д га╓м, зв╕дси ╕ його назва. А з-п╕д гаю тече джерело. Воно рятувало людей п╕д час в╕йни, коли м╕сто залишилося без питно╖ води. А мен╕ зда╓ться, що те джерело несе свою житт╓дайну силу, збер╕га╓ нашу нац╕ональну культуру, традиц╕╖, звича╖. ╤ про них ми не забува╓мо тут, на чужин╕. Не дивно, що пам’ятаючи про р╕дний край, свою Асоц╕ац╕ю назвали «Джерело». Як в╕домо, до джерела, наче до ц╕лющо╖ води, припадають подорожн╕, яким довелося здолати тривалий шлях у пошуку найкращо╖ доля. Так судилося багатьом укра╖нцям, змушеним не з добро╖ вол╕ залишити р╕дну землю. Так, зрештою, сталося ╕ з пан╕ Ольгою Дзюбан, доля яко╖ схожа на життя сотень тисяч укра╖нц╕в. ╤ хоча ╤спан╕я, за словами укра╖нки, довол╕ доброзичливо ставиться до наших краян, проте не секрет, що розпочинати нове життя завжди нелегко. Свого часу пан╕ Ольз╕ теж довелося здолати нелегкий шлях, залишивши р╕дну землю.
«За фахом я вчитель математики та ф╕зики, - розпов╕да╓ пан╕ Ольга. – В Укра╖н╕ працювала у школ╕, а коли на початку 90-х рок╕в зарплату вчителям затримували по в╕с╕м м╕сяц╕в, перейшла працювати в районний в╕йськкомат начальником ф╕нансово-господарсько╖ частини. ╤ хоча зарплату виплачували вчасно, проте на мене чекало ╕нше випробування. Через десять рок╕в арм╕я почала переходити на контрактну службу, тож розпочалися скорочення». Пан╕ Ольз╕ Дзюбан довелося згодом попрацювати у в╕дд╕л╕ молод╕ районно╖ держадм╕н╕страц╕╖. Проте зарплата була надто маленькою, аби допомагати д╕тям - студентам. Довелося зробити р╕шучий крок, аби зм╕нити долю. 2003 р╕к став переламним у житт╕ укра╖нки, коли Ольга Дзюбан ви╖хала в ╤спан╕ю. Год╕ говорити про те, що на новому м╕сц╕ довелося повн╕стю зм╕нити звичний ритм життя. Допомагали природний оптим╕зм укра╖нки, комун╕кабельн╕сть, бажання зм╕нити життя на краще. Допомогло й те, що пан╕ Ольга завжди активно займалася громадською роботою, була головою районного ж╕ночого клубу «Над╕я».
«Люблю людей, мен╕ подоба╓ться орган╕зовувати р╕зноман╕тн╕ заходи, акц╕╖. Рад╕ю, коли бачу задоволен╕ обличчя, коли можу чимось допомогти людям», - з╕зна╓ться пан╕ Ольга. Тож ╕ в ╤спан╕╖ долучилася до громадсько╖ роботи. Познайомившись з президентом асоц╕ац╕╖ «Casa Eslava» Мер╕ ╤лл╕ч, почала орган╕зовувати безкоштовн╕ курси ╕спансько╖ мови, вечори в╕дпочинку для дорослих, свята для д╕тей, вечорниц╕. У грудн╕ 2010 року при ц╕й же асоц╕ац╕╖ ми створили укра╖нський департамент «Джерело». Тод╕ ж й подали документи на створення закордонного укра╖нського навчального закладу М╕жнародно╖ Укра╖нсько╖ школи «Мр╕я», директором яко╖ призначили Св╕тлану Школьну. В╕дтод╕ наш╕ зусилля були скерован╕ на осв╕ту укра╖нських д╕тей за кордоном. Довелося займатися пошуком прим╕щення, п╕дбором кадр╕в, п╕дручниками, програмами. Довелося певний час працювати директором школи у зв’язку ╕з с╕мейними обставинами пан╕ Св╕тлани». За лакон╕чною розпов╕ддю Ольги Дзюбан – невтомна праця, помножена на оптим╕зм та в╕ру в укра╖нську справу. Адже власною енерг╕╓ю створювали, плекали укра╖нський св╕т, завдяки якому наш╕ краяни були б ц╕кавими ╕спанцям. Справд╕, про нас, укра╖нц╕в, судять не лише завдяки дипломатичним усп╕хам. Ми сам╕ творимо власний укра╖нський св╕т, ╕ ста╓мо ц╕кавими св╕тов╕ завдяки культур╕, самобутн╕м традиц╕ям.
Нин╕ про д╕яльн╕сть укра╖нських суботн╕х шк╕л в╕домо не лише в ╤спан╕╖, а й на материков╕й Укра╖н╕. В Барселон╕ працюють дв╕ таких школи. Школа «Мр╕я» - оф╕ц╕йний закордонний навчальний заклад Укра╖нсько╖ М╕жнародно╖ Школи, нин╕ нарахову╓ близько 140 учн╕в. В Укра╖нськ╕й школ╕ ╕м. Т.Шевченка навча╓ться приблизно 50 юних укра╖нц╕в. Т╕шить, що малеча не забува╓ р╕дно╖ мови, сп╕лкуючись вдома з батьками укра╖нською. Педагоги в╕дзначають високий р╕вень п╕дготовки маленьких укра╖нц╕в. «Наш╕ д╕тки швидко адаптуються в чужому середовищ╕, вивчають к╕лька мов – каталонську та ╕спанську, - розпов╕да╓ Ольга Дзюбан. – Б╕льш╕сть шк╕л викладають каталонською мовою, а також вивчають англ╕йську. В обох наших укра╖нських школах працюють досв╕дчен╕ вчител╕. Кр╕м навчання, ╜рунтовно знайомлять вихованц╕в з укра╖нськими традиц╕ями, обрядами, вивчають п╕сн╕, танц╕, створено театральний гурток». Прошу пан╕ Ольгу под╕литися власними спостереженнями стосовно ╕спансько╖ системи осв╕ти. Чим вона може бути ц╕кавою для нас, укра╖нц╕в?
«В першу чергу мен╕ дуже подоба╓ться, що ╕спанц╕ часто роблять контроль знань – екзамени, б╕льше в╕домий у нас як п╕дсумкова контрольна робота, - д╕литься враженнями Ольга Дзюбан. – Контроль робиться п╕сля кожно╖ теми ╕ один раз в три м╕сяц╕, об’╓днуючи теми для контролю. Наприк╕нц╕ року на д╕тей знову чека╓ контроль знань – це ╓ п╕дсумком навчання за р╕к. Вс╕ учн╕ одержують однаков╕ завдання. Ц╕каво, що списувати тут не прийнято. А от оц╕нюють сво╖х учн╕в вчител╕ довол╕ суворо. Одержують ту оц╕нку, яку заробили. Хоча треба сказати, що система осв╕ти ╤спан╕╖ ма╓ сво╖ особливост╕. Якщо в Укра╖н╕ ╓ однаков╕ вимоги до навчально╖ програми, то в ╤спан╕╖ ╕снують р╕зн╕ школи ╕ програми там теж р╕зн╕. Вони бувають б╕льш ╕ менш складнми. В╕дпов╕дно, к╕льк╕сть контрольних роб╕т теж р╕зна. ╢ школи платн╕ та безкоштовн╕». Кр╕м того, пан╕ Ольга вважа╓, що в Укра╖н╕ ╕сну╓ переконання, що кожна дитина – незалежно в╕д таланту та зд╕бностей – повинна здобути вищу осв╕ту. В усякому раз╕, переважна б╕льш╕сть родин прагне дати вищу осв╕ту сво╖м д╕тям. Проте цей п╕дх╕д ма╓ бути переглянутий, переконана пан╕ Ольга.
Загалом, завдяки активн╕й укра╖нськ╕й громад╕, чимало наших краян не почуваються на чужин╕ безпорадними. «В Барселон╕ д╕ють укра╖нськ╕ церкви, куди люди приходять щонед╕л╕ на службу ╕ пот╕м сп╕лкуються, обм╕нюються ╕нформац╕╓ю, допомагають один одному у пошуках роботи чи житла. Нада╓ свою допомогу Генеральний консул в Барселон╕ пан╕ Оксана Драмарецька», - д╕литься враженнями Ольга Дзюбан. Загалом, укра╖нське життя ╓ наст╕льки розма╖тим та насиченим, що не лиша╓ байдужим н╕кого. «Протягом останн╕х рок╕в д╕яльн╕сть нашо╖ громади, ╖╖ активн╕сть значно зросла, - поясню╓ пан╕ Ольга. – З чим це пов’язано? ╢ к╕лька причин. По-перше, в╕дбувся пер╕од адаптац╕╖, громада сформувалася, переважна б╕льш╕сть укра╖нц╕в мають родини, працюють, тому ╓ можлив╕сть п╕ти на концерт чи в╕дв╕дати виставку. Але найб╕льший сплеск у д╕яльност╕ нашо╖ укра╖нсько╖ громади розпочався п╕д час революц╕йних прод╕й на Майдан╕. Ус╕ хот╕ли чимось прислужитися р╕дному укра╖нському народов╕. Багато наших людей стали волонтерами, активно допомагають во╖нам АТО та ╖хн╕м родинам».
Пан╕ Оля розпов╕да╓, що до не╖ часто телефонують укра╖нц╕, як╕ мешкають у р╕зних куточках ╤спан╕╖, ╕ пропонують свою допомогу. Так, нещодавно зателефонувала укра╖нка, яка мешка╓ в м╕стечку Терраса, що розташоване приблизно за 40 км в╕д Барселони. Яна – так звати нашу краянку – з╕брала ╕грашки, дитяч╕ реч╕, велосипеди ╕ попросила передати через Асоц╕ац╕ю «Джерело» д╕тям-сиротам в Укра╖н╕. Ус╕х хот╕ла прив╕тати з Днем Святого Миколая ╕ зробити подарунок в╕д щирого серця. «Цей вчинок примусив мене ще б╕льше ц╕нувати наших людей», - з╕зналася зворушена пан╕ Ольга. Зрештою, под╕╖ в Укра╖н╕ дуже посилили патр╕отичн╕ почуття краян. Деяк╕ нав╕ть почали писати патр╕отичн╕ в╕рш╕, активно ц╕кавитися ус╕ма под╕ями, що в╕дбуваються в Укра╖н╕. Кр╕м основних напрям╕в д╕яльност╕ Асоц╕ац╕╖ «Джерело» (мова, документи, робота, осв╕та), додалися допомога б╕женцям, д╕тям-сиротам, пораненим п╕д час под╕й на Майдан╕».
╤, зв╕сно, розпов╕даючи про розма╖ття укра╖нського життя в Барселон╕, неможливо не згадати про фестиваль укра╖нсько╖ культури «Ucrania Fest”, покликаний популяризувати укра╖нську народну, сучасну та фольклорну творч╕сть, вза╓мозбагачення культурних традиц╕й, обм╕н творчо╖ д╕яльност╕ композитор╕в, поет╕в, музикант╕в, дизайнер╕в сучасного нац╕онального та сучасного одягу, народних митц╕в. Фестиваль в╕дбува╓ться кожно╖ осен╕ ╕ виклика╓ захоплення не лише укра╖нсько╖ громади, а й ╕спанц╕в. Не став винятком цьогор╕чний вересень. У Ллорет де Мар, найв╕дом╕шому курортному м╕ст╕ на побережж╕ Коста-Брава, в╕дбувся III М╕жнародний фестиваль укра╖нсько╖ культури «Ucrania Fest”, п╕д час якого взяли участь понад сто митц╕в, артист╕в, художник╕в, дизайнер╕в, модель╓р╕в, ан╕матор╕в та народних майстр╕в з Ки╓ва, Львова, Кривого Рогу, Полтави, Черкас. Народна артистка Укра╖ни Леся Горова вперше виконала г╕мн фестивалю «Укра╖на Фест», зазначивши: «В╕дкриття фестивалю було фе╓ричним. Вирували емоц╕╖, щаслив╕ глядач╕ дарували оплески ╕ вигуки. В╕дкрили фестиваль дв╕ його засновниц╕ – голова укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ Джерело» в Барселон╕ Ольга Дзюбан, голова секретар╕ату товариства «Укра╖на - св╕т» Алла Кендзера. Звучали п╕сн╕, ╕нструментальна музика, були танц╕, дивувала вишукана укра╖нська мода». А ще серед набутк╕в Асоц╕ац╕╖ «Джерело» - проведен╕ навесн╕ вечорниц╕, п╕д час яких вишили рушник ╕ передал╕ як символ Мадриду.
А попереду – новор╕чно-р╕здвян╕ свята, п╕д час яких сумувати н╕коли. «На 13 с╕чня ма╓мо запрошення на вечорниц╕ в Мадрид╕ ╕ наприк╕нц╕ вечорниць передамо цю естафету Валенс╕╖. Спод╕ва╓мося, що зв’язан╕ вишит╕ рушники об╕йдуть багато р╕зних укра╖нських асоц╕ац╕й в ╤спан╕╖, об’╓днуючи укра╖нську громаду в одну велику родину. А на весну запланували новий проект ╕ сво╓р╕дний подарунок укра╖нцям до Дня вишиванки. До цього проекту залуча╓мо не т╕льки укра╖нську громаду, а й наших друз╕в ╕спанц╕в», - продовжу╓ свою ц╕каву розпов╕дь пан╕ Ольга. Прикметним ╓ те, що чимало ╕спанц╕в в╕дкрили для себе розма╖ту укра╖нську культуру завдяки д╕яльност╕ Асоц╕ац╕╖ «Джерело» та енерг╕╖ пан╕ Ольги. Кожен проведений укра╖нський фестиваль став сво╓р╕дним внеском в ╓вропейську культуру, ознайомленням ╕спанц╕в з нашими традиц╕ями.
«Кожен фестиваль ми почина╓мо з того, що дару╓мо великий запашний укра╖нський коровай, який спец╕ально замовля╓мо для наших ╕спанських друз╕в. Вони приймають цей хл╕б з поклоном, ц╕лують його, в╕дламують шматочок. До реч╕, ╕спанц╕ ц╕кавилися витоками цього укра╖нського обряду. Я пояснювала ╖м, що таким ╓ наш давн╕й звичай, адже хл╕бом-с╕ллю ми зустр╕ча╓мо дорогих гостей. ╤спанцям дуже подоба╓ться наш звичай, вс╕ прагнуть почастуватися запашним корова╓м. А одна старша ╕спанка нав╕ть зберегла з╕рочку з короваю з минулор╕чного фестивалю. Це дуже при╓мно. Нас т╕шить, що завдяки проведеним фестивалям ╕спанц╕ знайомляться з нашою самобутньою культурою, нац╕ональним одягом, традиц╕╓ю, кухнею. Все це виклика╓ в ╕спанц╕в захват, вони залюбки беруть участь у концертах, виставках, фестивалях, а також у написанн╕ писанок на Великдень». Пан╕ Ольга з╕зна╓ться, що спостер╕гаючи за талановитими, працьовитими укра╖нцями, не може стримати гордост╕. Так, це наш╕ укра╖нц╕, яким ╓ чим здивувати св╕т. Лише одне питання непоко╖ть, кра╓ серце: «Чому ж ми не можемо бути щасливими на сво╖й земл╕?» Попри бажання швидких перетворень, ми розум╕╓мо: нам ще доведеться докласти багато зусиль, аби мати г╕дне життя. В╕римо, що колись так неодм╕нно станеться. Адже б’ють чист╕ джерела, як╕ дбайливо плекають укра╖нц╕ по всьому св╕ту. ╤ серед них – славна укра╖нка Ольга Дзюбан, яка не забула свою р╕дну землю. ╤ в╕дкрила укра╖нський св╕т нашим ╕спанським друзям.

Натал╕я Осипчук,
письменниця, член НСПУ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 22.12.2017 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19470

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков