Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
АДЕЛЬ СТАН╤СЛАВСЬКА: Я ТА, ЩО ТРИМА╢ СВ╤Т
Сьогодн╕ господинею Поетично╖ Св╕тлиц╕ ╓ Адель Стан╕славська. Справжн╓ ╕м'я – Олександра...


«РИМОВАНИЙ ╤РП╤НЬ»
3 жовтня в столичному Будинку письменник╕в в╕дбулася презентац╕я зб╕рника поез╕╖ «Римований...


«ЯК ДАЛ╤ ЛОВИТИМЕШ ГАВИ - НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ДЕРЖАВИ!»
Наше покол╕ння на цих знущаннях повинно поставити крапку. Щоб н╕коли ╕ н╕кому не хот╕лося б╕льше...


ЗАХИСТИ, ПОКРОВО-МАТИ!
День Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ — велике християнське свято, яке щор╕чно в╕дзнача╓мо 14...


ТА╥НА СЛОВА
У золот╕ вереснев╕ дн╕ Червоноград ста╓ центром л╕тературного свята... П╕дбито п╕дсумки VIII...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 13.07.2018
СВ╤Т ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Нещодавно в Ки╓в╕ в рамках М╕жнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко ╓дна╓ народи» вийшов друком зб╕рник «Св╕т про Тараса Шевченка». Укладач╕ видання народна артистка Укра╖ни Галина Яблонська, Петро Швець ╕ Павло М╕сяць зазначають: «Шевченко став справжн╕м Пророком, бо йому судилося побачити те, чого не бачили ╕нш╕. В╕н незримо присутн╕й на площах ╕ майданах, коли народ Укра╖ни виборю╓ свободу. В╕н також ╓ з укра╖нцями п╕д час ус╕х народних свят. Йому зведено близько п╕втори тисяч╕ пам’ятник╕в у р╕зних куточках Укра╖ни та св╕ту. Його безсмертн╕ твор╕ння перекладено б╕льш н╕ж 150 мовами, на його слова написан╕ сотн╕ п╕сень, стали виставами його п’╓си».
У книз╕ «Св╕т про Тараса Шевченка» з╕брано висловлювання про Кобзаря поет╕в, письменник╕в, науковц╕в, державних ╕ пол╕тичних д╕яч╕в Укра╖ни ╕ св╕ту за його життя та п╕сля його в╕дходу у в╕чн╕сть. Шкода т╕льки, що це лише мала частка знайдених висловлювань.
Тарас Шевченко з сво╓ю поез╕╓ю з’явився в той час, коли Укра╖на була под╕лена м╕ж Рос╕йською та Австр╕йською ╕мпер╕ями ╕ нашому народов╕ загрожувало розчинення в ╕нших нац╕ях. Потр╕бен був ген╕й Кобзаря, щоб в╕дродити почуття ╓дност╕ в пошматованому народному т╕л╕ ╕ спрямувати нац╕ю до побудови сво╓╖ держави.
Про цю роль Тараса Шевченка писали Остап Вишня, Олесь Гончар, громадський ╕ державний д╕яч, дипломат ╕ музе╓знавець ╤гор Л╕ховий, Володимир Явор╕вський, канадський православний церковний д╕яч Степан Ярмусь, американський л╕тературознавець Григор╕й Грабович ╕ н╕мецька поетеса, перекладачка (зокрема, Шевченка) скульпторка к╕нця Х╤Х – першо╖ половини ХХ стол╕ття Юл╕я В╕рг╕н╕я.
Творч╕сть Шевченка користувалася надзвичайною популярн╕стю в народ╕. Г. Чистяк╕вський 15 липня 1861 року в╕дзначав: «Про Тараса зна╓ вся кр╕пацька Укра╖на, що в╕н був ╖╖ батьком, заступником, що в╕н л╕г коло Канева. Приходять люди з╕ слобод вклонитися його могил╕. Я часто застаю коло могили простих слобожан: стоять, знявши шапки, п╕дпершись на ц╕пки, з клуночками за плечима, ╕ дивляться на могилу так, що я жодного разу на сво╓му в╕ку не бачив такого щирого, тихого, зворушливого погляду людського».
Рос╕йський письменник ╕ журнал╕ст друго╖ половини Х╤Х стол╕ття Володимир Зотов писав, що молоде покол╕ння пост╕йно переписувало твори Шевченка. Вони ходили в рукописах.
Румунський соц╕олог ╕ л╕тературний критик к╕нця Х╤Х – початку ХХ стол╕ття Костянтин Доброджану Геря згадував: «Я сам за час╕в мо╓╖ юност╕ бачив таку зворушливу сцену: в одному загубленому в укра╖нських степах сел╕ в селянськ╕й хатин╕ хлопчина рок╕в п’ятнадцяти читав дуже засмальцьовану книгу – «Кобзар» Шевченка. Б╕ля стола, спершись на л╕кт╕, сид╕в батько ╕ уважно й побожно слухав, а мати на лавц╕ сльози втирала».
А ось спогад Максима Рильського: «Ще за життя Шевченка його твори п╕шли м╕ж той народ, який в╕н завжди мав на оц╕… ╕ народ прийняв Шевченкове слово як сво╓. Зв╕дси – «Реве та стогне Дн╕пр широкий», «Думи мо╖», «Запов╕т» та ╕нш╕ п╕сн╕, що стали народними. «Кобзаря» в дореволюц╕йний час… читали й перечитували «прост╕» люди, як, може, н╕де не читають ╕ не перечитують жодну у св╕т╕ книжку. Я пам’ятаю, як за мого дитинства плакали с╕льськ╕ д╕вчата над «Катериною», як, зата╖вши дух, слухали селяни «Наймичку» й «Гайдамак╕в»… Шевченко для них був не т╕льки великий поет (багато з них ╕ слова цього не знали) – в╕н був св╕й чолов╕к».
Сучасний л╕тературознавець ╕ лауреат Нац╕онально╖и прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка Михайло На╓нко розпов╕да╓: «Академ╕к О. Б╕лецький у 1957 роц╕ говорив, що на виручку в╕д щор╕чного продажу Шевченкового «Кобзаря» утримувалися практично три академ╕чн╕ ╕нститути (мовознавчий, л╕тературний ╕ фольклористичний та етнолог╕╖). Не уточнював академ╕к лише того, що з тих (радянських) видань цензура пост╕йно вилучала к╕лька твор╕в (так зван╕ «антибогдан╕вськ╕» в╕рш╕, поема «Великий льох» та ╕н.), як╕ продовжували, отже, перебувати в ГУЛАГу аж до здобуття Укра╖ною незалежност╕ в 1991-му».
Сучасник Шевченка, рос╕йський поет Аполлон Григор’╓в ╕ польський л╕тературознавець ╕ шевченкознавець ХХ стол╕ття Мар’ян Якубець ставили творч╕сть Тараса Шевченка вище Пушк╕на ╕ М╕цкевича.
Грузинський поет ╕ громадський д╕яч друго╖ половини Х╤Х – початку ХХ стол╕ття Акак╕й Церетел╕ з╕знавався: «Завдяки Шевченков╕ я вперше зрозум╕в, як треба любити В╕тчизну ╕ св╕й народ».
Рос╕йський л╕тературний критик Микола Добролюбов вважав, що рос╕йська л╕тература не ма╓ такого ц╕лковито народного поета, як Тарас Шевченко.
Про те, що Тарас Шевченко належить не т╕льки Укра╖н╕, але й ╕ншим слов’янським народам ╕ нав╕ть всьому св╕тов╕, писали англ╕йська журнал╕стка Пол╕н Бентл╕, болгарський л╕тературознавець ╤ван Шишманов, ╕ндонез╕йська громадська д╕ячка Пуйобумторо Супен╕, канадський громадський д╕яч Томас Дуглас, рос╕йський ╕сторик ╕ етнограф ╤ван Прижов, темношк╕рий американський сп╕вак ╕ правозахисник Поль Робсон, хорватський поет Август Харамбашич, чеський письменник ╕ перекладач (зокрема, твор╕в Шевченка) М╕лан Яриш та багато ╕нших.
Японський поет, перекладач (зокрема, Шевченка), професор Комацу Сьоске п╕дкреслював: «Я вивчив укра╖нську мову, щоб мати змогу читати Шевченка в ориг╕нал╕».
Висока оц╕нка Тараса Шевченка, поета ╕ борця за волю м╕ститься у виступах президент╕в США Л╕ндона Джонсона, Дуайта Ейзенгауера ╕ Джона Кеннед╕.
Не буду стверджувати, що американськ╕ президенти читали «Кобзаря». Але не п╕дляга╓ сумн╕ву, що промови ╖м писали дуже об╕знан╕ люди.
Творч╕сть Тараса Шевченка збер╕га╓ свою актуальн╕сть ╕ в наш час. Доброволець АТО, прес-оф╕цер М╕жнародного миротворчого батальйону ╕мен╕ Джохара Дуда╓ва, укра╖нка чеченського походження, яка загинула за Незалежн╕сть Укра╖ни, Ам╕на Оку╓ва стверджувала: «Тарас Григорович був поетом вол╕. Прагнення до щастя свого народу, яке неможливе без вол╕, проходить лейтмотивом майже через ус╕ його в╕рш╕. Все це дуже актуально й сьогодн╕. Як для само╖ Укра╖ни, як╕й присвячен╕ ус╕ ц╕ чудов╕ в╕рш╕, так ╕ для ╕нших поневолених рос╕йською ╕мпер╕╓ю народ╕в. Ус╕ разом ми – д╕ти в╕льних народ╕в, обов’язково переможемо ╕мпер╕ю зла ╕ зв╕льнимо наш╕ земл╕ в╕д ╖╖ окупац╕╖, дасть Бог». Сучасний укра╖нський перекладач ╕ досл╕дник Юр╕й Косенко наголошу╓: «Тарасове слово незнищенне, його значення для укра╖нсько╖ нац╕╖ неможливо переоц╕нити. В часи розгортання екзистенц╕йного конфл╕кту з ╕мперською Рос╕╓ю воно стало ще б╕льш актуальним, виконуючи функц╕ю дороговказу й духовно╖ збро╖ – численн╕ видання «Фронтових Кобзар╕в» ╓ зайвим тому св╕дченням. Твори Шевченка вчать укра╖нц╕в, що перш за все сл╕д покладатися на власн╕ сили, ╓днатися у боротьб╕, гартувати дух. Вони дозволяють нам зробити висновок, що Укра╖н╕ потр╕бен не сопливий мир за будь-яку ц╕ну, не зрадницьк╕ скиглення про толерантн╕сть та всепланетний гуман╕зм, а перемога – ц╕лковите знищення рос╕йського ╕мпер╕ал╕зму як явища, повноц╕нне ствердження Держави»
На жаль, наклад зб╕рника «Св╕т про Тараса Шевченка» становить лише 120 прим╕рник╕в. Ними нагородили переможц╕в цьогор╕чного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко ╓дна╓ народи».
Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20171

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков