Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НЕ ПЛАНУ╢ ЗУПИНЯТИ ОКУПАЦ╤Ю КРИМУ
Пост╕йний представник Укра╖ни при ООН Володимир ╢льченко заявив, що Рос╕я не плану╓ зупиняти...


ПРЕЗИДЕНТ ПРИВ╤ТАВ МУСТАФУ ДЖЕМ╤Л╢ВА ╤З 75-Р╤ЧЧЯМ
Прив╕тання Президент Петро Порошенко оприлюднив на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook.


Митрополит В╕нницький ╕ Барський Симеон, УПЦ МП: ПОМ╤СНА ЦЕРКВА В УКРА╥Н╤ БУДЕ СТВОРЕНА, ╤ ПРИКРО, ЩО МИ ДОБРОВ╤ЛЬНО ВИВОДИМО СЕБЕ З ЦЬОГО ПРОЦЕСУ
Митрополит В╕нницький ╕ Барський Симеон – ╓диний ╕з 83 учасник╕в Собору УПЦ МП (який...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН ЗАТВЕРДИВ ОНОВЛЕНИЙ ПРОЕКТ РЕЗОЛЮЦ╤╥ ЩОДО ОКУПОВАНОГО КРИМУ
В╕дпов╕дний документ п╕дтримало 67 кра╖н-член╕в ООН, проти - 26, утрималися - 82.


ДЕЩИЦЯ ПРО НАРАДУ ОБС╢: УКРА╥НА НЕ ГОВОРИТИМЕ З «ОФ╤Ц╤ЙНИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ» КРИМУ
Рос╕я використову╓ щор╕чну нараду ОБС╢ у Варшав╕ з огляду виконання зобов’язань...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 12.10.2018
Роман Сущенко, укра╖нський журнал╕ст, пол╕тв'язень у РФ: ГОЛОВНЕ – В╤РА У МИТЬ, КОЛИ В ОБ╤ЙМАХ Р╤ДНИХ ПРОЦИТУЮ МАРКЕСА

Б╕льш як два роки перебува╓ в ув'язненн╕ наш колега, укра╖нський журнал╕ст, власкор «Укр╕нформу» в Париж╕ Роман Сущенко. Великий св╕т, ц╕кава, улюблена робота у французьк╕й столиц╕ – все звузилося до чотирьох т╕сних ст╕н камери Лефортовсько╖ в'язниц╕... Нараз╕ Роман перебува╓ в оч╕куванн╕ двох важливих под╕й – великого побачення з╕ сво╓ю родиною та етапування до м╕сця в╕дбування покарання, яке поки що нев╕доме.
Нам вдалося зробити ╕нтерв'ю з Сущенком, одним ╕з багатьох укра╖нських пол╕тв'язн╕в у Рос╕╖.

ПОБАЧЕННЯ З Р╤ДНИМИ – НАЙЩАСЛИВ╤Ш╤ ХВИЛИНИ В УВ'ЯЗНЕНН╤
- Виповнилося два роки, як ви ув'язнен╕. Колись Солжен╕цин казав, що ╕ в тюремному досв╕д╕ ╓ щось позитивне, корисне. Ви згодн╕ з ним?
- Погоджуюся з думкою радянського дисидента. Людина – така ╕стота, що приречена знайти корисн╕ реч╕ в будь-якому досв╕д╕, особливо коли йдеться про ╖╖ буття, виживання, майбутн╓. Пригадайте: у буцегарн╕ побували Махатма Ганд╕, Емма Гольдман, Вацлав Гавел, Йосип Мандельштам, Жан Жене, Оскар Уайльд, Мак╕авелл╕, Томас Мор, Дан╕ель Дефо, Фредр╕к Бегбедер, М╕гель де Сервантес, Тарас Шевченко, ╤лько Коваль, Василь Стус, В'ячеслав Чорнов╕л, багато ╕нших. Б╕льш╕сть ╕з них використали набутий досв╕д, щоб зробити людей ╕ св╕т кращим. Це п╕дтверджу╓ ╖хня спадщина... Тутешн╕ укра╖нськ╕ бранц╕ вже лишили сл╕д в ╕стор╕╖. Його значення оц╕нять нащадки. Разом ╕з тим, перефразовуючи слова в╕домого французького пол╕тика Алана Жюпе, скажу в╕дверто: краще мати тюремне минуле, ан╕ж д╕йсне.
- У Лефортово у вас вже було к╕лька побачень ╕з дружиною й донькою. Яке з них запам'яталося найб╕льше?
- Побачення, телефонн╕ розмови з р╕дними – найщаслив╕ш╕ хвилини в ув'язненн╕. На них чека╓ш, як на сх╕д сонця, вран╕шню росу, л╕тню зливу, мамин╕ вареники, ковток вишуканого вина чи запашно╖ кави, палкий поц╕лунок кохано╖, самост╕йн╕ усп╕хи д╕тей, нервове занурення поплавця, експозиц╕ю П╕нзеля у Лувр╕... В╕дчайдушно чека╓ш, готу╓шся, зосереджу╓шся. ╤ ось кр╕зь скло замацане зазира╓ш в оч╕, почина╓ш спов╕дь – ╕ час зупиня╓ться.
Пам'ятаю вс╕ п'ять побачень: погляди, жести, м╕м╕ку, рухи, одяг, зм╕ст розмов, посм╕шки, в╕дчуття глибоко╖ в╕ри, сили й потужно╖ енерг╕╖. Особливим було перше побачення з дружиною. Ставив за мету заспоко╖ти, засв╕дчити, що н╕гт╕в, пальц╕в, к╕нц╕вок не поменшало. Вдалося. Тривожним – с╕чневе. Тата поклали до л╕карн╕. Тяжка хвороба. Мо╖ сказали – обстеження. ╥х зрадили оч╕. Думав, чергове пог╕ршення стану здоров'я. За п╕втора м╕сяц╕ тата не стало. Спод╕ваюсь запам'ятати останн╓ в Лефортово побачення. Чекаю на сина. Кортить в╕дчути запах т╕м'я Максима, помацати м'язи, вс╕х об╕йняти. Навряд чи дадуть.

ШАНУВАТИ ╤ БЕРЕГТИ КРАСУ МОВИ – НАШ ОБОВ'ЯЗОК
- Ви багато чита╓те, як у тюремн╕й б╕бл╕отец╕, так ╕ купуючи книги, наск╕льки це можливо. Що з прочитаного останн╕м часом справило найб╕льше враження?
- В оч╕куванн╕ побачення, у перервах судових зас╕дань не лише пол╕пшив техн╕ку книгочитання, отримав насолоду в╕д психолог╕чних спостережень Моема, нових жанр╕в Акун╕на ╕ замальовок Майкла П╕нке, а й прожив справжн╕й шок разом ╕з героями хорора Волод╕ Дан╕хнова у роман╕ «Тварюка розм╕ром з чортове колесо» ╕ впорснув адренал╕ну книгою Анр╕ Шарнь╓ з романтичною назвою «Метелик». Дан╕хнова раджу вс╕м, хто дола╓ хворобу. А ось «Метелик» – це французька, карибська верс╕я «Шантараму» (популярний роман австрал╕йця Грега Робертса, – ред.). Глибша, яскрав╕ша, загартована часом неймов╕рна ╕стор╕я. Продовжив поглинати стор╕нки одного з найморальн╕ших жанр╕в, де меж╕ понять добра ╕ зла досить хитк╕. Детектив. Нов╕ твори Гр╕шема, Абдула╓ва, Найт, Хок╕нс ╕ Гранже виправдали оч╕кування. Та найб╕льше вразив Ден╕╓л К╕з «Кв╕тами для Елджернона». Цей шедевр п╕дтвердив акс╕ому: гол╕ знання, не пронизан╕ людськими почуттями, не варт╕ нав╕ть м╕дяка. Планую знайомство з роботами учня Гранже – Френка Т╕ль╓ ╕ технолог╕чними прогнозами Келл╕ й Зака Вайнерсм╕т╕в.
- ╢ така фраза: «В юнацтв╕ ми чита╓мо перш╕ томи з╕брань твор╕в, а в зр╕лост╕ – останн╕ (листування, щоденники)». Ви багато перечитали лист╕в ╤вана Франка. Як╕ в╕дкриття були для вас у цьому?
- Так. Зб╕рку твор╕в Франка завершив вивченням його листування з критиками й однодумцями – укра╖нцями, рос╕янами, чехами ╕ поляками. Спадщина Каменяра лише п╕дтвердила актуальн╕сть питань укра╖нсько╖ мови та нац╕онально╖ ╕дентичност╕. Мова – наше надбання, норми ╖╖ ╕снування ╕ розвитку, випрацюван╕ вс╕╓ю нац╕╓ю, – святиня. Нехай ╕з часом вони зм╕нюються, перетворюються, в╕дмирають та в╕дроджуються, вся ця м╕нлив╕сть ма╓ бути пл╕дною, але перш н╕ж отримати право на участь у зм╕нах, потр╕бно присягнути ╖м на в╕рн╕сть. Шанувати ╕ берегти красу мови – наш обов'язок.
- Ви говорили про думки написати книгу про св╕й тюремний досв╕д. Чи не зм╕нилися ваш╕ плани?
- ╤дея щодо книги не померла, жевр╕╓. Вам як колез╕ та автору десятка книг добре в╕домо – хто пише, хоче бути прочитаним. Знавц╕ л╕тератури кажуть, що сучасний читач ╕з найб╕льшою зац╕кавлен╕стю чита╓ про ╖жу ╕ секс. Гастроном╕чн╕ можливост╕ лефорт╕всько╖ кухн╕, м'яко кажучи, сутт╓во обмежен╕ традиц╕ями, стереотипами, нормами ╕ ресурсами. В╕дтак пот╕шити читача розма╖ттям страв навряд чи вдасться. Хоча з одним ╕з сус╕д╕в ми часто готували укра╖нський борщ у чайнику, ╕м╕тували ╕тал╕йськ╕ спагет╕ дошираком ╕з дивним соусом ╕ варили узвар. Але цього замало для вгамування читацького апетиту. З другою темою ще важче. Лефортово – не парк «Заряд'╓» (нещодавно створений ландшафтний парк навпроти Кремля на м╕сц╕ знесеного готелю «Рос╕я», в╕домий тим, що в його закутках багато хто займа╓ться сексом, – ред.). Поки що м╕ркую над темами, сюжетом, згадую, запам'ятовую хронолог╕ю под╕й, д╕йових ос╕б, враження, в╕дчуття, присмаки, запахи, пал╕тру ╕нтерес╕в, крилат╕ фрази, ╕нтонац╕╖, м╕сцев╕ байки тощо. Усе – на р╕вн╕ роздум╕в. Я, так само, як ╕ ви (п╕дказу╓ ╕нту╖ц╕я) й б╕льш╕сть наших колег по цеху, т╕льки вчуся волод╕ти словом. В╕д ц╕╓╖ майстерност╕ залежить, чи зможе читач витягти з мертвого паперу, екрану щось живе.

╢ ╤ДЕЯ ВЛАШТУВАТИ БЛАГОД╤ЙНИЙ АУКЦ╤ОН
- В ув'язненн╕ ви зробили велику сер╕ю вражаючих малюнк╕в у вимушен╕й «тюремно╖» техн╕ц╕ (кулькова ручка, цибулиння, буряк...).
- Дякую за оц╕нку скромних ╕ недосконалих ум╕нь малювати. Вашу думку под╕ляють ╕нш╕. Принаймн╕ десятки лист╕в до в'язниц╕ св╕дчать про це. Наша землячка з╕ США Наталя Петренко назвала мою тюремну техн╕ку малювання – супер-куль. Уточнюю у не╖ походження слова: в╕д англ╕йського «cool» чи нашого «кулькова ручка».
- Чи можете якось систематизувати св╕й цикл: м╕ськ╕ пейзаж╕ ╢вропи, Укра╖на, природа тощо?
- Завжди захоплювався м╕ськими й природними пейзажами, трохи урбан╕стикою, п╕д настр╕й – натюрмортами (досл╕вно з фр. – смерть за життя), автотехн╕кою. До реч╕, у публ╕чну площину потрапила лише частина мо╖х роб╕т. ╤ншою волод╕╓ син. Це малюнки авто. Домовляйтеся з власником. Особлив╕сть «супер-куль» – у тому, що точн╕сть ╕ витончен╕сть малювання ручкою вимага╓ безрозд╕льно╖ уваги, без права на помилку оком╕ру. Тут – родзинка ╕ складн╕сть.
- Що зм╕нилося у ваш╕й техн╕ц╕, у вас самому за час роботи над ц╕╓ю сер╕╓ю?
- Зараз випробовую техн╕ку акварел╕, експериментую з новими кольорами: помаранч – морква, жовтий – фурацил╕н, часто м╕ксую. Став б╕льш уважним ╕ винах╕дливим. ╤ це не т╕льки про малювання.
- Яка доля ваших малюнк╕в; зда╓ться, щось зникло («Руанський собор»); а на як╕сь, зда╓ться, ╓ покупц╕.
- Шкодую за зниклим малюнком. Ст╕льки зусиль марно. Робота не отримала визнання. «Руанський собор» – це вже не перше зникнення. Ран╕ше з камери зникла «сира» Перуджа, до адресату д╕йшов лише другий малюнок. Жодних к╕нц╕в. Так ╕ з собором. Адм╕н╕страц╕я, цензор, прокурор ╕з нагляду – божаться, що в╕дправили листа до пошти. Донька не отримала. ╤стор╕я схожа на байку про хлопчика ╤ванка, Д╕да Мороза, тепл╕ реч╕, рукавички ╕ пошту... Хтось поклав око. На ст╕нах сл╕дчого управл╕ння ФСБ висять св╕тлини з церквами. Бачив власними очима. Можливо, в якомусь каб╕нет╕ «Руанський собор» висить поряд ╕з портретом Дзержинського. Хтозна? А можливо недбал╕сть поштар╕в... Думаю про долю ╕нших малюнк╕в. ╤з проханням передати одну з роб╕т зверталися з музею в Ки╓в╕. Зрештою – ╓ ╕дея влаштувати благод╕йний аукц╕он п╕д патронатом Укр╕нформу, мера Ки╓ва, МЗС та М╤П. Частину кошт╕в в╕ддати на п╕дтримку пол╕тв'язн╕в.

НАДАННЯ ТОМОСА СТАНЕ В╤ХОЮ СВ╤ТОВОГО ПРАВОСЛАВ'Я
- Ви заявляли про себе як про християнина, в╕рного УПЦ КП. Зараз ╕де п╕дготовка до надання Укра╖нськ╕й церкв╕ автокефал╕╖. Що ви дума╓те з цього приводу?
- Певен, що надання Константинопольським патр╕архатом Укра╖нськ╕й церкв╕ Томоса про автокефал╕ю невдовз╕ матиме доконану д╕ю. Под╕я стане знаковою ╕сторичною в╕хою св╕тового православ'я, ув╕йде не лише у рел╕г╕йн╕ канони, а й до шк╕льних п╕дручник╕в та наукових роб╕т. Низько вклоняюся перед патр╕архами, УПЦ КП – Його Свят╕йшеством Ф╕ларетом ╕ Константинополя – Варфолом╕╓м. Пишаюся укра╖нськими в╕рянами, представниками духовенства, парламенту, уряду ╕ мо╖м Президентом.
Мак╕авелл╕ д╕лив людей на дв╕ категор╕╖ – тих, хто живе в ╕стор╕╖, ╕ тих, хто ╖╖ творить. Укра╖нц╕ творять свою ╕стор╕ю. Оф╕ц╕йна м╕с╕я екзарх╕в вигляда╓ з-за грат ц╕лком демократично, ╕ я спод╕ваюся, що на ╖х заклик добров╕льно в╕дгукнеться б╕льш╕сть представник╕в ус╕х г╕лок укра╖нського православ'я. ╢ незгодн╕, вони керуються пол╕тичними аргументами, але я в╕рю в здоровий глузд ╕ миролюбство в╕рян. Наше законодавство, держава забезпечують кожн╕й громад╕ тверд╕ гарант╕╖ дотримання права церковно╖ юрисдикц╕╖. Ки╖в укотре п╕дтвердить репутац╕ю одного з цив╕л╕зованих ╕ толерантних центр╕в християнства. Разом ╕з тим, я шкодую, що наш╕ сус╕ди – ╓динов╕рц╕ прир╕кають себе на остаточну само╕золяц╕ю, вчергове демонструють неспроможн╕сть домовлятися ╕ знаходити компром╕с. Вочевидь прийде час – ╕ люди забудуть ╕мена тих, хто, пересл╕дуючи особист╕ амб╕ц╕╖, включив це питання до свого харчового ланцюжка ╕ прорахувався з ланцюжком причин ╕ насл╕дк╕в.
- У Лефортово ви ма╓те можлив╕сть споживати ╕нформац╕ю т╕льки рос╕йських ЗМ╤. Можете як журнал╕ст дати експрес-анал╕з прочитаного, побаченого, почутого?
- Зауважу, що серед так званих опозиц╕йних ЗМ╤ («Новая газета», «Дождь», «Эхо Москвы») маю змогу передплачувати ╓дине видання, де працю╓ м╕й паризький друг Юр╕й Сафронов (дякую йому за гастроном╕чний прив╕т ╕з Франц╕╖). Маючи таку м╕зерну альтернативу головн╕й л╕н╕╖, важко зробити глибокий анал╕з. Переважна частина почутого, побаченого, прочитаного у Лефортово лиша╓ липке враження огиди. Як ╕ ран╕ше, росЗМ╤ наввипередки намагаються ╕м╕тувати талант висловлювати недолуг╕ забобони, видаючи ╖х за правду, а ганебне – за г╕дне поваги. Вони продовжують шукати образи майбутнього у минулому, жонглювати порожнечею, в╕двертою брехнею ╕ фейками на ус╕х тематичних фронтах. А чого варта ╖хня напускна байдуж╕сть до чужо╖ дол╕, страждань, смерт╕? Проте з кожним днем еф╕р╕в та тираж╕в, що зменшуються, втома нароста╓, креатив виснажу╓ться, дов╕ра аудитор╕╖ меркне. Про це скаржаться не лише на стор╕нках опозиц╕йного видання, а й у безлюдних коридорах Лефортова – прац╕вники. Разом ╕з тим, мас мед╕а продукують ╕ апол╕тичн╕ програми. Зокрема, п╕д час рад╕омовлення «Маяка» часто слухав передачу за участю рос╕йського педагога Дм╕тр╕я З╕цера. Йшлося про стосунки у трикутнику Д╕ти-Батьки-Школа. Слушними порадами розумно╖ людини списав п╕взошита.
- Ви могли б попрацювати в якомусь ╕з рос╕йських мед╕а?
- Н╕.
ПОГОВОРИВ ╤З КЕР╤ВНИЦТВОМ ЛЕФОРТОВА ПРО ЕТАПУВАННЯ
- Останн╕м часом ви зайнялися ф╕зп╕дготовкою. Розкаж╕ть, як ╕ з чого зробили гантел╕? Який у вас комплекс вправ.
- За ф╕зичну п╕дготовку взявся ще п╕д час карантину. Починав ╕з прим╕тивних в╕джимань в╕д п╕длоги, л╕жка; прис╕дань. Згадав ДЮСШ-2 у Черкасах, коли захвор╕в на фехтування. Ум╕нню роз╕м'ятися, навантажити м'язи, п╕д╕брати оптимальний комплекс вправ навчав чемп╕он СРСР ╕з фехтування на багнетах 1949 року Олекс╕й Мамедович Абдула╓в. П╕сля в╕йни цей гарячий ╕ харизматичний азербайджанець закохався у черкащанку ╕ залишився у мо╓му р╕дному м╕ст╕ тренувати молодь. Талановитий педагог-спортсмен учив нас фехтувати на шаблях, тактиц╕ й стратег╕╖ цього виду спорту, тримати удар, давати в╕дс╕ч, перемагати й г╕дно програвати. Цей спорт у програм╕ ол╕мп╕йських ╕гор – з 1896 року. Укра╖на славиться сво╓ю школою, ╕менами чемп╕он╕в ╕ тренер╕в. Мо╖ маленьк╕ усп╕хи обмежилися чи то першим дорослим, чи КМС (треба зазирнути на горище в doc-и). Я вдячний тренеру за школу, прищеплену любов до спорту й набуту реакц╕ю. Згодом до цих надбань додався арм╕йський досв╕д. Отже певне уявлення про комплекс вправ мав ще до ув'язнення. Тут розширив його, виходячи з наявних умов. Взнаки далася фантаз╕я. В╕д простих вправ – до складних. ╤з пластмасових пляшок з водою виготовив гантел╕, штангу – гриф з╕ скрученого простирадла – ╕ гайда. Розширив меню кард╕овправами, б╕гом у т╕сному 2х4,5 м дворику. Метою було уникнути г╕подинам╕╖, атрофування м'яз╕в, пролежн╕в. Щоденна б╕ганина загартувала вестибулярний апарат. Став краще розум╕ти хижак╕в у кл╕тках зоопарк╕в, роботу маятника. Ритм занять обрав пом╕рний, за рекордами не женусь, пупа не надриваю, враховую в╕к та ╖жу. Ус╕ ми п╕дда╓мося випробуванням, але вони з'являються не в т╕й форм╕, як╕й ми нада╓мо перевагу. Знаю, що ф╕зичн╕ кондиц╕╖ дозволять подолати ╕ цей етап у житт╕. Адже коли дума╓ш про дощ, готуйся ходити по калюжах.
- Найближчим часом можна чекати вашого етапування. Як ви психолог╕чно готу╓теся до нього?
- Зустр╕вся з кер╕вництвом Лефортова. В╕дверта розмова дала уявлення – чого чекати. З'явилася над╕я, що до колон╕╖ д╕стануся неушкодженим, пальц╕в ╕ к╕нц╕вок не поменша╓. Зм╕на семи сус╕д╕в по камер╕ (це терористи, у т.ч. ╤Д╤Л, контрабандисти, наркодилери, гангстери, так зван╕ авторитетн╕ б╕знесмени, радикал, спецслужб╕ст; з яких дво╓ казали, що вбивали) не минула безсл╕дно. Сп╕лкування з ними, особист╕ спостереження ╕ книги надали поживу для роздум╕в, розширили уявлення про загратовий св╕т. Додам журнал╕стський ╕ житт╓вий досв╕д. П╕дстав для хвилювання ще менше. Головне – в╕ра у мить, коли в об╕ймах р╕дних процитую Маркеса: не плачте, бо це ск╕нчилося; посм╕хн╕ться, тому що це було.
Олег Кудр╕н
Фото: Роман Цимбалюк FB
https://www.ukrinform.ua

КОНСУЛЬСТВО У МОСКВ╤ НЕОФ╤Ц╤ЙНО П╤ДТВЕРДЖУ╢ ЕТАПУВАННЯ СУЩЕНКА

Консульство Укра╖ни у Москв╕ неоф╕ц╕йно п╕дтверджу╓ етапування незаконно засудженого в РФ укра╖нського журнал╕ста Романа Сущенка в колон╕ю.
Про це громадський захисник Марк Фейг╕н написав на сво╖й стор╕нц╕ в Facebook.
"Консульство Укра╖ни в Москв╕ з╕ свого боку неоф╕ц╕йно п╕дтвердило в╕дправку Романа Сущенка до колон╕╖", - зазнача╓ться в пов╕домленн╕.
Ран╕ше про це пов╕домляв сам Фейг╕н.
Як пов╕домляв «Укр╕нформ», у п'ятницю, 5 жовтня, в агентств╕ в╕дкрилася виставка малюнк╕в "Мистецтво з-за грат" незаконно затриманого в РФ ╕ засудженого за надуманим звинуваченням до 12 рок╕в ув'язнення власного кореспондента Укр╕нформу Романа Сущенка. У експозиц╕╖ представлено╕ 20 малюнк╕в, написаних ним у Лефортово з 2016 по 2018 р╕к.
Власного кореспондента «Укр╕нформу» у Франц╕╖ Романа Сущенка, порушуючи м╕жнародн╕ правила, затримали 30 вересня 2016 року в Москв╕, куди в╕н прибув з приватною по╖здкою. 7 жовтня 2016 року йому висунули звинувачення у шпигунств╕. У ФСБ Рос╕╖ заявили, що Сущенко ╓ сп╕вроб╕тником Головного управл╕ння розв╕дки М╕ноборони Укра╖ни. У ГУР МОУ це спростували.
Мосм╕ськсуд 4 червня 2018 року засудив Сущенка до 12 рок╕в ув'язнення в колон╕╖ суворого режиму, 12 вересня Верховний суд Рос╕╖ визнав це р╕шення "законним".
Донька ╕ дружина Сущенка 4 жовтня в╕дв╕дали його в С╤ЗО "Лефортово".

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20471

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков