Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2018
…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ

 Реформа системи охорони здоров’я в Укра╖н╕, яку впроваджу╓ уряд пана Гройсмана, давно назр╕ла. А оск╕льки це одна з базових сфер будь-якого сусп╕льства, сфера, яка зач╕па╓ буквально кожного, то не дивно, що анонсован╕, власне, вже впроваджуван╕ в н╕й зм╕ни перебувають п╕д пильною увагою сусп╕льства.
Пропону╓мо нашому читачев╕ думки на цей темат людини глибоко порядно╖, фахово╖ – л╕каря з тридцятил╕тн╕м досв╕дом практично╖ роботи - пана В╕ктора Охр╕менка
КС

…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ

Вс╕ 30 рок╕в, як╕ я працюю л╕карем-терапевтом, чую розмови про необх╕дн╕сть реформування медично╖ галуз╕. За цей час в М╕н╕стерств╕ охорони здоров’я (МОЗ) зм╕нилося 25 м╕н╕стр╕в ╕ в.о. м╕н╕стр╕в. Останньою в 2016 роц╕ геть розхитане «пап╓р╓дн╕кам╕»  кр╕сло оч╕льника м╕н╕стерства зайняла  Уляна Супрун. Перебуваючи в статус╕  в.о. м╕н╕стра, вона обнад╕йливо  пов╕домила, що старт медичн╕й реформ╕ дано ╕ що медзаклади нарешт╕ остаточно "попрощаються з совком".
Щодо «совка».  За час╕в СССР д╕яла система охорони здоров'я ╕мен╕ Н. А. Семашко, або, як ╖╖ в народ╕ називають, «безкоштовна медицина». Тод╕ на медичн╕ послуги на одного громадянина в бюджет╕ вид╕лялось  6-6,5% в╕д ВВП (валового внутр╕шнього продукту). За висновками ВООЗ (Всесв╕тно╖ орган╕зац╕╖ охорони здоров'я) система охорони здоров'я не здатна виконувати сво╖ функц╕╖ при витратах на не╖ менше 5% в╕д ВВП. В США, наприклад, нин╕ цей показник становить до 18%, у ФРН - 10-11%. Укра╖на не може соб╕ дозволити таку «розк╕ш». На медичн╕ послуги на одного укра╖нця в бюджет╕ 2017 року вид╕лено 3,7% в╕д ВВП. В 2018 роц╕ -  на тому ж р╕вн╕.
Нин╕шн╕ оч╕льники медреформи в наш╕й держав╕ запевняють, що начебто знайшли модель нац╕онально╖ охорони здоров'я, яка б з одного боку зменшила тиск на державний бюджет, а з ╕ншого - залишалася доступною для незахищених верств населення.
╤ устремл╕ння н╕би достойн╕ - поборотися проти «брудних рук» ╕ «брудних схем», проти медично╖ маф╕╖ в великих м╕стах, проти безгрош╕в’я с╕льсько╖ медицини, проти фармаколог╕чно╖ ол╕гарх╕╖, проти корупц╕╖. Не секрет, що роками через МОЗ проводилися ф╕нансов╕ оборудки по розкраданню бюджетних кошт╕в.
Пропону╓ться надати медзакладам економ╕чну свободу,   тобто можлив╕сть п╕двищувати зарплати медичним прац╕вникам, приймати управл╕нськ╕ р╕шення без погоджень “згори“, припинити “утримуватися” ╕ почати заробляти.
П╕дспудно пропону╓ться впроваджувати в життя так╕ соц╕альн╕ ╕нститути як комерц╕ал╕зац╕я ╕ конкуренц╕я. Тепер вже  медичн╕ заклади не будуть державними (бюджетними) л╕кувально-проф╕лактичними установами, як ран╕ше. ╥х пере╕меновують в КНП (комунальн╕ некомерц╕йн╕ п╕дпри╓мства). ╤ нехай еп╕тет «некомерц╕йн╕» не вводить н╕кого в оману. Потр╕бно дивитися  в кор╕нь (╕ слова, ╕ того, що в╕дбува╓ться).
Л╕кар╕ ╕ л╕карн╕ повинн╕ конкурувати м╕ж собою, боротися за пац╕╓нта, вважають в М╕н╕стерств╕ охорони здоров'я. Чим б╕льше людей прийде до л╕каря, тим б╕льше йому заплатить держава. Це ╕ ╓ принцип "грош╕ ходять за пац╕╓нтом", про який пост╕йно говорять у в╕домств╕.
В╕дбува╓ться перех╕д до оплати в╕д к╕лькост╕ укладених декларац╕й м╕ж л╕карем первинно╖ ланки та пац╕╓нтом. Нарахування буде йти незалежно в╕д того, ск╕льки в╕зит╕в зд╕йснив пац╕╓нт до л╕каря. Якщо та чи ╕нша медустанова чи л╕кар не д╕стануть необх╕дну к╕льк╕сть пац╕╓нт╕в, то вони не зможуть себе утримувати. У ц╕й ситуац╕╖ доведеться шукати як╕сь додатков╕ джерела доходу скорочувати фах╕вц╕в або зовс╕м закриватися.
Конкретного перел╕ку платних медичних послуг н╕хто допевне не зна╓. Лише пов╕домля╓ться, що обсяг послуг у програм╕ медичних гарант╕й залежатиме в╕д розм╕ру ф╕нансування з державного бюджету.
За один ╕з ключових елемент╕в реформи (ф╕нансування системи охорони здоров'я) в╕дпов╕датиме новий орган Нац╕ональна служба здоров'я (НСЗ)  -  такий соб╕ посередник м╕ж МОЗ ╕ амбулатор╕ями та  л╕карнями.
Передбача╓ться, що Верховна Рада щор╕чно затверджуватиме програму медичних гарант╕й (безоплатних послуг) разом ╕з державним бюджетом на наступний р╕к. В╕дпов╕дно обсяг послуг у програм╕ медичних гарант╕й залежатиме в╕д розм╕ру ф╕нансування з державного бюджету. Головне завдання М╕н╕стерства охорони здоров’я, Уряду ╕ Парламенту з╕брати реальну статистику захворюваност╕, розрахувати «справедлив╕ тарифи» на кожну послугу та вид╕лити достатньо кошт╕в, щоб закупити потр╕бну к╕льк╕сть послуг ╕ л╕к╕в.
Поки що перел╕к «безоплатност╕» вигляда╓ досить невиразно: «Л╕кар супроводжу╓ пац╕╓нт╕в ╕з хрон╕чними захворюваннями, спостер╕га╓ за станом здоров’я пац╕╓нт╕в, проводить проф╕лактику, нада╓ окрем╕ послуги пал╕ативно╖ допомоги» ╕ т.п. неясн╕сть.
Дос╕ також не опубл╕кований "прейскурант" медичних послуг на вторинн╕й ланц╕ - х╕р╕рг╕чн╕ втручання, вузькопроф╕льн╕ стац╕онари ╕ т.п. Можливо, щоб не шокувати нашого «перес╕чного».
МОЗ спод╕ва╓ться, що м╕сцева влада також надаватиме п╕дтримку медичним закладам, як╕ перейшли на ф╕нансування в╕д НСЗ. Особливо це буде актуально для депресивних рег╕он╕в або населених пункт╕в - в першу чергу, в с╕льськ╕й м╕сцевост╕. Невелик╕ села ╕ селища можуть виявитися банально не здатн╕ забезпечити м╕сцев╕ установи охорони здоров'я "замовленнями" - особливо, якщо мова буде йти про платн╕ або частково платн╕ послуги. Медзаклади, як╕ «не вписалися в ринок» будуть закриватися, а ╖х пац╕╓нтам доведеться ╖здити за л╕куванням за тридев'ять земель.
Тобто, буде в╕дбуватися деградац╕я соц╕ально-побутово╖ ╕нфраструктури - депресивн╕ райони будуть ставати ще депресивн╕шими.
Не зовс╕м зрозум╕л╕ ╕ реформи в служб╕ «швидко╖ допомоги». Всю колишню ╕нфраструктуру передали (разом з персоналом, прим╕щеннями, транспортом) новостворен╕й служб╕ екстрено╖ допомоги – 112. В той же час служба нев╕дкладних стан╕в  кинута напризволяще. Супрун хоче «п╕двищити» квал╕ф╕кац╕ю прац╕вник╕в екстрено╖ допомоги шляхом переведення медик╕в з розряду середн╕х медпрац╕вник╕в(фельдшер╕в) в розряд молодших медпрац╕вник╕в - сан╕тар╕в (парамедик╕в). Це все одно що перевести полковник╕в на посади сержант╕в. (Бере сумн╕в, що  така «рацуха» й справд╕ щось зм╕нить на краще).
Багато питань до фармаколог╕чно╖ ╕ аптечно╖ галуз╕. Ще жоден  м╕н╕стр не зм╕г, та певно й не зможе, вир╕шити проблеми державного регулювання в фармаколог╕чн╕й сфер╕. Воно й не дивно, адже там крутяться шален╕ кошти.
В той же час урядова програма «Доступн╕ л╕ки» в рег╕онах захлина╓ться ╕ скор╕ше мертва н╕ж жива.
По ходу реформування виника╓ безл╕ч р╕зних питань ╕ не лише суто техн╕чних, а й концептуальних.
Чому хворий закр╕плений за одним л╕карем  вже не ма╓ змоги вислухати думку дек╕лькох л╕кар╕в?
Якщо на певн╕й територ╕╖ працю╓ 1 л╕кар ╕ в╕н вже набрав 2 тис. пац╕╓нт╕в, як бути решт╕ жител╕в?
╤ навпаки, якщо в населеному пункт╕ нема╓ 2 тис. пац╕╓нт╕в, чому л╕кар, який п╕вжиття в╕ддав с╕льськ╕й медицин╕,  повинен втрачати в зарплат╕ ╕ не мати змоги заробити соб╕ на сяку-таку пенс╕ю.
Ск╕льки амбулатор╕й плану╓ться побудувати? Нав╕що закривати чи руйнувати стар╕ прим╕щення ФАП╕в, амбулатор╕й, д╕льничних, номерних, районних л╕карень ╕ поряд будувати нов╕.
Можливо перетворення медицини в комерц╕йну галузь ма╓ сво╖ плюси - але м╕нуси можуть закреслити вс╕ благ╕ нам╕ри.

20 вересня 2018 р
В╕ктор Охр╕менко, д╕льничний л╕кар-терапевт.


Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20402

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков