Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 20.07.2018
ПОРОШЕНКО - ПРО АВТОКЕФАЛ╤Ю: НАМ ЗАЛИША╢ТЬСЯ МОЛИТИСЯ Й БОРОТИСЯ

Автокефал╕я Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви ╓ питанням незалежност╕ та нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни, одним ╕з стовп╕в укра╖нсько╖ нац╕╖. На цьому наголосив Президент Укра╖ни Петро Порошенко у ход╕ свого виступу у Зарваниц╕ на Терноп╕льщин╕ п╕д час Загальнонац╕онально╖ прощ╕, пов╕домля╓ кореспондент  «Укр╕нформу».
“Автокефал╕я не ╓ клоп╕т лише укра╖нських православних. Це – питання нашо╖ укра╖нсько╖ незалежност╕. Це - один ╕з стовп╕в укра╖нсько╖ держави, укра╖нсько╖ нац╕╖, укра╖нсько╖ нац╕онально╖ безпеки. ╤, врешт╕-решт, – вс╕╓╖ св╕тово╖ геопол╕тики”,  - сказав в╕н.
Саме тому, додав Порошенко, ╕ чинять такий шалений спротив Москва та ╖╖ “п’ята колона” в Укра╖н╕. “╤ нав╕ть деяк╕ пол╕тики, яких прийнято вважати проукра╖нськими, дозволяють соб╕ передавати сигнали на зовн╕, що, мовляв, не варто посп╕шати з наданням автокефал╕╖”, - заявив Президент.
За словами Порошенка, з  перших же дн╕в свого президентства в╕н поставив за мету добитися в╕д Константинопольсько╖ Матер╕-Церкви надання автокефал╕╖ ╓дин╕й пом╕сн╕й Православн╕й Церкв╕ Укра╖ни. “В╕дтод╕ ця тема пост╕йно перебува╓ не просто в пол╕ мого зору, а в центр╕ уваги. Протягом к╕лькох рок╕в тривала невидима для стороннього ока робота. Зустр╕ч╕ та листування ╕з Вселенським Патр╕архом, обговорення теми з л╕дерами православних кра╖н та предстоятелями церков цих кра╖н”, - наголосив в╕н.
Сьогодн╕ ж, зазначив Глава держави, вже чути позитивн╕ пов╕домлення з цього приводу.
“Нарешт╕ ми вже почули низку позитивних пов╕домлень. Про те, що при╓днання Ки╖всько╖ Митропол╕╖ до Московсько╖ Церкви, яке сталося у с╕мнадцятому стол╕тт╕, було зд╕йснене всупереч канонам. Про те, що право надавати автокефал╕ю належить винятково Вселенському Патр╕арху ╕ Синоду. Про те, що Константинопольська Церква – це Церква-Мати для укра╖нських православних. А Москва, яка претенду╓ на “материнство”, насправд╕ ╓ доч╕рньою по в╕дношенню до церкви в Ки╓в╕. ╤ головне про те, що коли виника╓ незалежна держава, природним насл╕дком ╓ ╕ створення сво╓╖ незалежно╖ православно╖ церкви”, - наголосив Порошенко.
Водночас, в╕н  додав, що ситуац╕я залиша╓ться непростою, а протид╕я – “масштабна ╕ системна”: “Нема╓ жодних п╕дстав вважати, н╕би томос у нас в кишен╕. Нам з вами залишаються дв╕ реч╕ для того, щоб його отримати – молитися та в╕рити ╕ боротися”.

П'ЯТИЙ ЕЛЕМЕНТ УКРА╥НСЬКО╥ АВТОКЕФАЛ╤╥
Чим ближче дата отримання Томосу, тим еп╕чн╕ша боротьба за нього (або, радше, проти)...

Напевно, н╕кому вл╕тку 2018 року не треба пояснювати, що таке Томос. Слово-мем, про яке ще к╕лька рок╕в тому перес╕чний обиватель не мав жодного уявлення. ╤сторичний акт, який да╓ Укра╖н╕ та ╖╖ православним в╕руючим законне канон╕чне право п╕ти з задушливих об╕йм╕в Москви.
╤ чим ближча дата отримання Томосу, тим еп╕чн╕ша боротьба за нього (або, радше, проти), пов╕домля╓ Lb.ua. Ще р╕к тому ми могли соб╕ дозволити упов╕льнен╕ з╕ткнення з цього приводу, зр╕дка покусуючи один одного ╕ погрожуючи пальцем. Сьогодн╕, коли вже називаються конкретн╕ м╕сяц╕, або й дати оф╕ц╕йного проголошення Томосу Вселенським патр╕архатом, парт╕я перейшла в ендшп╕ль ╕ сторони облишили приховувати сво╖ стратег╕╖.
Вселенська патр╕арх╕я (вона ж Константинополь, вона ж Фанар), яка тривалий час не дозволяла соб╕ жодних р╕зких висловлювань з укра╖нського питання, нин╕ порадувала вс╕х зац╕кавлених ос╕б просто фе╓рверком заяв. Сторонньому спостер╕гачев╕ може здатися, що Константинополь прорвало раптово, але це не так.
Грунт для оформлення конфл╕кту м╕ж Москвою ╕ Константинополем готувалася давно ╕ вельми старанно. ╤ Константинополь в даному випадку лише реагував на неймов╕рну до непристойност╕ канон╕чну безпардонн╕сть Москви. Причому треба в╕ддати належне терп╕нню Фанару та дов╕р╕ укра╖нц╕в. З кв╕тня 2018 року под╕╖ схлопнулись ╕ тепер нам випав ╕сторичний шанс спостер╕гати досить швидку розв'язку ╕стор╕╖, як╕й уже – так, так! – не одна сотня рок╕в.
Укра╖на, будучи формально св╕тською державою, належить до так званих «православних кра╖н» (де при досить високому р╕вн╕ рел╕г╕йност╕ переважна б╕льш╕сть в╕руючих вважа╓ себе православними). Однак, судячи з╕ щор╕чного зв╕ту соц╕олог╕в, цей р╕вень давно набув спадного значення ╕ незабаром може п╕рнути в круте п╕ке. Зда╓ться, ще к╕лька десятк╕в рок╕в - ╕ православ'я виявиться марг╕нально╖ рел╕г╕╓ю.
Не в останню чергу за такий тренд можна подякувати УПЦ в юрисдикц╕╖ Московського патр╕архату, яка п╕д «рят╕вною м╕с╕╓ю Церкви» бачить насадження ригоризму, фундаментал╕зму, а часом ╕ в╕двертого мракоб╕сся, до того ж пропов╕дуючи ╕золяц╕он╕зм як ╓диний шанс для збереження «╕стинно╖ в╕ри». Що, погодьтеся, в XXI стол╕тт╕ вигляда╓ жалюг╕дно ╕ см╕шно.
╤ ось, зда╓ться, нарешт╕ в одну точку з╕йшлися вс╕ п'ять елемент╕в, за допомогою яких можна врятувати укра╖нське православ'я в╕д стр╕мко╖ марг╕нал╕зац╕╖ ╕ згасання – пол╕тичний, адм╕н╕стративний, канон╕чний, соц╕олог╕чний ╕ вольовий.
Ключовим елементом ╕ сполучною ланкою тут ╓ вольовий фактор, фактор усв╕домлення необх╕дност╕ зм╕н. ╤ Константинополь показав, що в╕н готовий до революц╕╖, враховуючи вс╕ ризики ╕ поб╕чн╕ ефекти. Найб╕льшо╖ критики з боку Москви зазна╓ канон╕чне право Константинополя втрутитися в проблему врегулювання укра╖нського под╕лу. У Рос╕йськ╕й церкв╕ пану╓ теор╕я, що автокефал╕я – це канон╕чна ╕ вольова прерогатива Церкви-Матер╕ (якою вона вважа╓ себе щодо Укра╖ни).
Однак, як показують дискус╕╖ не т╕льки щодо Укра╖н╕, а й про Македон╕ю, т╕ чи ╕нш╕ церковн╕ област╕ сьогодн╕ можуть перебувати у канон╕чному п╕дпорядкуванн╕ зовс╕м не т╕╓╖ Пом╕сно╖ Церкви, яка ╖х колись ╕сторично створювала. У цьому глибинний конфл╕кт з даного питання м╕ж Москвою ╕ Константинополем.
Тому Москва з часом ввела в об╕г поняття «кир╕архально╖ Церкви», чи╓ право давати або не давати автокефал╕ю грунту╓ться виключно на поточному статус╕ п╕дпорядковано╖ галуз╕, яка претенду╓ на церковну незалежн╕сть. В╕дпов╕дно, Укра╖на н╕бито ╓ «канон╕чною територ╕╓ю» РПЦ на п╕дстав╕ акта про передачу Ки╖всько╖ митропол╕╖ в╕д Константинополя Московсько╖ патр╕арх╕╖ в 1686 роц╕.
При цьому ╕гноруються обставини ц╕╓╖ передач╕ – неканон╕чн╕ обставини, якими Константинопольського патр╕арха примусили до передач╕, покарання у вигляд╕ в╕дставки самого патр╕арха через нетривалий час саме за цю передачу, грубе недотримання умов тимчасового управл╕ння Ки╖вською митропол╕╓ю та ╕н.
З точки зору РПЦ, якщо за 300 рок╕в Константинополь жодного разу не заперечив приналежн╕сть Ки╓ва Москв╕, терм╕н позовно╖ давност╕ минув ╕ претенз╕╖ б╕льше не приймаються. Однак це не так.
Вселенський патр╕арх Варфолом╕й 1 липня заявля╓: «Константинополь н╕коли не видавав дозволу передавати територ╕╖ Укра╖ни кому-небудь, кр╕м права х╕ротон╕╖ Ки╖вського митрополита в Москв╕ на умовах його обрання соборно в Ки╓в╕ на м╕сцевому Собор╕ ╕ при безумовн╕й згадц╕ Вселенського Патр╕арха».
╤ншими словами, н╕яко╖ поступки на в╕ки в╕чн╕ не було, була просто оренда тимчасового керуючого. Що стосу╓ться мема «Фанар н╕коли не оскаржував Ки╖в», то дал╕, в ц╕й же заяв╕, патр╕арх Варфолом╕й нагаду╓ про таке оскарження, яке сталося у 1924 роц╕ при даруванн╕ Томосу Польсько╖ церкви: «Наш Престол не визнав в╕дд╕лення Ки╖всько╖ Митропол╕╖ й залежних в╕д не╖ православних Церков Литви ╕ Польщ╕ та ╖х при╓днання до Московсько╖ Церкви, що було зд╕йснено проти канон╕в ╕ не були дотриман╕ права Ки╖вського митрополита, який носив титул Екзарха Вселенського Престолу».
Не встигли в РПЦ ╕ УПЦ отямитися в╕д ц╕╓╖ р╕зкост╕, як вустами митрополита Прусського Елп╕дофора, члена Священного Синоду Вселенського патр╕архату, була висловлена ще б╕льш крамольна думка: Церква-Мати – це та Церква, яка народила якусь церковну область, а не та, на площ╕ яко╖ область сьогодн╕ ма╓ прописку.
Спочатку владика Елп╕дофор заявив промосковському журнал╕сту грецького походження Афанас╕ю Авгер╕носу, що «надання автокефал╕╖ пом╕сно╖ Церкви ось уже майже 1350 рок╕в п╕дляга╓ виключно╖ юрисдикц╕╖ та компетенц╕╖ Вселенського Патр╕арха ╕ Священного Синоду Константинопольсько╖ Церкви».
При цьому д╕╖ Москви ╕з зц╕лення укра╖нського розколу фактично описан╕ як непереконлив╕. При цьому автокефал╕я для Укра╖ни була названа «найкращим ╕ найб╕льш канон╕чним р╕шенням в даний момент, тому що т╕льки це зможе послужити ╓днання православного народу Укра╖ни».
╤нтерв'ю у форм╕ переказу з к╕лькома цитатами в лапках було опубл╕коване на рос╕йському православному сайт╕ «Правмир», проте форма його подач╕ змусила укра╖нських журнал╕ст╕в засумн╕ватися в коректност╕ викладення думки грецького митрополита.
Агентство «Укр╕нформ» замовило переклад з грецько╖ мови повного тексту ╕нтерв'ю ╕ там виявилося достатньо сенсац╕й, як╕ «Правмир» св╕домо приховав в╕д публ╕ки. Серед них – ключова канон╕чна установка про те, що «Московська церква ╓ дочкою укра╖нсько╖ церкви, яка - укра╖нська церква - ╓ дочкою Вселенського Патр╕архату».
Ц╕ ж тези владика Елп╕дофор повторив на виступ╕ в АП╤ (Аф╕нському ╕нформац╕йному агентств╕), що св╕дчить про посл╕довн╕сть ╕ обдуман╕сть позиц╕╖.
А тепер повернемося до Томосу 1924 року, наданого Константинополем Польськ╕й церкв╕. Саме в╕н проклав шлях укра╖нськ╕й автокефал╕╖ (╕ саме в╕н ╓ для самих поляк╕в гарант╕╓ю ╖х власно╖ незалежност╕). Мало хто зна╓, що перед цим, у 1921 роц╕ поляки зверталися з проханням про автокефал╕ю до Москв╕ – за т╕╓ю ж самою схемою, як це було з укра╖нцями в 1991 р. на Пом╕сному собор╕. Мовляв, ми тепер незалежна держава, дуже потребу╓мо автокефал╕╖.
