Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2018
ДЕ КРИНИЦЮ КОПАТИ?

Наш╕ традиц╕╖

21 червня у церквах сх╕дного обряду вшановують великомученика Феодора Стратилата, який був закатований за в╕ру у Христа 319 року, коли ╕мпер╕╓ю правив жорстокий пересл╕дувач християн Л╕ц╕н╕й. У народ╕ святого достойника називають Колодязьником...
Вважають, що у цей день треба копати колодяз╕. Аби д╕знатися, де саме копати, щоб криниця була повноводною, та й сама вода чистою, увечер╕, як т╕льки зайшло сонце, клали сковор╕дки на м╕сця, призначен╕ для копання. Вранц╕, коли сонце з╕йшло, дивилися: якщо сковор╕дка рясно вкрита росою, а ще й проступили на н╕й водян╕ струмен╕ — значить тут у земл╕ багат╕ водян╕ жили. А сковор╕дка, яка т╕льки трохи вкрита краплинами води, об╕ця╓ маловодний колодязь. Якщо сковор╕дка зовс╕м суха, то копати у цьому м╕сц╕ — марна справа.
У давнину про хазяйновит╕сть ╕ дбайлив╕сть господаря судили, з-пом╕ж ╕ншого, й з того, чи ма╓ в╕н на сво╓му подв╕р'╖ криницю, а чи користу╓ться громадською або сус╕дською; а про щир╕сть ╕ щедр╕сть господаря — чи дозволя╓ в╕н будь-кому набрати води з╕ сво╓╖ криниц╕.
Не дозволити набрати води з криниц╕ — це великий гр╕х! Бо вода — це Дар Божий для вс╕х!

А ЛИПИ ЦВ╤ТУТЬ...

Кажуть, що у Кирилову н╕ч (22 червня) зоря з зорею зустр╕чаються: веч╕рня ще не згасла, а ранкова вже сходить. Попри глибоку образн╕сть сказаного, воно й не дивно, адже це — найкоротша н╕ч у роц╕.
Саме з 20 по 22 червня — пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч. ╤сну╓ народне пов╕р'я, що у Кирилову н╕ч в╕дьми сплять, не бешкетують, не завдають людям шкоди, бо ╖хня лиход╕йна сила проявля╓ться т╕льки у темряв╕.
Ус╕ можлив╕ й неможлив╕ заморозки уже позаду. Тепер нас оч╕ку╓ таке жадане л╕то... На Кирила сонце в╕дда╓ земл╕ всю свою енерг╕ю, нав╕ть, якщо день видався похмурим. В╕д спеки довк╕лля н╕би плавиться, але рослини у той час таки наливаються житт╓дайною силою.
Ще одна незаперечна ознака того, що л╕то стало повновладним господарем на земл╕ — цв╕т╕ння липи. Якраз вона масово зацв╕та╓ до дня Кирила. Пас╕чники ретельно спостер╕гали за цим явищем ╕ прогнозували: “Багато липового цв╕ту — буде багато меду”. (Добре, коли ще й встановилася суха погода). А мед, як в╕домо, один з найц╕нн╕ших продукт╕в. Це не т╕льки ласощ╕. У ньому н╕би сконцентровано ц╕лющу силу вс╕х рослин, з яких збирали безц╕нний нектар працелюбн╕ бджоли. З липи — погот╕в!
Мед використовують для приготування багатьох страв, вип╕чок. Без нього не можемо уявити кутю на Святий Веч╕р. Знахар╕ здавна л╕кували медом р╕зн╕ недуги.
Народн╕ прогностичн╕ прикмети говорять:
- Кирилова н╕ч тепла, погожа — така погода протрима╓ться до к╕нця липня; якщо пада╓ дощ, то в╕н може накрапати впродовж сорока дн╕в.
- Зоряна н╕ч на Кирила — буде багато л╕щинових гор╕х╕в ╕ б╕лих гриб╕в.

ОНУФР╤Й НЕБО П╤ДПИРА╢...

25 червня — свято преподобного Онуфр╕я Великого, якого в народ╕ називають Онупр╕╓м або Онопр╕╓м.
... Дн╕ досягли свого апогею, б╕льш н╕ж удв╕ч╕ перевищують н╕ч. Тому й кажуть: “Онуфр╕й небо п╕дпира╓...”. Луки, поля, л╕си вражають багатством кв╕т╕в. У давнину на Онуфр╕я д╕вчата в об╕дню пору порушали на околиц╕ с╕л, щоб нарвати букети кв╕т╕в ╕ прикрасити ними у хат╕ ╕кони, ус╕ закутки, заплести в коси. Пелюстками польового маку натирали обличчя,”щоб рум'янець не сходив на щоках”. Звичай цей, на думку етнограф╕в, довол╕ давн╕й. Можливо, що нав╕ть пов'язаний з якимось нев╕домим нам язичницьким божеством, яке “оп╕кувалося” кв╕тами. Це вже з прийняттям християнства так╕ повноваження передали преподобному Онуфр╕ю, щоб “бер╕г кв╕ти в╕д морозу”. В╕домо: наш╕ предки побожно, з великою любов'ю ставилися до всього живого, до  ╖╖ величност╕ Природи. Кв╕ти ж — на особливому рахунку.
Ц╕╓╖ пори почина╓ цв╕сти б╕б. У народ╕ кажуть: “Коли цв╕те б╕б — тяжко на хл╕б, а коли цв╕те мак — то не так”. Спостережливий селянин придивлявся, яким на Онуфр╕я буде ранок: якщо випала роса — на добрий врожай; сухо — хл╕б погано вродить. Тому потр╕бно завбачливо розпод╕лити запаси тор╕шнього врожаю.
У деяких рег╕онах Укра╖ни на Онуфр╕я вже зак╕нчували першу косовицю с╕на (а то й привезли ст╕жки с╕на додому), бо “сонце йде на зиму, а л╕то — на спеку”. Перестояна, вигор╕ла на сонц╕ трава на корм коровам не годиться.
Приходив час розпочинати жнива — косовицю раннього ячменю.
...У л╕сах пом╕тно змовкають пташин╕ голоси, у луз╕ на калин╕ вже не чути сп╕в╕в соловейка. Жартували: “На Онуфр╕я соловейко ячм╕нним колосом вдавився”.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20115

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков