Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЩО ЦАРЕВ╤ МОСКОВСЬКОМУ КОНЯ НАПО╥ЛА…»
Хто ще не бачив – перехрест╕ться ╕ не в╕рте очам сво╖м! Бо справжн╕ УКРА╥НЦ╤ Криму до...


ПРОГРАШ В ╤НФОРМАЦ╤ЙН╤Й В╤ЙН╤. КОМУ ЗАВДЯЧУ╢МО?
Оск╕льки заява пана головного прокурора Краю, та ще й на такому поважному форум╕, то не...


ГОЛА СЕРЕД ВОВК╤В
для того, аби укра╖нський уряд наважився на щось под╕бне, в╕н мав би бути д╕йсно нац╕ональним...


Г╤ДН╤СТЬ
Безперечно, зловорожа агрес╕я, загарбання Криму (за сприятливих обставин ╕ велико╖ частини...


КРИМСЬКА ОС╤НЬ
Список можна продовжувати, бо насправд╕, все що було об╕цяно мешканцям Нових Кримських Васюк╕в в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 06.07.2018
БЕЗ ПРАВА НА ЖИТТЯ?

На жаль, не можу б╕льше писати статт╕ до «Кримсько╖ св╕тлиц╕». М╕й в╕рний ноутбук згас ще наприк╕нц╕ травня, тож поки не доберусь до Криму, н╕чого не буде. А доберуся нескоро, бо чекаю призначення чергового судового слухання у справ╕ про незаконну невиплату мо╓╖ м╕зерно╖ пенс╕╖ - ╓диного на сьогодн╕ засобу ╕снування для мене. Але ж чи не щодня з'являються теми, об╕йти як╕ неможливо. Ось як цю, де бачимо, як н╕кчеми, що узурпували владу в держав╕ Укра╖на, нищать тих, хто ту державу намагався (╕ дос╕ намага╓ться) захищати в╕д ворога. Цього разу вони безсов╕сно, п╕дло нищать родину Павла Довбиша - кримчанина, во╖на, який, прикриваючи ╖╖ в тяжкий час сво╖ми грудьми, став ╕нвал╕дом. Сьогодн╕ йому призупинено на п╕вроку пенс╕ю, скасовано допомогу на д╕тей. За що? Гр╕х його перед державою непростимий. Майже смертний. Вив╕зши хвору доню на л╕кування за кордон, в╕н зухвало пробув за межами контрольовано╖ нашою владою територ╕╖ б╕льше ш╕стдесяти дн╕в, так щедро в╕дм╕ряних урядом Володимира Борисовича, закр╕плених його державною рукою в шедевральн╕й постанов╕ №365 в╕д 8 червня 2016 року. Це та сама постанова, яка, поправши ╢вропейську конвенц╕ю про права людини, в╕тчизняну Конституц╕ю ╕ ц╕лу купу закон╕в, дискрим╕ну╓ далеко не одного лише пана Павла, але сотн╕ тисяч б╕дах-пенс╕онер╕в, як╕ мавши нещастя опинитися на окупованих територ╕ях без засоб╕в до ╕снування, звертаються до держави, при╖жджаючи на п╕дконтрольну територ╕ю за сво╖ми заробленими пенс╕ями. Не в кращому становищ╕ ╕ т╕, хто ви╖хав на пост╕йне мешкання на п╕дконтрольну територ╕ю - вс╕ от╕ в╕вцюват╕ нерезиденти з начепленими ярликами ВПО. Порушуючи не лише в╕тчизняне законодавство, включно з Конституц╕╓ю, але й Конвенц╕ю про права людини, м╕й уряд зробив так, що ця його постанова стала вищою за них. ╤ н╕чого, що вона н╕кчемна за визначенням, н╕чого, що глибоко дискрим╕нац╕йна, н╕чого, що протиправна за сво╓ю суттю, н╕чого, що перетворю╓ людей, фактично, на раб╕в, прив'язуючи ╖х, мов бидло, мов якихось кр╕пак╕в, до визначеного м╕сця, змушуючи до принизливих ╕дентиф╕кац╕й, а владн╕ органи: СБУ, ДПС, ДФС, МВС, Держаудитслужбу, ком╕с╕╖ при держадм╕н╕страц╕ях ╕ нав╕ть банк╕вськ╕ установи, принаймн╕ Ощадбанк, до невластивих ╖м функц╕й по незаконному в╕дсл╕дковуванню за перем╕щенням громадян, перев╕рок ╖х за м╕сцем мешкання, неначе якихось умовно-достроково зв╕льнених злочинц╕в.
Велика сила влади. Нав╕ть суди, розум╕ючи всю недолуг╕сть, незаконн╕сть того д╕йства, вважають за краще виносити сво╖ р╕шення якщо й не прямо на користь недолуго╖ влади, то ухильн╕ - ╕ нашим, ╕ вашим, так би мовити.
Сумно, але не обминула та чаша ╕ мене. Не хот╕лося скаржитися, бо ж в кожного сво╓ лихо, але спостер╕гаючи за тим, як моя неймов╕рна влада, розпатякуючи на кожному роз╕ про свою в╕ддан╕сть ╕де╖ повернення Криму, продовжу╓ здавати його, наочно показуючи отим, за Перекопом, ЩО ╖х чека╓ в раз╕ повернення п╕д ╖╖ державну руку, вир╕шив оприлюднити св╕й останн╕й на цей час позов. Для чого? Для того, щоб т╕, хто чинить спротив беззаконню, знали, що вони не одинок╕, що за правду треба боротися, що н╕хто кр╕м нас не в╕дсто╖ть справедлив╕сть в Кра╖. Ось частини цього позову.

АДМ╤Н╤СТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання д╕й Управл╕ння Пенс╕йного фонду Укра╖ни в Б╕лоп╕льському район╕ протиправними, стягнення незаконно невиплачено╖ пенс╕╖ за с╕м м╕сяц╕в: з листопада 2017 року по травень 2018 року, в╕дновлення ╕ безпереб╕йну виплату в подальшому призначеного мен╕ пенс╕йного забезпечення та компенсування завдано╖ морально╖ шкоди.

1. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ
Я ╓ громадянином Укра╖ни, пенс╕онером за вислугу рок╕в з 2011 року (лист додатка 1). В╕дмовившись навесн╕ 2014 року в╕д нав’язуваного окупац╕йною владою рос╕йського громадянства (лист додатка 2) , не бажаючи залежати в╕д не╖ жодним чином, я звернувся наприк╕нц╕ вересня 2014 року до в╕дпов╕дача – Управл╕ння Пенс╕йного фонду Укра╖ни в Б╕лоп╕льському район╕ – з проханням поновити за м╕сцем звернення мо╖ пенс╕йн╕ виплати, припинен╕ в травн╕ 2014 року внасл╕док окупац╕╖ Криму. В╕дпов╕дач, посилаючись на те, що поновлення мо╖х пенс╕йних виплат можливе лише у раз╕ переведення аналогових файл╕в мо╓╖ пенс╕йно╖ справи з Чорноморського до Б╕лоп╕лля, розпочав процедуру ╖х переведення лише п╕сля другого мого звернення, наприк╕нц╕ с╕чня 2015 року (лист додатка 3). Процедура тривала десять м╕сяц╕в. В листопад╕ 2015 року мо╖ пенс╕йн╕ виплати були в╕дновлен╕. Але заборгован╕сть була виплачена лише за пер╕од з с╕чня по листопад 2015 року. Посилаючись на те, що Пенс╕йний фонд кра╖ни-окупанта, виконуючи сво╖ зобов’язання щодо мешканц╕в окупованих територ╕й, накладен╕ на нього м╕жнародним правом, виплачував мен╕ пенс╕ю з червня по грудень 2014 року, в╕дпов╕дач в╕дмовився виплачувати МО╥ пенс╕йн╕ заощадження за в╕с╕м м╕сяц╕в (травень-грудень) 2014 року. Не вдаючись у протиправну суть такого р╕шення (оскаржене до ╢СПЛ), ф╕ксу╓мо тут лише факт отримання в╕дпов╕дачем аналогово╖ (на паперовому нос╕╓в╕) пенс╕йно╖ справи позивача ╕ знаходження ╖╖ в його розпорядженн╕ з листопада 2015 року до цього часу.
З двадцять третього листопада 2015 року до 20 грудня 2016 року мо╖ пенс╕йн╕ виплати були припинен╕ внасл╕док того, що в цей час я об╕ймав посаду, прир╕вняну до державно╖ служби. Але п╕сля зв╕льнення з роботи, при зверненн╕ до в╕дпов╕дача наприк╕нц╕ кв╕тня 2017 року за поновленням сво╖х пенс╕йних виплат, мен╕ було пов╕домлено, що внасл╕док скасування 5 вересня 2016 року видано╖ мен╕ свого часу дов╕дки ВПО (внутр╕шньо-перем╕щено╖ особи), мо╖ пенс╕йн╕ виплати були скасован╕ на п╕вроку ╕ можуть бути в╕дновлен╕ лише з кв╕тня 2017 року. Я не погодився з таким р╕шенням в╕дпов╕дача ╕, витративши на те с╕м м╕сяц╕в свого часу, змусив його виплатити заборговане через суд. Тод╕ ж, у кв╕тн╕ м╕сяц╕, мен╕ було видано нову, безстрокову дов╕дку ВПО (лист додатка 4) ╕ поточн╕ пенс╕йн╕ виплати були поновлен╕. Проте вже в листопад╕ 2017 року, як ╕ вперше, без жодного попередження, в╕дпов╕дач знову припинив виплати мого пенс╕йного забезпечення. На мою вимогу пояснити так╕ сво╖ д╕╖, в╕н послався на неможлив╕сть продовження виплат мо╓╖ пенс╕╖ начебто через м╕й вих╕д з бази даних ВПО (лист додатка 6). В╕дтод╕ ╕ до цього дня в╕дпов╕дач не поновив виплат мого пенс╕йного забезпечення, що ╕ стало одн╕╓ю з п╕дстав для цього позову.

2. СУТЬ ТА ПРАВОВЕ ОБ╫РУНТУВАННЯ ПОЗОВУ
Суть мого позову до в╕дпов╕дача поляга╓ в наступному:
Я ╓ громадянином Укра╖ни, а отже, на мене поширюються вся повнота як обов’язк╕в, так ╕ прав, передбачених Конституц╕╓ю Укра╖ни. Зокрема, права на пенс╕йне забезпечення.
Я ╓ пенс╕онером за вислугу рок╕в. Пенс╕я, призначена мен╕ 29.09.2011 року, склада╓ться з╕ страхових внеск╕в до Пенс╕йного фонду, сплачених упродовж мого трудового життя мною та – в╕дпов╕дно до трудових угод – п╕дпри╓мствами, установами, орган╕зац╕ями, на як╕ я працював. Таким чином, вона ╓ мо╖м набутим правом, гарантованим Конституц╕╓ю Укра╖ни, зокрема, ╖╖ статтею 46, та законами Укра╖ни: «Про пенс╕йне забезпечення», «Про загальнообов’язкове пенс╕йне страхування».
Зневажаючи базов╕ статт╕ Конституц╕╖ Укра╖ни та чинн╕ закони Укра╖ни, як╕ регулюють сферу пенс╕йного забезпечення, в╕дпов╕дач сво╖ми неправом╕рними д╕ями неодноразово грубо порушив мо╖ права, завдав мен╕ не лише матер╕ально╖, але й тяжко╖, здеб╕льшого непоправно╖ морально╖ шкоди:
а) Так було з в╕дмовою негайного поновлення мо╖х пенс╕йних виплат, за яким я звернувся у вересн╕ 2014 та с╕чн╕ 2015 року, коли, ╕гноруючи реал╕╖ в╕йни ╕ окупац╕╖ Криму, в╕дпов╕дачем чомусь було запущено процедуру переведення мо╓╖ пенс╕йно╖ справи зг╕дно протоколу мирного часу. Але й ту в╕н розпочав з великим затягуванням, лише через чотири м╕сяц╕ п╕сля першого звернення. При тому, його звернення до Пенс╕йного фонду Рос╕йсько╖ федерац╕╖ ╕з запитом на переведення файл╕в мо╓╖ пенс╕йно╖ справи з Криму так, н╕бито то була якась Рязанська область, було актом державно╖ зради, про що я вкотре заявляю в цьому позов╕. Адже тим самим в╕дпов╕дач de facto визнавав Крим територ╕╓ю Рос╕йсько╖ федерац╕╖.
Натом╕сть, моя пенс╕я мала бути поновлена ще в 2014 роц╕ за спрощеною процедурою (додаток 8), на п╕дстав╕ наявно╖ у в╕дпов╕дача електронно╖ пенс╕йно╖ справи. Лише в цьому випадку в╕дпов╕дач мав би право трактувати мене як внутр╕шньо перем╕щену особу.
б) Так було з порушенням мого права на пенс╕йне забезпечення з вересня 2016 року по к╕нець кв╕тня 2017 року, коли, ╕гноруючи статт╕ Конституц╕╖ 46, 33, 22, ╕гноруючи закон Укра╖ни «Про пенс╕йне забезпечення», зокрема, його статтю 85, яка ч╕тко зазнача╓, що «пенс╕╖ виплачуються … за м╕сцем проживання пенс╕онера, незалежно в╕д ре╓страц╕╖ м╕сця проживання», в╕дпов╕дач припинив виплату мо╓╖ пенс╕╖, керуючись н╕кчемною постановою Каб╕нету м╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 8 червня 2016 року №365 «Деяк╕ питання зд╕йснення соц╕альних виплат внутр╕шньо перем╕щеним особам» – п╕дзаконним актом з явними ознаками н╕г╕лювання громадянських прав переселенц╕в, базових прав людини, постанови, яка п╕сля переведення мо╓╖ пенс╕йно╖ справи з Криму не ма╓ до мене жодного стосунку.
в) Так було, коли, ╕гноруючи в╕дсутн╕сть п╕дстав для потрактування мене внутр╕шньо перем╕щеною особою, в╕дпов╕дач неправом╕рно припинив виплати мо╓╖ пенс╕╖, починаючи з листопада 2017 року, зл╕сно не виплачу╓ ╖╖ до сьогодн╕, посилаючись на м╕й вих╕д з ╢дино╖ бази ВПО.
Д╕йсно, в╕дмовившись в╕д рос╕йського громадянства, змушений щотрим╕сяц╕ ви╖жджати з дому на материк, залишатися поза межами Криму ще три м╕сяц╕, я не мав жодного бажання, аби час мого перебування в с╕м’╖ було зменшено ще радикальн╕ше – до ш╕стдесяти дн╕в – внасл╕док дискрим╕нац╕йно╖ д╕╖ постанови КМ Укра╖ни №365 в╕д 08.06.2016 р. та закону Укра╖ни «Про забезпечення прав (!) ╕ свобод (!) внутр╕шньо перем╕щених ос╕б» в╕д 20.10.2014 р., як╕ зобов’язували мене до принизливих процедур ╕дентиф╕кац╕╖, обмежували мою свободу пересування, право на в╕льний виб╕р м╕сця замешкання. Саме тому ще 14 червня 2017 року я напол╕г на виключенн╕ мене з бази даних ВПО, оск╕льки не маю стосунку до внутр╕шньо перем╕щених ос╕б (лист додатка 5).
Проте м╕й вих╕д з бази даних ВПО не ╓ п╕дставою для невиконання в╕дпов╕дачем сво╖х зобов’язань щодо виплати належно╖ мен╕ пенс╕╖, адже витребувавши з Криму мою аналогову пенс╕йну справу ще в 2015 роц╕, в╕дпов╕дач не ма╓ жодних п╕дстав трактувати мене в якост╕ внутр╕шньо перем╕щено╖ особи. Для нього я ╓ громадянином Укра╖ни, який мешка╓ на ╖╖ територ╕╖, отриму╓ пенс╕ю на ╖╖ територ╕╖, пенс╕йна справа якого знаходиться не де-╕нде, а в його безпосередньому розпорядженн╕. Н╕як╕ посилання в╕дпов╕дача на те, що ре╓страц╕╓ю мого м╕сця проживання ╓ окупований Крим, не зв╕льня╓ його в╕д виконання його безпосередн╕х обов’язк╕в, а саме – регулярних ╕ безпереб╕йних виплат мого пенс╕йного забезпечення. Це забезпечено:
а) Ст. 22 Конституц╕╖ Укра╖ни, яка говорить про те, що «права ╕ свободи людини ╕ громадянина, закр╕плен╕ Конституц╕╓ю, не ╓ вичерпними; конституц╕йн╕ права ╕ свободи гарантуються ╕ не можуть бути скасован╕; при прийнятт╕ нових закон╕в або внесенн╕ зм╕н до чинних закон╕в не допуска╓ться звуження зм╕сту та обсягу ╕снуючих прав ╕ свобод»;
б) ч. 1, 2 ст. 24 Конституц╕╖ Укра╖ни, де зазначено, що: «Громадяни мають р╕вн╕ конституц╕йн╕ права ╕ свободи та ╓ р╕вними перед законом. Не може бути прив╕ле╖в чи обмежень за ознаками раси, кольору шк╕ри, пол╕тичних, рел╕г╕йних та ╕нших переконань, стат╕, етн╕чного та соц╕ального походження, майнового стану, м╕сця проживання, за мовними або ╕ншими ознаками»;
в) ч. 2 ст. 2 закону Укра╖ни «Про свободу пересування та в╕льний виб╕р м╕сця проживання в Укра╖н╕», де зазначено, що «… ре╓страц╕я м╕сця замешкання чи м╕сця перебування особи або ╖╖ в╕дсутн╕сть не може бути умовою реал╕зац╕╖ прав ╕ свобод, передбачених Конституц╕╓ю, законами чи м╕жнародними договорами Укра╖ни, або п╕дставою для ╖х обмеження;
г) ст. 85 закону Укра╖ни «Про пенс╕йне забезпечення», де сказано, що «Пенс╕╖ виплачуються без урахування одержуваного зароб╕тку (прибутку) за м╕сцем проживання пенс╕онера, незалежно в╕д ре╓страц╕╖ м╕сця проживання»;
д) Р╕шенням Конституц╕йного суду Укра╖ни в╕д 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 у справ╕ № 1-32/2009, де зазначено, що: «Конституц╕йне право на соц╕альний захист включа╓ ╕ право громадян на забезпечення ╖х у старост╕. Пенс╕я за в╕ком, за вислугу рок╕в та ╕нш╕ ╖╖ види, що призначаються у зв’язку з трудовою д╕яльн╕стю, заслужен╕ попередньою працею ╕ ╓ одн╕╓ю з форм соц╕ального захисту. Цим визнача╓ться зм╕ст ╕ характер обов’язку держави стосовно тих громадян, як╕ набули право на одержання пенс╕╖... Кр╕м того, Укра╖на гаранту╓ п╕клування та захист сво╖м громадянам, як╕ перебувають за ╖╖ межами (частина третя статт╕ 25 Конституц╕╖ Укра╖ни)... Виходячи ╕з правово╖, соц╕ально╖ природи пенс╕й право громадянина на одержання призначено╖ йому пенс╕╖ не може пов’язуватися з такою умовою, як пост╕йне проживання в Укра╖н╕; держава в╕дпов╕дно до конституц╕йних принцип╕в зобов’язана гарантувати це право незалежно в╕д того, де прожива╓ особа, як╕й призначена пенс╕я, – в Укра╖н╕ чи за ╖╖ межами»;
е) Постановою Пленуму Верховного суду №8 «Про незалежн╕сть судово╖ влади» в╕д 13.06.2007 р., де зазначено, що «…в╕дпов╕дно до ст. 8, 22 Конституц╕╖ Укра╖ни, не п╕длягають застосуванню судами закони та ╕нш╕ нормативно-правов╕ акти, якими скасовуються конституц╕йн╕ права ╕ свободи людини та громадянина, а також нов╕ закони, як╕ звужують зм╕ст та обсяг прав ╕ свобод, встановлених Конституц╕╓ю Укра╖ни ╕ чинними законами. Суди при визначенн╕ юридично╖ сили закон╕в та ╕нших нормативно-правових акт╕в щодо ╖х д╕яльност╕ повинн╕ керуватися Конституц╕╓ю Укра╖ни, як актом прямо╖ д╕╖»;
Б╕льше того, виносячи р╕шення у справ╕ «П╕чкур проти Укра╖ни», ╢СПЛ зверта╓ увагу на порушення 14-╖ статт╕ Конвенц╕╖ про захист прав людини ╕ основоположних свобод, зг╕дно яко╖ користування правами та свободами, визнаними в Конвенц╕╖, ма╓ бути забезпечене без дискрим╕нац╕╖ за будь-якою ознакою – стат╕, раси, кольору шк╕ри, мови, рел╕г╕╖, пол╕тичних чи ╕нших переконань, нац╕онального чи соц╕ального походження, належност╕ до нац╕ональних меншин, майнового стану, народження або ╕ншою ознакою, у по╓днанн╕ з╕ ст. 1 Першого протоколу Конвенц╕╖, якою передбачено право кожно╖ ф╕зично╖ чи юридично╖ особи мирно волод╕ти сво╖м майном ╕ закр╕плено, що н╕хто не може бути позбавлений сво╓╖ власност╕ ╕накше, як в ╕нтересах сусп╕льства ╕ на умовах, передбачених законом ╕ загальними принципами м╕жнародного права.
