Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2018
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО

У храм╕ волинського села Секунь Старовиж╕вського району ╓ старовинна ╕кона, яку реставрував Тарас Шевченко. Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ Драгоманова В╕ктор Жадько, який вир╕шив по╖хати на Волинь, щоб роз╕братися, пов╕домля╓ "Рел╕г╕я в Укра╖н╕" з посиланням на Fakty.ua та Рravda.lutsk.ua.
“У Секун╕ м╕сцевий священик пов╕в мене до старовинно╖ ╤овсько╖ каплиц╕ (знаходиться на цвинтар╕), щоб показати старовинну ╕кону Божо╖ Матер╕, яка мене ц╕кавила, — каже В╕ктор Жадько. — Виявилось, п╕п не знав легенду про те, що Тарас Григорович реставрував цей образ та надав йому вигляд ╕кони. Але я про це читав у книгах ╕ статтях. Скаж╕мо, шевченкознавець Петро Жур 1979 року записав розмову з 86-л╕тн╕м Мефод╕╓м Рижком, який згадував: «Д╕д ╤ван розпов╕дав, що в ╖хн╓ село при╖жджав разом ╕з членами п╕знавально╖ експедиц╕╖ поет Тарас Шевченко, малював церкву, не нин╕шню, збудовану п╕зн╕ше, та ╕кону».
За словами шевченкознавця, у 1893 роц╕ рештки храму в Секун╕, замальовки якого робив Шевченко, перенесли на нове кладовище, звели капличку й освятили на честь преподобного ╤ова Поча╖вського. Сюди забрали й р╕зний церковний ╕нвентар, храмовий арх╕в та образ Божо╖ Матер╕. На запитання журнал╕ста про те, як вдалося знайти п╕дтвердження, що ця ╕кона — Тарасова робота, Жадько в╕дпов╕в: “Розм╕рковував так: зазвичай художники залишають на сво╖х роботах п╕дпис або якийсь знак. Уважно роздивившись ╕кону, я н╕чого не знайшов. Але ж трапляються випадки, коли автограф закамуфльований. Тому зробив 32 фотозн╕мки окремих частин полотна, щоб п╕сля повернення додому зб╕льшити зображення за допомогою комп’ютера та ретельно досл╕дити. Як виявилося, на мене чекало в╕дкриття”. За словами науковця, коли в╕н побачив образ, вразило те, що на Бож╕й Матер╕ та на Син╕ Божому намальоване намисто та ╕нш╕ прикраси — саме укра╖нськ╕. На Бож╕й Матер╕, як дар пошани ╕ любов╕ укра╖нському ж╕ноцтву, пишалися низки корал╕в ╕ пацьор╕в (намисто). З корони на голов╕ спускалися пасма р╕знокольорових стр╕чок. За православними канонами ╕конопису цього не повинно бути. “Зб╕льшивши зображення, пом╕тив у медальйон╕ на грудях ╤суса л╕тери «Ш» та «Т», а також дату — «1846». Саме восени цього року Тарас Шевченко як член Археограф╕чно╖ ком╕с╕╖ по╖хав у в╕дрядження на Волинь, щоб зробити малюнки ╕сторичних пам’яток, записати народн╕ перекази, п╕сн╕, казки, та й завернув у Секунь. Ц╕кава деталь: ╕н╕ц╕али автора вмонтован╕ всередину обрамлення так, що в╕зуально виглядають як герб Укра╖ни — тризуб. П╕сля ц╕╓╖ винятково╖ знах╕дки я в╕дшукав у арх╕в╕ Поча╖всько╖ лаври книгу «Опись церковного имущества», що заведена у Секуньському храм╕ ще 1806 року — це опис майна, под╕╖ рел╕г╕йного зм╕сту: вес╕лля, похорони, свята… Навпроти запису «Образ Божо╖ Матер╕ за Престолом» зазначено: «В 1846 году образ сей рештаврирован проезжим живописцем Тарас╕ем Шевченком». Так я отримав ще й такий доказ Шевченкового авторства”, – каже В╕ктор Жадько.
Шевченкознавець зазнача╓, що секунська ╕кона – незвичайна ╕ вибива╓ться з канон╕чного ряду. Обличчя Божо╖ Матер╕ на ╕кон╕ – одне й те саме, що й на портрет╕ Бони. Саме тому на образ╕ Богоматер╕ зображен╕ атрибути монаршо╖ влади: корона, мант╕я, хрести й медальйони у золотих п╕дв╕сках. Коли Шевченко взявся реставрувати ╕кону, ╖й було понад 300 рок╕в. “П╕дстави назвати цю цифру да╓ те, що мен╕ вдалося з’ясувати в арх╕в╕ Поча╖всько╖ лаври: в╕д початку це була не ╕кона, а к╕мнатний портрет королеви Бони з одним ╕з ╖╖ син╕в. Бона — дружина Си╜╕змунда I Старого, польська королева, за походженням герцогиня М╕ланська, Неапол╕танська принцеса, дочка м╕ланського герцога Джана Галеаццо Сфорца та ╤забели Арагонсько╖. Королева Бона займалася на Волин╕ благод╕йництвом, ╖╖ шанував та молився на не╖ простолюд. Там ╕ нин╕ ╓ гора Бона, ╖╖ ще називають «Замкова»”, – поясю╓ В╕ктор Жадько ╕ розпов╕да╓, що у Поча╖вськ╕й лавр╕ в╕дшукано не т╕льки важлив╕ документи про ╕кону Божо╖ Матер╕, але й сфотографован╕ м╕сця, де Тарас Шевченко малював види та кра╓види ц╕╓╖ свято╖ обител╕.
https://religions.unian.ua
***
Нагада╓мо, що у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» давн╕й автор ╕ шанувальник нашо╖ газети, вчений ╕ журнал╕ст В╕ктор Олекс╕йович Жадько розпов╕в про цю сенсац╕йну знах╕дку ще у 2012 роц╕:
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=10335

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20395

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков