Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 25.05.2018
В УКРА╥Н╤ В╤ДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ ПАМ'ЯТ╤ ЖЕРТВ ПОЛ╤ТИЧНИХ РЕПРЕС╤Й

В Укра╖н╕ у нед╕лю, 20 травня, в╕дзначають День пам'ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й. Щор╕чно в╕н припада╓ на третю нед╕лю травня.
День пам'ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й встановлено зг╕дно з Указом Президента в╕д 21 травня 2007 року з метою належного вшанування пам'ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й, привернення уваги сусп╕льства до траг╕чних под╕й в ╕стор╕╖ Укра╖ни, викликаних насильницьким впровадженням комун╕стично╖ ╕деолог╕╖, в╕дродження нац╕онально╖ пам'ят╕, утвердження нетерпимост╕ до будь-яких прояв╕в насильства проти людства та у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору - масових пол╕тичних репрес╕й 1937-1938 рок╕в.
Точну к╕льк╕сть жертв тотал╕тарного режиму дос╕ визначити неможливо. Деяк╕ фах╕вц╕ вважають, що за пер╕од в╕д початку 20-х ╕ до к╕нця 80-х рок╕в ХХ стол╕ття, тобто за час правл╕ння б╕льшовицько-комун╕стичного режиму, в Укра╖н╕ було заарештовано майже 1,5 м╕льйона ос╕б. Велику к╕льк╕сть ╕з них було розстр╕ляно, ╕нш╕ пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в псих╕атричних закладах. Терор ╕ репрес╕╖ зачепили майже вс╕ верстви укра╖нського населення: науковц╕в, пол╕тик╕в, в╕йськових, священик╕в, представник╕в культури, селянство.
Особливо жорсток╕ репрес╕╖ чинились стал╕нським режимом та його пров╕дниками в Укра╖н╕ у 30-х роках. Зокрема, в 1937-1938 роках в Укра╖н╕ було засуджено 197 617 ос╕б, з них до страти - 122 237 громадян. Левову частку цих вирок╕в виносили саме «тр╕йки» НКВС. Впродовж десятк╕в рок╕в радянська влада ретельно приховувала сл╕ди сво╖х злочин╕в: на м╕сцях поховань зводилися режимн╕ об'╓кти КДБ, землю заливали бетоном, м╕сцев╕сть розр╕внювали бульдозерами й висаджували дерева.
Один ╕з траг╕чних символ╕в т╕╓╖ доби ╓ ки╖вська Бик╕вня - у Бик╕внянському л╕с╕ знаходиться найб╕льше в Укра╖н╕ м╕сце поховання жертв масових пол╕тичних репрес╕й. Тут був об'╓кт спец╕ального призначення НКВС, де у к╕нц╕ 30-х - в 40-х роках в╕дбувалися масов╕ захоронення розстр╕ляних та закатованих. За даними науковц╕в, у Бик╕внянському л╕с╕ поховано близько 100 тисяч репресованих комун╕стичною владою. 
(Укр╕нформ)

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА НА ЦЕРЕМОН╤╥ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ ПОЛ╤ТИЧНИХ РЕПРЕС╤Й

Дорог╕ укра╖нц╕!
Вже четвертий раз як Президент я виступаю на День пам’ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й. Перепов╕в, зда╓ться, все що можна було перепов╕сти: ╕ про траг╕чну ╕стор╕ю цього м╕сця, ╕ про передчасн╕ смерт╕ невинних жертв московсько-комун╕стичного режиму, ╕ про зламан╕ дол╕ родин репресованих. Сьогодн╕ я не читатиму лекц╕ю, не казатиму пропов╕дь, а, якщо дозволите, прозв╕тую про те, що ж протягом останн╕х рок╕в ми з вами разом зробили в так╕й вважлив╕й сфер╕ як пол╕тика нац╕онально╖ пам’ят╕.
Неприйнятно довгий час в гуман╕тарн╕й пол╕тиц╕ незалежно╖ Укра╖ни дом╕нували малорос╕йство та радянщина. В Москв╕ для цього отруйного коктейлю вигадали нав╕ть назву ╕ запатентували ╖╖ – «Русский мир». Под╕бн╕ ╕нструменти впливу та п╕дкорення ╕нших кра╖н в пол╕толог╕╖ називають культурним ╕мпер╕ал╕змом. Те, що багатьма на╖вно сприймалося як звичайний культурний обм╕н,  хай ╕ здеб╕льшого односторонн╕й. Насправд╕, це було артп╕дготовкою для рос╕йсько╖ агрес╕╖. Десятил╕ттями, застосовуючи так звану м’яку силу, Рос╕я готувала найнебезпечн╕ш╕ маршрути для танк╕в. ╤ от саме там, де ╖хн╕ ╕деолог╕чн╕ диверсанти занурилися найглибше, вони тод╕ й парал╕зували волю та спротив. ╤ саме там у нас тепер окупован╕ територ╕╖, як╕ треба зв╕льняти ╕ як╕ ми точно зв╕льнимо.
На к╕нець 2013 року мапа Укра╖ни виглядала неначе ╕люстрац╕я до п╕дручника з ╕стор╕╖ КПРС. Наш╕ м╕ста, селища ╕ села були щедро утикан╕ ╕долами Лен╕на та його попл╕чник╕в. За 23 роки незалежност╕ влада так ╕ не спромоглася визнати вояк╕в УПА борцями за незалежн╕сть Укра╖ни. Сумнов╕домим законом 2012 року вони хот╕ли добити нашу укра╖нську мову.
Чи м╕г я як Президент залишити все це так, як воно було на момент мого приходу до влади? Я переконаний – категорично н╕! Тектон╕чн╕ зм╕ни, як╕ сталися ╕з громадською думкою п╕д час ╕ п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ та внасл╕док рос╕йсько╖ агрес╕╖, забезпечили потужну сусп╕льну п╕дтримку вс╕м д╕ям ново╖ укра╖нсько╖ влади в гуман╕тарн╕й пол╕тиц╕ та пол╕тиц╕ укра╖нсько╖ пам’ят╕ – нашо╖ ╕сторично╖ пам’ят╕.
На п╕дстав╕ Закону Укра╖ни «Про засудження комун╕стичного та нац╕онал-соц╕ал╕стичного тотал╕тарних режим╕в…» перейменовано 52 тисяч╕ площ ╕ вулиць, майже тисяча населених пункт╕в. Одних т╕льки пам’ятник╕в Лен╕ну демонтували майже п╕втори тисяч╕. Комун╕стичну парт╕ю, яка безпосередньо винна в репрес╕ях ╕ винищенн╕ м╕льйон╕в людей, в тому числ╕ ╕ десятк╕в тисяч тих, хто поко╖ться тут, у Бик╕внянському л╕с╕ – нарешт╕ заборонено!
Три роки тому Парламент ухвалив, а я п╕дписав Закон «Про правовий статус ╕ вшанування пам’ят╕ борц╕в за незалежн╕сть Укра╖ни у двадцятому стол╕тт╕». Вперше на найвищому державному р╕вн╕ засв╕дчено, що вс╕ геро╖, як╕ воювали, а тим б╕льше, загинули в боротьб╕ за Укра╖ну, варт╕ визнання, шани й поваги, включно ╕ з Укра╖нською Повстанською Арм╕╓ю та Арм╕╓ю УНР.
К╕лька покол╕нь укра╖нц╕в виросли на ретельно в╕дретушован╕й верс╕╖ «Великой Отечественной войны». За двадцять с╕м рок╕в незалежного буття ми н╕чого не забули ╕ не зреклися н╕чого з того, що було правдою. Але натом╕сть в╕дкрили багато нових стор╕нок ╕стор╕╖, як╕ ран╕ше в╕д нас старанно приховувались. На п╕дстав╕ Закону, ухваленого три роки тому, кр╕м Дня перемоги 9 травня, Укра╖на в╕дзнача╓ разом з ус╕╓ю ╢вропою День пам’ят╕ ╕ примирення -  8 травня.
Ще  чотирнадцятого року я поклав край патолог╕чн╕й традиц╕╖ святкувати головне в╕йськове свято в ун╕сон з кра╖ною-агресором. Саме тод╕ й скасував «День защитника Отечества» ╕ запровадив День захисника Укра╖ни, призначивши його на 14 жовтня. 21 листопада минулого року ми вперше в╕дзначили День Десантно-штурмових в╕йськ Збройних Сил Укра╖ни. А ран╕ше його святкували другого серпня, не замислюючись, що то лише дата першого стрибка парашутист╕в в Московському в╕йськовому окруз╕.  Наприк╕нц╕ кв╕тня  сво╖м указом встановив новий День прикордонника. 30 кв╕тня 1918 року Слов'янська група Окремо╖ Запор╕зько╖ див╕з╕╖ Арм╕╖ УНР п╕д командуванням полковника Володимира С╕кевича, зв╕льнивши велику частину Донбасу, вийшла на м╕жнародно визнаний кордон з Рос╕╓ю ╕ тод╕шн╕м Доном.
У нашому в╕йськовому календар╕ не ма╓ бути н╕чого сп╕льного з кра╖ною-агресором! Тому наприк╕нц╕ минулого м╕сяця за мо╖м наказом начальник Генерального штабу Збройних Сил Укра╖ни, генерал арм╕╖ В╕ктор Муженко затвердив Програму заход╕в щодо в╕дновлення та впровадження нац╕ональних бойових традиц╕й у Збройних Силах Укра╖ни. Арм╕ю остаточно очистять в╕д ус╕х небезпечних рудимент╕в радянсько-рос╕йсько╖ ╕деолог╕╖, як╕ негативно впливають на бойовий дух укра╖нського в╕йська… Як╕ паморочать нам голову облудними пропагандистськими штампами, покликаними тримати нас на ментальн╕й орб╕т╕ Рос╕╖.
Вже ц╕лу низку частин та з’╓днань Збройних Сил та Нац╕онально╖ гвард╕╖ назвали ╕менами видатних укра╖нц╕в, яких радянська цензура намагалася витравити ╕з нашо╖ пам’ят╕, як-то ╕мен╕ Чорних запорожц╕в, Геро╖в Крут, гетьмана Петра Дорошенка.   
Шановн╕ сп╕вв╕тчизники!
Нин╕ ми в╕дзнача╓мо восьмидесят╕ роковини масових пол╕тичних репрес╕й тридцять сьомого – тридцять восьмого рок╕в. Через незбагненно велик╕ масштаби, як╕ точно встановити неможливо й дотепер, цей злочин комун╕стичного тотал╕тарного режиму називають Великим терором. ?
В Укра╖н╕ цей злочин став лог╕чним продовженням Голодомору. Голодом вбивали укра╖нських селян. Чек╕стсько-енкаведешними кулями – пол╕тичну, культурну, наукову ел╕ту. Таким комб╕нованим способом ╕ зд╕йснювали денац╕онал╕зац╕ю, викор╕нювали укра╖нство.  «Стара укра╖нська ╕нтел╕генц╕я фактично була стерта з лиця земл╕», - написав у книз╕ «Великий терор» всесв╕тньов╕домий ╕сторик Роберт Конквест. В Укра╖н╕ його б╕льше знають як автора роботи «Жнива скорботи», яка в╕дкрила усьому св╕тов╕ правду про Голодомор.
Бик╕вня – ця земля, цей л╕с, де протягом к╕лькох рок╕в у братських могилах Сов╓ти ховали невинних людей. Ця земля – мовчазний св╕док Великого терору. ╤сторики кажуть, що, ймов╕рно, саме десь тут, серед десятк╕в тисяч жертв поко╖ться ╕ т╕ло митрополита Васил╕я Липк╕вського. Спод╕ваюся, десь на небесах душа владики, який сто рок╕в тому поставив на порядок денний питання про автокефал╕ю, чу╓ наш╕ молитви до Господа про надання Томосу незалежн╕й, автокефальн╕й, пом╕сн╕й, православн╕й, ╕ головне укра╖нськ╕й церкв╕.
Протягом свого президенства я неодноразово зустр╕чався ╕з Його Всесвят╕стю Вселенським Патр╕архом. Мо╓ звернення як Глави держави до Вселенського Патр╕арха про надання Томосу про автокефал╕ю Православн╕й Церкв╕ в Укра╖н╕, ╕ я за це дякую, було п╕дтримано переконливою б╕льш╕стю народних депутат╕в. Так само до Його Всесвятост╕ Варфолом╕я звернулися ус╕ митрополити та ╓пископи УПЦ КП ╕ УАПЦ, ╕ не т╕льки вони. На основ╕ цих звернень Синод Вселенського Патр╕архату прийняв р╕шення про початок розгляду питання про надання Томосу для укра╖нсько╖ церкви.
Дорога  укра╖нц╕в до Бога не проляга╓ через Москву. У нас св╕й шлях. Переконаний, що Томос про автокефал╕ю, наданий наш╕й укра╖нськ╕й Церкв╕, довершить утвердження незалежност╕ ╕ самост╕йност╕ Укра╖ни у духовному вим╕р╕. Це посилить ╕ нашу нац╕ональну безпеку, бо автоматично послабить вплив кра╖ни-агресора на внутр╕шн╕ укра╖нськ╕ справи.
Отже, держава нин╕ посл╕довно проводить державну пол╕тику, спрямовану на в╕дновлення та збереження ╕сторично╖ пам’ят╕ укра╖нського народу, забезпечення дотримання ╕деал╕в гуман╕зму та демократ╕╖, прав ╕ свобод людини ╕ громадянина. Я продовжуватиму цю роботу р╕вно ст╕льки, ск╕льки дасть сил Господь Бог, ╕ ск╕льки часу мен╕ в╕дм╕ря╓ народ, який ╓ ╓диним джерелом влади в╕дпов╕дно до Конституц╕╖ Укра╖ни.
Моя м╕с╕я, в як╕й я в╕дчуваю п╕дтримку б╕льшост╕ укра╖нського сусп╕льства – зробити так, щоби Укра╖на безповоротно вийшла ╕з смертельно небезпечно╖ зони тяж╕ння до Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖.
Ми, укра╖нський народ, зробили св╕й ╓вропейський виб╕р. Ми впевнено виходимо ╕з сфери рос╕йського впливу. Ще раз повторю, вчора я п╕дписав Указ, яким остаточно припиняю участь Укра╖ни в робот╕ статутних орган╕в так звано╖ Сп╕вдружност╕ Незалежних Держав ╕ закриваю наше пост╕йне представництво при ц╕й орган╕зац╕╖. Укра╖на, починаючи з Б╕ловезько╖ пущ╕, розглядала СНД як ╕нструмент цив╕л╕зованого розлучення з ╕мпер╕╓ю. Цив╕л╕зованого з рос╕йсько╖ вини не вийшло. Москва прагнула перетворити Сп╕вдружн╕сть на оновлену ╕мпер╕ю, де б ус╕, як в стар╕ радянськ╕ часи, зв╕ряли годинники за Спаською вежею Кремля. Тому Укра╖на не ратиф╕кувала Статут СНД ╕ так ╕ не стала, ╕ не збиралася ставати повноц╕нною учасницею СНД. Тепер ми уважно переглянемо вс╕ м╕жнародн╕ договори, укладен╕ в рамках СНД, ╕ вийдемо ╕з тих, в яких знайдемо бодай найменшу нев╕дпов╕дн╕сть нац╕ональним ╕нтересам.
Дорог╕ укра╖нц╕!
Бик╕внянський л╕с – м╕сце сп╕льно╖ пам’ят╕ укра╖нського, польського ╕ ╕нших народ╕в. Схиляючи голови ╕ покладаючи кв╕ти до пам’ятних знак╕в на м╕сцях без╕менних братських поховань, на земл╕, де разом з укра╖нцями спочили тисяч╕ розстр╕ляних за наказом Стал╕на польських патр╕от╕в, представник╕в ╕нших нац╕ональностей, заявля╓мо: «Ми, укра╖нц╕, сол╕дарн╕ з ус╕ма народами, як╕ постраждали в╕д злочин╕в тотал╕тарних режим╕в. Ми налаштован╕ на сп╕впрацю у подоланн╕ насл╕дк╕в тотал╕таризму».
А тепер прошу вшанувати пам’ять жертв пол╕тичних репрес╕й хвилиною мовчання…
Слава Укра╖н╕!
http://www.president.gov.ua

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20006

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков