Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЩО ЦАРЕВ╤ МОСКОВСЬКОМУ КОНЯ НАПО╥ЛА…»
Хто ще не бачив – перехрест╕ться ╕ не в╕рте очам сво╖м! Бо справжн╕ УКРА╥НЦ╤ Криму до...


ПРОГРАШ В ╤НФОРМАЦ╤ЙН╤Й В╤ЙН╤. КОМУ ЗАВДЯЧУ╢МО?
Оск╕льки заява пана головного прокурора Краю, та ще й на такому поважному форум╕, то не...


ГОЛА СЕРЕД ВОВК╤В
для того, аби укра╖нський уряд наважився на щось под╕бне, в╕н мав би бути д╕йсно нац╕ональним...


Г╤ДН╤СТЬ
Безперечно, зловорожа агрес╕я, загарбання Криму (за сприятливих обставин ╕ велико╖ частини...


КРИМСЬКА ОС╤НЬ
Список можна продовжувати, бо насправд╕, все що було об╕цяно мешканцям Нових Кримських Васюк╕в в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 12.10.2018
ТРИВОЖНЕ В╤ДЛУННЯ ╤ЧН╤

16 грудня минулого року виповнилося 380 рок╕в в╕д дня, коли на пол╕ п╕д Кумейками в смертельному по╓динку з╕тнулися укра╖нське в╕йсько п╕д проводом запорозького гетьмана Павла Бута ╕ польське в╕йсько, п╕дсилене найманими полками угорських та н╕мецьких драгун╕в, п╕д орудою польного гетьмана коронного Миколая з Потоку Потоцького. За св╕дченнями сучасник╕в, це була одна з найкривав╕ших битв. Довгий час “...шальки терез╕в в руках пан╕ Дол╕ ... перебували в стан╕ хитко╖ р╕вноваги. Звитяга та ст╕йк╕сть во╖нства обох стор╕н не п╕длягала жодним сумн╕вам. Втрати в коронному в╕йську були значн╕. Так, було ледь не повн╕стю винищено угорську п╕хоту, загинув полковник драгунського полку Морель. ╤ хоч козаки зазнали не менших втрат, бойовий дух в табор╕ був високий, як н╕коли. Як би там не було, а ╖м вдалося просунутися до правого крила польсько╖ бойово╖ л╕н╕╖, ╖м вдалося витримати безперервн╕ масован╕ к╕лькагодинн╕ атаки польських та н╕мецько-угорських полк╕в, ╖м вдалося, зрештою, замкнути таб╕р, збер╕гши status quo ╕ ц╕лком реальн╕ шанси на перемогу.
Б╕да прийшла неспод╕вано ╕ була майже непоправною. Набивши руку на спаленн╕ Кумейок, Потоцький вир╕шив не зупинятися ╕ вчинити так само з козацьким табором. План був простим, ц╕лком реальним ╕ вельми ефективним. Зрозум╕ло, що найб╕льшим бажанням польного гетьмана при тому було знищення порохових запас╕в. Якби те вдалося, козацькому спротиву дуже швидко настав би край. Але, якби з порохом ╕ не вийшло, знищити запаси фуражу теж було б неабияким усп╕хом. Факторами, як╕ сприяли планов╕ Потоцького, був п╕вн╕чно-зах╕дний в╕тер, що дув у напрямку козацького табору, ще й дос╕ несучи ╖м у в╕ч╕ дим п╕дпалених ще вранц╕ Кумейок та от╕ сам╕ запаси с╕на та соломи на козацьких возах, без яких взимку об╕йтися було н╕як не можна. Козаки мали величезний досв╕д степово╖ в╕йни, де намагання викурити ╖х з табору за допомогою вогню, був одним з найчаст╕ше застосовуваних тактичних ход╕в супротивника, тож з нашого боку було б на╖вним гадати, що для уникнення тако╖ небезпеки не вживалися в╕дпов╕дн╕ заходи, скаж╕мо, розм╕щення пороху в викопан╕й для цього ям╕. Але ми не зна╓мо, чи було те зроблено в цьому випадку, адже тому могла завадити ╕ промерзла земля, ╕ фактор часу…
Як би там не було, але в результат╕ чи то ╕скри, чи удару ядра, кул╕, пороховий запас козацького табору злет╕в в пов╕тря. Можна лише уявити, що в результат╕ вибуху загинуло чимало братчик╕в, але найстрашн╕шим в той момент був сам факт втрати бо╓запасу. Залишався, зв╕сно, п╕дручний запас б╕ля гармат та в особистих порох╕вницях, але того не могло вистачити хоч на якийсь довгий час. Ситуац╕я зм╕нилася докор╕нно ╕ траг╕чно. Ще мить тому козаки почувалися ц╕лком впевнено, аж враз опинилися перед безвих╕ддю. Вистояти проти озбро╓ного вогнепальною збро╓ю супротивника ледь чи не гол╕руч було неможливо. Сам таб╕р втрачав вс╕ сво╖ неперевершен╕ захисн╕ можливост╕, якби супротивник м╕г п╕д╕йти до нього упритул. Саме в╕д цього моменту над козаками нависла справд╕ смертельна небезпека”.*
В т╕й, чи не перш╕й задокументован╕й спроб╕ вибороти соб╕ незалежн╕сть в╕д польсько╖ корони, в╕дновити власну державн╕сть, русич╕-укра╖нц╕ з╕ткнулися з рядом вкрай несприятливих, непередбачуваних, а десь ╕ непереборних фактор╕в: з незгуртован╕стю, протистоянням одне одному, поганим озбро╓нням, недостатн╕м спорядженням в╕йська, неоч╕куваною нейтрал╕зац╕╓ю сп╕льника. А проте ж, мали м╕цну над╕ю ╕ таки чимал╕ шанси добитися свого.
“╤ аж раптом той смерч серед плот╕ -
Стовп вогню ╕ розшарпаних т╕л,
Що розтяв устремл╕нь виднок╕л
На спод╕ване й пр╕рву без “пот╕м”.
Якраз втрата вогневого бо╓запасу в т╕й битв╕ стала вир╕шальним чинником, що звела нан╕вець спробу осягнення вол╕ для Укра╖ни, плекану Бутом упродовж довгих рок╕в. Зарадити т╕й б╕д╕ не було в тому момент╕ жодно╖ можливост╕. ╤ хоча полковника Карпа Павловича Скидана й було негайно в╕дряджено з невеликим загоном на сел╕трян╕ варниц╕ п╕д Чигирин, хоча сам гетьман докладав неймов╕рних зусиль, аби, залучивши л╕вобережних козак╕в з ╖х запасами, не дати розгромити в╕йсько до повернення Скидана, кампан╕ю було програно.
Ця давня ╕стор╕я незм╕нно сплива╓ мен╕ на думку щораз, як зл╕та╓ в пов╕тря черговий арсенал укра╖нського в╕йська. Щось п╕дозр╕ло-негарне в╕дбува╓ться з нами, товариство. Адже упродовж останн╕х ш╕стнадцяти рок╕в заф╕ксовано щонайменше тринадцять пожеж на в╕йськових складах, переважно на складах бо╓припас╕в. Бахмут (Артем╕вськ), Новобогдан╕вка, Лозова, Балакл╕я, Калин╕вка... Тепер ось - Дружба. В когось повернеться язик назвати те випадков╕стю? А може то так скр╕зь в╕дбува╓ться, не лише у нас? Чули щось про масштабн╕ пожеж╕ на арсеналах Бундесверу? Може, горять бодай раз на три-чотири роки арсенали Велико╖ Британ╕╖? Може, хоча б ╕нод╕ зл╕тають в пов╕тря склади бо╓припас╕в Румун╕╖, Польщ╕, Б╕лорус╕, а чи Москов╕╖? Не чули, кажете? ╤ не дивно. Бо пожеж╕ на в╕йськових складах то аж надто р╕дк╕сне явище. Нав╕ть в час╕ в╕йни будь-яка кра╖на доклада╓ вс╕х зусиль, аби вберегти бо╓запас свого в╕йська. Особливо в час╕ в╕йни! Думаю, пояснювати, чому це так, треба х╕ба що особливо обдарованим. А, проте, позагинаймо пальц╕: так, за час╕в Павла Михновича Бута варт╕сть одн╕╓╖ гармати була екв╕валентна вартост╕ 442 кор╕в, а один лише постр╕л з не╖ обчислювався як варт╕сть дев’яти кор╕в. Нин╕шн╕ ц╕ни на той смертоносний металобрухт, щоправда, дещо впали, та все ж ╕ дос╕ зовс╕м не дитяч╕. Так, найдешевший осколочно-фугасний ╕нертний реактивний снаряд М210Ф ╤Н для пусково╖ установки БМ21 кошту╓ 2 216 гривень. А от 122- м╕л╕метровий снаряд п╕двищено╖ потужност╕ 9М53Ф до установки 9А51 склада╓ вже варт╕сть гарно╖ корови — 20 309,8 гривень. В╕дтак, нав╕ть розум╕ючи, що в б╕льшост╕ зазначених випадк╕в щось на тих арсеналах залишилось неушкодженим ╕ — дай Боже! — ще придатним для використання, розум╕ючи, що кр╕м ерес╕в там збер╕галися р╕зн╕ бо╓припаси, втрати, яких допустилися, насправд╕ вражаюч╕. Так, лише п╕д час пожеж╕ в Бахмут╕, восени 2003 року, було знищено 10 з 17 склад╕в — три тисяч╕ тонн бо╓припас╕в. Це ц╕лий ешелон з п'ятдесяти вагон╕в щонайменшою варт╕стю в 221 млн. 600 тис. гривень. А п╕сля того ж зл╕тали в пов╕тря склади, на яких збер╕галося ╕ 90, ╕ 95 тисяч тонн снаряд╕в. Проте слово “збер╕галися” тут явно нев╕дпов╕дне. Адже тримали ╖х здеб╕льшого п╕д в╕дкритим небом, в буртах, наче як╕сь буряки чи картоплю.
За втратою власне бо╓припас╕в тут не забути б не менш╕ втрати, пов'язан╕ з розм╕нуванням територ╕й, яке розтягу╓ться на довг╕ роки, сотн╕ м╕льйон╕в на ремонт та в╕дбудову постраждалого в╕д вибух╕в житла мешканц╕в прилеглих селищ.
Та нав╕ть якщо вс╕ т╕ втрати так-сяк можна з часом покрити, то в╕дсутн╕сть бо╓запасу в раз╕ розгортання повномасштабних во╓нних д╕й тут ╕ зараз — то пряма дорога до поразки, за якою пряма дорога п╕д обчас Кремля. Це ж так очевидно!
Щоправда, нам кажуть, що зам╕сть патронного заводу, на який наша влада все н╕як не спроможеться, ми вже ма╓мо заводик, який продуку╓ нов╕с╕ньк╕ снаряди. Дай Боже! Але ж нав╕ть якщо той заводик ╕ зможе забезпечити повний асортимент снаряд╕в для вс╕х вид╕в артилер╕╖, в╕н навряд чи здатен буде виробляти бо╓запас в к╕лькост╕, необх╕дн╕й для активно╖ фази в╕йни, особливо ж, якщо вона розтягнеться на довше, ан╕ж об╕цян╕ колись два тижн╕. Тож, як не крути, а нищення вже ╕снуючого бо╓запасу — бо╓запасу, який не впав нам з неба, за який сплачено кревними з батьк╕вських ╕ наших власних кишень, ╓ злочином. А що те нищення ╓ явно системним, то виника╓ ц╕лком законне питання, наск╕льки нашою ╓ н╕бито наша влада. Адже мала б ще п╕сля першого випадку в далекому вже 2003 роц╕ унеможливити повторення чогось под╕бного. Проте, жодних висновк╕в не зроблено. Б╕льше того, з розв'язанням проти Укра╖ни в╕йни вибухи на наших арсеналах почаст╕шали. Кажете, диверс╕╖? То може б пора визнати, що ма╓мо в╕йну? Може пора припинити г╕бридну колаборац╕ю з ворогом, яка компромету╓ Укра╖ну перед ц╕лим св╕том? Може пора б, зрештою, поставити п╕д належну охорону св╕й бо╓запас, свою в╕йськову техн╕ку, сво╖ стратег╕чн╕ п╕дпри╓мства, АЕС, зокрема, доки не сталося чогось г╕ршого? Може пора вже нам, панове, якось приводити до тями нашу неймов╕рну владу? Адже, якщо наша влада не робить належних висновк╕в, якщо поводить себе так, що потенц╕йн╕ партнери не зважуються нав╕ть надавати реальну допомогу поставками сучасно╖ в╕йськово╖ техн╕ки (який резон, коли ╖╖ завтра можуть висадити в пов╕тря, а чий й того г╕рше — буде допущене ╖╖ потрапляння до ворожих рук?), мо' час вже робити висновки нам?

Валентин БУТ
*("Павло Михнович Бут, лицар зраджено╖ вол╕", К. Гарант-Серв╕с, 2014)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20460

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков