"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З потоку життя"
#38 за 21.09.2018
…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ
Реформа системи охорони здоров’я в Укра╖н╕, яку впроваджу╓ уряд пана Гройсмана, давно назр╕ла. А оск╕льки це одна з базових сфер будь-якого сусп╕льства, сфера, яка зач╕па╓ буквально кожного, то не дивно, що анонсован╕, власне, вже впроваджуван╕ в н╕й зм╕ни перебувають п╕д пильною увагою сусп╕льства. Пропону╓мо нашому читачев╕ думки на цей темат людини глибоко порядно╖, фахово╖ – л╕каря з тридцятил╕тн╕м досв╕дом практично╖ роботи - пана В╕ктора Охр╕менка КС
…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ
Вс╕ 30 рок╕в, як╕ я працюю л╕карем-терапевтом, чую розмови про необх╕дн╕сть реформування медично╖ галуз╕. За цей час в М╕н╕стерств╕ охорони здоров’я (МОЗ) зм╕нилося 25 м╕н╕стр╕в ╕ в.о. м╕н╕стр╕в. Останньою в 2016 роц╕ геть розхитане «пап╓р╓дн╕кам╕» кр╕сло оч╕льника м╕н╕стерства зайняла Уляна Супрун. Перебуваючи в статус╕ в.о. м╕н╕стра, вона обнад╕йливо пов╕домила, що старт медичн╕й реформ╕ дано ╕ що медзаклади нарешт╕ остаточно "попрощаються з совком". Щодо «совка». За час╕в СССР д╕яла система охорони здоров'я ╕мен╕ Н. А. Семашко, або, як ╖╖ в народ╕ називають, «безкоштовна медицина». Тод╕ на медичн╕ послуги на одного громадянина в бюджет╕ вид╕лялось 6-6,5% в╕д ВВП (валового внутр╕шнього продукту). За висновками ВООЗ (Всесв╕тно╖ орган╕зац╕╖ охорони здоров'я) система охорони здоров'я не здатна виконувати сво╖ функц╕╖ при витратах на не╖ менше 5% в╕д ВВП. В США, наприклад, нин╕ цей показник становить до 18%, у ФРН - 10-11%. Укра╖на не може соб╕ дозволити таку «розк╕ш». На медичн╕ послуги на одного укра╖нця в бюджет╕ 2017 року вид╕лено 3,7% в╕д ВВП. В 2018 роц╕ - на тому ж р╕вн╕. Нин╕шн╕ оч╕льники медреформи в наш╕й держав╕ запевняють, що начебто знайшли модель нац╕онально╖ охорони здоров'я, яка б з одного боку зменшила тиск на державний бюджет, а з ╕ншого - залишалася доступною для незахищених верств населення. ╤ устремл╕ння н╕би достойн╕ - поборотися проти «брудних рук» ╕ «брудних схем», проти медично╖ маф╕╖ в великих м╕стах, проти безгрош╕в’я с╕льсько╖ медицини, проти фармаколог╕чно╖ ол╕гарх╕╖, проти корупц╕╖. Не секрет, що роками через МОЗ проводилися ф╕нансов╕ оборудки по розкраданню бюджетних кошт╕в. Пропону╓ться надати медзакладам економ╕чну свободу, тобто можлив╕сть п╕двищувати зарплати медичним прац╕вникам, приймати управл╕нськ╕ р╕шення без погоджень “згори“, припинити “утримуватися” ╕ почати заробляти. П╕дспудно пропону╓ться впроваджувати в життя так╕ соц╕альн╕ ╕нститути як комерц╕ал╕зац╕я ╕ конкуренц╕я. Тепер вже медичн╕ заклади не будуть державними (бюджетними) л╕кувально-проф╕лактичними установами, як ран╕ше. ╥х пере╕меновують в КНП (комунальн╕ некомерц╕йн╕ п╕дпри╓мства). ╤ нехай еп╕тет «некомерц╕йн╕» не вводить н╕кого в оману. Потр╕бно дивитися в кор╕нь (╕ слова, ╕ того, що в╕дбува╓ться). Л╕кар╕ ╕ л╕карн╕ повинн╕ конкурувати м╕ж собою, боротися за пац╕╓нта, вважають в М╕н╕стерств╕ охорони здоров'я. Чим б╕льше людей прийде до л╕каря, тим б╕льше йому заплатить держава. Це ╕ ╓ принцип "грош╕ ходять за пац╕╓нтом", про який пост╕йно говорять у в╕домств╕. В╕дбува╓ться перех╕д до оплати в╕д к╕лькост╕ укладених декларац╕й м╕ж л╕карем первинно╖ ланки та пац╕╓нтом. Нарахування буде йти незалежно в╕д того, ск╕льки в╕зит╕в зд╕йснив пац╕╓нт до л╕каря. Якщо та чи ╕нша медустанова чи л╕кар не д╕стануть необх╕дну к╕льк╕сть пац╕╓нт╕в, то вони не зможуть себе утримувати. У ц╕й ситуац╕╖ доведеться шукати як╕сь додатков╕ джерела доходу скорочувати фах╕вц╕в або зовс╕м закриватися. Конкретного перел╕ку платних медичних послуг н╕хто допевне не зна╓. Лише пов╕домля╓ться, що обсяг послуг у програм╕ медичних гарант╕й залежатиме в╕д розм╕ру ф╕нансування з державного бюджету. За один ╕з ключових елемент╕в реформи (ф╕нансування системи охорони здоров'я) в╕дпов╕датиме новий орган Нац╕ональна служба здоров'я (НСЗ) - такий соб╕ посередник м╕ж МОЗ ╕ амбулатор╕ями та л╕карнями. Передбача╓ться, що Верховна Рада щор╕чно затверджуватиме програму медичних гарант╕й (безоплатних послуг) разом ╕з державним бюджетом на наступний р╕к. В╕дпов╕дно обсяг послуг у програм╕ медичних гарант╕й залежатиме в╕д розм╕ру ф╕нансування з державного бюджету. Головне завдання М╕н╕стерства охорони здоров’я, Уряду ╕ Парламенту з╕брати реальну статистику захворюваност╕, розрахувати «справедлив╕ тарифи» на кожну послугу та вид╕лити достатньо кошт╕в, щоб закупити потр╕бну к╕льк╕сть послуг ╕ л╕к╕в. Поки що перел╕к «безоплатност╕» вигляда╓ досить невиразно: «Л╕кар супроводжу╓ пац╕╓нт╕в ╕з хрон╕чними захворюваннями, спостер╕га╓ за станом здоров’я пац╕╓нт╕в, проводить проф╕лактику, нада╓ окрем╕ послуги пал╕ативно╖ допомоги» ╕ т.п. неясн╕сть. Дос╕ також не опубл╕кований "прейскурант" медичних послуг на вторинн╕й ланц╕ - х╕р╕рг╕чн╕ втручання, вузькопроф╕льн╕ стац╕онари ╕ т.п. Можливо, щоб не шокувати нашого «перес╕чного». МОЗ спод╕ва╓ться, що м╕сцева влада також надаватиме п╕дтримку медичним закладам, як╕ перейшли на ф╕нансування в╕д НСЗ. Особливо це буде актуально для депресивних рег╕он╕в або населених пункт╕в - в першу чергу, в с╕льськ╕й м╕сцевост╕. Невелик╕ села ╕ селища можуть виявитися банально не здатн╕ забезпечити м╕сцев╕ установи охорони здоров'я "замовленнями" - особливо, якщо мова буде йти про платн╕ або частково платн╕ послуги. Медзаклади, як╕ «не вписалися в ринок» будуть закриватися, а ╖х пац╕╓нтам доведеться ╖здити за л╕куванням за тридев'ять земель. Тобто, буде в╕дбуватися деградац╕я соц╕ально-побутово╖ ╕нфраструктури - депресивн╕ райони будуть ставати ще депресивн╕шими. Не зовс╕м зрозум╕л╕ ╕ реформи в служб╕ «швидко╖ допомоги». Всю колишню ╕нфраструктуру передали (разом з персоналом, прим╕щеннями, транспортом) новостворен╕й служб╕ екстрено╖ допомоги – 112. В той же час служба нев╕дкладних стан╕в кинута напризволяще. Супрун хоче «п╕двищити» квал╕ф╕кац╕ю прац╕вник╕в екстрено╖ допомоги шляхом переведення медик╕в з розряду середн╕х медпрац╕вник╕в(фельдшер╕в) в розряд молодших медпрац╕вник╕в - сан╕тар╕в (парамедик╕в). Це все одно що перевести полковник╕в на посади сержант╕в. (Бере сумн╕в, що така «рацуха» й справд╕ щось зм╕нить на краще). Багато питань до фармаколог╕чно╖ ╕ аптечно╖ галуз╕. Ще жоден м╕н╕стр не зм╕г, та певно й не зможе, вир╕шити проблеми державного регулювання в фармаколог╕чн╕й сфер╕. Воно й не дивно, адже там крутяться шален╕ кошти. В той же час урядова програма «Доступн╕ л╕ки» в рег╕онах захлина╓ться ╕ скор╕ше мертва н╕ж жива. По ходу реформування виника╓ безл╕ч р╕зних питань ╕ не лише суто техн╕чних, а й концептуальних. Чому хворий закр╕плений за одним л╕карем вже не ма╓ змоги вислухати думку дек╕лькох л╕кар╕в? Якщо на певн╕й територ╕╖ працю╓ 1 л╕кар ╕ в╕н вже набрав 2 тис. пац╕╓нт╕в, як бути решт╕ жител╕в? ╤ навпаки, якщо в населеному пункт╕ нема╓ 2 тис. пац╕╓нт╕в, чому л╕кар, який п╕вжиття в╕ддав с╕льськ╕й медицин╕, повинен втрачати в зарплат╕ ╕ не мати змоги заробити соб╕ на сяку-таку пенс╕ю. Ск╕льки амбулатор╕й плану╓ться побудувати? Нав╕що закривати чи руйнувати стар╕ прим╕щення ФАП╕в, амбулатор╕й, д╕льничних, номерних, районних л╕карень ╕ поряд будувати нов╕. Можливо перетворення медицини в комерц╕йну галузь ма╓ сво╖ плюси - але м╕нуси можуть закреслити вс╕ благ╕ нам╕ри.
20 вересня 2018 р В╕ктор Охр╕менко, д╕льничний л╕кар-терапевт.
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20402
|