Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3071)
З потоку життя (6279)
Душі криниця (3454)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1482)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА ЩО КАРАЛИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
╤ нин╕ можна прочитати, що Тараса Шевченка в╕дправили в солдати за належн╕сть до...


НА МАЙДАН╤ ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ГЕРО╥В НЕБЕСНО╥ СОТН╤
Ввечер╕ 20 лютого на Майдан╕ Незалежност╕ в Ки╓в╕ запалили промен╕ св╕тла, як╕ символ╕зують душ╕...


NEW YORK TIMES: Ф╤ЛЬМ ПРО ГОЛОДОМОР В УКРА╥Н╤ ПОСИЛА╢ СИГНАЛ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ╢ВРОП╤
Згасання спогад╕в про страх╕ття 20-го стол╕ття робить сусп╕льства в ╢вроп╕ менш ст╕йкими до...


В'ЯТРОВИЧ ЗАЯВИВ ПРО НЕОБХ╤ДН╤СТЬ ПРАВИЛЬНО╥ ╤НТЕРПРЕТАЦ╤╥ БОЮ П╤Д КРУТАМИ
За словами В’ятровича, пам’ять про Крути повернулася в Укра╖ну ╕з в╕дновленням ╖╖...


ГОЛОДОМОР-ГЕНОЦИД 1932-1933 РОК╤В У ЗАПИСКАХ ВЧИТЕЛЬКИ, СЕЛЯНИНА, ВИКЛАДАЧА ╤ ПАРТ╤ЙЦЯ
Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам'ят╕ презентував книгу зб╕рник письмових спогад╕в про...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2018
КАРАЛЬНА ОПЕРАЦ╤Я ПРОТИ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥

Правду про Голодомор сл╕д  розкривати не в╕д одн╕╓╖ кругло╖ дати до ╕ншо╖, а на пост╕йн╕й ╕ системн╕й основ╕

Голод — жахливе слово, вбивче явище.
Внасл╕док голоду людина може втратити дароване Богом життя. Упродовж тисячол╕ть п╕д час численних в╕йн держави час в╕д часу використовували голод як зас╕б примусу захисник╕в обложених фортець до припинення опору. Зас╕б жорсткий ╕ антигуманний. Однак обложен╕ завжди мали виб╕р — або вмерти голодною смертю, або здатися ╕ залишитись живими. Голод як зброя не використовувався проти власного населення, а тим паче у мирний час.
У 1932—1933 роках в умовах миру лен╕нсько-стал╕нський комун╕стичний режим, за фасадом якого ховався привид рос╕йського ╕мпер╕ал╕зму, св╕домо застосував в Укра╖н╕ голод як найжорсток╕шу абсолютну зброю масового знищення, не залишаючи м╕льйонам укра╖нц╕в жодних шанс╕в на порятунок. За допомогою ц╕╓╖ диявольсько╖ збро╖ укра╖нськ╕й нац╕╖ було завдано апокал╕птичного за масштабами ╕ насл╕дками удару. Але нац╕я вистояла ╕ завдяки невтомним зусиллям сво╖х кращих син╕в ╕ дочок в╕дродилась ╕ в╕дновила укра╖нську незалежну державу. У н╕й ми живемо сьогодн╕ й шану╓мо пам’ять убитих голодом м╕льйон╕в укра╖нц╕в.

Режим знищував селян тому, що вони були укра╖нцями
Нин╕ рос╕йський ╕мпер╕ал╕зм знов кинув нам смертельний виклик, розпочавши проти Укра╖ни збройну агрес╕ю. ╥╖ мета не в╕др╕зня╓ться в╕д мети Голодомору — знищення укра╖нсько╖ нац╕╖ та ╖╖ державност╕. Найкращим пам’ятником жертвам Голодомору ╕ вс╕м, хто в╕ддав сво╓ життя за волю Укра╖ни, стане перемога у нав’язан╕й Укра╖н╕ в╕йн╕. А вона неодм╕нно буде за нами.
Штучно орган╕зований в Укра╖н╕ голод, який тепер увесь св╕т назива╓ Голодомором, став найб╕льшим злочином вбраного у б╕льшовицьк╕ шати рос╕йського ╕мпер╕ал╕зму проти укра╖нсько╖ нац╕╖ — злочином геноциду.
Оперта на марксистськ╕ догми, лен╕нсько-стал╕нська доктрина виходила з химерно╖ перспективи побудови ╓дино╖ всесв╕тньо╖ пролетарсько╖ держави. ╥╖ системоутворюючим ядром мала стати б╕льшовицька Рос╕я. У ц╕й держав╕ не було м╕сця не т╕льки селянству, а й окремим нац╕ям, оск╕льки селянство вважалось “реакц╕йним”, а отже, зайвим класом, а нац╕╖ мали злитись у безлику пролетарську масу, яка не ма╓ сво╓╖ В╕тчизни.
Орган╕зовуючи штучний голод в Укра╖н╕, тотал╕тарний комун╕стичний режим прагнув винищити укра╖нських селян, як╕ становили питому частину укра╖нсько╖ нац╕╖ ╕ як╕ не сприймали комун╕стичн╕ ╕де╖ та владу, чинили впертий оп╕р спробам позбавити ╖х приватно╖ власност╕ на землю ╕ запровадити в Укра╖н╕ земельний устр╕й, що суперечив св╕тоглядним ц╕нностям ╕ в╕ков╕чним традиц╕ям укра╖нц╕в.
Укра╖нську нац╕ю владн╕ кола обох ╕мпер╕й — царсько╖ (б╕ло╖) ╕ комун╕стично╖ (червоно╖) — завжди розглядали як системоруйн╕вний чинник, потенц╕йну загрозу ╖хн╕й ц╕л╕сност╕ й самому ╕снуванню.
Геноцидне знищення голодом укра╖нського селянства стало складником багатоходово╖ ╕ багатоц╕льово╖ превентивно╖ карально╖ операц╕╖, спрямовано╖ проти укра╖нсько╖ нац╕╖ як тако╖. У той час б╕льш╕сть селян були укра╖нцями, а б╕льш╕сть укра╖нц╕в були селянами. Серед с╕льського населення укра╖нц╕ становили переважну б╕льш╕сть, а у деяких районах ╖хня к╕льк╕сть перевищувала 90%. Отже, режим знищував селян тому, що вони були укра╖нцями, а укра╖нц╕в тому, що були селянами.
Використаний як зброя для упокорення Укра╖ни, Голодомор став засобом “остаточного вир╕шення” земельного питання по-комун╕стичному.

Земля – стратег╕чний нац╕ональний ресурс
Сьогодн╕ певн╕ б╕знесов╕ й залежн╕ в╕д них пол╕тичн╕ кола земельне питання в Укра╖н╕ прагнуть вир╕шити по-ол╕гарх╕чному.
Останн╕ роки в Укра╖н╕ ведеться настирна пропаганда тако╖ модел╕ “в╕льного” ринку земл╕, запровадження яко╖ може призвести до створення г╕гантських земельних латифунд╕й ╕ завершитись новою катастрофою, не менш руйн╕вною для вс╕╓╖ нац╕╖, н╕ж Голодомор.
Найкращим вшануванням пам’ят╕ жертв Голодомору було б закр╕плення в Конституц╕╖ Укра╖ни тако╖ норми-принципу: “Основою земельного устрою Укра╖ни ╓ фермерське приватне господарство родинного типу”.
З метою вт╕лення цього принципу в життя необх╕дно розробити й ухвалити детальний законопроект ╕ в╕дпов╕дно до статт╕ 14 Конституц╕╖ Укра╖ни назвати його — Закон Укра╖ни “Про охорону ╕ збереження земл╕ як нац╕онального багатства”.
Закон ма╓ передбачати запровадження в Укра╖н╕ цив╕л╕зованого ринку земл╕ на основ╕ в╕дмови в╕д прим╕тивного ставлення до не╖ як до звичайного товару. Виписан╕ в Закон╕ умови куп╕вл╕-продажу земл╕ с╕льськогосподарського призначення мають виключати можлив╕сть ╖╖ розграбування та руйнац╕╖ ╕ власними ол╕гархами, й ╕ноземним кап╕талом.Необх╕дно виходити з того, що земля ╓ товаром особливого роду ╕ стратег╕чним нац╕ональним ресурсом, в╕д збереження якого залежить добробут ╕ безпека вс╕╓╖ укра╖нсько╖ нац╕╖, врешт╕-решт ╕снування укра╖нсько╖ нац╕онально╖ держави ╓вропейського типу.

Голодом знищували нос╕╖в укра╖нсько╖ мови
Голодомор став брутальним засобом в╕йни проти укра╖нсько╖ мови — ключово╖ ознаки ╕дентичност╕ укра╖нсько╖ нац╕╖, ╖╖ ╕нтегрально╖ ц╕л╕сност╕ та ╓дност╕.
Влада царсько╖ ╕мпер╕╖ боролась проти укра╖нсько╖ мови шляхом вс╕ляких ╖╖ заборон ╕ обмежень. Керманич╕ червоно╖ ╕мпер╕╖ вдались до значно злочинн╕ших д╕й. Вбиваючи голодом м╕льйони укра╖нських хл╕бороб╕в, комун╕стичний режим ф╕зично знищував нос╕╖в укра╖нсько╖ мови. Голодомор мав насл╕дком сутт╓ве зменшення ╖хнього числа ╕ через винищення, ╕ через зменшення народжуваност╕ етн╕чних укра╖нц╕в у майбутньому та через волюнтаристськ╕ зм╕ни структури населення Укра╖ни, шляхом переселення до ╖╖ меж рос╕ян з р╕зних рег╕он╕в РФ та примусовим розс╕янням там укра╖нц╕в.
У вражених голодом ╕ горем укра╖нських селах на певний час замовкла укра╖нська п╕сня, яка завжди була над╕йним оберегом укра╖нсько╖ мови, нац╕ональних традиц╕й та ╕сторично╖ пам’ят╕ народу. Натом╕сть 1934 року комун╕стична влада рекомендувала до виконання близько 500 нових п╕сень, здеб╕льшого твор╕в рос╕йських композитор╕в. Водночас створювались обмеження для укра╖нсько╖ народно╖ п╕сн╕.
Комун╕стичний режим використав Голодомор як прив╕д для згортання укра╖н╕зац╕╖ в Укра╖н╕ та поза ╖╖ межами. З тих п╕р хвил╕ русиф╕кац╕╖ з б╕льшою або меншою ╕нтенсивн╕стю накочуються на Укра╖ну. Вже у незалежн╕й Укра╖н╕ за безд╕яльност╕, а то й за потурання влади в╕дбулося вит╕снення укра╖нсько╖ мови з багатьох важливих сфер сусп╕льного життя всупереч вимогам статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни.
Верхом цин╕зму стало оголошення власниками рад╕о- ╕ телеканал╕в укра╖нсько╖ п╕сн╕ “неформатом”, що фактично було ╖╖ забороною.
Сьогодн╕ процес зрос╕йщення Укра╖ни зда╓ться певною м╕рою зупиненим. Головним чином завдяки г╕рким урокам рос╕йсько╖ збройно╖ агрес╕╖, внасл╕док яко╖ Укра╖на втратила саме т╕ частини сво╓╖ територ╕╖, де зусиллями м╕сцево╖ влади за мовчазно╖ згоди центрально╖ в╕дбулася зачистка всього укра╖нського ╕ в╕льно д╕яли адепти ╕ агенти “русского м╕ра”.
Покроков╕ заходи, зд╕йснюван╕ нин╕шньою владою у в╕дновленн╕ укра╖нсько╖ мови в ╖╖ правах, ╓ корисними, але в сучасних умовах недостатн╕ми ╕ таким, що не в╕дпов╕дають вимогам часу.
Сьогодн╕ необх╕дно, щоб Верховна Рада Укра╖ни якомога швидше ухвалила Закон про функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖.

Цього вимага╓ укра╖нська б╕льш╕сть кра╖ни та ╕нтереси забезпечення ╖╖ нац╕онально╖ безпеки. Ухвалення такого закону буде найкращим св╕дченням нашо╖ шани до м╕льйон╕в нос╕╖в укра╖нсько╖ мови, яких було вбито внасл╕док Голодомору ╕ як╕ загинули п╕д час минулих ╕ нин╕шн╕х визвольних змагань.
В умовах протид╕╖ рос╕йськ╕й агрес╕╖ “неформатом” ма╓ стати все, що спрямоване проти укра╖нсько╖ мови, сусп╕льно╖ та державно╖ ╓дност╕ Укра╖ни, ╖╖ незалежно╖ держави.
Голодомор у по╓днанн╕ з пол╕тичними репрес╕ями та депортац╕ями, як╕ зд╕йснювалися до, п╕д час ╕ п╕сля 1932—1933 рок╕в, мав катастроф╕чний комулятивний ефект. Нищ╕вного удару зазнав генетичний фонд укра╖нсько╖ нац╕╖. ╥й було завдано тяжко╖ психолог╕чно╖ травми внасл╕док жахливих картин масово╖ загибел╕ людей, мученицько╖ смерт╕ р╕дних та близьких, неймов╕рних голодних страждань ╕ шокуючих випадк╕в псих╕чних розлад╕в, викликаних боротьбою за виживання в умовах тотального голоду. В╕дбулося спустошення Укра╖ни, супроводжуване руйнац╕╓ю структури укра╖нського соц╕уму та його традиц╕й. За висновком св╕тло╖ пам’ят╕ Дж. Мейса, укра╖нське сусп╕льство стало ╕ все ще значною м╕рою залиша╓ться травмованим постгеноцидним сусп╕льством.

Нац╕ональний ╕ м╕жнародний вим╕ри Голодомору
Надзвичайно важливим ╓ донесення вс╕╓╖ правди про Голодомор, його причини та насл╕дки ╕ до громадян Укра╖ни, ╕ до м╕жнародно╖ сп╕льноти не в╕д одн╕╓╖ кругло╖ дати до ╕ншо╖, а на пост╕йн╕й ╕ системн╕й основ╕. Лише за цих умов можна спод╕ватись на загальне визнання Голодомору злочином геноциду та подолання його згубних насл╕дк╕в.
Усе ще до к╕нця не вир╕шена проблема визнання Голодомору ма╓ два вим╕ри: нац╕ональний ╕ м╕жнародний.
П╕сля ухвалення Верховною Радою Укра╖ни 2006 року Закону “Про Голодомор 1932—1933 рок╕в в Укра╖н╕” почалися позитивн╕ зрушення у питанн╕ визнання Голодомору. Як св╕дчать соц╕олог╕чн╕ опитування, в Укра╖н╕ поступово в╕дбулося пост╕йне зб╕льшення числа опитаних громадян (десь до 80%), як╕ визнають Голодомор злочином геноциду. Але значна ╖хня к╕льк╕сть (15—20%) не погоджу╓ться з цим або не визначилась.
На м╕жнародному р╕вн╕ злочином геноциду Голодомор визнали законодавч╕ органи понад двадцяти держав. У жовтн╕ 2018 року Сенат Конгресу США одностайно ухвалив резолюц╕ю за № 435, яка визна╓ Голодомор актом геноциду. На черз╕ визнання Голодомору злочином геноциду Палатою представник╕в Конгресу США.
К╕лька м╕жнародних орган╕зац╕й визнали Голодомор злочином проти людства ╕ засудили лен╕нсько-стал╕нський режим за його д╕╖ проти укра╖нсько╖ нац╕╖.
Важливим чинником зб╕льшення числа таких держав ╕ м╕жнародних орган╕зац╕й ма╓ стати активна демонстрац╕я Укра╖ною сол╕дарност╕ з тими членами м╕жнародного сп╕втовариства, населення яких нин╕ стражда╓ в╕д голоду та потерпа╓ в╕д ╕нших лих, ╕ надання ╖м реально╖ допомоги.
Попри важлив╕сть м╕жнародного визнання Голодомору злочином геноциду проти укра╖нсько╖ нац╕╖, пр╕оритетне значення ма╓ св╕дома переконан╕сть вс╕х громадян Укра╖ни у геноцидн╕й природ╕ Голодомору, розум╕ння ними справжн╕х причин та насл╕дк╕в нашо╖ нац╕онально╖ трагед╕╖.
Лише за цих умов правда ╕ пам’ять про Голодомор морально гуртуватимуть укра╖нське сусп╕льство ╕ зм╕цнюватимуть пол╕тичну ╓дн╕сть кра╖ни.
Володимир Василенко
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20662

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков