"Кримська Свiтлиця" > #11 за 16.03.2018 > Тема "З перших уст"
#11 за 16.03.2018
ГРЕКИ З МАКЕДОНЦЯМИ НАГАДАЛИ УКРА╥Н╤ ПРО ВКРАДЕНУ У НЕ╥ НАЗВУ – «РУСЬ»
╤м’я, привласнене Москов╕╓ю дек╕лька стол╕ть тому, повернути навряд чи вдасться, але нагадувати про крад╕жку потр╕бно…
Протягом дек╕лькох рок╕в Грец╕я блоку╓ членство Македон╕╖ в ╢С та НАТО, стверджуючи, що назва Македон╕╖ ╓ претенз╕╓ю на грецьк╕ територ╕╖ з аналог╕чним топон╕мом (так назива╓ться одна з областей кра╖ни, й це формальна п╕дстава вимагати в╕д сус╕дньо╖ кра╖ни зм╕нити назву). Вт╕м, схоже, в стосунках м╕ж двома сторонами спостер╕га╓ться покращення. Ран╕ше оф╕ц╕йний Скоп’╓ заявив Аф╕нам про готовн╕сть компром╕сних крок╕в щодо зм╕ни назви кра╖ни, яка включатиме в себе прикметник “Нова” або “Верхня”. “Ми готов╕ до географ╕чного уточнення в назв╕, щоб переговори з Грец╕╓ю досягли усп╕ху”, - сказав прем'╓р-м╕н╕стр Македон╕╖ Зоран За╓в. Зв╕сно, там не все так просто. Сво╓ добро на можлив╕ вар╕анти зм╕ни назви кра╖ни повинн╕ ще дати громадяни п╕сля проведення референдуму. Попри те, розум╕ючи, що ╓вропейська перспектива кра╖ни повн╕стю залежить в╕д врегулювання суперечки з Грец╕╓ю, македонц╕, не чекаючи результат╕в народного голосування, вир╕шили вкотре п╕дкреслити серйозн╕сть нам╕р╕в. Прим╕ром, вже зняли покажчики з ╕менем Олександра Македонського з головного аеропорту (летовище називатиметься «М╕жнародний аеропорт Скоп’╓” – ред.) ╕ ключово╖ автомаг╕страл╕ (назву зм╕нили на Prijatelstvo, що в переклад╕ означа╓ “Дружба” – ред.), а також приступили до демонтажу статуй. Зокрема, в Скоп'╓ навпроти буд╕вл╕ головного суду знесли пам'ятник революц╕онеру-нац╕онал╕сту XIX стол╕ття Андон╕ Яневу. Як розвиватиметься суперечка м╕ж греками та македонцями дал╕ — покаже час. Ут╕м ця под╕я показова ╕ повчальна, особливо для нас, укра╖нц╕в. Саме вона стала ╕нформац╕йним приводом для того, щоб вкотре нагадати, як 300 рок╕в тому наш п╕вн╕чно-сх╕дний сус╕д нахабно привласнив соб╕ нашу культуру, ╕стор╕ю, наших княз╕в... та, власне, нашу самоназву – Русь.
“Рос╕йська ╕мпер╕я” – продукт Ки╓во-Могилянського колег╕уму
Рос╕йська ╕мпер╕я виникла на основ╕ земель колишнього Московського царства, ╕ нову назву отримала в процес╕ петровських реформ 1708–1721 рр. Але безпосередн╕м сп╕вучасниками Петра ╤ в його реформ╕, а по факту - крад╕жц╕ ╕сторично╖ назви “Русь” були й укра╖нц╕, а якщо точн╕ше - пташенята “могилянського гн╕зда”. Професор Стефан Яворський (уродженець Яворова п╕д Львовом) ╕ перший глава новоствореного Синоду – «православного департаменту» новостворено╖ петр╕всько╖ ╕мпер╕╖, а також професор ╕ ректор згадано╖ академ╕╖ та ще й ключовий заступник Яворського - Феофан Прокопович (киянин). Саме Феофан Прокопович, пере╖хавши з Ки╓ва до Петербурга, став ╕деологом реформ Петра I, створивши ╕сторичний м╕ф про “три╓диний рос╕йський народ”, про те, що Москов╕я ╕ Ки╖вська Русь мають сп╕льн╕ ╕сторичн╕ корен╕, тобто, Москов╕я ма╓ “спадков╕ права” на Русь. Нарешт╕, саме Феофан Прокопович запропонував Петру I назвати з'╓днану з Укра╖ною Москов╕ю Рос╕йською ╕мпер╕╓ю. В╕н запропонував запозичити у грек╕в ╖х слово, яким вони називали вс╕ простори на п╕вн╕ч в╕д них, окультурен╕ древн╕м Ки╓вом ╕ церковно п╕длегл╕ Константинополю, ╕ додати до назви другу л╕теру «с», перетворивши грецьку «Росию» до новомосковсько╖ «Росс╕╖». А що в╕дбувалося дал╕ — ми добре зна╓мо. П╕сля Петра I, який перетворив Московське царство, Москов╕ю на Рос╕йську ╕мпер╕ю, тамтешн╕ верхи почали замислюватися про необх╕дн╕сть створення ц╕л╕сно╖ ╕стор╕╖ власно╖ держави. За цю справу ретельно взялася ╕мператриця Катерина II. Продовжуючи фальсиф╕кац╕ю, Катерина II створила у грудн╕ 1783 року “Ком╕с╕ю для складання записок про древню ╕стор╕ю переважно Рос╕╖”. Мета ком╕с╕╖ — пошук об╜рунтування “законност╕” привласнення Москов╕╓ю ╕сторично╖ спадщини Ки╖всько╖ Рус╕ й створення ╕сторично╖ м╕фолог╕╖ держави Рос╕йсько╖...
А якщо в╕дновити ╕сторичну правду - Рос╕ю знову називати Москов╕╓ю? У Мереж╕ под╕бна ╕н╕ц╕атива обговорю╓ться вже давно, активно – протягом останнього м╕сяця (на фон╕ згаданих суперечок м╕ж оф╕ц╕йними Аф╕нами та Скоп’╓). Ба б╕льше, ╕сну╓ нав╕ть в╕дпов╕дний законопроект №2276а, котрий ╕ще в 2015 роц╕ внесли в Раду два нардепи з фракц╕╖ Радикально╖ парт╕╖: Оксана Корчинська та Андр╕й Лозовий. Зг╕дно з документом, Рос╕ю пропону╓ться називати Москов╕╓ю. Назву ж "Рос╕я" в застосуванн╕ до Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ автори законопроекту пропонують Рад╕ заборонити, оск╕льки вона ╓ ╕сторичним надбанням Укра╖ни: “... Рекомендувати використовувати зам╕сть слова “Рос╕я”, котре використову╓ться як назва або синон╕м Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, та/або для позначення сучасно╖ територ╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ чи будь-яко╖ ╖╖ частини, ╕сторичну назву територ╕╖ сучасно╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ – “Москов╕я”. А щоб застосування ново╖ назви стало повсюдним, запропоновано внести зм╕ни в закони про ╕нформац╕йн╕ агентства, про телебачення ╕ рад╕омовлення, про рекламу та географ╕чн╕ назви. Тих хто порушить норми пропонують карати штрафами: в╕д п’ятдесяти до ста неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян. Чому Рада дос╕ не п╕дтримала таку, здавалося б, патр╕отичну ╕н╕ц╕ативу? В╕дпов╕дь на це питання знаходимо у висновку Головного науково-експертного управл╕ння апарату Верховно╖ Ради, де сказано, що шанс╕в на ухвалення парламентом документ нема╓: “Законопроект не повною м╕рою в╕дпов╕да╓ вимогам, як╕ ставляться до закону як нормативно-правового акту, який ма╓ регулювати певне коло сусп╕льних в╕дносин шляхом встановлення нормативних припис╕в (...) коло сусп╕льних в╕дносин, яке пропону╓ться врегулювати в ньому, не в╕дноситься до предмета законодавчого регулювання (..) У статт╕ 4 законопроекту визнача╓ться, що «особи, винн╕ у порушенн╕ вимог цього Закону, несуть передбачену законодавством в╕дпов╕дальн╕сть». Проте чинне законодавство Укра╖ни нараз╕ не м╕стить норм, як╕ встановлювали б таку в╕дпов╕дальн╕сть (...) назви «Рос╕я» ╕ «Рос╕йська Федерац╕я» ╓ р╕внозначними терм╕нами, якими познача╓ться оф╕ц╕йна назва ц╕╓╖ держави, яка ╓ суб’╓ктом м╕жнародного права. З огляду на зазначене, ╓ п╕дстави вважати, що порушене у законопроект╕ питання навряд чи може вир╕шуватися на р╕вн╕ закон╕в Укра╖ни”. Очевидно, це прекрасно розум╕ють й автори законопроекту, як╕ вир╕шили у такий ориг╕нальний спос╕б привернути увагу до ╕сторично╖ несправедливост╕, а заодно вкотре жорстко “потролити” нашого ворожого сус╕да за те, що той ВКРАВ нашу “РУСЬ”. А тепер ще ма╓ нахабство заз╕хати на наш╕ свободу та незалежн╕сть. Бо, як казав Конфуц╕й: “Хто назве реч╕ сво╖ми ╕менами, той побуду╓ св╕т”. В╕дтак законопроект, який нин╕ припада╓ пилом в Рад╕, слугу╓ радше ╕рон╕чним нагадуванням про те, як колишня Москов╕я насправд╕ "отримала" свою сучасну назву “Рос╕я” ╕ “Рос╕йська Федерац╕я”. П╕д цими ╕менами вона ╕ позначена, як суб’╓кт м╕жнародного права. Цього вже не зм╕нити, але пам’ятати – треба. Мирослав Л╕скович https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 16.03.2018 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19770
|