Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3047)
З потоку життя (6251)
Душі криниця (3440)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1480)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1660)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХАЙ ЛИНЕ УКРА╥НСЬКА П╤СНЯ ╤ ОЖИВА╢ НЕВМИРУЩА СПАДЩИНА ПЛАТОНА МАЙБОРОДИ
як св╕тлий спомин зберегла Тетяна Майборода ╕стор╕ю створення «П╕сн╕ про рушник», яку...


НА ПРОХОРА БАБА ОХКАЛА
ВЛАС ЩЕ ПОВЕРНЕ МОРОЗИ


«МИ — Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!»
ГАЗЕТА «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ОГОЛОШУ╢ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ...


ТРИПОВЕРХОВИЙ ГЛЕЧИК ╤ ЗАБОРОНЕНИЙ ОРНАМЕНТ. НАШ╤ НА ТУРЕЦЬК╤Й ВИСТАВЦ╤
У Анкар╕ представлено керам╕чн╕ витвори укра╖нки та кримського татарина


СТР╤ТЕННЯ ГОСПОДН╢
15 лютого - велике церковне свято Стр╕тення Господн╓. У народ╕ кажуть, що на Стр╕тення зима йде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 20.04.2018
«НАБОЛ╤ЛО У ДУШ╤, НАКРИМИЛОСЬ...»

Колеги – про нас

Журнал╕стка популярно╖ ки╖всько╖ газети «Порадниця» Ольга Гойденко побувала на творчому вечор╕ Юл╕╖ ╕ В╕ктора Качул, який в╕дбувся 10 кв╕тня у столиц╕ п╕сля ф╕налу л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка. Пан╕ Ольга над╕слала до «Св╕тлиц╕» розширений вар╕ант опубл╕ковано╖ у «Порадниц╕»
(https://poradnica.com.ua/nabolilo-u-dushi-nakrimilos) статт╕ про цю зустр╕ч ╕ про конкурс – тож не для самореклами, а заради справи, ради вже майбутнього дитячого л╕тературного конкурсу, популяризувати який треба розпочинати вже тепер, ми з вдячн╕стю розм╕щу╓мо ╖╖ на нашому сайт╕.
«Бог у пом╕ч творцям "Кримсько╖ св╕тлиц╕" ╕ ваш╕й газет╕, ус╕м укра╖нським патр╕отам Криму. ╤, звичайно ж, Перемоги нам ус╕м!» - написала у сво╓му лист╕ Ольга Гойденко. Дяку╓мо сердечно – ╕ пан╕ Ольз╕, й «Порадниц╕» - за п╕дтримку нашо╖ п╕сн╕ ╕ нашо╖ справи!
***
КРИМ ╤ УКРА╥НА - тема, на яку ╕ говорити боляче, ╕ замовчувати не можна. Здавалося б, ус╕ м╕ркування вже озвучен╕, та зробити св╕й внесок до теми надиха╓ неповторн╕сть того, про кого хочеться розпов╕сти. Людини, яка не обмежу╓ться словами ╕ кожною сво╓ю справою намага╓ться п╕дтримати укра╖нц╕в Криму, нагадати св╕тов╕ про ╖х долю, спонукавши до переосмислення кримських реал╕й, залишаючись громадянином Укра╖ни ╕ при цьому мешкаючи на анексованому п╕востров╕. Йдеться про справжнього укра╖нського патр╕ота В╕ктора Качулу, головного редактора ╕нтернет-видання "Кримська св╕тлиця", в╕домого журнал╕ста, поета, ще й виконавця сво╖х твор╕в, а до того ще й голову оргком╕тету Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!" ╕мен╕ Данила Кононенка, який проводить з п╕вострова його видання.
Без малого 200 юних проза╖к╕в, поет╕в, публ╕цист╕в з ус╕╓╖ Укра╖ни, включно з окупованими територ╕ями, ц╕╓╖ весни змагалися вже втринадцяте, й утрет╓ - в╕д часу анекс╕╖ п╕вострова. А на трет╕й день Великодня церемон╕я нагородження у столичному Театр╕ на Подол╕ з╕брала 25 ф╕нал╕ст╕в з Ки╓ва, Львова, Житомира, Черкас, Кропивницького, Кам’янця-Под╕льського, Микола╓ва, Харкова, а також ╤вано-Франк╕всько╖, Ки╖всько╖, Льв╕всько╖, Черкасько╖, Черн╕г╕всько╖ областей ╕ з самого Криму.
Духовний м╕сток м╕ж Кримом ╕ материковою Укра╖ною - так кажуть люди про цей конкурс. Кримська тема у над╕сланих учасниками власних л╕тературних творах залиша╓ться одною з найпопулярн╕ших. Дитяч╕ враження - найемоц╕йн╕ш╕. Саме ╖м, юним громадянам Укра╖ни, ставши дорослими, треба буде розбудовувати державу, ╕ в╕д ╖хньо╖ позиц╕╖ багато залежатиме. А давно дорослим укра╖нським кримчанам цей дитячий конкурс вселя╓ над╕ю: Укра╖на про них пам'ята╓. Це особливо ц╕нно для тих, хто, не маючи ╕нтернету, опинився ╕нформац╕йно в╕др╕заним в╕д державних новин ╕ тепер черпа╓ ╖х з роздрук╕вки св╕жого випуску газети, по яку приходить до редакц╕╖. ╤ тому, каже В╕ктор Качула, конкурсу - бути.
- Друз╕, ми просто ╖демо до Вас - тато ╕ я. В╕рю, що справа, яку робимо, - важлива ╕ потр╕бна, позиц╕я наша - чесна, г╕дна, в╕дпов╕дальна ╕ самов╕ддана, а наш╕ п╕сн╕ торкнуться ще багатьох сердець. Дякую вс╕м, хто нас щиро п╕дтриму╓ ╕ справд╕ чека╓! - написала напередодн╕ при╖зду до Ки╓ва Юл╕я Качула, донька В╕ктора, нагадавши: ввечер╕ у Публ╕чн╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. Лес╕ Укра╖нки в╕дбудеться ╖хн╕й сп╕льний творчий веч╕р. Там ╕ почула, нарешт╕, ╖хн╕й сп╕в та спогади колеги-журнал╕ста про сво╖ г╕тари, першу з яких придбав, ╕ще т╕льки ставши п╕сля 8-р╕чки студентом Шацького л╕сового техн╕куму, за третину першо╖ стипенд╕╖.
Це вже згодом журнал╕стика перемогла любов до л╕су, а тод╕, вивчивши 3 акорди, почав виконувати спершу чуж╕, а пот╕м ╕ власн╕ п╕сн╕. В╕рш╕ писав ╕ ран╕ше, часом нав╕ть здаючи ╖х учителям зам╕сть твор╕в, ╕ т╕ губилися: яку ж оц╕нку поставити хлопцев╕ за 4-5 поетичних "стовпчик╕в"? Нова г╕тара, а до того шацька л╕сова романтика й передбачене навчанням тривале перебування в л╕с╕, надихнули студента на л╕сову тему. Топол╕ ╕ клени в його в╕ршах ставали одухотвореними, над╕леними людськими якостями. Тепер ц╕ перш╕ п╕сн╕ для нього перегукуються з нин╕шн╕м непростим часом. ╤ так само хочеться додому, до р╕дного волинського краю...
- Я до тебе лечу, мов ╕з вир╕ю птах, ╕ не чують крилята н╕ втоми, н╕ болю. Знову я проб╕жусь по знайомих стежках, там дитинство мо╓, моя рад╕сть ╕ доля, - сп╕ва╓ Юл╕я. Вона тепер часто бере до свого репертуару давн╕ батьков╕ в╕рш╕, даючи ╖м друге дихання. Одну, вже 40 рок╕в як написану, п╕сню автор про╕люстрував фотограф╕ями зимового С╕мферополя, - ╕ давня п╕сня по╓дналася з кримськими реал╕ями...
Коли 40 рок╕в тому проходив строкову в╕йськову службу у танковому батальйон╕ Групи радянських в╕йськ у Н╕меччин╕, писав ╕ там - про в╕рн╕сть, д╕вчат, дружбу, р╕дний д╕м, маму. Хлопц╕, оц╕нивши його талант, пропонували сво╖ теми, найчаст╕ше - про д╕вчат, кохання, в╕рн╕сть. Сп╕лкуватися укра╖нською не було з ким, тож б╕льш╕сть текст╕в тод╕ написав рос╕йською, вводячи туди близьк╕ волиняку образи, як-от Мавку. Один з хлопц╕в, ╤ван Капранов, якому ╓диному вдалося там вирватися у в╕дпустку, прив╕з на прохання В╕ктора г╕тару. Гуртування солдат довкола п╕сн╕ не сподобалося ротному - ╕ якось, п╕дскочивши, вирвав з рук, кинув на землю, розтоптавши... Та хлопц╕ змогли повернути життя сво╖й подруз╕, а пережитий тод╕ шок надихнув юнака на ще одну п╕сню...
А ось г╕тару, з якою прибув на веч╕р, Качул╕ презентувало 35 рок╕в тому ки╖вське журнал╕стське студентське братство. З нею пройшов ╕ студзагони, побував за Полярним колом, виступав у склад╕ ун╕верситетського квартету "Лелеченьки". Студентом почав писати й на соц╕альн╕ теми. А пот╕м прийшла нова - кримська...
До Криму в╕н уперше потрапив на журнал╕стську практику. Дос╕ нев╕домий край сподобався. Та й робота гор╕ла в руках, сам напросився у к╕лька в╕дряджень, аби побачити п╕востр╕в. П╕сля практики В╕ктора й запросили до м╕сцево╖ "молод╕жки". Вона виходила рос╕йською, однак юнак не мав сумн╕ву: все одно прийде до свого р╕дного! Про це, власне, йдеться в одн╕й ╕з його п╕сень, де батько кличе сина повертатися додому, аби разом с╕яти пшениц╕, а той уже навчений с╕яти золоте нас╕ння р╕дного слова, ╕ комусь же треба тримати саме тут укра╖нське небо. А сл╕дом за нею торка╓ душ╕ ╕ще одна, про яблука на батьк╕вському пороз╕...
Виконав родинний дует ╕ нову, прем'╓ра яко╖ в╕дбулася цього ж дня в ф╕нал╕ конкурсу, написану на слова Данила Кононенка. Один з орган╕затор╕в Товариства укра╖нсько╖ мови в Криму, сп╕взасновник ╕ зав╕дуючий л╕тературним в╕дд╕лом «Кримсько╖ св╕тлиц╕», член ради НСПУ ╕ правл╕ння Всекримського товариства «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка, той присвятив цю поез╕ю 15-р╕ччю "Кримсько╖ св╕тлиц╕".
"Духовност╕ чиста криниця, не зм╕рять твою глибину, Св╕тличенько, "Кримська св╕тлице", одна ти у нас у Криму..."
- Справжн╕й кримський укра╖нець, родом з Черкащини, в╕н багато зробив, аби в Криму ╕ пахло, ╕ звучало Укра╖ною, ╕ лунало, чулося ╕ зналося, - згаду╓ колегу В╕ктор Качула. - От уже 3 роки його нема╓ з нами. Тож зберегти конкурс, б╕ля виток╕в якого стояв Кононенко, - наш моральний обов'язок, попри те, що в╕н не ма╓ жодно╖ державно╖ п╕дтримки ╕ в╕дбува╓ться на волонтерських засадах; ф╕нанси збира╓мо Сп╕льнокоштом. От ╕ 2018 роц╕ на наш╕ прохання про ф╕нансову п╕дтримку в╕дгукнулися х╕ба деяк╕ народн╕ обранц╕. Та д╕тям, як╕ при╖хали на ф╕нал з ус╕╓╖ Укра╖ни, ми оплатили дорогу, вручили призи. ╤ щороку вида╓мо зб╕рочку кращих твор╕в-переможц╕в.
"Кримська св╕тлиця", нагаду╓ п. В╕ктор, була ╓диною укра╖нською газетою на п╕востров╕. Та 2016 року, за його словами, колишн╕х прац╕вник╕в, у т.ч. ╕ його, редактора, зв╕льнили за незгоду ╕з переведенням редакц╕╖ кримського видання до столиц╕, а також позбавили права засновництва. Тож тепер у столиц╕ виходить бюджетним коштом у друкованому вигляд╕ "Кримська св╕тлиця" ╕з тим самим логотипом, над якою працю╓ новий колектив, розпов╕да╓ журнал╕ст. Каже, нове видання не п╕дтримало ╖хн╕й конкурс. ╤ що Данило Кононенко н╕коли не полишив би читач╕в-кримчан, редакц╕йний арх╕в ╕ ту землю, яка полита в Криму укра╖нською кров'ю ╕ потом. Та В╕ктор Качула ма╓ над╕ю: поетична присвята ще стане г╕мном ╖хнього конкурсу ╕ т╕╓╖ "Св╕тлиц╕", яку вони колись ╕ще видаватимуть у друкованому вигляд╕.
- Чимало знаних людей шанували цю газету, сп╕впрацювали з нею, - каже Качула. ╤ справд╕, як не пригадати, коли В╕ктор Качула з донькою, тод╕ ще школяркою, бував ╕ в наш╕й редакц╕╖, ще за час╕в, коли наш╕ "В╕ст╕..." очолював св╕тло╖ пам'ят╕ Борис Шинкарук...
Повертаючись до поез╕╖, Качула тим часом розпов╕да╓ про власний неолог╕зм - "накримилося" - нова п╕сня з яким стала для нього спов╕ддю ╕ водночас спробою щось пояснити, назвати реч╕ сво╖ми ╕менами.
- Набол╕ло у душ╕, накримилось, мов у душу Чорне море вилилось... - плаче г╕тара. Та як розпов╕сти про п╕сню? Краще послухайте ╖╖...
Качула ма╓ над╕ю "зачепити" когось сво╖м словом, зупинивши в╕д хибного кроку. Каже, що нам треба працювати з т╕╓ю аудитор╕╓ю, намагатися вплинути на не╖. ╤ спод╕ва╓ться: його з однодумцями праця не марна ╕ хоч на якийсь м╕л╕метр наближа╓ чи╓сь прозр╕ння.
А п╕сля довгих оплеск╕в ╖м ╕з Юлею побажали, аби знайшлося довкола достатньо мудрих укра╖нських сердець, як╕ п╕дхоплять п╕дняту кримськими патр╕отами хвилю, щоб ми вс╕ разом почали повертати Крим - ╕ в душ╕, ╕ в серця, ╕ в географ╕ю Укра╖ни. А що конкурс - це крок у тому ж напрямку, то нагада╓мо картки для допомоги в формуванн╕ призового фонду: ПриватБанку 5168 7450 1238 2104 ╕ ОщадБанку 5167 4901 2770 7462 (обидв╕ на ╕м’я Польченка Олександра Олекс╕йовича).
Ольга ГОЙДЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19893

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков