Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СОНЦЕ З М╤СЯЦЕМ ЗУСТР╤ЛИСЬ
21 кв╕тня у церквах сх╕дного обряду вшановують Святого Руфа — одного ╕з 70-ти апостол╕в,...


«НАБОЛ╤ЛО У ДУШ╤, НАКРИМИЛОСЬ...»
«Бог у пом╕ч творцям "Кримсько╖ св╕тлиц╕" ╕ ваш╕й газет╕, ус╕м укра╖нським патр╕отам Криму....


╤ван НИЗОВИЙ. «╤ Крим, ╕ Рим, ╕ м╕дн╕ труби…»
Ми й нин╕ щедр╕, Як були, Без м╕ри ╕ без меж: ╤ флот, ╕ море в╕ддали, ╤ Севастополь теж.


МАРТИН╤ВСЬКА ШКОЛЯРКА ЗАЙНЯЛА ПРИЗОВЕ М╤СЦЕ НА ВСЕУКРА╥НСЬКОМУ КОНКУРС╤
В╕длуння «Св╕тличного» конкурсу


СТИМУЛ ДЛЯ ТВОРЧОСТ╤
Зак╕нчилася зустр╕ч обм╕ном традиц╕йних подарунк╕в – книг та фотографуванням на згадку про...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 30.12.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 30.12.2017
НОВОР╤ЧЧЯ

Наш╕ традиц╕╖

Новор╕чне свято, очевидно, бере св╕й початок ще з час╕в життя найдавн╕ших народ╕в-хл╕бороб╕в (у нас такими були трип╕льц╕), як╕ вшановували культ Сонця, оск╕льки саме в╕д нього найб╕льшою м╕рою залежить майбутн╕й врожай. Отож, напевно, у найкоротший день року перв╕сн╕ люди неабияк лякалися, що сонце може зникнути назавжди, “померти”, ╕ тому вони розкладали багаття, запалювали факели, в╕рячи в те, що таким чином додадуть сонцю сил для в╕дродження, омолодження.
Тривалий час в Ки╖вськ╕й Рус╕ Новий р╕к святкували дв╕ч╕: 1 березня ╕ 1 вересня. На те були сво╖ ╕ “не сво╖” причини.
1 березня — прих╕д весни, коли все ожива╓, в╕дроджу╓ться (сонце так само “молодша╓”). Спочатку це було суто язичницьке свято. Але згодом, з прийняттям християнства, за церковним календарем дата виявилась приуроченою до римсько╖ традиц╕╖ святкування Нового року. Вона подарувала нам ще й традиц╕ю запалювати вогн╕ на новор╕чних ялинках. За час╕в Ки╖всько╖ Рус╕ запалювання вогн╕в стало обов'язковим елементом у прагненн╕ випросити в дух╕в, божеств багатий майбутн╕й врожай, бо мова не т╕льки про християнського Бога, адже збер╕галися пережитки язичництва.
1 вересня — так званий “цив╕льний Новий р╕к”, виникнення якого пов'язане з тим, що цього дня Цар н╕бито вершить суд. 1 вересня (тепер 14 вересня — на свято Симеона Стовпника) — початок нового церковного року. Однак не забуваймо: тод╕ у давнину справляли ще й свято врожаю ╕ розпочинали ярмаркувати. Ялинки, ╕нш╕ дерева, не зрубуючи ╖х, також прикрашали, але не т╕льки барвистими стр╕чками, а й овочами та фруктами з нового врожаю. Масово запалювали св╕чки, бо дня вже пом╕тно меншало.
Поступово вс╕ ╓вропейськ╕ народи Новий р╕к почали святкувати 1 с╕чня. На теренах Укра╖ни це було впроваджено 1700 року. Щоправда, на Зах╕дн╕й Укра╖н╕ — значно ран╕ше.
Для укра╖нц╕в споконв╕ку традиц╕йним символом на Новий р╕к вважалася не ялинка, а д╕дух, який виготовляли з першого зжатого снопа хл╕бних злак╕в (найчаст╕ше жита, бо “жити”, пшениц╕). Слово “д╕дух” ма╓ давн╓, нав╕ть язичницьке походження чи, радше, кор╕ння. Неважко здогадатися, що йдеться про дух д╕да, д╕д╕вський дух — символ╕чного репрезентатора роду-родоводу. Тож ╕ традиц╕йно в нашого народу був високо розвинутий культ пращур╕в. У кожн╕й укра╖нськ╕й родин╕ по╕менно знали ╕, в╕дпов╕дно, шанували вс╕х попередник╕в до сьомого кол╕на, молилися за ╖хн╕ душ╕ (за тих, хто в╕д╕йшов у В╕чн╕сть), доглядали могили, молилися за здоров'я сущих. ╤ це часто були с╕мейн╕ (колективн╕) молитви, що мало неабияке виховне значення для молод╕. Присутн╕сть д╕духа привносила в родину святков╕сть, затишок, урочистий, п╕днесений настр╕й. Тепер його здеб╕льшого ставлять у св╕тлиц╕ перед Р╕здвом Христовим на Святий Веч╕р...
Але ялинка — також не погано! Особливо для д╕твори, коли п╕д деревце кладуть подарунки ╕ запевняють, що це чи то в╕д Святого Миколая, чи то в╕д Д╕да Мороза...

ЩО НА В╤КНАХ У ДЕНЬ ГНАТА?..

За церковним календарем, яким послуговуються християни сх╕дного обряду, 2 с╕чня — свято ╤гнат╕я Богоносця; у народному побут╕ укра╖нц╕в — Гната. Цей день, як й ╕нш╕ передр╕здвян╕ дн╕, сповнений ц╕кавих обряд╕в, певних пересторог, хоч останн╕ сл╕д вважати марними.
Наприклад, на Гната заборонялося прясти та прати б╕лизну, одяг. (Наголошу╓мо, вважайте це марнов╕рством, забобонами!). Натом╕сть, заздалег╕дь ретельно прибравши оселю, д╕вчата та ж╕нки здеб╕льшого пекли обрядове печиво. На вечорницях юнки виготовляли хатн╕ прикраси, яким в╕дводилась особлива роль. Тож робили так зван╕ “голубц╕” у вигляд╕ птах╕в, найчаст╕ше — голуба. Для цього брали шкаралупу з-п╕д яйця (ц╕лу, непошкоджену), з обох бок╕в проколювали два отвори та просували кр╕зь них кольоровий пап╕р — крильця. Так╕ вироби п╕дв╕шували до сволока хати. Як в╕домо, ф╕гурки птаха ототожнювалися у наших давн╕х предк╕в з небесним св╕тилом — сонцем.
Робили “павук╕в”, “╖жак╕в”, “коник╕в”, “п╕вник╕в” тощо. ╥х згодом також п╕дв╕шували на коняч╕й волосинц╕ до сволока, де вони мали вис╕ти в╕д Р╕здва до Водохреща.
Як в╕длуння давнього ритуалу, дотепер збер╕гся звичай напередодн╕ ╕ в час╕ Р╕здвяних свят (особливо перед Водохрещем) прикрашати в╕кна. Так╕ прикраси ╕з соломи найчаст╕ше виготовляли на Гната. “Конструювали” р╕зноман╕тн╕ ромбики, кубики, з╕рочки, сн╕жинки, хрестики (як обер╕г в╕д нечисто╖ сили) та вставляли ╖х на в╕кна, приклеювали б╕лком в╕д св╕жого яйця до скла. За матер╕ал також використовували б╕лий, кольоровий пап╕р. Гарно виходило! Ц╕ вироби створювали особливий новор╕чно-р╕здвяний настр╕й.
...Те, як вигляда╓ оселя цього дня, наск╕льки в н╕й затишно та комфортно для душ╕ ╕ т╕ла, вважалося у народ╕, вплива╓ на подальшу долю д╕вчини. Тож кожна юнка намагалася якнайкраще причепурити хату, не оминути жодного куточка...

СТАР╤ Й МАЛ╤ ГОТУЮТЬСЯ ДО СВЯТА

4 с╕чня християни сх╕дного обряду вшановують Святу Анастас╕ю. У народ╕ ╖╖ називають пестливо — Настя, а день свято╖ — Настин, Настиним.
З житт╓пису в╕домо, що вона була християнкою, яка вийшла зам╕ж за поганина Публ╕я. Боячись гн╕ву чолов╕ка, Анастас╕я потайки прислуговувала ув'язненим християнам — носила ╖м ╖жу, скр╕пляла ╖х у дус╕, л╕кувала рани. П╕сля смерт╕ чолов╕ка побожна ж╕нка повн╕стю присвятила себе оп╕ц╕ над ними. Сво╖ми добрими д╕лами Анастас╕я здобула ласку в Бога ╕ любов у людей.
За час╕в пересл╕дування християн у м╕ст╕ С╕рм╕юм (Панон╕я) Анастас╕ю ув'язнили та жорстоко катували, а пот╕м спалили живцем, бо мужня праведниця нав╕ть п╕д тортурами не зреклася Христово╖ в╕ри. Це сталося 300-го року. Християнський люд пам'ята╓ ╖╖ жертву в ╕м'я ╤суса та Свято╖ в╕ри, тому ╕ встановив церковне свято. Хоча воно не належить до числа великих, але Анастас╕я зд╕йснила таки великий духовний подвиг, стала прикладом для багатьох християн, плекала у ╖хн╕х серцях мужн╕сть ╕ в╕двагу, закликала бути ст╕йкими, непохитними заради Христово╖ Правди.
У народному побут╕ укра╖нц╕в цього дня вже в розпал╕ п╕дготовка до Святого Вечора, Р╕здва Христового. Стар╕ й мал╕ клопочуться по господарству, прибирають в осел╕, намагаються принести хоч якусь користь, допомогти один одному, сус╕дам, заготовляють вс╕ необх╕дн╕ продукти для майбутньо╖ святково╖ вечер╕. Нер╕дко саме на Анастас╕╖ кололи свиню.
Якщо у Настин день пада╓ сн╕г, то кажуть: “Настя на санках Р╕здво везе!”.
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 30.12.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19494

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков