Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РЕЛ╤Г╤ЙН╤СТЬ, В╤РА, АВТОКЕФАЛ╤Я
Здавалося б, ясно означено в Писанн╕: Богу Богове, а кесарю кесареве. Сумно, але ж ╕ сьогодн╕...


ЛОВИ ЗЛОД╤Я?
Не хот╕лося б нагадувати, але ж вс╕ ╕ так здогадуються, хто голосн╕ше за ус╕х кричить "лови...


«УКРА╥НЦ╤ МО╥! ПРОБУД╤ТЬСЯ, НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖ╤!» (Данило КОНОНЕНКО)
Прес-рел╕з ╕ запрошення були роз╕слан╕ на десятки адрес, Сп╕лка журнал╕ст╕в розташована у...


ДОВ╤РА, ЯКУ НЕ МОЖНА ЗРАДИТИ
Але то пан Шкляр. А що ж укра╖нська держава?


«ВАШУ ДУМКУ… ВЗЯТО ДО В╤ДОМА»
Неймов╕рно, але к╕лька дн╕в тому з М╕н╕стерства культури на це звернення над╕йшла в╕дпов╕дь,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 30.12.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 30.12.2017
ЗВИЧАЙНЕ ПОЛ╤ТИЧНЕ ШАХРАЙСТВО

Пару дн╕в тому, коментуючи на рад╕о “Спутник” прийняття 19 грудня Генеральною ассамбле╓ю ООН резолюц╕╖ щодо порушення прав людини в окупованому Криму, голова Громадсько╖ палати Республ╕ки Крим пан Григор╕й ╤оффе заявив, що очолювана ним палата розц╕ню╓ згадану резолюц╕ю як пол╕тичний шантаж ╕ шахрайство:
“Справа в тому, що жодного конкретного факту в ц╕й резолюц╕╖ нема╓. Найголовн╕ше, що цей сол╕дний серйозний документ найсерйозн╕шо╖ м╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ грунту╓ться на домислах ╕ чутках. Тому що н╕хто з тих, хто ╕н╕ц╕ював цю резолюц╕ю, хто ╖╖ приймав, хто за не╖ голосував, в Криму не був. ╤ вони, не кл╕пнувши оком, кажуть про порушення прав людини. У цьому поляга╓ кошмарний цин╕зм. Це чиста пол╕тика, а в нашому випадку — це пол╕тичний шантаж ╕ пол╕тичне шахрайство", - поясню╓ пан ╤оффе. В╕н стверджу╓ при тому, що: “... нема╓ жодного в╕домого, значимого пол╕тика в кра╖нах Заходу, який не знав би про реальний стан справ в Криму, б╕льш того, який би не розум╕в, що все, що сталося в Криму в лютому-березн╕ 2014 року, було зроблено з повною в╕дпов╕дн╕стю вс╕м м╕жнародним стандартам. Вони все це знають. Антикримська, антирос╕йська риторика — данина тих вимог, як╕ виставля╓ для цих пол╕тик╕в американський ╕ зах╕дно╓вропейський ╕стебл╕шмент”.
А отже, ООН, яка не в╕добража╓ реальний стан справ, а служить пол╕тичним прикриттям для ╕нтерес╕в р╕зних кра╖н ╕ пол╕тичних груп, на його думку, втратила авторитет ╕ потребу╓ серйозно╖ реорган╕зац╕╖.
“Якщо ця орган╕зац╕я для того, щоб просто п╕дн╕мати руки, вона не потр╕бна”, - робить висновок пан ╤оффе.
В╕дтак, громадськ╕ актив╕сти Криму, за його словами, “ухвалили заяву, якою звернули увагу ООН та ╕нших громадських орган╕зац╕й на дискредитац╕ю вол╕ 2,5 млн жител╕в кримського п╕вострова, як╕ проголосували в березн╕ 2014 року за повернення Криму до складу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.”
Насамк╕нець, пан ╤оффе наголошу╓ на н╕кчемност╕ вс╕х тих ООН╕вських каверз: “Ц╕ резолюц╕╖ не мають н╕яко╖ пол╕тично╖ сили, це чисто пол╕тичний демарш, н╕хто ц╕ резолюц╕╖ виконувати не повинен. В судах вони не ф╕гурують, вони не носять обов'язкового характеру”.
На жаль, важко не погодитись з паном ╤оффе, принаймн╕, в тому сенс╕, що Орган╕зац╕я Об'╓днаних Нац╕й багато в чому не в╕дпов╕да╓ викликам сьогодення. Справд╕, останн╕ десятил╕ття засв╕дчили, що шановна м╕жнародна орган╕зац╕я, на яку свого часу покладалося ст╕льки над╕й, не здатна ефективно попереджувати м╕жнародн╕ конфл╕кти, а в раз╕ ╖х виникнення, швидко й ефективно класти ╖м край. Тому багато причин. Не останньою з них ╓ агресивна, експанс╕он╕стська пол╕тика деяких кра╖н, як╕ намагаються реал╕зувати сво╖ амб╕тн╕ прагнення, ╓зу╖тськи використовуючи прогалини в м╕жнародному законодавств╕, недосконалост╕ статуту само╖ ООН в тому числ╕. Прикладом такого ман╕пулювання ╓ так часто використовуване на зас╕даннях Ради безпеки ООН, дискрим╕нац╕йне для б╕льшост╕ кра╖н, право veto. Використання лише одного цього ╕нструмента до сьогодн╕ трима╓ на плаву тотал╕тарн╕ ╕ в╕дверто диктаторськ╕ режими. Завдяки блокуванню в Радбез╕, зокрема, з боку Москов╕╖ та Китаю сьогодн╕ вельми безпечно почува╓ться не лише Башар Асад, який заради збереження себе при влад╕ розв'язав в╕йну проти власного народу, в тому числ╕, ╕з застосуванням х╕м╕чно╖ збро╖, залив кров'ю кра╖ну, якою мав би оп╕куватись, спричинив до наймасштабн╕шо╖ за весь п╕сляво╓нний пер╕од м╕грац╕╖, а й така од╕озна особа, як К╕м Чен Ин, який в двадцять першому стол╕тт╕ дозволя╓ соб╕ недвозначно розмахувати ядерним дрюком.
Безперечно, за обставин, коли частина кра╖н-засновниць в╕дверто блоку╓ ╖╖ ефективну д╕яльн╕сть зсередини, ООН не можна вважати досконалою орган╕зац╕╓ю. ╤ — так, вона потребу╓ реформування, аби адекватно реагувати на те, що в╕йни тепер розпочинають без формального попередження, яким не нехтував нав╕ть такий нег╕дник, як Адольф Г╕тлер, що в╕йська агресора вторгаються на територ╕ю сус╕ди без розп╕знавальних знак╕в, чим не гр╕шили нав╕ть фашисти, а ╖х верховний головнокомандувач, не кл╕пнувши оком, в╕дхрещу╓ться в╕д сво╓╖ причетност╕ до того. Але при вс╕х тих вадах, при тому, що резолюц╕╖ ООН ╕ справд╕ носять дорадчий, рекомендац╕йний характер, що вони не ╓ прокуроською постановою чи вироком суду, заяви голови Громадсько╖ палати Криму про те, що виконувати ╖х нема потреби, виглядають щонайменше дивними. Може, пана ╤оффе вводить в оману стиль ООН╕вських резолюц╕й, але така вже традиц╕я гнилого Заходу. Не ╕деал╕зуючи, хот╕в би нагадати, що за флотською традиц╕╓ю Володарки Мор╕в, було заведено, скаж╕мо, зам╕сть звичного десь триповерхового мату, п╕дкр╕плювати накази чемним “будь ласка”.
От ╕ тепер, проголосувавши за згадану вище резолюц╕ю по Криму, с╕мдесят пров╕дних кра╖н св╕ту вкотре звертають увагу Москов╕╖ на неприпустим╕сть порушення нею, як кра╖ною-окупантом, прав людини на захопленому п╕востров╕. Зокрема, в ╖╖ текст╕ йдеться про таке:
“Резолюц╕я п╕дтверджу╓, що м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю ╕сну╓ м╕жнародний збройний конфл╕кт;
вона засуджу╓ ретроактивне застосування РФ власних закон╕в в Криму, а також примусове переведення громадян Укра╖ни в рос╕йське громадянство;
вимага╓ в╕д Рос╕╖ виконати пром╕жне р╕шення М╕жнародного суду ООН щодо в╕дновлення прав ╕ свобод громадян Укра╖ни на п╕востров╕;
рос╕йську владу закликають забезпечити осв╕тн╕й процес укра╖нською та кримськотатарською мовами;
Резолюц╕я засуджу╓ в╕дсутн╕сть доступу до Криму для Мон╕торингово╖ М╕с╕╖ ООН з прав людини в Укра╖н╕”.
Що те попередження не ╓ передр╕здвяним жартом, дума╓ться, пан ╤оффе чудово розум╕╓. Можна ск╕льки завгодно ховати голову в п╕сок, прикриватися дзв╕нкою шапкозакидайною риторикою, але не в╕дчувати при тому, як невидима, а проте ж така реальна зал╕зна зав╕са економ╕чних, ф╕нансових, пол╕тичних санкц╕й все щ╕льн╕ше опуска╓ться над Кримом, в╕др╕за╓ його в╕д св╕ту, навряд чи можливо.
Наск╕льки те шкодить економ╕ц╕ п╕вострова, левова частка яко╖ залежить саме в╕д в╕дкритост╕ св╕тов╕, не варто й говорити. Як не варто говорити й про те, що ╕ дюжина Керченських мост╕в не здатна поправити то╖ шкоди. Сумне св╕дчення тому — колись кв╕туча, а нин╕ щодал╕ занепадаюча Абхаз╕я, застрягле в 90-х Придн╕стров'я. А вони ж не потребували н╕яких Керченських мост╕в...
Але може сувора ООН╕вська Резолюц╕я ╕ справд╕, як каже пан ╤оффе, ╓ незаслуженим ляпасом? Може не було озбро╓них до зуб╕в зелених чолов╕чк╕в, не було бутафорних козачк╕в? Може доленосний в╕дсоток голос╕в, який, як нам кажуть, забезпечив в╕докремлення Криму, його напрочуд швидке в╕дбуксування до ╕ншо╖ гаван╕, було здобуто, як те й передбачено Конституц╕╓ю Укра╖ни, в результат╕ всеукра╖нського референдуму? Може не було н╕яких засуджень з шизофрен╕чним формулюванням на кшталт: “за нам╕р (!) висадити в пов╕тря В╕чний вогонь(!!!)”? Може окупац╕йна влада не влаштовувала показових ретроактивних судових процес╕в над укра╖нськими патр╕отами, як╕ намагалися в мирний спос╕б захистити конституц╕йний лад на територ╕╖ сво╓╖ кра╖ни? Може не було ганебного судилища над Ахтемом Чийгозом, ╤льм╕ Умеровим, Миколою Семеною? Може не було викрадень ╕ жахливих вбивств, зокрема, укра╖нських громадян Решата Аметова, Ерв╕на ╤браг╕мова? Може кримцям просто наснилися перманентн╕ обшуки, затримання, арешти? Може не було заборони Меджл╕су, про яке згадував у сво╓му пром╕жному р╕шенн╕ М╕жнародний суд ООН? А може пан ╤оффе зна╓, куди под╕лися школи з укра╖нською мовою навчання, яких в “тотально укра╖н╕зованому” Криму було аж... с╕м? А як щодо дол╕ тринадцяти шк╕л з кримськотатарською мовою навчання? Х╕ба ц╕ красномовн╕ факти не були достатньою п╕дставою для вищезгадано╖ Резолюц╕╖?
Але ж - н╕. Пан ╤оффе вважа╓ все те домислами ╕ чутками, фактично виставляючи представник╕в кра╖н, як╕ проголосували за Резолюц╕ю наклепниками на щаслив╕ кримськ╕ реал╕╖. Що це — сприйняття св╕ту таким, яким в╕н був за час╕в есересеру — з жорстко контрольованою державною монопол╕╓ю на правду, чи таки прим╕тивне лукавство? Адже важко пов╕рити, щоб пан Григор╕й ╤оффе, як людина розумна, не усв╕домлював, що в св╕т╕ цифрових технолог╕й, в св╕т╕ ╤нтернету утримання правди п╕д спудом неможливе апр╕ор╕. А отже, голосуючи за Резолюц╕ю, представники згаданих кра╖н мали ц╕лком достатньо ╕нформац╕╖ про ╕стинний стан речей на п╕востров╕, нав╕ть не бувши на його теренах. ╤нша р╕ч, що пан Григор╕й ╤оффе, як далеко не остання людина в сьогоденному кримському пол╕тикум╕, мав би знати ╕стинну причини того, чому ан╕ Мон╕торингова М╕с╕я ООН з прав людини в Укра╖н╕, н╕ жоден з них, нав╕ть за великого бажання, не може останн╕ми роками потрапити до Криму. Причина та проста, як редька: влада Москов╕╖ погоджу╓ться надавати доступ до його територ╕╖ представникам м╕жнародних орган╕зац╕й виключно як до суб'╓кту сво╓╖ федерац╕╖, що ╓ абсолютно неприйнятним для м╕жнародного права, яке розгляда╓ Крим суверенною територ╕╓ю Укра╖ни. Саме тому зроблене Григор╕╓м Адольфовичем в╕д ╕мен╕ Громадсько╖ палати запрошення до Криму вс╕м потенц╕йним п╕дписантам ООН╕вських резолюц╕й, вигляда╓ дещо... цин╕чно. Як сказав би в╕н сам: “У цьому поляга╓ кошмарний цин╕зм..., а в нашому випадку — це пол╕тичний шантаж ╕ пол╕тичне шахрайство”.

Валентин БУТ

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 30.12.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19517

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков