Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 09.02.2018
«ДЕСЯТИНКА»: ВСЕ Т╤ЛЬКИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ?

УПЦ МП захоплю╓ землю самочинно, нав╕ть це використовуючи як плацдарм для антиукра╖нсько╖ пропаганди…

Весна 2015 року, кухня дуже в╕домого центрального храму УПЦ МП.
- Пройде якихось два-три роки ╕ нас ╕з такою пророс╕йською церковною пол╕тикою вс╕х на х...р винесуть з ус╕х храм╕в, вибачте за м╕й новогрецький.
- Так. Якщо священноначал╕╓ не зупиниться у сво╖й московськ╕й риториц╕, священик╕в почнуть бити без розбору на пол╕тичн╕ погляди та громадянську позиц╕ю, – кажу я.
- А церкви палити, – невесело каже третя учасниця розмови.
Ця анал╕тика групи в╕руючих УПЦ МП та деяких представник╕в УПЦ КП не була кухонною у чистому вигляд╕. ╥╖ учасники – видавц╕ рел╕г╕йно╖ л╕тератури, журнал╕сти, в╕дом╕ в кра╖н╕ художники, музиканти, програм╕сти – вс╕ люди, як╕ десятил╕ттями ходять до церкви, перечитали гори рел╕г╕йно╖ л╕тератури й, власне, живуть цим життям. ╤ Бог бачить – ми в жодному раз╕ не хот╕ли, щоб ц╕ прогнози справдилися.
Не хот╕ли.
Але минуло три роки.
Три роки, протягом яких ╕з кер╕вництва УПЦ МП були вичищен╕ ус╕ патр╕отично та автокефально налаштован╕ кл╕рики.
Три роки, упродовж яких пророс╕йськ╕ церковн╕ спонсори розкрутили мед╕а, як╕ стали фабрикою дифамац╕йно╖ принизливо╖ лексики для УПЦ КП.
Три роки, протягом яких священноначал╕╓ УПЦ МП оголошувало себе церквою-мученицею, розкручуючи тему «гон╕нь».
Три роки, упродовж яких в╕дмовлялася сп╕впрацювати ╕з власною державою.
Три роки, як╕ були використан╕ не задля д╕алогу, а для нарощення силових м'яз╕в, так званого бойового крила. Для чого, пита╓ться, бойове крило церкв╕, як╕ позиц╕ону╓ себе, як мучениця?
А через три роки зимою 2018-го два тридцятир╕чних арх╕тектори влаштували невеличке, швидше демонстративно-показове вогнище б╕ля Десятинного монастиря, протестуючи проти незаконно╖ забудови на природоохоронн╕й зон╕. ╥хн╕ прихильники стверджують, що п╕дпал був просто перформенсом: хлопц╕, мовляв, т╕льки привернули увагу, вони не ховалися – дочекалися пол╕ц╕╖, але запоб╕жний зах╕д для них було обрано два м╕сяц╕.
Вже через тиждень п╕д Десятинним монастирем стояло дв╕ст╕ людей, творча ╕нтел╕генц╕я та нац╕онал╕сти, як╕ вимагають демонтувати храм УПЦ МП, що його було збудовано без дозв╕льних документ╕в (ми на цьому не зупиня╓мося, бо скандал ╕з забудовою в╕домий, документ╕в д╕йсно нема). ╤ вони не зупиняться, справа – стопроцентно виграшна.
А за к╕лька дн╕в перед тим у Львов╕ гор╕ла каплиця УПЦ МП.
Пер╕одично п╕кетують Ки╓во-Печерську лавру. ╤ нав╕ть до добрих, в╕руючих священик╕в у рег╕онах нав╕дуються нац╕онал╕сти ╕з запитанням. «Проф╕лактують», назвемо так. ╤ в нашому пов╕тр╕ «пахне небезпеками». Приводом для вибуху може стати будь-що: в╕дмова священик╕в в╕дсп╕вувати дитину, хрещену в УПЦ КП, пророс╕йська пропов╕дь, принизливий в╕дгук про арм╕ю... Ми бачимо, що розгорта╓ться драматичний сюжет, у якому, прислуговуючи Москв╕, начальство руйну╓ велику церкву ╕ робить заручниками сво╓╖ пол╕тики просте священство ╕ життя параф╕й. Так саме просте священство та параф╕╖ виявилися заручниками ситуац╕╖. З одного боку, вони притиснут╕ сво╖м начальством, з ╕ншого – радикалами.
«╢пископат живе, не в╕дчуваючи власно╖ церкви, – зауважив у одному ╕нтерв'ю найпом╕тн╕ший богослов сучасност╕ Кирило Говорун, –  ...зараз усе б╕льше ╓пископ╕в ходять ╕з охороною. ╤нколи ця охорона чисельна, що саме по соб╕ ╓ абсурдним. З одного боку, реально╖ загрози цим ╓пископам нема, вони просто хочуть продемонструвати пропагандистську тезу про гониму церкву. Але тим не менше, особиста безпека ╓пископ╕в забезпечена: вони можуть говорити все, що захочуть, не думаючи про те, як це в╕д╕б'╓ться на священиках, як це будуть сприймати люди. Бо для багатьох в╕рян УПЦ МП слова ╓пископа спричиняють проблему для сов╕ст╕: як чинити – чи залишатися в ц╕й громад╕ й чи приймати, як певну норму, все, що каже ╓пископ, який ╓ вчителем для громади. ╤ чи, зрештою, усв╕домлюють ╓пископи, що такими словами та р╕шеннями вони п╕дставляють священик╕в та роблять ╖х цапами-в╕дбувайлами».
...У понед╕лок Апеляц╕йний суд Ки╓ва мав розглянути зм╕ну запоб╕жного заходу. Я п╕д╕йшла п╕д суд, зустр╕тися з учасниками акц╕╖ «Свобода арх╕текторам». Справи арх╕тектор╕в та Десятники пов'язан╕, тож коментар учасник╕в акц╕╖ стосу╓ться обох тем одночасно.
«Арх╕тектори, яких заарештовано – мо╖ друз╕, – каже учасник акц╕╖ п╕д судом Данило Ковжун. – Вони не планували п╕дпалу, це була атракц╕я, щоб привернути увагу до незаконних забудов церков УПЦ МП. Чому зараз? Ще п'ять рок╕в тому ситуац╕я була ╕ншою, ми не дивилися штрих-коди, купували рос╕йський бензин ╕ виживали за рахунок рос╕йського газу. ╤, зрештою, ми святили паски у будь-якому храм╕, махаючи рукою на юрисдикц╕ю. – Але останн╕ три роки УПЦ МП проявила себе, як антиукра╖нська структура. Вони проявили себе, приймаючи Г╕рк╕на, роздаючи зброю, беручи участь у сепаратистському рус╕, вони кажуть, що не в╕дсп╕вуватимуть д╕тей, хрещених в УПЦ КП. При цьому вони захоплюють ки╖вську землю.
Ми ╕н╕ц╕ю╓мо розмову про законн╕сть буд╕вництва. При цьому колись владика Климент (до недавнього часу, сп╕кер УПЦ МП – ред.) заявля╓, що ╓ указ президента про землев╕дв╕д для Десятинки. Ми шука╓мо – р╕шення нема. Тобто виявля╓ться, що владика Климент бреше. Проходить пару дн╕в, ╕ вони подають петиц╕ю до Ки╖вради узаконити буд╕вництво. Тобто, спочатку вони кажуть, що буд╕вництво законне, обманюють, а коли ╖х ловлять на брехн╕, показуючи документи, то зм╕нюють тактику, перевзуваються у стрибку.
╤ це х╕ба шлях? Це ц╕нност╕, як╕ ма╓ пропагувати церква? Зам╕сть цього вони погрожують директорц╕ музею, об╕цяють в╕дтяти голову. Вони поводяться, як бандити.
Чи можливий ╕нший шлях? Г╕потетично, якби МП поводився чесно, не зд╕йснюючи повзучу анекс╕ю сквер╕в та парк╕в п╕д не╕снуюч╕ громади ╕з самозахопленням, якби ╖хня позиц╕я по Укра╖н╕ була ╕ншою, то д╕алог був би можливий. А то виходить, що вони захоплюють землю самочинно, нав╕ть це використовуючи як плацдарм для антиукра╖нсько╖ пропаганди.
Зна╓те, хто вчора прийшов п╕д Десятинку? Голови трьох к╕нопродакшин╕в, художники, фотографи, арх╕тектори – ки╖вська творча ╕нтел╕генц╕я. Все, що ми просимо – збер╕гати законн╕сть при землев╕дведенн╕».
П╕д судом удалося побачити нардепа ╤горя Луценка, який ран╕ше був актив╕стом м╕стозахисного руху: «Я прийшов п╕дтримати хлопц╕в, бо вважаю, що зд╕йснене ними не ╓ злочином. Злочин – це зд╕йснення захоплення легального майна. ╤ щоб обгрунтувати позиц╕ю, ми активно поясню╓мо – яким чином це майно з'явилося. Ми вимага╓мо в╕д державних орган╕в пояснити, як з'явилося це майно. В 2014-му роц╕ було р╕шення ком╕с╕╖, яке обстежило д╕лянку, ╕ був висновок про те, що неправильно встановлено. Ми вимага╓мо, щоб органи д╕яли. Тобто хлопцям можна ╕нкрим╕нувати адм╕нпорушення, хул╕ганство. Проводжу аналог╕ю: коли нап╕вбожев╕льний ╕з Севастополя розбив мемор╕ал на але╖ Небесно╖ Сотн╕, йому дали адм╕нпорушення. ╤ це зрозум╕ло – майно ж не узаконене. Так само й у цьому випадку.
Але ми налаштован╕ продовжити перев╕рку незаконних церковних буд╕вництв по Ки╓ву. Волонтери почали систематизовувати ╕ думати, що з тим робити. Це десятки випадк╕в – В╕драдне, Тро╓щина, Центр. Це одна схема – просто ц╕нн╕сть земель ╕нша.
Але я за компром╕с. Нехай вони беруть в оренду д╕лянку – починають платити. У випадку з Десятинкою, наш м╕стобуд╕вний рух (Андр╕╖всько-Пейзажна ╕н╕ц╕атива) готовий за наш кошт демонтувати та перенести каплицю на ╕нше м╕сце».
Що робити?
На момент написання матер╕алу ще нема судового р╕шення про те, що буде з арх╕текторами. Але я знаю, що нац╕онал╕сти вм╕ють в╕дстоювати сво╖х, ╕ стимулювати некорумпован╕сть судд╕в.
Повертаючись до дол╕ УПЦ МП. Чи можливо ще зупинити процеси церковно╖ деградац╕╖? Чи можливо упередити конфл╕кти?
Для УПЦ МП було б оптимальним повернути до кер╕вництва церкви команду, яка працювала у Блаженн╕шого Володимира. Але це не можливо, бо руки, як╕ тримають церковний штурвал, турботливо накрит╕ п'ятернею РПЦ. Тому, на жаль у внутр╕шн╓ прозр╕ння я не в╕рю.
Для держави оптимальним було б почати працювати з ╓пископатом УПЦ МП. Працювати так, щоб жодне антиукра╖нське слово не зривалося з ╖хн╕х вуст. Працювати так, щоб викор╕нити систему м'яких заборон на свободи, що було створено для думаючого священства. Зрештою, поставити умови: або, або. Провести аудит ус╕х проблемних питань, починаючи в╕д церковних статут╕в ╕ зак╕нчуючи ╕снуванням ресурс╕в, створених лише для чорного п╕ару проти само╖ укра╖нсько╖ ╕де╖.
Провести хоча б один ╕з церковних закон╕в. Ну, для порядку – щоб показати, що влада щось може, окр╕м розмов.
Допомогти створенню осв╕тн╕х програм, як╕ б зд╕йснювало проукра╖нське крило УПЦ МП. Конференц╕╖, кругл╕ столи, зустр╕ч╕, л╕тн╕ табори, висувати нове покол╕ння церковних л╕дер╕в, не заморених та не куплених Москвою.
╤ на Фанар (у Константинополь, в╕д якого залежить питання визнання Ки╖вського патр╕архату), вибачте, возити не лише солодощ╕, а й подарунки дорожче. Так роблять пол╕тично доросл╕ хлопц╕, яким потр╕бна визнана церква. Демонтаж МП можливий т╕льки, коли буде канон╕чна альтернатива. Хочемо чи не хочемо, а визнання Ки╖вського патр╕архату реально полегшу╓ проблему вибору. А ╕накше... Мен╕ не хот╕лося б реал╕зац╕╖ прогноз╕в, з яких я почала.
Постскриптум: з'явилася новина, що обох звинувачених у п╕дпал╕ випустили на поруки.
Лана Самохвалова
(Укр╕нформ)

ЯКЕ В╤ДНОШЕННЯ МП МОЖЕ МАТИ ДО ЦЕРКВИ, ЗБУДОВАНО╥ ЗА П╤ВТОРА СТОЛ╤ТТЯ ДО ПЕРШО╥ ЗГАДКИ МОСКВИ?

На м╕сц╕ Десятинно╖ церкви буде збудовано храм церкви Московського патр╕архату. Про це пов╕домив головний арх╕тектор Ки╓ва Серг╕й Целовальник. За його словами, у в╕дпов╕дь на звернення УПЦ МП "пропону╓ться створити платформу, п╕д якою археологи змогли б проводити розкопки ╕ де буде створено музей, а безпосередньо на платформ╕ побудувати церкву. Але це буде буд╕вництво нового храму, а не в╕дтворення Десятинно╖ церкви", – пов╕домив Целовальник.
Як в╕домо, Десятинна церква була зведена Великим Ки╖вським князем Володимиром у 989-996 роки. На ╖╖ побудову Володимир Великий вид╕лив десяту частину доход╕в держави. У церкв╕ були похован╕ сам Володимир з╕ сво╓ю дружиною в╕зант╕йською принцесою Анною. Там же збер╕галися мощ╕ княгин╕ Ольги, перенесен╕ туди Володимиром. В церкв╕ покояться мощ╕ святого Климента Римського, в╕домого тим, що наприк╕нц╕ I стол╕ття нашо╖ ери його заслали в Херсонес, де його замучили язичники за християнську в╕ру. Частина мощ╕в Климента дотепер перебувають у Рим╕. ╤нша частина в 988 була перенесена з Херсонесу в Ки╖в князем Володимиром Великим. Перед церквою також стояли дв╕ велетенськ╕ м╕дн╕ стату╖ коней, вивезен╕ Володимиром ╕з захопленого ки╖вським в╕йськом Херсонесу.
Десятинна церква була колосальним храмом для вс╕╓╖ Сх╕дно╖ ╢вропи, у б╕льш╕й частин╕ яко╖ на той час церкви, якщо вони були, мали розм╕р ╕з к╕мнату. Десятинна церква пережила чимало. У 1169 роц╕ в╕йсько, спрямоване на Ки╖в суздальським князем Андр╕╓м Боголюбським, розграбувало Десятинну церкву, а також Соф╕ю, та п╕дпалило Печерський монастир та ╕нш╕ церкви. За словами рос╕йського ╕сторика Ключевського, це був "перший великорос, який вийшов на ╕сторичну арену". За чотири роки, у 1173 роц╕ княз╕ Рус╕ п╕д Вишгородом завдали суздальцям вир╕шально╖ поразки. До 1240 року Десятинна церква слугувала усипальницею для найб╕льш видатних княз╕в.
З весни 1240-го кияни п╕д кер╕вництвом тисяцького Дмитра почали п╕дготовку до в╕дбиття оч╕куваного нападу монгольських завойовник╕в. (Тисяцьким в Укра╖н╕ називався нам╕сник князя, який очолював в╕йськове ополчення м╕ста й околиць (так звану "тисячу") ╕ виконував функц╕╖ судово╖ та виконавчо╖ влади в м╕ст╕). Восени м╕сто було взято в т╕сну облогу. Киянам вдалося в╕дбити к╕лька штурм╕в. Монголи використовували в облоз╕ м╕ст пороки – тарани для руйнування ст╕н. Б╕ля Лядських вор╕т монгольськ╕ пороки знесли з верх╕вки оборонних ст╕н Ки╓ва дерев’ян╕ укр╕плення, встановлен╕ на вершин╕ валу. П╕д час бою було поранено во╓воду Дмитра. Оборонц╕ змушен╕ були в╕д╕йти на Староки╖вську гору та використовувати для оборони стар╕ вали "м╕ста Володимира". На вулицях Ки╓ва й у садибах м╕ста точилися запекл╕ бо╖. У Ки╓в╕ археологи знайшли залишки чимало╖ к╕лькост╕ будинк╕в, дахи яких в╕д вогню обвалилися й накрили як киян, так ╕ монгольських загарбник╕в. На Староки╖вськ╕й гор╕ було зроблено нове укр╕плення навколо Десятинно╖ церкви. Туди ж масово в╕дступили рештки цив╕льного населення м╕ста. Люди зб╕глися на хори кам’яно╖ Десятинно╖ церкви, збудовано╖ ще Володимиром Великим у 997 р. Однак ст╕ни церкви не витримали цього та удар╕в монгольських ст╕нобитних машин ╕ завалилися. Останн╓ укр╕плення киян було захоплено ворогом.
У Десятинн╕й церкв╕ монголи захопили в полон пораненого во╓воду Дмитра. Через його хоробр╕сть в оборон╕ м╕ста хан Батий залишив йому життя. Заслугу за швидке виведення монгольських в╕йськ з територ╕╖ Укра╖ни л╕топис в╕дда╓ во╓вод╕ Дмитру, який, побачивши, до яко╖ згуби для р╕дно╖ земл╕ веде монгольське нашестя, порадив Батию йти в Угорщину. Во╓воду Дмитра призначив у Ки╖в князь Данило Галицький. Нав╕ть п╕сля монголо-татарського нашестя, як пише посол Папи Римського до монгольського хана Плано Карп╕н╕, кияни в 1245 вважали сво╖ми князями Данила Галицького та його брата Василька, а мешканц╕ територ╕й в╕д Волин╕ до Ки╓ва виказували шану послам цих княз╕в. У 1243 Данило Галицький разом з ╓пископами настановив км╕тливого печатника Курила (фактично – першого м╕н╕стра в цив╕льн╕й адм╕н╕страц╕╖ князя) митрополитом Ки╖вським ╕ вс╕╓╖ Рус╕ зам╕сть митрополита Йосипа, який загинув п╕д час монголо-татарсько╖ навали. Печатник Курило (Ки╖вський митрополит Кирило ╤╤╤) залишався на чол╕ Ки╖всько╖ митропол╕╖ аж до 1281 року. Попри част╕ напади монголо-татар, в╕н не залишив батьк╕вщини й похований у Соф╕йському собор╕ Ки╓ва.
Усе сво╓ життя Данило Галицький присвятив боротьб╕ з монголо-татарами. Орда в цей час лишалася надпотужною силою, перебуваючи в зен╕т╕ сво╓╖ могутност╕. Монгольська держава контролювала земл╕ в╕д Коре╖ й П╕вденного Китаю, ╤рану й Мало╖ Аз╕╖ до Центрально╖ ╢вропи. Жодна ╕нша держава не наважувалася кидати виклик Орд╕. Данило Галицький ╕ його держава почали боротьбу з монголо-татарами за стол╕ття до того, як ╕нш╕ кра╖ни почали всерйоз задумуватися над такою можлив╕стю. А що ж у цей час Москва, яка нин╕ керу╓ Московським патр╕архатом? Яке в╕дношення Московський патр╕архат може мати до церкви, збудовано╖ за п╕втора стол╕ття до першо╖ згадки Москви ╕ за три стол╕ття до зародження м╕н╕мально╖ московсько╖ державност╕? Питання риторичне. Тим б╕льше, якщо згадати, що упродовж свого Середньов╕ччя Москва була васалом держав, що вийшли з Монгольсько╖ ╕мпер╕╖, та виплачувала данину Кримов╕ аж до початку XVIII стол╕ття. Московське княз╕вство виникло у 1277 роц╕, тобто не лише п╕сля забудови, але й руйнування Десятинно╖ церкви. Перша згадка про москвич╕в в ╕стор╕╖ показова. У Тро╖цькому списку Новгородського л╕топису про битву з монголами п╕д Коломною 1238 року п╕сля слова "москвичи" хтось добре протер ╕ залишилося: "Москвичи ... же ничегоже не видивши". На щастя, збер╕гся ╕нший л╕топис, де на м╕сц╕ затертост╕ залишилося слово "поб╕гоша". Тобто, зам╕сть "москвич╕ н╕чого не бачили" виявилося "москвич╕ вт╕кали н╕чого не бачачи".
Пол╕тика володимиро-суздальских, а згодом ╕ московських княз╕в у в╕дносинах з Ордою полягала в тому, щоб виявами максимально╖ лояльност╕ до ординських хан╕в, боротьбою з╕ спробами повстань забезпечити соб╕ владу та право збирати данину й в╕дсилати ╖╖ в Орду. У той час як Данило Галицький збирав коал╕ц╕╖ для боротьби з монголо-татарами, будував фортец╕ та воював з ординським темником Куремсою, володимиро-суздальский князь Олександр Невський став названим сином руйн╕вника Ки╓ва (╕ Десятинно╖ церкви!) хана Батия, сприяв розправ╕ над власним братом Андр╕╓м, а в 1257 влаштував жорсток╕ кари тим мешканцям Новгорода, як╕ не хот╕ли проведення перепису й виплати монголо-татарам поголовно╖ данини. ╤деолог╕я ╓враз╕йства, взята на озбро╓ння нин╕шн╕м Кремлем, прямо стверджу╓, що Рос╕я ╓ спадко╓мцем Монгольсько╖ ╕мпер╕╖. У цьому св╕тл╕ нам╕р в╕ддати саме Московському патр╕архатов╕ м╕сце Десятинно╖ церкви ╓ особливо блюзн╕рським. Адже це не лише укра╖нська духовна святиня колосального значення, але й останн╕й баст╕он опору киян монголо-татарськ╕й навал╕. Ще у 2005 роц╕ б╕ля фундаменту Десятинно╖ церкви на територ╕╖ музею була споруджена каплиця Московського патр╕архату, сл╕д в╕дзначити, за потурання тод╕шньо╖ "демократично╖" влади. На приклад╕ Печерсько╖ та Поча╖всько╖ лавр, а тепер ╕ Десятинно╖ церкви, прогляда╓ться мета прозел╕тизму залежного в╕д Кремля Московського патр╕архату в Укра╖н╕ – "застовпити" собою м╕сце найб╕льших святинь укра╖нц╕в, щоб використати ╖х у пол╕тичних ╕нтересах Москви. Або, на крайн╕й випадок, ц╕ святин╕ дискредитувати, щоб вони не стали джерелом формування укра╖нсько╖ сол╕дарност╕. Це не що ╕нше, як спроба не дати використати те колосальне моральне багатство, залишене предками, на благо укра╖нсько╖ духовно╖ (а отже, й пол╕тично╖) ╓дност╕. Моральн╕ потреби пастви в Рос╕╖, яка входить до десятки найб╕льш крим╕нал╕зованих держав св╕ту, схоже, турбу╓ Московський патр╕архат значно менше, н╕ж побудова "русского м╕ра" на споконв╕чних укра╖нських землях.
Сл╕д в╕дзначити, що Десятинну церкву ╕мпер╕я вже "в╕дновлювала" у 1828-42 роках в ╕мперському московському стил╕, що не мав н╕чого сп╕льного з перв╕сною будовою. Парадокс: елементи шатрово╖ монголо-татарсько╖ арх╕тектури, засво╓но╖ Москов╕╓ю, були змурован╕ на ру╖нах Десятинно╖ церкви, зруйновано╖ монголо-татарами. Справа в т╕м, що ще у 1801 роц╕ синод Рос╕йсько╖ православно╖ церкви заборонив буд╕вництво церков в укра╖нському стил╕, ╕ запровадив норми буд╕вництва церков в московському синодальному стил╕, який формувався п╕д ╕стотним впливом казансько-астрахансько╖ шатрово╖ арх╕тектури. Не виключено, що таку ж споруду хочуть звести на м╕сц╕ Десятинно╖ церкви, аби п╕дм╕нити старовинну Ки╖вську арх╕тектуру "новод╕лом" "русского м╕ра". Хоча для в╕дтворення Десятинно╖ церкви з точн╕стю на б╕льш н╕ж 90% ╓ вс╕ умови: збережений фундамент, старовинн╕ малюнки XVII стол╕ття та численн╕ аналог╕чн╕ церкви к╕нця Х стол╕ття в╕зант╕йсько╖ доби, що досьогодн╕ збереглися на територ╕ях Грец╕╖, Болгар╕╖, Туреччини, К╕пру, Сир╕╖ та Йордан╕╖. Але, за словами ки╖вського арх╕тектора, чомусь плану╓ться "буд╕вництво нового храму, а не в╕дтворення Десятинно╖ церкви".
Р╕шення "укра╖нсько╖" влади надати перевагу одн╕й конфес╕╖ не лише ц╕лковито безглузде. Адже ╓ елементарний факт: храм був рел╕г╕йним центром Ки╖всько╖ держави ще тод╕, коли не лише Московсько╖ церкви, але й Москви не ╕снувало. Це ще ╓ в╕двертою дискрим╕нац╕╓ю за рел╕г╕йною ознакою. Адже за вс╕ма наявними соц╕олог╕чними опитуваннями, к╕льк╕сть в╕руючих Ки╖вського патр╕архату в Укра╖н╕ б╕льша за к╕льк╕сть в╕руючих Московського. Прим╕тно, що Ки╖вський патр╕архат ще у 2004 роц╕ заявив про св╕й нам╕р отримати право на в╕дродження Десятинно╖ церкви. Тому р╕шення влади провоку╓ вкрай серйозний м╕жконфес╕йний конфл╕кт в серц╕ столиц╕. Що ж стосу╓ться наявних опитувань щодо Ки╓ва, то ситуац╕я ще б╕льш разюча. За даними опитування, проведеного фондом "Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи" та Ки╖вським м╕жнародним ╕нститутом соц╕олог╕╖ у 2006 роц╕, б╕льше половини (50,3%) киян заявляли про приналежн╕сть до УПЦ КП, тод╕ як з УПЦ МП асоц╕юють себе майже в п'ять раз╕в менше (8,8%) киян. Нав╕ть за даними рос╕йсько╖ компан╕╖ ФОМ-Укра╖на, к╕льк╕сть в╕руючих Ки╖вського патр╕архату в Ки╓в╕ майже в три рази перевищу╓ к╕льк╕сть в╕руючих Московського патр╕архату. Чому тод╕ укра╖нська святиня ма╓ перейти Московському патр╕архатов╕? Бо в Укра╖н╕ дос╕ ╕ноземне "╕го"?

Олександр ПАЛ╤Й,
╕сторик
www.unian.ua

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19647

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков