Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА СКЛИКА╢ П╤ДПИСАНТ╤В БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ
Укра╖на звернулась до кра╖н-п╕дписант╕в Будапештського меморандуму з вимогою проведення...


США: НЕПРИПУСТИМО ЗВИНУВАЧУВАТИ КИ╥В У АЗОВСЬК╤Й КРИЗ╤, ВИННА ВИКЛЮЧНО РОС╤Я
Державний департамент наполяга╓, що вина за ескалац╕╖ конфл╕кту в Азово-Керченськ╕й акватор╕╖...


Серг╕й Гайдук, екс-командувач ВМС Укра╖ни: УКРА╥НА МА╢ ЗМ╤НИТИ СТАТУС КЕРЧЕНСЬКО╥ ПРОТОКИ НА М╤ЖНАРОДНИЙ
25 листопада у керченськ╕й протоц╕ рос╕йськ╕ в╕йськов╕ обстр╕ляли та захопили три укра╖нськ╕...


РАДА ПРИПИНИЛА Д╤Ю ДОГОВОРУ ПРО ДРУЖБУ М╤Ж УКРА╥НОЮ ТА РОС╤╢Ю
Законом припиня╓ться з 1 кв╕тня 2019 року д╕я Договору про дружбу, сп╕вроб╕тництво ╕ партнерство...


ПРЕЗИДЕНТ ЗВ╤ЛЬНИВ СВОГО ПРЕДСТАВНИКА ПО КРИМУ
Ще к╕лька м╕сяц╕в тому Президент Укра╖ни Петро Порошенко висловлював незадоволення роботою свого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2018
ЛЕРАНЕ ХАЙБУЛЛА╢ВА: «ЧЕТВЕРО НАС СПАСУТЬ»

Леране Хайбулла╓ва – кримська татарка. Вона ви╖хала з Криму ╕ утриму╓ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ кафе «Кримський дворик». На Всеукра╖нському конкурс╕ на кращий проект соц╕ального п╕дпри╓мництва ╖╖ проект «Майстер-клас з кримськотатарсько╖ кухн╕» зайняв ╤╤╤ м╕сце.

- Леране-ханум, сп╕лкуючись з вами, передус╕м зверта╓ш увагу на те, що ви в╕льно волод╕╓те укра╖нською мовою, на в╕дм╕ну в╕д багатьох укра╖нц╕в. Де ви ╖╖ вивчили?
- Це не питання. Якщо ти живеш у ц╕й держав╕, ти повинен знати державну мову. ╤ н╕яких розмов тут не може бути. Я кримська татарка ╕ громадянка Укра╖ни. Цим все сказано. Я хот╕ла ╕ вивчила. Для цього не треба зак╕нчувати ун╕верситет. Коли дипломати при╖здять на роботу в Укра╖ну, то вони вчать укра╖нську мову.
- Де ви народилися?
- В Узбекистан╕. Там кримськ╕ татари жили п╕сля депортац╕╖ з р╕дно╖ земл╕. Там народилося два покол╕ння кримських татар. Наприк╕нц╕ 1980-х наш народ почав повертатися в Крим. Я зустр╕ла св╕й восьмий день народження на борту л╕така. Вноч╕ ми приземлилися в С╕мферопол╕. На аеродром╕ багато татарських чолов╕к╕в зустр╕чали сво╖х ж╕нок ╕ д╕тей.
- Як ви облаштовувалися п╕сля повернення?
- Нас н╕хто не чекав. Перший р╕к мама не працювала – не було прописки. Ми не могли купити житло в районному центр╕, хоча мали грош╕. Мусили жити в сел╕. Тато працював на ферм╕. Мама влаштувалася в райцентр╕. Тато домовився, щоб нас прийняли в школу. Кримськ╕ татари дбають про навчання д╕тей, щоб д╕ти отримали вищу осв╕ту. В 90-т╕ роки батьки продавали все, аби д╕ти по╖хали на навчання в С╕мферополь.
- У школ╕ навчалися д╕ти р╕зних нац╕ональностей – рос╕яни, укра╖нц╕. У вас не було конфл╕кт╕в?
- Батьки вибудовували людськ╕ стосунки з сус╕дами. Мама у нас дипломат. В мо╖х дитячих спогадах нема╓ негативу.
- А укра╖нську мову в школ╕ вчили?
- Так, з п’ятого класу. Вчителька укра╖нсько╖ мови була з Полтавщини. Пот╕м вона повернулася в св╕й р╕дний край.
- Який ваш улюблений предмет у школ╕?
- Природознавство. А взагал╕ я люблю гуман╕тарн╕ дисципл╕ни.
- Як ви обирали, куди вступати п╕сля школи?
- На випускному до мами п╕д╕йшли дв╕ вчительки. Вчителька ╕стор╕╖ ╕ права В╕ра Григор╕вна говорить: «Д╕вчинц╕ треба бути юристом. З не╖ вийде гарний адвокат. У не╖ добре п╕дв╕шений язик». Вчителька рос╕йсько╖ мови говорить: «Дитин╕ треба писати. ╥й пряма дорога в журнал╕сти». Мама ж бачила мене перекладачем з англ╕йсько╖. Я займалася додатково з англ╕йсько╖. Останн╕ три класи зак╕нчила в Джанко╖.
- ╤ куди ви п╕шли?
- Я заочно зак╕нчила факультет журнал╕стики у С╕мферопол╕. У 18 рок╕в п╕шла працювати в районну газету в Джанко╖. Працювала на телебаченн╕, рад╕омовленн╕, в ╤нтернет-журнал╕. Журнал╕стика в Криму пророс╕йська. Рос╕я нада╓ п╕дтримку. Тому кримськ╕ ЗМ╤ заангажован╕. Найтиражн╕ша газета «Крымская правда» - пророс╕йська. В Криму лише одна укра╖нська газета – «Кримська св╕тлиця». Так ╖╖ головний редактор В╕ктор Качула не ма╓ п╕дтримки укра╖нсько╖ держави. Я зайнялася економ╕чною журнал╕стикою – писала огляди ринку, згодом працювала менеджером з реклами, орган╕зовувала конференц╕╖. Пот╕м зайнялася маркетингом, отримала додаткову осв╕ту.
 - А як ви пере╖хали в ╤рп╕нь?
 - Я при╖хала в ╤рп╕нь 18 с╕чня 2016 року. Познайомилася з багатьма хорошими ╕рп╕нцями, зокрема, з Тетяною Ледньовою, яка представляла тод╕ Фонд громади При╕рп╕ння. Фонд надав п╕дтримку родин╕ Решата Аметова, якого вбили рос╕йськ╕ окупанти.
 - З чого почалася окупац╕я Криму?
 - Окупац╕я почалася в головах. Минуло б ще 5-10 рок╕в ╕ цього б не сталося. ╢ дв╕ причини окупац╕╖ Криму – безд╕яльн╕сть укра╖нсько╖ влади ╕ д╕яльн╕сть Рос╕╖. Хто селився в Криму п╕сля депортац╕╖ кримських татар? Переважно в╕дставники. Рос╕яни при╖здять, витрачають купу грошей. Рос╕яни хазяйнували в Криму. М╕сцев╕ думали, що в Рос╕╖ все дуже добре. Рос╕я ф╕нансувала пророс╕йськ╕ парт╕╖ в Криму, хоча вони на м╕сцевих виборах ледве набирали три в╕дсотки. Я працювала у виборч╕й ком╕с╕╖ ╕ знаю. Тридцять в╕дсотк╕в населення Криму – латентн╕ поц╕новувач╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Наприклад, у Львов╕ населення активн╕ше. Там щось трапиться, ╕ люди в╕дразу м╕тингують, вимагають в╕д влади. А в Криму сонечко пече, н╕чого не хочеться робити. Нав╕ть на проплачен╕ пророс╕йськ╕ м╕тинги люди не хот╕ли ходити. Наймасов╕ш╕ м╕тинги влаштовували кримськ╕ татари на площ╕ С╕мферополя на День жалоби 18 травня. Коли з’явилися «зелен╕ чолов╕чки», м╕сцев╕ в С╕мферопол╕ були налякан╕ ╕ не вийшли. З’явилися нем╕сцев╕ люди. ╥х розп╕знавали по гов╕рц╕. В перш╕ дн╕ окупац╕╖ м╕сто було порожн╓. «Зелен╕ чолов╕чки» були без знак╕в розр╕знення, ╕ люди боялися виходити на вулицю. Нем╕сцев╕ б╕гали з триколором. Це вже згодом почалися пророс╕йськ╕ м╕тинги. Але були й проукра╖нськ╕. Патр╕оти Укра╖ни стояли вздовж трас з гаслами: «Крим – це Укра╖на. Геть окупант╕в!»
- Чому ви вважа╓те, що через 5-10 рок╕в такого не було б?
- У Криму був проукра╖нський рух. На Майдан╕ в Ки╓в╕ було багато кримчан р╕зно╖ нац╕ональност╕. Якби окупац╕╖ не сталося в 2014 роц╕, то згодом не було б мотив╕в. А так в Криму ще ╓ електорат, який пам’ята╓ СРСР. Хтось хоче померти в Рос╕╖ – пенс╕онери, в╕йськов╕. В 90-т╕ роки батьки працювали на 2-3-х роботах. А бабус╕, д╕дус╕ обробляли д╕тей. Розказували, як добре було в СРСР – осв╕та безплатна ╕ цукерки смачн╕. Молодь працювала оф╕ц╕антами, продавала кульки на набережн╕й ╕ хот╕ла легкого життя. Але по вищу осв╕ту почали ╖здити до Львова, Ки╓ва, люди ставали б╕льш ╕нформованими. Укра╖нськ╕сть уже була в м╕зках. Нав╕ть нин╕ здобувати вищу осв╕ту ╖здять в Укра╖ну. Вс╕ розум╕ють, що диплом з окуповано╖ територ╕╖ – це хрест на кар’╓р╕. Або ╖дуть вступати у ВНЗ у Краснодар, Воронеж. Диплом з окуповано╖ територ╕╖ – це пшик.
- Яке нин╕ життя в Криму?
- Рос╕яни, як╕ переселяються в Крим, не люблять м╕сцевих. Для них кримчани – люди другого гатунку. А м╕сцев╕ терплять, шукають виправдання сво╖й повед╕нц╕. Але ╓ протестна, проукра╖нська маса, зокрема, кримськ╕ татари. Адже на нашу землю прийшов ворог з╕ збро╓ю в руках.
- А яке економ╕чне становище?
- Ц╕ни московськ╕, зарплати невисок╕. Добр╕ грош╕ заробляють т╕, хто обслугову╓ в╕йськовий сектор, юристи, бухгалтери. В╕йськових при╖хало багато. Для них будують багатоповерх╕вки. Буд╕вельники теж заробляють. Але Криму туристичного нема. Однак в╕дпочинок у Туреччин╕, ╢гипт╕, Болгар╕╖ подорожчав, ╕ люди почали ╖хати в Крим. Та й в Укра╖н╕ ╓ ностальг╕я за Кримом – у людей, як╕ ран╕ше тут в╕дпочивали, мають дач╕. Вони потяглися до Криму. Але на кордон╕ доводиться стояти по 3-5 годин.
 - Для рос╕ян укра╖нськ╕ ц╕ни були дешевшими.
 - Так. Зараз говорять, ск╕льки людей при╖хало на в╕дпочинок у Крим, але мовчать про як╕сть. Вже нема╓ мови про туризм, як бюджетоутворюючий чинник, яким в╕н був до окупац╕╖. Тод╕ в Крим почали при╖здити туристи з Н╕меччини, Польщ╕, нав╕ть з Англ╕╖ ╕ Швейцар╕╖. Крим м╕г би виграти завдяки етн╕чному ╕ зеленому туризму. Тут жили представники р╕зних нац╕ональностей – греки, кара╖ми, н╕мц╕, чехи, корейц╕, болгари, в╕рмени. Туристи знайомилися б з ╖хньою культурою ╕ кухнею. Так╕ заклади вже починали виникати. А л╕кувальний потенц╕ал! А вода, коктейль морського ╕ г╕рського пов╕тря, фрукти. Де ще таке побачиш? У Туреччин╕ 5-з╕рков╕ готел╕. 2-3 5-4-з╕ркових готел╕ вистачило б на весь Крим. В ╢впатор╕╖ була розвинута стоматолог╕я. Н╕мецьк╕ пенс╕онери спец╕ально при╖здили в ╢впатор╕ю до наших стоматолог╕в. У нас же дешевше.
- Чи не важко ж╕нц╕ утримувати кафе?
- Я давно мр╕яла мати власне кафе. Труднощ╕ ╓. М╕й чолов╕к Руслан помер внасл╕док двоб╕чно╖ пневмон╕╖ невдовз╕ п╕сля пере╖зду на материкову Укра╖ну. Мен╕ допомагали батьки, родич╕. У мене багато друз╕в у Ки╓в╕ та ╤рпен╕.
- Що ви скажете про ╕рп╕нських кл╕╓нт╕в?
- ╢ пост╕йн╕ кл╕╓нти. Я вже знаю, хто що любить, хто о котр╕й годин╕ прийде. Головне – робити як╕сно, з любов’ю, ╕ люди будуть вдячн╕. Я йду м╕стом, а з╕ мною в╕таються нашим в╕танням: «Селям алейкум!»
- Ви не торгу╓те алкоголем, хоча це прибуткова справа.
- Кримськотатарська гастроном╕чна культура не пов’язана з алкоголем. В Криму виноробством займалися греки. Розвинули виноробство рос╕йськ╕ дворяни – Юсупови та ╕нш╕. Можливо, для виживання доведеться продавати вино, але обмежено. Адже вдень сюди приходять мами з малими д╕тками.
- Кримськотатарська кухня очевидно не пов’язана з м╕цними напоями, тому що Коран забороня╓ вживати алкоголь.
- У Криму не було ортодоксального ╕сламу. Можливо, тому, що тут жили представники р╕зних нац╕ональностей, ╕ пост╕йно в╕дбувалося м╕жнац╕ональне сп╕лкування. Бачите, я не ношу х╕джаб. У мене в╕дкрите волосся. Хоча мусульманка ма╓ закривати волосся. Та й укра╖нська ж╕нка теж.
- Так, ран╕ше укра╖нка, вийшовши зам╕ж, закривала волосся хусткою або одягала оч╕пок. Нин╕ звича╖ в╕льн╕ш╕. А як щодо ╕нших мусульманських традиц╕й?
- ╤слам дозволя╓ чолов╕ков╕ мати к╕лька дружин. Укра╖нський закон забороня╓ багатоженство. Але фактично у кримськотатарських мусульман це ╓. Зг╕дно Корану, старша дружина повинна дозволити чолов╕ков╕ взяти нову дружину. Але, зг╕дно Корану, чолов╕к повинен утримувати вс╕х сво╖х дружин.
- Як╕ настро╖ у кримських татар?
- В окупованому Криму модно розмовляти кримськотатарською мовою. Модно мати обкладинку для паспорта, футболку з тамгою (герб кримських татар). Модним ╓ кримськотатарський прапор у прим╕щенн╕. Кримськ╕ татари добиваються, щоб у школах були факультативи з кримськотатарсько╖ мови. ╢ таке кримськотатарське присл╕в’я: «Четверо нас спасуть». Вважа╓ться, що 2-3 дитини це мало. З ними може щось трапитись. Добре, коли подружжя ма╓ четверо д╕тей.
 - П╕сля завоювання Рос╕йською ╕мпер╕╓ю Кримського ханства багато кримських татар ви╖хали в Туреччину. Чи допомагають ╖хн╕ нащадки сучасним кримським татарам, як╕ повернулися на батьк╕вщину п╕сля депортац╕╖?
- Так. Кримськотатарська д╕аспора в Туреччин╕ – це значна частина виборц╕в. Президент Туреччини Реджип Ердоган мусить рахуватися з ╖хньою думкою.
- А Ки╖в щось робить для збереження кримськотатарсько╖ культури?
- У Ки╖вському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕мен╕ Тараса Шевченка запроваджена нова спец╕альн╕сть – кримськотатарська мова ╕ л╕тература. В Ки╓в╕ д╕ють курси кримськотатарсько╖ мови.

Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ
м. ╤рп╕нь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20392

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков