Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.


СУМНО ВС╤М НА ГОЛОВОС╤КИ
Днем смутку, печал╕ ╕ строгого посту вважа╓ться церковне свято Ус╕кновення Голови ╤вана...


ОС╤НЬ У КАМ’ЯНЦ╤ ПОЧИНА╢ТЬСЯ З ПОЕЗ╤╥
Четвертий р╕к посп╕ль л╕тературно-мистецьке свято «Поетична ос╕нь у Кам’янц╕»...


Л╤ТЕРАТУРНА ПРЕМ╤Я ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА
Дуже рад╕сна зв╕стка долинула з м. Кам'янки, Батьк╕вщини нашого кримського колеги-св╕тличанина...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 16.03.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 16.03.2018
У СЕРЕДОП╤СТЯ НА Л╤Д НЕ СТАВАЙ!

Наш╕ традиц╕

Через 20 дн╕в п╕сля початку Великого сорокаденного посту в╕дзначають Середоп╕стя, яке завжди припада╓ на середу. Загалом Середоп╕сним ╓ весь четвертий тиждень Великого (Передвеликоднього, Великоднього) посту. Сама середа назива╓ться Середохресною, а нед╕ля — Хрестопокл╕нною. З цього дня у церкв╕ (та й п╕д час домашньо╖ молитви) починають бити поклони аж до свята Воскрес╕ння Христового.
У народн╕й традиц╕╖ укра╖нц╕в на Середохресну середу вип╕кали з пшеничного борошна пр╕сне обрядове печиво у форм╕ хрестик╕в, яке так ╕ називали - “хрести”. Його збер╕гали до того часу, коли ╖хали в поле с╕яти яровину. Перед тим, як зробити перший зас╕в, господар ╕ вся с╕м'я з'╖дали по такому середоп╕сному коржиков╕, а одне печиво-”хрест” клали на р╕ллю, “щоб добре родила”.
Прислухалися, чи не тр╕ска╓ цього дня на водоймах л╕д, особливо п╕сля холодно╖ затяжно╖ зими. Якщо тр╕ска╓, то казали: “Це його щука хвостом розбива╓ ╕ нагаду╓ людям про Середоп╕стя”. Щоправда, за народними пов╕р'ями, щука могла “розбивати хвостом л╕д” ╕ на Теплого Олекси (30 березня), особливо, якщо на цей день припадало Середоп╕стя - “рухоме” залежно в╕д Великодня свято. Застер╕гали: “На Середоп╕стя на л╕д не ставай!”. А й бо справд╕, в╕д уже довол╕ крихкий. Але здеб╕льшого до цього часу крига скреса╓. Однак в╕рили: хто оп╕вноч╕ на Середоп╕стя почу╓ тр╕ск льоду — буде щасливим упродовж року!
Народна прогностична прикмета говорить:
- Тепле Середоп╕стя — теплий Великдень.

ВЕСНЯНЕ Р╤ВНОДЕННЯ
21 березня — весняне р╕внодення, тобто н╕ч ╕ день вир╕внюються у час╕ тривалост╕. Ми не випадково спершу згадали про н╕ч. Вона володарювала всю зиму. А п╕сля темряви так хочеться св╕тла... Тепер н╕ч щоразу ставатиме коротшою аж до л╕тнього р╕внодення.
Настання весняного р╕внодення здавна було величавою под╕╓ю — ключовою точкою всього кола-року. Це ╕ було початком року (ось чому сх╕дн╕ слов'яни-язичники зустр╕чали новор╕ччя весною), ╕ початком д╕╖ так  званого “Закону-Порядку”, яким тод╕ сприймався рух Сонця в кол╕ зод╕аку та найвищим святом входження Сонця в перше (головне в той пер╕од) суз╕р'я зод╕аку — Сварожого кола. Можемо це назвати й астроном╕чним днем народження весни.
За давн╕ми народними уявленнями, цього дня на св╕танку ще сонну землю будять сво╖м сп╕вом жайворонки, в╕всянки та ╕нш╕ птахи, ╕ вона прокида╓ться, розступа╓ться. Усе гаддя, яке глибоко ховалося на зиму, поступово вил╕за╓ гр╕тися на сонц╕.
Земля розкрива╓ться, одмика╓ться ╕ для всякого з╕лля, щоб росло, буяло, людей звеселяло. Тому св╕т наповню╓ться ароматами первоцв╕т╕в, як╕ здатн╕ покращити настр╕й людини, ╖╖ самопочуття. Тод╕ кажуть: “Пахне весною!”.

КОЛИ СОРОКА ╤МЕНИННИЦЯ
22 березня вшанову╓мо пам'ять Сорока Святих Севаст╕йських мученик╕в, як╕ були найкращими во╖нами давньоримського ╕мператора Л╕к╕я. Сам Л╕к╕й виявився жорстоким язичником, гонителем християн. А ц╕ сорок доблесних дружинник╕в якраз ╕ були пов'язан╕ любов'ю до ╤суса Христа, в╕дмовлялися в╕д почестей ╕ багатства, не погоджувалися приносити жертви язичницьким богам, вклонятися бездушним ╕долам, за що ╖х, як стверджують деяк╕ церковн╕ джерела, живцем заморозили на Севаст╕йському озер╕.
За народними уявленнями, п╕сля Сорока Святих ще можуть бути сорок мороз╕в. У свято люди ретельно спостер╕гали за прикметами, зм╕нами у природ╕, особливо чекали першого грому, бо до нього земля ще вважа╓ться замерзлою або сонною. Почувши перш╕ громовиц╕, трималися (чи хапалися) за голову, щоб бути здоровим, “голова не бол╕ла ╕ не знала клопот╕в”. Д╕вчата вмивалися водою у в╕дкритих водоймах чи набирали “дощовиц╕” ╕ витиралися червоною крайкою - “для краси”. А ц╕лительки на Сорок Святих вмивали криничною водою д╕тей, “аби т╕ не п╕дпадали п╕д вроки, також — для запоруки м╕цного здоров'я”.
На Сорок Святих — друга зустр╕ч весни (п╕сля Явдохи, 14 березня). Геро╖нею цього дня ╓ сорока. Етимолог╕чно слово “сорока” пов'язане з╕ словом “сорок”. Тому Сорока, Сороки — друга назва свята, зв╕сно, народна. Вважали, якщо не турбувати цю птицю, не руйнувати ╖╖ гн╕зда, то вона неодм╕нно стане оберегом дому. А ще на Сорок Святих сорока кладе у сво╓ гн╕здо сорок прутик╕в. Так це чи н╕ — поспостер╕гайте...
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 16.03.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19785

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков