"Кримська Свiтлиця" > #1 за 05.01.2018 > Тема "Душі криниця"
#1 за 05.01.2018
СВЯТИЙ ВЕЧ╤Р
Наш╕ традиц╕╖
Такий довгооч╕куваний Святий Веч╕р напередодн╕ Р╕здва Христового. З ним, як ╕ з Р╕здвяними святами, пов'язу╓мо нов╕ над╕╖, спод╕вання, просимо у Всевишнього здоров'я для вс╕╓╖ родини, ласки Божо╖, злагоди у с╕м'╖, миру в Укра╖н╕... ... Цього дня строго постили, н╕чого не ╖ли, допоки не з'явиться на неб╕ перша зоря. Вона й спов╕стить, що народилося Дитятко Боже — ╤сус Христос. П╕дготовка до свято╖ вечер╕ мала урочистий характер ╕ розгорталася як справжн╕й ритуал, театрал╕зоване д╕йство, де вс╕ були акторами ╕ водночас глядачами. В╕рили, що вс╕ предмети, як╕ мають в╕дношення до святкового столу, набувають чудод╕йно╖ сили. На покут╕ п╕д образами розстеляли духмяне с╕но, на яке ставили горщик з кутею та глечик з узваром. Подекуди ╖х накривали обрядовим хл╕бом — книшем. При цьому господиня насл╕дувала квоктання курей, квочки, що мало б забезпечити ╖х високу несуч╕сть, припл╕д курчат наступного року. Д╕ти-хлопчики кукур╕кали, щоб ╕ п╕вник╕в було багато до борщу. Власники вулик╕в несли на пас╕ку кутю, ╕м╕туючи гуд╕ння бдж╕л, ╕ обходили довкола свого бджолиного господарства, просили у Новонародженого ╤сусика доброго достатку меду. Широко побутував звичай ставити на покут╕ д╕духа — сн╕п жита або пшениц╕. ╤нод╕ в нього встромляли косу, серп, що символ╕зу╓ усп╕шну працю на нив╕ в наступному роц╕. На Святий Веч╕р робили деяк╕ прогнози ╕ ворожили. Зокрема вважають, що зоряна н╕ч на Р╕здво об╕ця╓ врожайний р╕к на хл╕б. (Це п╕дтверджено багатов╕ковими спостереженнями). Якщо зварена кутя виходила верхом, то в╕щувала верховат╕ стоги. За довжиною стеблинки соломи, яку виймали навмання з-п╕д святково╖ скатертини (адже солому чи с╕но також клали на ст╕л, як ╕ на покут╕), гадали кому судився в╕к довгий, а кому короткий. До Святого Вечора неодм╕нно готували 12 страв, використовуючи майже вс╕ наявн╕ в господарств╕ продукти, окр╕м скоромних. Останн╕ будуть споживати вже на Р╕здво. Обов'язково запалювали воскову св╕чку. Господар курив ладаном у хат╕ й читав подячну молитву, а також, щоб в╕двернути зл╕ сили. Сво╓р╕дну “захисну функц╕ю” виконували й закликання морозу, обряди, якими застер╕галися в╕д бур╕, громовиц╕, хижих зв╕р╕в, в╕дьом, чар╕вник╕в та ╕ншого лихого. ╤снувало пов╕р'я, що той, хто спить у н╕ч перед Р╕здвом, проспить Царство Боже. На Святий Веч╕р вшановують померлих ╕ живих родич╕в. Для душ усопших залишали рештки ╖ж╕ на стол╕, посуд не мили. Ставили для них чисту воду у полумиску, поряд клали чистий рушник, аби вмилися з далеко╖ дороги. До живих посилали д╕тей з╕ святковими стравами. Приймаючи ╖х, господар╕ дякували за гостинц╕ ╕ теж передавали страви з╕ свого святкового столу. Це символ╕зувало спор╕днен╕сть с╕мей, ╖х приязнь ╕ вза╓мну щедр╕сть. Д╕тей, як╕ приносили вечерю, частували, обдаровували солодощами. Ходили з гостинцями й до убогих, але жодно╖ винагороди (окр╕м словесно╖ подяки) не потребувалося. Святий Веч╕р зак╕нчувався колядуванням. А спозаранку с╕м'я йшла до храму на урочисте Богослуж╕ння з нагоди Р╕здва Христового.
Р╤ЗДВО ХРИСТОВЕ — РАД╤СТЬ СВ╤ТУ!
Цього дня сталася велика для вс╕х християн под╕я — народження ╤суса Христа у Вифле╓м╕. В╕н був посланий Богом на землю задля спокути гр╕х╕в людства ╕ його спас╕ння. Зрештою, ╤сус у переклад╕ з ╓врейсько╖ — Спас╕ння. Ще старозав╕тн╕ пророки передбачили м╕сце ╕ час народження нашого Спасителя — 5508 р╕к в╕д створення св╕ту, а про день мала сказати зоря, що спалахне на неб╕ над Вифле╓мом. Так ╕ сталося... Отже, 7 с╕чня - це день народження Сина Божого на земл╕ (у церковних календарях — Р╕здво Христове) , в╕дтак — початок нового в╕дл╕ку часу, ново╖ ери. Зг╕дно з переказами ╢вангел╕я, мати ╤суса Мар╕я та ╖╖ обручник Йосиф жили в Назарет╕, а до Вифле╓ма прийшли, щоб виконати наказ правителя Августа: з'явитися всьому населенню на перепис. Оск╕льки на перепис населення Римсько╖ ╕мпер╕╖ у Вифле╓м╕ з╕бралося дуже багато людей, Мар╕я та Йосип не змогли знайти м╕сця для ноч╕вл╕, тому ╖м довелося шукати прихистку у невелик╕й печер╕, де за погано╖ погоди ховалися пастухи. Там Мар╕я ╕ народила Дитятко Боже. Тод╕ з неба спустився Ангел ╕ спов╕стив пастухам, як╕ в цей час не спали, а стерегли стадо, що Бог народився. Вони й першими прийшли вклонитися Немовлят╕. ...На неб╕ засяяла Вифле╓мська з╕рка. Ор╕╓нтуючись на не╖, до печери прийшли три старозав╕тн╕ мудрец╕ (вони зрозум╕ли, що зд╕йснилося пророцтво) й принесли ╤сусов╕-Богу подарунки: золото, ладан ╕ смирно. Золото символ╕зу╓ царську владу, ладан — Божу волю, смирна — долю пророка. До реч╕, саме в т╕ давн╕ часи виникла традиц╕я виготовляти вифле╓мську з╕рку, а згодом прикрашати нею новор╕чну ялинку. З такою з╕ркою, що оберта╓ться на штир╕, ходить вертеп. Т╕льки-от в укра╖нських колядках здеб╕льшого сп╕ва╓ться не про трьох мудрец╕в, а трьох цар╕в з╕ Сходу. Однак у сфер╕ глибоко╖ духовност╕ це не становить р╕зниц╕. Пославши свого Сина ╢динородного на землю, Бог хот╕в показати людству важлив╕сть любов╕ до ближнього (бо Бог — це ╕ ╓ любов), добра, сп╕вчуття та вза╓морозум╕ння один з одним. Тому День народження ╤суса Христа, Р╕здво Христове — найб╕льш шанований день народження у св╕т╕. Люди р╕зних соц╕альних верств, матер╕ального становища, переконань ╕ погляд╕в не минають це свято сво╓ю увагою, а практикуюч╕ християни ще й участю у церковних урочистих Богослуж╕ннях, щирою молитвою. Це одне з найб╕льших християнських свят, що т╕сно пов'язане з поняттям родини, подальше життя яко╖ безпосередньо залежить в╕д того, наск╕льки згуртован╕ вс╕ ╖╖ члени й наск╕льки ╖хн╕ найкращ╕ нам╕ри та найсв╕тл╕ш╕ думки спрямован╕ на р╕дних. Уся родина на Р╕здво неодм╕нно ма╓ бути разом, щоб ╕ разом залишатися протягом року — в╕д Р╕здва до Р╕здва. Старш╕ люди кажуть, що та людина, яка провела Р╕здво Христове поза с╕мейним колом, увесь р╕к блукатиме св╕том, почуватиметься незатишно й самотньо. Тож у важливо у цей день, тим паче напередодн╕ - у Святий Веч╕р, самому попросити прощення, пробачити р╕дним та близьким ус╕ кривди, що були запод╕ян╕, не тримати в серц╕ образи, бо вона гн╕тить вашу душу. Вт╕м, просити прощення ╕ вм╕ти прощати потр╕бно повсякчас!
СОБОР ПРЕСВЯТО╥ БОГОРОДИЦ╤ ╤ НАРОДНА ТРАДИЦ╤Я
Сх╕дна Церква традиц╕йно п╕сля великого свята вшанову╓ тих ос╕б, як╕ виконували головну роль у под╕ях. У святкуванн╕ Р╕здва Христового на першому м╕сц╕ бачимо б╕ля ╤суса — Дитятка Божого Його Пресвяту Мат╕р Богородицю, Собор яко╖ в╕дзнача╓мо 8 с╕чня. Завдяки Пресвят╕й Богородиц╕ Бож╕ плани стали д╕йсн╕стю. Без не╖ не було б Р╕здва Христового, не було б в╕дкуплення гр╕х╕в наших та над╕╖ на в╕чне життя. Тож наступний день п╕сля Р╕здва й присвячено Пресвят╕й Д╕в╕ Мар╕╖. Християни завжди збиралися ╕ збираються разом у храм╕ на свято Богоматер╕, дякуючи ╖й за те, що дала людству Спасителя. В╕д того з╕брання в╕рних ╕ саме свято називають Собором Пресвято╖ Богородиц╕. Кажуть: “Це не т╕льки ми, люди (християни), сам╕ збира╓мось, це Вона нас збира╓, кличе до себе”. У давнину в укра╖нськ╕й народн╕й традиц╕╖ було узвича╓но на Собор Пресвято╖ Богородиц╕ обов'язково в╕дв╕дувати бабусь, як╕ допомагали пород╕ллям, приймали пологи. За старих час╕в, коли для б╕льшост╕ населення була недоступною фахова квал╕ф╕кована медична допомога, саме на них покладалася висока в╕дпов╕дальн╕сть за переб╕г полог╕в та життя немовляти в перш╕ тижн╕ (принаймн╕, до хрещення дитини у церкв╕), здоров'я пород╕лл╕. ╥хн╕й досв╕д, старання, добр╕ думки та чист╕ помисли мали забезпечити здоров'я дитини, ╖╖ повноц╕нний розвиток у т╕ дн╕, коли вона ще недостатньо зм╕цн╕ла й адаптувалася до св╕ту цього. Не менша в╕дпов╕дальн╕сть покладалася на бабусю повитуху ╕ за ф╕зичний стан ж╕нки-пород╕лл╕. Отож вдячн╕ селяни увечер╕ на свято йшли до баб-повитух пригостити ╖х найкращим з того, що приготували на Р╕здво. Передати так╕ гостинц╕ часто доручали д╕тям. Як вважали (╕ небезп╕дставно!), задоволена шаною та увагою бабуся-повитуха будь-коли прийде до дитини, перев╕рить ╖╖ здоров'ячко (вона — ще й народний пед╕атр), дасть добру пораду батькам. Пам'ятаймо сво╓ ╕ береж╕мо все добре! Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 05.01.2018 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19534
|