"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2018 > Тема "З перших уст"
#41 за 12.10.2018
УКРА╥НСЬКИЙ КУМ ПУТ╤НА ЗНОВУ ЗАЯВИВ, ЩО НЕ ВВАЖА╢ РФ АГРЕСОРОМ ╤ РОЗПОВ╤В ПРО В╤ДПОЧИНОК В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Пол╕тик ╕ б╕знесмен, кум рос╕йського президента Володимира Пут╕на В╕ктор Медведчук заявив, що не вважа╓ Рос╕ю агресором по в╕дношенню до Укра╖ни. Про це в╕н сказав у суботу в еф╕р╕ рос╕йського телеканалу ТВЦ. "Я не вважаю, що Рос╕я агресор", - заявив в╕н. "Коли я кажу, що я Рос╕ю не вважаю агресором, то це не просто завчена фраза, тому що я ╖жджу до Москви, веду переговори ╕ у мене тут багато друз╕в. Я так говорю, тому що я вважаю, що це об'╓ктивна ╕стина", - додав Медведчук. В╕н також розпов╕в про соцдосл╕дженнях про ставлення укра╖нц╕в до Рос╕╖, не назвавши при цьому орган╕зац╕╖, що проводили ц╕ досл╕дження. "У лютому 2018 року два соц╕олог╕чних центри поставили запитання громадянам Укра╖ни: "Як ви ставитеся до Рос╕╖?". Так от, 38% ставляться до Рос╕╖ "погано ╕ дуже погано", а 45% - "добре ╕ дуже добре". Два дн╕ тому ми отримали соц╕олог╕чн╕ досл╕дження, як╕ говорять, що "погано ╕ дуже" – 32%, а "добре ╕ дуже" – вже 47%", - стверджу╓ пол╕тик. "Я серед тих 47%, як╕ ставляться до Рос╕╖ добре ╕ дуже добре. Тому терм╕н "агресор" для мене ╓ пропагандистським штампом, але н╕як не реальн╕стю", - заявив Медведчук. На репл╕ку гостей студ╕╖, що ╓ р╕шення укра╖нського парламенту, яким визнано Рос╕ю агресором, пол╕тик в╕дпов╕в: "Абсолютно в╕рно, але це не означа╓... Р╕шень парламенту дуже багато. Ви зна╓те р╕шення по Сходу... Це все пропагандистськ╕ штампи". У той же час, на питання про те, чи вважа╓ в╕н Крим частиною Укра╖ни чи Рос╕╖, Медведчук в╕дпов╕в: "Зг╕дно з чинним законодавством Укра╖ни, Крим – це Укра╖на. На жаль, де-факто, це сьогодн╕ Рос╕я". При цьому в╕н зазначив, що в╕дпочива╓ ╕ буде в╕дпочивати в Криму: "Крим – це м╕сце, де я в╕дпочивав ╕ в╕дпочиваю сьогодн╕. Це н╕ для кого не ╓ секретом. Я там в цьому роц╕ в╕дпочивав ╕ в минулому, ╕ буду в╕дпочивати дал╕". Ран╕ше В╕ктор Медведчук казав, що Володимир Пут╕н вважа╓ Донбас територ╕╓ю Укра╖ни, ╕ можна домовитися про повернення неп╕дконтрольно╖ Ки╓ву частини територ╕╖ на умовах широко╖ автоном╕╖. 18 с╕чня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон про ре╕нтеграц╕ю Донбасу, який визна╓ Рос╕ю агресором ╕ окупантом. www.unian.ua
Тим часом… ЧИ МОЖЛИВИЙ Д╤АЛОГ ╤ ПРИМИРЕННЯ З РОС╤╢Ю
На тл╕ близьких вибор╕в до ╢вропейського парламенту, як╕ пройдуть весною наступного року, та переформатування складу ╓вропейських ╕нституц╕й, поста╓ питання початку д╕алогу з Рос╕╓ю. Так╕ дискус╕╖ не один м╕сяць тривають, наприклад, в ПАР╢. Укра╖нськ╕й делегац╕╖ вда╓ться знаходити нов╕ аргументи, аби переконати зах╕дних партнер╕в, що компром╕с╕в з кра╖ною, яка грубо порушила м╕жнародне право, порушила кордони сус╕дньо╖ держави, анексувала ╖╖ територ╕ю, не може бути. Однак контраргумент представник╕в парламентських делегац╕й в ПАР╢ на позиц╕ю укра╖нсько╖ делегац╕╖ наступний: Рос╕ю сл╕д запрошувати до д╕алогу, адже без не╖ проблем не вир╕шимо, зокрема, по Донбасу та Криму. Мушу сказати, що позиц╕я ╓вропейц╕в прагматична, однак ма╓ сво╖ слабк╕ м╕сця. Адже Рос╕я не визна╓ того, що нею були порушен╕ кордони Укра╖ни. Та й взагал╕ присутн╕сть сво╖х в╕йськ на Донбас╕ рос╕яни вс╕ляко в╕дкидають, попри явн╕ факти тако╖ присутност╕, як╕ демонструють Укра╖на, США та ╢С. Яким чином шукати д╕алогу з тим, хто не бажа╓ визнавати сво╖х помилок? Вигляда╓ так, що ╓вропейц╕ готов╕ жертвувати ц╕нностями заради д╕алогу з агресором? ╢вропейц╕ готов╕й йти на поступки, рос╕яни – н╕. Ба б╕льше, вони сам╕ ставлять свою ц╕ну повернення в коло ╓вропейсько╖ пол╕тики ╕ окрем╕ пол╕тики в Брюссел╕ чи Страсбурз╕ готов╕ п╕ти нав╕ть на це! Вт╕м, межа м╕ж миром та в╕йною дуже крихка, м╕жнародн╕ угоди виконуються лише тод╕, коли присутня сила. Не т╕льки в╕йськова, але й економ╕чна. Санкц╕╖, накладен╕ на рос╕йську економ╕ку, цьому приклад. Хоча ефект в╕д них вда╓ться побачити не одразу. В╕домий анал╕тик Роберт Каплан зауважив, що культури, як╕ не здатн╕ продукувати високотехнолог╕чн╕ продукти, будуть тяж╕ти до продукування велико╖ к╕лькост╕ во╖н╕в, для яких хаос та беззаконня, в╕дсутн╕сть порядку, стануть можлив╕стю нав‘язати свою точку зору та отримати контроль над територ╕╓ю. Ми можемо блискуче вести дискус╕╖ про важлив╕сть демократ╕╖, ц╕нностей, роль права з тими, хто ц╕ ц╕нност╕ под╕ля╓ та п╕дтриму╓. Однак складно так╕ дискус╕╖ вести з тими, хто вважа╓ право пустим дзвоном. Як правило, т╕ хто виступають проти ╕снуючого порядку або ставлять п╕д сумн╕в м╕жнародне право, право кра╖ни на самовизначення, одержим╕ колективною образою на когось, ображен╕ за «втрачений рай», втрачений контроль, за «╕сторичну несправедлив╕сть» реальну чи видуману. ╤ вони ╖╖ апр╕ор╕ будуть повертати. Тому нам не варто оч╕кувати, що хтось буде перейматись нашими проблемами б╕льше, ан╕ж ми сам╕. Адже зараз склада╓ться враження, що окрем╕ пол╕тики в ╢вроп╕ ще, мабуть, не усв╕домили, що ╖хн╕ ц╕л╕ щодо пошуку д╕алогу з агресором можуть дати початок ще б╕льшим проблемам: якщо комусь з рук з╕йде агрес╕я, ц╕лком ймов╕рно, що вона повториться ще не раз. Тарас Семенюк, анал╕тик KyivStratPro www.unian.ua
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2018 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20477
|