╤стор╕я зберегла в╕дпов╕дь патр╕арха Московського Тихона: «Священн╕ канони нашо╖ Церкви передбачають автокефал╕ю для самост╕йних народ╕в. Якби польський народ, який нещодавно отримав суверенн╕сть, був православний ╕ просив би автокефал╕ю для себе, Ми б йому не в╕дмовили, але давати автокефал╕ю для р╕зноплем╕нних православних, як╕ проживають в межах польсько╖ держави на становищ╕ нац╕ональних ╕ рел╕г╕йних меншин — нам не дозволяють н╕ здоровий глузд, н╕ священн╕ канони. Що можливо, то ми вже дали православним у Польщ╕ — широку пом╕сно-церковну автоном╕ю». Тод╕ Польська церква звернулася до Константинополя – ╕ влучила в точку.
Однак у 1948 роц╕ радянська влада змусила поляк╕в н╕велювати цей Томос ╕ «переотримати» свою автокефал╕ю в╕д РПЦ. Але в загальноправославному Диптиху вони значаться як автокефал╕╖ саме на п╕дстав╕ Томосу константинопольського, а не московського. Таким чином, РПЦ намагалася знищити будь-як╕ канон╕чн╕ насл╕дки Томосу 1924 року.
╤ тепер Москва чудово розум╕╓: надавши Укра╖н╕ автокефал╕ю, Константинополь активу╓ ╕ польський Томос, що дозволить йому вивести з орб╕ти Кремля ╕ Польську церкву. Тож у певному сенс╕ набуття Укра╖ною автокефал╕╖ може проходити п╕д гаслом «Za nasz? i wasz? wolno??», одночасно в╕дкриваючи шлях до автокефал╕╖ для ╕нших церковних областей, як╕ ╕сторично належать до Ки╖всько╖ митропол╕╖. Чи визр╕ють там для цього вс╕ необх╕дн╕ умови – питання майбутнього.
Не особливо розраховуючи на канони, РПЦ тривалий час вибудовувала пул сво╖х доброзичливц╕в у Пом╕сних церквах за допомогою, хоч як це банально звучить, ф╕нансових вливань «на п╕дтримку знедолених» або «на в╕дновлення зруйнованих храм╕в». ╤ регулярн╕ урочист╕ панег╕рики з вдячн╕стю РПЦ в╕д глав р╕зних Церков на вручення ╖м сол╕дних грошових прем╕й в Москв╕ приводили до безвих╕дно╖ думки, що православ'я ╕ корупц╕я – близнюки-брати.
Не будемо лицем╕рити: про лояльн╕сть церковних ╕╓рарх╕в до рос╕йських грошей ходить багато ╕стор╕й. Можна було робити ставки: зруйнують рос╕йськ╕ грош╕ «елл╕нський св╕т»? ╤ ось днями з Грец╕╖ прийшла сенсац╕йна новина: висилають з кра╖ни двох рос╕йських дипломат╕в ╕ роблять останн╓ китайське попередження ╤ППТ (╤мператорське православне палестинське товариство), як╕ брали участь у спроб╕ п╕дкупу православних ╕╓рарх╕в Елладсько╖ церкви ╕ монах╕в з Афону з метою лоб╕ювання ╕нтерес╕в Рос╕╖.
Грецька влада теж в╕дкинула вдаваний сором ╕ виявила волю. Це серйозний сигнал ╕ вс╕м ╕ншим «нужденним» у ф╕нансов╕й допомоз╕ Рос╕╖ по церковн╕й л╕н╕╖. Грош╕ пахнуть, ╕ дуже далеко. Часи недоторканних офшор╕в проходять.
Чим в╕дпов╕сть РПЦ на вс╕ ц╕ виклики, як╕ нагадують класичне «г╕пс зн╕мають, кл╕╓нт ви╖жджа╓»? У Рос╕йськ╕й церкв╕ зовс╕м не вм╕ють працювати з кризами. Афон, наприклад, можна терм╕ново ╕мпортозам╕нити Валаамом («ще поплачуть без наших грошей!»). А Укра╖ну можна спробувати втягнути в кровопролитне протистояння.
За задумом рос╕ян, помста ма╓ принести якомога б╕льше страждань ╕ руйнувань «колишн╕м ╕ невдячним». Хочеться в╕рити, що в укра╖нсько╖ влади, яка дала над╕ю на Томос, достатньо вол╕ (про засоби нав╕ть нема╓ мови!) не допустити рел╕г╕йну в╕йну. Тим б╕льше що, прим╕ром, за прогнозом нав╕ть протодиякона РПЦ Андр╕я Кура╓ва автокефальна укра╖нська церква швидко стане церквою б╕льшост╕. Тож спод╕ваймося на щасливе завершення «битви за Томос».
Тетяна Деркач, рел╕г╕йний публ╕цист для Lb.ua
https://www.ukrinform.ua
На фото: Президент Укра╖ни Петро Порошенко ╕ вселенський патр╕арх Варфолом╕й п╕д час зустр╕ч╕ в Стамбул╕, 9 кв╕тня 2018 р.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20190

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков