"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2018 > Тема "З перших уст"
#7 за 16.02.2018
СВ╤Т НА МЕЖ╤ КОНФЛ╤КТУ: СЕНСАЦ╤ЙНА ДОПОВ╤ДЬ МЮНХЕНСЬКО╥ КОНФЕРЕНЦ╤╥ ПРО СТАН М╤ЖНАРОДНО╥ БЕЗПЕКИ
"У минулому роц╕ св╕т став ближче – занадто близько! – до початку значного конфл╕кту". Це – слова посла Вольфганга ╤шингера, голови Мюнхенсько╖ безпеково╖ конференц╕╖ (дал╕ – MSC). Ц╕╓ю фразою в╕дкрива╓ться Munich security report-2018, на якому ╜рунтуватимуться дискус╕╖ на найпрестижн╕шому в св╕т╕ безпековому форум╕. У вступному слов╕ до цього зв╕ту ╤шингер наводить короткий перел╕к тем, як╕ можуть стати "тр╕ггером" великого конфл╕кту. Це – напружен╕сть м╕ж П╕вн╕чною Коре╓ю ╕ США, м╕ж Сауд╕вською Арав╕╓ю та ╤раном, м╕ж НАТО ╕ Рос╕╓ю, а також в╕йна в Укра╖н╕. "Ключов╕ договори з контролю над озбро╓ннями, так╕ як Догов╕р про л╕кв╕дац╕ю ракет середньо╖ та мало╖ дальност╕, перебувають п╕д ризиком руйнування", – пише в╕н. Але головна особлив╕сть нин╕шнього часу – здатн╕сть ламати шаблони. Донедавна св╕товим л╕дерам нав╕ть не спадали на думку б╕льш╕сть тих питань, як╕ тепер ╓ приводом для суперечок, зазнача╓ Вольфганг ╤шингер. "У 2018 роц╕ частина з цих криз може рухатися в б╕к вир╕шення або ескалац╕╖ – з потенц╕йно катастроф╕чними насл╕дками. Ми повинн╕ зробити все в╕д нас залежне, щоб в╕д╕йти в╕д краю пр╕рви", – наголосив в╕н. Мюнхенська конференц╕я почина╓ роботу в п'ятницю. Напередодн╕ "╢вропейська правда" переклала для сво╖х читач╕в ключов╕ тези документа конференц╕╖. Весь подальший текст – пряме цитування або стислий виклад досл╕дження MSC. Наша стаття, як ╕ це досл╕дження, розбита на блоки – про загальну ситуац╕ю у св╕т╕ та про роль окремих держав ╕ рег╕он╕в.
Св╕т на меж╕ зламу "Р╕к тому, коли я об╕йняв цю посаду, я закликав зробити 2017 р╕к роком миру. На жаль, св╕т п╕шов у принципово ╕ншому напрямку. Тому зараз я не роблю звернень. Я даю попередження – сигнал тривоги для нашого св╕ту", – заявив у новор╕чну н╕ч генсек ООН Антон╕о Гуттер╕ш. По сут╕, зараз св╕т опинився перед загрозою руйнування так званого "л╕берального м╕жнародного порядку", причому найб╕льш╕ загрози виходять ╕з найнепередбачуван╕ших джерел, йдеться у допов╕д╕ MSC. ╤ це – не переб╕льшення. Адже ключова рев╕з╕он╕стська сила нин╕ перебува╓... у Вашингтон╕, в Б╕лому дом╕. Питання про роль Сполучених Штат╕в у п╕дтримц╕ кризи виникають все част╕ше. Тим часом ╢С оговтався в╕д кризи ╓вро ╕ ф╕нансово╖ кризи, але ще не став стратег╕чним глобальним гравцем. Китай ста╓ потужн╕шим та все б╕льше напористим; до певно╖ м╕ри те саме стосу╓ться Рос╕╖. Нац╕онал╕зм перебува╓ на п╕дйом╕ у багатьох кра╖нах. Повноваження м╕жнародних