Так само, в 33 пункт╕ Р╕шення у справ╕ «╤лашку та ╕нш╕ проти Молдови та Рос╕╖», ╢СПЛ зазнача╓: «Суд вважа╓, що коли держава не може забезпечити д╕ю сво╓╖ влади на частин╕ сво╓╖ територ╕╖ в╕дпов╕дно фактичн╕й ситуац╕╖ (наприклад, сепаратистський режим, в╕йськова окупац╕я), держава не переста╓ нести в╕дпов╕дальн╕сть та зд╕йснювати юрисдикц╕ю. Вона повинна ус╕ма доступними дипломатичними та правовими засобами ╕з залученням ╕ноземних держав та м╕жнародних орган╕зац╕й продовжувати гарантувати права та свободи, передбачен╕ Конвенц╕╓ю».
Вир╕шуючи справу про доц╕льн╕сть звернення до Конституц╕йного суду Укра╖ни у справ╕ мешканця м╕ста С╕мферополя Володимира ╤оффе проти Управл╕ння Пенс╕йного фонду Укра╖ни в Центральному район╕ м╕ста С╕мферополя, АР Крим (Постанова Пленуму Верховного суду Укра╖ни в╕д 24 кв╕тня 2015 року №6 Про в╕дмову у зверненн╕ до Конституц╕йного суду Укра╖ни з конституц╕йним поданням щодо конституц╕йност╕ частини першо╖ статт╕ 92 Закону Укра╖ни в╕д 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенс╕йне забезпечення»), Верховний суд Укра╖ни, посилаючись на Р╕шення Конституц╕йного суду Укра╖ни в╕д в╕д 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 у справ╕ № 1-32/2009, доходить висновку, що «… пенс╕я за в╕ком ╓ формою соц╕ального захисту, яка пов’язана насамперед з попередньою трудовою д╕яльн╕стю та трудовими заслугами особи ╕ не може бути залежною в╕д ╖╖ м╕сця проживання... У Р╕шенн╕ Конституц╕йного суду Укра╖ни в╕д 29 с╕чня 2008 року № 2-рп/2008 зазначено, що право заробляти соб╕ на життя ╓ нев╕д’╓мним в╕д права на саме життя, оск╕льки останн╓ ╓ реальним лише тод╕, коли матер╕ально забезпечене. Уважа╓мо, що аналог╕чне твердження сл╕д застосовувати при реал╕зац╕╖ права на призначення пенс╕╖. Тому, незалежно в╕д подальшого м╕сця проживання, громадянин ма╓ так╕ сам╕ можливост╕ для реал╕зац╕╖ свого права на пенс╕ю, як ╕ громадянин, який прожива╓ на територ╕╖ Укра╖ни».
Як бачимо, ╢СПЛ ма╓ протилежне бачення ан╕ж в╕дпов╕дач, який нав╕ть на суверенн╕й територ╕╖ Укра╖ни порушу╓ мо╖, захищен╕ Конвенц╕╓ю, Конституц╕╓ю та законами Укра╖ни, права. Так само, попри те, що Пенс╕йний фонд Укра╖ни вперто не сприйма╓ Крим територ╕╓ю Укра╖ни, в╕дмовля╓ться обслуговувати громадян Укра╖ни, що мешкають на окупованих територ╕ях, дискрим╕ну╓ нав╕ть тих, хто зверта╓ться за виплатою належного ╖м пенс╕йного забезпечення на п╕дконтрольн╕й територ╕╖, Верховний суд Укра╖ни п╕дтверджу╓ право мешканця С╕мферополя на призначення йому зароблено╖ в Укра╖н╕ пенс╕╖.
Я не вимагаю призначення мен╕ пенс╕╖. Маю вже призначену. Я не вимагаю виплачувати мен╕ пенс╕ю на територ╕╖ Криму – можу отримувати ╖╖ на материку. Як громадянин Укра╖ни, вимагаю, натом╕сть, визнати д╕╖ в╕дпов╕дача протиправними, стягнути з нього незаконно невиплачену мен╕ пенс╕ю за с╕м м╕сяц╕в – з листопада 2017 р. по травень 2018 р., поновити регулярне перерахування мого пенс╕йного забезпечення на вказаний в╕дпов╕дачев╕ м╕й банк╕вський рахунок та компенсувати завдану його протиправними д╕ями моральну шкоду.
Моральна шкода, завдана протиправними д╕ями в╕дпов╕дача мен╕ та мо╖й с╕м’╖, поляга╓, головним чином, в розгорнут╕й ним проти мене ц╕леспрямован╕й, системн╕й дискрим╕нац╕╖ за ознакою м╕сця мешкання, точн╕ше – м╕сця ре╓страц╕╖. В╕д самого початку, коли у вересн╕ 2014 року п╕д час першого мого звернення з проханням поновити виплати мого пенс╕йного забезпечення, в╕дпов╕дачем не було вчинено жодних д╕й, а при другому зверненн╕, зам╕сть негайного поновлення пенс╕йних виплат за спрощеною процедурою, яка вже на той час д╕яла, ним було запущено процедуру витребування файл╕в мо╓╖ пенс╕йно╖ справи в кра╖ни-окупанта, яку в╕дпов╕дач таким чином трактував ц╕лком дружньою сус╕дською державою, яка ма╓ повне право на Крим, беззаконня, чинене ним, найзгубн╕шим чином впливало на моральний стан мене та мо╓╖ с╕м’╖. В подальшому, отримавши в листопад╕ 2015 року мою пенс╕йну справу на паперовому нос╕╓в╕ в сво╓ розпорядження, а отже, не маючи жодних п╕дстав п╕сля цього сприймати мене за переселенця чи якось ╕накше, окр╕м як звичайним пенс╕онером, громадянином Укра╖ни, щодо якого в╕н ма╓ ч╕тко визначен╕ законом зобов’язання, в╕дпов╕дач без жодного попередження припиня╓ мо╖ пенс╕йн╕ виплати на с╕м м╕сяц╕в у вересен╕ 2016 р., не виплачу╓ пенс╕ю аж до самого мого звернення наприк╕нц╕ кв╕тня 2017 р., так само безп╕дставно, без попередження припиня╓ виплати в листопад╕ 2017 року, не виплачу╓ мо╓╖ пенс╕╖ донин╕.
Так╕ д╕╖ в╕дпов╕дача, з огляду на те, що я неодноразово пояснював йому ╖х неправом╕рн╕сть, звертав увагу на порушення ним пенс╕йного законодавства, Конституц╕╖ Укра╖ни, мо╖х громадянських прав, базових прав людини, не можна розц╕нити ╕накше, як умисними, б╕льш того – зл╕сними. З огляду ж на те, що в╕дпов╕дач представля╓ собою структурний п╕дрозд╕л центрального органу державно╖ влади, створеного для забезпечення одного з базових прав громадян – права на пенс╕йне забезпечення в старост╕, зокрема, гарантованого Конституц╕╓ю ╕ законами Укра╖ни мого права на зароблену упродовж трудового життя пенс╕ю, безп╕дставне невиконання обов’язк╕в з його боку стосовно мене ╓ вочевидь протиправним. Вину за сво╖ д╕╖/безд╕яльн╕сть в цьому випадку в╕дпов╕дач не може перекласти н╕ на Управл╕ння соц╕ального захисту населення, яке н╕бито обмежу╓ його можливост╕, н╕ на уряд, н╕ на парламент, оск╕льки ма╓ ц╕лком певн╕, ч╕тко визначен╕ законодавством обов’язки, покладен╕ саме на нього.
Перефразуючи вищезгадану цитату з Р╕шення Конституц╕йного суду Укра╖ни в╕д 29 с╕чня 2008 року № 2-рп/2008, можна сказати, що право на вчасне отримання чесно заробленого пенс╕йного забезпечення в старост╕, коли можливост╕ заробляти соб╕ на життя практично вичерпан╕ ╕ невеличка пенс╕я ста╓ ╓диним засобом до п╕дтримання житт╓д╕яльност╕, ╓ нев╕д’╓мним в╕д права на саме життя, оск╕льки останн╓ ╓ реальним лише тод╕, коли матер╕ально забезпечене.
Зл╕сно, п╕д надуманими приводами, не виплачуючи мою пенс╕ю спершу упродовж в╕с╕мнадцяти м╕сяц╕в в 2014-2015 рр., пот╕м дв╕ч╕ по с╕м м╕сяц╕в в 2017-2018 рр., не сплативши ан╕ коп╕йки в 2016 роц╕, в╕дпов╕дач сво╓ю злочинною безд╕яльн╕стю поставив мене, мою с╕м’ю далеко за меж╕ виживання, п╕д╕рвав наше здоров’я, п╕ддав загроз╕ сам╕ життя. Також з його вини ми зазнали тяжких душевних страждань в╕д в╕дчуття жорстоко╖ несправедливост╕, чинено╖ центральним органом виконавчо╖ влади держави, яку в╕дстою╓мо. Найб╕льше страждала в╕д того вразлива до несправедливост╕ дружина. Стан пригн╕ченост╕, глибоко╖ депрес╕╖ найнегативн╕шим чином вплинув на ╖╖ здоров’я, результувавшись в ендокринному захворюванн╕ - наст╕льки тяжкому, що у вересн╕ минулого року ╖╖ вже готували до операц╕╖, ╕ лише великими зусиллями, позикою велико╖ суми кошт╕в на ╕нтенсивне л╕кування, ми змогли уникнути ╖╖. Л╕кування продовжу╓ться донин╕, висмоктуючи з м╕зерного с╕мейного бюджету левову частку кошт╕в. Той же стан пригн╕ченост╕ через невиплату в╕дпов╕дачем пенс╕╖, а ще неможлив╕сть сплачувати за опалення (нав╕шений ярлик нерезидента не дозволя╓ оформити субсид╕ю), призвели до запалення леген╕в, в результат╕ чого я на три тижн╕ опинився на л╕карняному л╕жку, практично не маючи кошт╕в на л╕кування.
В╕дтак, за сво╖м характером протиправн╕ д╕╖ в╕дпов╕дача, який безп╕дставно ╕ системно, упродовж майже п’яти рок╕в, позбавляв мене належного мен╕ за законом пенс╕йного забезпечення – ╓диного засобу ╕снування – не ╓ адм╕н╕стративним проступком, але крим╕нальним злочином, спрямованим на здоров’я ╕ саме життя. Страждання в╕д неможливост╕ п╕дтримати хвору дружину – лише одне з тих к╕л пекла, в яке мене запроваджено незаконними д╕ями в╕дпов╕дача. Стан перманентно╖ пригн╕ченост╕, глибока депрес╕я практично унеможливили творч╕сть. Дос╕, попри зац╕кавлен╕сть таких видавництв, як Amazon, Lulu, не маю змоги опубл╕кувати мою новелетту «Escape», яка ще в березн╕ 2015 року досягла редакторсько╖ полиц╕ одного з найв╕дом╕ших видавництв св╕ту Harper&Collins, отримала редакторський огляд, десятки захоплених в╕дгук╕в в╕д колег-письменник╕в по всьому св╕ту. Дос╕ не маю змоги опубл╕кувати окремим виданням пов╕сть «Сентиментальна од╕сея», надруковану в л╕тературному тижневику «Кримська св╕тлиця». Дос╕ не маю змоги належно представити читацьк╕й публ╕ц╕ надруковане ще в 2014 роц╕ ╕сторичне досл╕дження «Павло Михнович Бут, лицар зраджено╖ вол╕» (К., Гарант-Серв╕с, 2014, ISBN 978-966-97192-3-2), перевезти тираж на материк та в╕ддати на реал╕зац╕ю. Дос╕ не маю змоги зак╕нчити недописан╕ пов╕ст╕, романи, не маю н╕ часу, н╕ натхнення п╕дтримувати читацьк╕ рейтинги на письменницьких сайтах – так╕ важлив╕ для перспектив видання книжок. Давно не публ╕кував сво╖х поез╕й на одному з найб╕льших поетичних форум╕в сучасност╕ – на сайт╕ Goodreads. Зам╕сть того змушений роками витрачати безповоротно спливаючий час свого життя – найб╕льшу ц╕нн╕сть, яку лише й ма╓ людина – не на творч╕сть, а на судову тяганину з шахраями.

Валентин БУТ
2 липня 2018 р.
На фото: грудень 2017 р., С╕мферополь, Валентин Бут (крайн╕й л╕воруч) у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» на ╖╖ 25-р╕ччя

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20140

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков