"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2018 > Тема "Українці мої..."
#13 за 30.03.2018
З ЛЮБОВ'Ю ╤ ДОБРОМ. СЛОВО ПРО ДАНИЛА КОНОНЕНКА
«З любов╕ й добра» - таку назву дав в╕н одн╕й з╕ сво╖х поетичних зб╕рок. З любов'ю ╕ добром Данило Кононенко п╕шов до людей, н╕с сво╓ щире, пристрасне ╕ надихаюче слово, наповнене пристрастю ╕ любов'ю до р╕дного краю, Укра╖ни, до нас, нин╕ сущих, ╕ тих, кого уже нема╓ у цьому неспок╕йному, тривожному св╕т╕. В╕н любив людей, жив ╕ творив для них. ╤ палко в╕рив, що в╕д╕йдуть у незворотню минувшину тривоги й бор╕ння, щезнуть в╕йни ╕ ус╕ляк╕ збройн╕ конфл╕кти, коли брат ╕де на брата ╕ лл╓ться людська кров на полях бойовиськ. В╕рив у щасливе майбутн╓ мирного, сонячного Криму, де жив ╕ творив. Я н╕коли не був на Кримському п╕востров╕. Так якось склалося. Та з творч╕стю л╕тератор╕в-кримчан знайомий. Багатьох з них читав, з окремими зустр╕чався на письменницьких форумах. Можливо, був серед них ╕ Данило Андр╕йович Кононенко. Безперечно, був. Адже в╕н багато рок╕в очолював Кримську письменницьку орган╕зац╕ю, був ╕н╕ц╕атором ╕ засновником «Кримсько╖ св╕тлиц╕», Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!», який нин╕ носить ╕м'я Д. Кононенка. З величезним задоволенням я читаю ╕ сьогодн╕, пропоную читати сво╖м друзям ╕ студентам Кам'янець-Под╕льських виш╕в Кононенков╕ «Джерела», «На весняному берез╕», «Кв╕тучих сонях╕в оркестр», його переклади з кримськотатарсько╖ «П'ять грон винограду», ╕нше. В усьому в╕дчува╓ться голос зр╕лого майстра, великого патр╕ота ╕ справжнього громадянина. У тривожно-неспок╕йн╕ для Укра╖ни, для Криму ╕ для нього особисто часи в╕н мужньо боровся за справедлив╕сть, в╕дстоював правду ╕ право на свободу жити ╕ працювати на сво╖й земл╕, на сп╕лкування р╕дною укра╖нською мовою. Не вс╕м подоба╓ться, та в╕н залишався в╕рним соб╕, обраному шляху. Св╕дчення тому – його «Кримська св╕тлиця», його книги, публ╕цистичн╕ виступи у р╕зних ЗМ╤. Данило Андр╕йович близький ╕ дорогий тисячам, десяткам тисяч його читач╕в, шанувальник╕в його неперес╕чного таланту. В╕н в╕д╕йшов у в╕чн╕сть (Всевишн╕й забира╓ найкращих, найдорожчих), але з нами, м╕льйонами укра╖нц╕в, його твори, його палка, всеперемагаюча любов до р╕дно╖ земл╕, де ми народилися ╕ зросли, де народилися ╕ народжуватимуться наш╕ д╕ти й онуки, до яко╖ ми вс╕ прикип╕ли серцями ╕ помислами. Ми любимо цю землю ╕ готов╕ на все задля ╖╖ свободи ╕ щастя. Задля щастя наших д╕тей, покол╕нь прийдешн╕х. …Гортаю стор╕нки «Енциклопед╕╖ Укра╖ни», створено╖ за редакц╕╖ в╕домого усьому св╕тов╕ ╤вана Дзюби. Ось ╕ публ╕кац╕я про Данила Кононенка. З портрета зорить молодий ╕ще чолов╕к з симпатичним, добрим обличчям ╕ козацькими вусами. Дивиться ╕ н╕би запиту╓: «А ви що зробили чи робите для неньки Укра╖ни?» Що в╕дпов╕сти? Ось що: «Робимо ╕ зробимо, друже. Усе, що в наших силах. Докладемо ус╕х зусиль, аби Укра╖на наша процв╕тала ╕ щоб людям жилося краще, щасливо».
Мар'ян КРАСУЦЬКИЙ, член НСПУ ╕ НСЖУ, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, почесний професор Кам'янець-Под╕льського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤. Ог╕╓нка, лауреат Всеукра╖нських прем╕й ╕мен╕ Ю. Яновського, ╕мен╕ ╤вана Ог╕╓нка, «Золоте перо»
На фото (зл╕ва направо): М. Красуцький ╕ Д. Кононенко
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2018 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19822
|