орган╕в пост╕йно ставляться п╕д сумн╕в. Протягом багатьох десятил╕ть л╕дери США визначали роль сво╓╖ кра╖ни як кв╕нтесенц╕╖ сили добра в св╕т╕, основного захисника демократ╕╖ та прав людини. Адм╕н╕страц╕я Трампа в╕дмовилася в╕д цього п╕дходу. А держсекретар Рекс Т╕ллерсон заявив, що просування ц╕нностей занадто часто було "перешкодою" для просування ╕нтерес╕в США. Все це, до того ж, п╕дживлю╓ пол╕тик╕в-нац╕онал╕ст╕в в ╕нших державах. Не менше проблем – у кра╖нах, що розвиваються. П╕сля завершення холодно╖ в╕йни анал╕тики ╕ пол╕тики вважали, що так╕ держави стануть в╕дпов╕дальними учасниками л╕берального м╕жнародного порядку. Та минав час, ╕ ставало все очевидн╕шим: Китай та Рос╕я не прагнуть цього, вони мають дуже в╕дм╕нне баченн╕ м╕жнародного порядку та просуватимуть саме його. Нин╕шня пол╕тика здатна прискорити цю тенденц╕ю. Кра╖ни Аз╕йсько-Тихоокеанського рег╕ону нин╕ подумають дв╕ч╕, чи залишатися ╕з Сполученими Штатами – адже тепер Китай може бути для них кращим вар╕антом. Також Трамп зм╕нив думку ╢вропи. "Часи, в як╕ ми могли повн╕стю покладатися на ╕нших, певною м╕рою минули. Це те, що я в╕дчула в останн╕ к╕лька дн╕в", – заявила Ангела Меркель у травн╕ 2017 року, п╕сля ╓вропейського турне Трампа. Водночас саме це, за ╖╖ словами, стало для ╢вропи приводом для посилення ╖╖ рол╕ у св╕т╕.
Союз ╕з тр╕щиною Невизначен╕сть у в╕дносинах з╕ Штатами, Brexit, розб╕жност╕ м╕ж державами-членами (особливо у питанн╕ м╕грант╕в), безпеков╕ проблеми на кордонах: через ц╕ "тр╕щини" ╢вропейський Союз мав недобрий вигляд на початку 2017 року. ╤ хоча частина цих проблем лиша╓ться й дос╕, нин╕ з’явилися п╕дстави для добрих спод╕вань. Зростання економ╕ки ╢С – неоч╕кувано високе, а сусп╕льна думка про членство в ╢С ста╓ все б╕льш сприятливою. Тор╕к ╢вропа виявила готовн╕сть до ╕нтеграц╕╖ в сфер╕ оборони. Двадцять п'ять держав-член╕в ╢С домовилися про початок пост╕йно╖ структуровано╖ сп╕впрац╕ (PESCO) з оборонних питань. Н╕меччина ╕ Франц╕я домовилися про сп╕льну розробку реактивних винищувач╕в наступного покол╕ння. ╢вроком╕с╕я запустила ╢вропейський фонд оборони. В╕йськов╕ бюджети зростають. Водночас Brexit так ╕ не додав ясност╕ щодо майбутньо╖ модел╕ ╕нтеграц╕╖ ╢С. Деяк╕ ключов╕ члени ╢вросоюзу п╕сля Brexit в╕дновили активн╕сть у питанн╕ ╕нтеграц╕╖ ╢С (особливо це стосу╓ться Франц╕╖ за президента Макрона), в той час як ╕нш╕ ставляться до подальшо╖ ╕нтеграц╕╖ дедал╕ скептичн╕ше. Уряди Угорщини та Польщ╕ нав╕ть вступили у пряму конфронтац╕ю з Брюсселем. Розб╕жност╕ щодо основних принцип╕в ╢С, включаючи принцип верховенства права, стали безпрецедентним викликом для ╢вропейського Союзу.
США: один удома? З'ясувати позиц╕ю США нин╕ – складна справа. Нав╕ть щодо ключових питань ╓ величезна розб╕жн╕сть м╕ж тв╕тами Трампа, оф╕ц╕йною стратег╕╓ю та документами. Як приклад можна навести позиц╕ю США щодо П╕вн╕чно╖ Коре╖. Заяви з Вашингтона в╕д жовтня пост╕йно зм╕нювалися – в╕д заяв Трампа про те, що переговори з КНДР – то "марна трата часу", до заяв держсекретаря Т╕ллерсона про те, що Штати готов╕ говорити з Пхеньяном в будь-який час ╕ без попередн╕х умов. ╤нший приклад – Близький Сх╕д. Трамп то назива╓ ╕слам "одн╕╓ю з великих св╕тових рел╕г╕й", то каже про заборону вс╕м мусульманам в'╖жджати в США ╕ заявля╓, що "╕слам ненавидить нас". Стратег╕я нац╕онально╖ безпеки, оприлюднена в грудн╕ 2017-го, назива╓ Китай ╕ Рос╕ю супротивниками США ╕ п╕дкреслю╓ важлив╕сть ц╕нностей у зовн╕шн╕й пол╕тиц╕, але водночас Трамп пост╕йно каже про зменшення значення прав людини. Та з трьох важливих питань все ж з'явилася ясн╕сть. По-перше, адм╕н╕страц╕я Трамп вважа╓ м╕жнародн╕ в╕дносини "ареною, де конкурують нац╕╖, неурядов╕ орган╕зац╕╖". Це – принципово новий погляд на св╕товий порядок. По-друге, США в╕дтепер в╕ддають перевагу п╕дходу "мир через силу", п╕дтвердженням чого ╓ скорочення ╕нвестиц╕й в дипломат╕ю, значн╕ ур╕зання Держдепу та ф╕нансування USAID ╕ одночасне п╕двищення в╕йськових витрат. По-трет╓, Штати у багатьох м╕жнародних питаннях в╕д╕йшли вб╕к ╕, по сут╕, "зреклися" л╕дерства. США тепер не турбу╓ ан╕ ЮНЕСКО, ан╕ Транстихоокеанське партнерство, ан╕ Паризька кл╕матична угода. Трамп пригрозив вийти з американсько╖ зони в╕льно╖ торг╕вл╕ (NAFTA) та знизив статус ╤рансько╖ ядерно╖ угоди. В Укра╖н╕ пол╕тик╕в (та й дипломат╕в) б╕льше ц╕кавлять ╢вропа та США. Натом╕сть для всього св╕ту одним з пр╕оритетних ╓ питання Китаю.
Китай товариша С╕ Авторитетний вашингтонський експертний центр "╢враз╕я груп" назвав нещодавню промову китайського л╕дера С╕ Цз╕ньп╕на "найб╕льш геопол╕тично важливою под╕╓ю в╕дтод╕, як Михайло Горбачов оф╕ц╕йно заявив про розпуск Радянського Союзу". ╤ те, що в Укра╖н╕ ╖╖ мало хто пом╕тив, ╓, швидше, помилкою нашо╖ держави. "Соц╕ал╕зм з китайським обличчям ув╕йшов у нову еру", – сказав товариш С╕ на 19-му з'╖зд╕ Комун╕стично╖ парт╕╖ Китаю в жовтн╕ 2017 року. "Н╕хто в св╕т╕ не повинен оч╕кувати, що ми проковтнемо будь-що з того, що п╕дрива╓ наш╕ ╕нтереси", – заявив в╕н. Наочн╕ ознаки нового п╕дходу – це нарощування Пек╕ном ╕нфраструктури у сп╕рному П╕вденно-Китайському мор╕ або ж п╕дтримка "житт╓забезпечення" П╕вн╕чно╖ Коре╖ попри жорстку м╕жнародну критику. Китай готу╓ величну роль також для сво╓╖ арм╕╖. Амб╕тн╕ плани щодо модерн╕зац╕╖, включаючи створення аналога оборонно╖ агенц╕╖ США DARPA, мають перетворити Народно-визвольну арм╕ю Китаю на "збройн╕ сили св╕тово╖ величини", особливо в сферах космосу, к╕бербезпеки ╕ штучного ╕нтелекту. Таким ╓ план Пек╕на до середини XXI стор╕ччя. Лише пор╕вняйте! Ми нин╕ мислимо перспективою к╕лькох рок╕в, а той м╕сяц╕в. ╤ нав╕ть зовн╕шня пол╕тика США – св╕тового г╕ганта – схоже, нин╕ також форму╓ться навколо короткострокових вигод та "тв╕табельних" р╕шень. Тим часом Китай буду╓ плани на 30 рок╕в вперед! Цей п╕дх╕д не властивий кра╖нам Заходу, в╕н ╓ сильною стороною КНР. Йдеться не лише про в╕йськов╕ питання. Поглиблення економ╕чно╖ залежност╕ ╕нших кра╖н св╕ту в╕д Пек╕на дозволя╓ стимулювати ╖х (або ж примушувати) до сп╕впрац╕ з П╕днебесною також в ╕нших сферах. Але майбутн╓ несе також значн╕ виклики для Китаю. У той час як ця держава наздоганя╓ США в економ╕чному та в╕йськовому вим╕р╕, китайськ╕ пол╕тики усв╕домлюють також, що скоро вони стикнуться з демограф╕чними та соц╕ально-пол╕тичними викликами критичного р╕вня. Зважаючи на це, небагато китайських анал╕тик╕в в╕рять, що ╖хня держава у близькому майбутньому буде здатна посунути США з позиц╕╖ св╕тово╖ сили №1.
Рос╕я. Сильна, але чи по-справжньому? Грудневе опитування громадсько╖ думки св╕дчить, що 72% рос╕ян вважають свою кра╖ну "великою державою". У 1999 роц╕ таку в╕дпов╕дь давали 31% мешканц╕в РФ. Якщо виходити з рос╕йсько╖ системи координат, РФ справд╕ досягла усп╕х╕в. В╕йна в Укра╖н╕, яку п╕дживлю╓ Москва, заморозила мр╕╖ Ки╓ва про вступ до ╢С та НАТО. ╤ нехай кампан╕я з дез╕нформац╕╖ на виборах 2017 року у Франц╕╖ провалилася, рос╕янам все ж вдалося вплинути на президентськ╕ вибори в США. Зрештою, ╓ ще Сир╕я, найяскрав╕ший приклад зростаючого м╕жнародного впливу Рос╕╖. Ц╕ною пор╕вняно невеликих грошей ╕ в╕йськових втрат Москв╕ вдалося переломити х╕д протистояння в ц╕й кра╖н╕, зм╕цнити режим Асада ╕ сам╕й закр╕питися на близькосх╕дному в╕йськовому плацдарм╕. Сир╕йська кампан╕я стала також пол╕гоном для випробування нов╕тнього рос╕йського в╕йськового обладнання – систем рад╕оелектронно╖ боротьби, безп╕лотник╕в, збро╖ ╕ ракет високо╖ дальност╕. Але довгостроков╕ перспективи рос╕йсько╖ зовн╕шньо╖ пол╕тики не наст╕льки очевидн╕. По-перше, м╕жнародний вплив Рос╕╖ обмежують внутр╕шн╕ фактори, особливо в економ╕ц╕. ВВП ц╕╓╖ величезно╖ кра╖ни за розм╕ром под╕бний до ╤спан╕╖. Перспективи економ╕чного зростання в осяжному майбутньому – не надто значн╕. Кр╕м того, кра╖на ма╓ величезн╕ проблеми в сфер╕ громадського здоров'я, а конкурентоспроможн╕сть рос╕йсько╖ економ╕ки сутт╓во в╕дста╓ в╕д м╕жнародного р╕вня. По-друге, рос╕йська зовн╕шня пол╕тика ма╓ обмежен╕ можливост╕, а сус╕ди та партнери ц╕╓╖ кра╖ни сприймають ╖╖ з╕ зростаючою обережн╕стю. Зрештою, нав╕ть якщо президент США Трамп часом припуска╓ться дружньо╖ риторики на адресу Москви, переважна частина американського ╕стебл╕шменту бачить у Рос╕╖ свого головного суперника. "Рос╕я кида╓ виклик американськ╕й могутност╕, впливу та ╕нтересам, намага╓ться послабити американську безпеку ╕ благополуччя", – каже нова стратег╕я нац╕онально╖ безпеки США. А фундаментальн╕ суперечност╕, що визначають кризу в╕дносин м╕ж Заходом ╕ Рос╕╓ю, залишаються не вир╕шеними. Та перш н╕ж перейти до нашого рег╕ону – Сх╕дно╖ ╢вропи – варто згадати про ще одну гарячу точку св╕ту.
Близький Сх╕д: проклята Затока В╕с╕м з десяти найб╕льш смертоносних конфл╕кт╕в, як╕ в╕дбуваються нин╕ в св╕т╕, пов’язан╕ з Близьким Сходом (якщо говорити про ширше визначення цього терм╕на, яке включа╓ також арабське Середземномор’я). В╕дсутн╕сть соц╕ального та економ╕чного прогресу, зростаюч╕ м╕жконфес╕йн╕ розб╕жност╕, рег╕ональне суперництво, зовн╕шн╕ сили – все це п╕дживлю╓ протистояння. Театром найб╕льш кровопролитно╖ в╕йни лиша╓ться Сир╕я. К╕лька сотень тисяч сир╕йц╕в загинули, понад 11,6 млн були змушен╕ залишити сво╖ м╕ста та селища або нав╕ть втекли з кра╖ни. А режим Асада за п╕дтримки Рос╕╖ та ╤рану в╕дновив контроль над б╕льшою частиною кра╖ни. Сауд╕вська Арав╕я та ╤ран змагаються за вплив у рег╕он╕. Напружен╕сть м╕ж цими близькосх╕дними центрами посилилася в останн╕ м╕сяц╕. ╥хн╕ ╕нтереси перетинаються по всьому рег╕ону, в тому числ╕ у в╕дкритих конфл╕ктах в Сир╕╖ та Л╕ван╕. Натом╕сть Туреччина щосили намага╓ться збалансувати в╕дносини з обома кра╖нами, шукаючи свою роль у непростому рег╕он╕. Президенту ╤рану Хасану Рухан╕ цього року довелося добряче похвилюватися через народн╕ протести, спричинен╕ економ╕чною безвих╕ддю. Тим часом реформи та в╕дкриття економ╕ки ╤рану стають все менш реальними, в тому числ╕ через агресивну пол╕тику США, адже адм╕н╕страц╕я Трампа в╕дкрито визначила сво╖м пр╕оритетом обмеження ╕ранського впливу.
Сх╕дна ╢вропа: разом чи окремо? Центральна та Сх╕дна ╢вропа у минулому роц╕ лишалася у фокус╕ напружених пол╕тичних суперечок, а окрем╕ кра╖ни прямували геть в╕д стандарт╕в демократ╕╖. Та якщо пол╕тична "л╕н╕я под╕лу" ╢вропи у 2017 роц╕ посунулася на Зах╕д, то в╕йськова – сутт╓во зм╕стилася на Сх╕д. В╕йськова сп╕впраця на сх╕дному фланз╕ НАТО ста╓ активн╕шою. До Польщ╕ та Балт╕╖ р╕к тому прибули батальйони НАТО. Та сл╕д визнати: це посилення не здатне стримати значний в╕йськовий напад. Альянс ╕ надал╕ стверджу╓, що "не хоче ново╖ гонки озбро╓нь" та продовжу╓ подв╕йну стратег╕ю стримування та д╕алогу з РФ. Однак повзуче руйнування договор╕в з контролю над озбро╓ннями ╕ розгортання додаткових в╕йськових потенц╕ал╕в на зах╕дному кордон╕ Рос╕╖ здатне призвести до подальшого пог╕ршення безпеково╖ ситуац╕╖. Основн╕ договори в галуз╕ ядерного роззбро╓ння та контролю над звичайними озбро╓ннями, по сут╕, вже зруйнован╕. Механ╕зми на кшталт В╕денського документа теж не д╕ють – Кремль легко обходить ╖хн╕ вимоги, як продемонстрували масштабн╕ в╕йськов╕ навчання "Запад-2017" минуло╖ осен╕. Триваючий конфл╕кт в Укра╖н╕ та навколо Укра╖ни залиша╓ться головним каменем спотикання. В╕дчутного прогресу у виконанн╕ М╕нських угод нема╓, перспективи пол╕тичного вир╕шення конфл╕кту залишаються примарними. ╤ хоча восени Рос╕я неспод╕вано п╕дтримала ╕дею миротворчо╖ м╕с╕╖ на Донбас╕, яку до того просував укра╖нський уряд, ця ╕н╕ц╕атива лишилася шляхом в н╕куди, адже РФ не дала згоди на миротворчий контроль за укра╖нсько-рос╕йським кордоном. Тим часом адм╕н╕страц╕я Трампа скасувала ще один п╕дх╕д епохи Обами – схвалила постачання до Укра╖ни летальних озбро╓нь. Але це не вир╕шить конфл╕кт, швидше – зацементу╓ нин╕шн╕й глухий кут. Водночас агрес╕я проти Укра╖ни змушу╓ ╕нш╕ кра╖ни Сх╕дно╖ ╢вропи замислитися про свою безпеку в нових умовах. Та незважаючи на декларовану НАТО "пол╕тику в╕дкритих дверей", найб╕льш зац╕кавлен╕ у вступ╕ в Альянс держави не мають шанс╕в до╓днатися до нього ближчим часом. А ╕де╖ щодо ново╖ арх╕тектури безпеки, як╕ лунають в╕д експерт╕в, не видаються ан╕ привабливими, ан╕ досяжними. https://www.eurointegration.com.ua
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2018 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19685
|