Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3071)
З потоку життя (6279)
Душі криниця (3454)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1482)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦ╤Я ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ СЬОГОДЕННЯ
П╕дкреслювалося, що твори Тараса Шевченка актуальн╕ й понин╕.


╤ ВЕСН╤ВКА, ╤ СВИСТУХА
У молод╕ роки вона вела вкрай порочне життя, але п╕д впливом ченця Германа в╕дмовилася в╕д...


ДО ПЦУ ПЕРЕЙШЛИ ВЖЕ 458 ХРАМ╤В ╤ ДВА КАФЕДРАЛЬН╤ СОБОРИ
Автокефальну пом╕сну Православну церкву Укра╖ни було створено 15 грудня за результатами...


ВСЕ МА╢ СТР╤ЛЯТИ!
Нещодавно у Львов╕ вийшов друком перший випуск ╕сторико-кра╓знавчого та л╕тературно-мистецького...


В╤ЧНО ЖИВИЙ ТАРАС
Музей Тараса Шевченка в Торонто в╕дкрив св╕й 66-й сезон виставкою сучасного образотворчого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2018
КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК БЕК╤Р АБЛА╢В ПРЕЗЕНТУВАВ КНИГУ «ТРИВОЖН╤ ЧАСИ»

(А В╤ДТОЧУВАВ СВ╤Й Л╤ТЕРАТУРНИЙ ХИСТ ЩЕ У НАШОМУ «ДЖЕРЕЛЬЦ╤»!)
Юний кримськотатарський письменник Бек╕р Абла╓в презентував книгу опов╕дань п╕д назвою "Тривожн╕ часи" у Нац╕ональн╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. Ярослава Мудрого у нед╕лю.
Як пов╕домля╓ кореспондент «Укр╕нформу», участь у заход╕ взяли л╕дери Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров та ╤льм╕ Умеров, а також представники кримськотатарсько╖ сп╕льноти.
"Тривожн╕ часи" - це зб╕рник опов╕дань про кримських татар, про дово╓нний Крим, про депортац╕ю, про життя на чужин╕... Я намагався вписати сюди вс╕ т╕ спогади, як╕ отримав в╕д мо╖х д╕дуся ╕ бабус╕ та ╕нших людей, як╕ пережили ц╕ жахлив╕ под╕╖ двадцятого стол╕ття", - розпов╕в Абла╓в.
За словами письменника, ця зб╕рка ╓ уособленням тривоги за кримськотатарську культуру, мову ╕ традиц╕╖, як╕ огорнули жител╕в п╕вострова п╕сля його анекс╕╖ Рос╕йською Федерац╕╓ю.
"Ми живемо в таких умовах, коли разом ма╓мо збер╕гати нашу культурну спадщину. Спод╕ваюся, що читач╕, ознайомившись з книгою, в╕дчують дух дово╓нного часу, д╕знаються б╕льше про кримських татар ╕ ╖х культуру", - сказав Абла╓в.
До зб╕рки ув╕йшло 22 опов╕дання, як╕ автор написав перед зак╕нченням середньо╖ школи, а також два в╕рш╕ - "Скажи, творець..." ╕ "Не ображайте наших старих", як╕ датован╕ 2017 роком. Книга була надрукована рос╕йською мовою, однак, за словами автора, незабаром вийде ╖╖ укра╖номовна верс╕я.
Бек╕р Абла╓в народився у 1999 роц╕ у смт Нижньог╕рськ АР Крим. Нараз╕ працю╓ викладачем ╕стор╕╖ Криму для вихованц╕в культурного центру «Кримська с╕м’я» у Ки╓в╕. В╕н автор шести книг: «Пригоди Т╕мки», «Розпов╕д╕ мого д╕да», «Неймов╕рн╕ пригоди Хайсерчика», «Ковток чистого пов╕тря», «Чекай мене, море!» та «Тривожн╕ часи».
www.ukrinform.ua

***
Свого часу «Кримська св╕тлиця» також посприяла становленню юного таланту: у дитячому додатку до «КС» - «Джерельц╕» проводився творчий конкурс серед кримських школяр╕в, ╕ семикласник Бек╕р Абла╓в був одним з найактивн╕ших його учасник╕в.
Пропону╓мо уваз╕ читач╕в деяк╕ дописи Бек╕ра Абла╓ва з арх╕ву «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та його фото тих час╕в:
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=9898
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=10650
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=10379

«КС» №5 за 03.02.2012
ЩОБ НЕ ЗГИНУВ ДОСВ╤Д ПОКОЛ╤НЬ
З Бек╕ром Абла╓вим наш╕ читач╕ вже знайом╕: у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» нещодавно друкувалися деяк╕ його опов╕дання. А «розглед╕в» його першим наш льв╕вський кореспондент Серг╕й Лащенко за принципом: велике бачиться на в╕дстан╕.
Проте школяр ╕з смт. Нижньог╕рського виявився зовс╕м маленьким, худорлявим 12-р╕чним хлопчиною, котрого ще нав╕ть п╕дл╕тком не назвеш. Доросл╕, як правило, при його однол╕тках припиняють серйозн╕ розмови, а на ╖хн╕ запитання в╕дпов╕дають: «Багато знатимеш, скоро з╕старишся». А ось д╕дусь Бек╕ра та його молодшого брата Над╕ра Абдурешит-ага так не говорив. ╤ хоча минуло понад три роки, як назавжди в╕н розлучився з улюбленими внуками, в╕н уже тод╕ розмовляв з ними, зовс╕м малюками, про так╕ серйозн╕ реч╕, про як╕ не завжди насм╕люються говорити пом╕ж собою зр╕л╕ люди. В цьому ╖м заважають ╕деолог╕чн╕ нашарування, особливост╕ виховання та дещо ╕нше.
Д╕дусь Абдурешит розпов╕дав малюкам про все, а найголовн╕ше, що щиро ╕ правду. ╤ цю правду в╕ддзеркалив у сво╖х маленьких опов╕дях юний Бек╕р. Склали вони книжечку «Розпов╕д╕ мого д╕дуся». А в останн╕й день с╕чня в╕дбулася ╖╖ презентац╕я в кримськотатарськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Гаспринського у С╕мферопол╕.
Ще там я прочитала перше опов╕дання хлопчика «Вони живуть в мо╖й пам’ят╕» ╕ ледь не розплакалася, бо в╕дчула, яким був би щасливим Бек╕р, аби на ц╕й презентац╕╖ був не лише його тато, але й д╕дусь, ну хоча б в образ╕ пташки, яка стукала до них у в╕конце п╕сля смерт╕ бабус╕, а пот╕м — одразу дв╕, коли сл╕дом за нею п╕шов ╕ ╖╖ чолов╕к. «Ми, звичайно ж, здогадувалися: це прилет╕ли наш╕ бабуся та д╕дусь. Вони сп╕вали як╕сь сво╖ пташин╕ п╕сн╕, були щасливими, вони знову були разом», — пише Бек╕р, об╕цяючи перепов╕сти цю ╕стор╕ю сво╖м д╕тям ╕ онукам. Можливо, ╕ ╖х в╕н зробить колись ось такими ж обдарованими, правдивими ╕ передасть ╖м для подальшого збереження все, що одержав в╕д д╕дуся.
А це, по-перше, пово╓нний пер╕од життя, кримськотатарський побут, зокрема, забезпечено╖ родини, яка багато трудилася, але не гребувала ╕ працею батрак╕в, котр╕ знали, що таке господарева нагайка (такий висновок можна зробити ╕з контексту опов╕дання «Д╕д Абла ╕ наш скакун Джейрен»). Це ╕ ставлення до вступу в колгоспи, коли той же прад╕дусь Абла знищив дорогоц╕нну отару каракулевих селекц╕йних овець, пустивши ╖х на м’ясо, аби лише не здавати в колгосп. Вт╕м, його теж можна зрозум╕ти, як зрозум╕в ╕ маленький Бек╕р.
По-друге, це Велика В╕тчизняна в╕йна, яка через к╕лька покол╕нь проросла колючим тереном у серц╕ кримськотатарсько╖ дитини ╕ виклика╓ в н╕й патр╕отичн╕ почуття — адже його д╕дусь воював, ма╓ багато нагород. «П╕сля того, про що дов╕дався, я став ще б╕льше пишатися сво╖м д╕дом, який рятував людство в╕д коричнево╖ чуми», — з╕зна╓ться Бек╕р в опов╕данн╕ «╤стор╕я одн╕╓╖ нагороди».
А ось брату його д╕дуся Абдуракипу судилося провести к╕лька рок╕в в окупац╕╖ ╕ нав╕ть бути старостою. Але психолог╕я його вчинку та д╕╖ значно в╕др╕зняються в╕д типового уявлення про таких людей як про ворог╕в свого народу. Висунутий громадою, в╕н дбав про людей, виступаючи посередником пом╕ж ними та окупац╕йною владою ╕ щоденно ризикуючи бути викритим та покараним.
Присутня у творчост╕ Бек╕ра ще одна важлива тема, а отже, й у житт╕ його улюбленого д╕дуся: це тема м╕жнац╕ональних стосунк╕в. ╤ вигляда╓ вона наст╕льки благородно, що проситься до шк╕льно╖ хрестомат╕╖: у голодному 1933-му рятувалося в Акмана╖ к╕лька родин ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни. Дв╕ з них оселилися у д╕дусев╕й садиб╕. Особливо товаришував в╕н з ╤ваном ╢втушенком, який пот╕м, п╕сля депортац╕╖ сво╖х благод╕йник╕в, знайшов ╖х в Узбекистан╕, а п╕д час цих траг╕чних под╕й намагався захистити в╕д заслання. Що тут коментувати!
У зб╕рц╕, окр╕м д╕дусевих розпов╕дей, ╓ ╕ переказан╕ ним притч╕, в яких осп╕вуються доброта, винах╕длив╕сть, дотепн╕сть та ╕нш╕ шанован╕ народом риси характеру. 
П╕д час презентац╕╖ виступив учитель нижньог╕рсько╖ школи   № 2, який навча╓ Бек╕ра кримськотатарсько╖ мови, а також бере велику участь в дол╕ ц╕╓╖ обдаровано╖ дитини. Екрем Гафаров допом╕г учню з виданням книги (до реч╕,  вона у нього не ╓дина, минулого року були видан╕ ╕ «Пригоди Тимка»), написав до обох передмови. В╕н розпов╕в про цю просту с╕льську родину (де батько Абкер╕м — ╕нженер-механ╕к, а зараз тимчасово безроб╕тний), яка доклада╓ чимало зусиль до виховання сво╖х зд╕бних д╕тей, попри обмежен╕ матер╕альн╕ та територ╕альн╕ умови.
Тим не менше, Бек╕р продовжу╓ дивувати присутн╕х — спочатку в╕ртуозною грою на скрипц╕ (навча╓ться в с╕льськ╕й музичн╕й школ╕), пот╕м — на г╕тар╕ ╕ нарешт╕ виходить разом з братом танцювати. Хлопчики у нац╕ональних костюмах п╕д час танцю виглядають наст╕льки ефектно, що залиша╓ться лише пошкодувати щодо тако╖ обмежено╖ аудитор╕╖ глядач╕в. А ще Бек╕р ма╓ хист декламатора — це зрозум╕ло з його прочитання власного твору.
Присутн╕ не шкодували добрих ╕ щирих сл╕в для цього хлопчика. Серед тих, хто мав слово, — заступник директора з науки ц╕╓╖ б╕бл╕отеки Л╕ля Кадирова, заслужена артистка АРК, сп╕вачка-фольклористка Гульзара Бек╕рова, старший науковий сп╕вроб╕тник кримськотатарського музею мистецтв Айше Меметова. Зокрема, прозвучала ц╕кава думка про те, що опов╕дання Бек╕ра, перекладен╕ кримськотатарською мовою, могли б бути корисними для шк╕льних факультатив╕в. А я зробила для себе ще й такий висновок: д╕дус╕ ╕ бабус╕, яких у «цив╕л╕зованих» кра╖нах ще при розум╕ ╕ при сил╕ в╕двозять у будинки для л╕тн╕х людей, аби «не висмоктували енерг╕ю» у дозр╕ваючих кандидат╕в на таку ж долю (бо ж ус╕м в╕домо — молод╕ ╕ стар╕ там разом не живуть), конче необх╕дн╕ сво╖м онукам ╕ правнукам. Це завдяки д╕дусев╕ Абдурешиту дванадцятир╕чний онук уже став нос╕╓м ц╕лого пласта ╕стор╕╖ та нац╕ональних традиц╕й, ╕ його старт — це старт мудро╖ людини, яка ма╓ ще безл╕ч часу для подальшого зростання. А людина без кор╕ння гулятиме св╕том, як перекоти-поле, ╕ ще нев╕домо, де ╕ за що вона зачепиться, але ц╕лком ╕мов╕рно, що буде втраченою для свого народу.
Тамара СОЛОВЕЙ
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=9888

«КС» №21 за 25.05.2012
«КРИМСЬКА ВЕСНА» ПРИНЕСЛА НИЖНЬОГ╤РЦЯМ ПЕРЕМОГУ!
Щороку навесн╕ до С╕мферополя з ус╕х куточк╕в п╕вострова з’╖жджаються юн╕ журнал╕сти, поети ╕ проза╖ки на св╕й традиц╕йний фестиваль «Кримська весна». Збираються не просто посп╕лкуватися та обм╕нятися досв╕дом, а ще й отримати заслужен╕ нагороди за перемогу у в╕дкритому всекримському конкурс╕ «М╕й голос», в якому цього року взяли участь не т╕льки кримчани, а й юн╕ обдарування з п’яти рег╕он╕в Укра╖ни. Тож нещодавно переможц╕ республ╕кансько╖ конкурсно╖ програми «М╕й голос-2012» були запрошен╕ до столиц╕ автоном╕╖, в Кримський республ╕канський центр дитячо╖ та юнацько╖ творчост╕.
Наш степовий край представляли юнкори творчого об’╓днання «Родник», поети ╕ проза╖ки поетичного клубу «Слово» Нижньог╕рського ЦДЮТ — переможц╕ районно╖ конкурсно╖ програми «М╕й голос-2012». Як завжди в╕дзначилися вихованц╕ Мустафи Ар╕фова, як╕ представили на суд компетентного ╕ суворого жур╕ ╕нформац╕йно-п╕знавальну газету «Шк╕льний ковчег», рад╕опрограми «Нью Дженерейшен», «Формула юност╕», «Д╕м» ╕ «Акцент». А жур╕ справд╕ було дуже суворим ╕ профес╕йним, адже в його склад╕ були справжн╕ профес╕онали-журнал╕сти кримських, всеукра╖нських та рос╕йських ЗМ╤.
Вони й дали високу оц╕нку робот╕ Нижньог╕рсько╖ школи дитячо╖ журнал╕стики. Так, газета «Шк╕льний ковчег» у вперт╕й боротьб╕, поступившись всього п╕вбалом ки╖вським юнкорам, стала лауреатом фестивалю. Над номерами друкованого видання, представленого на конкурс, славно попрацювали головний редактор Рефат Мемедля╓в, кореспонденти Ал╕м Абдулха╕ров та Андр╕й Мотрич, Володимир Петров ╕ Натал╕я Бутовченко, Ал╕на Дрекслер ╕ автор цих рядк╕в — Бек╕р Абла╓в. Знову порадували редакц╕╖ рад╕опрограм «Формула юност╕» (редактори ╤са Османов ╕ Зейнеб Неб╕╓ва, Анна Назарова та ╤рина Дрозд) ╕ «Нью Дженерейшен» (редактори В╕ктор╕я Давиденко та Анастас╕я Кабанова, Ал╕на Дрекслер, Бек╕р Абла╓в, Катерина Мамлига), як╕ отримали Гран-пр╕, а авторська рад╕огазета Рефата Мемедля╓ва «Д╕м» стала лауреатом. У ном╕нац╕╖ «Публ╕цистика» лауреатами стали Ал╕м Абдулха╕ров ╕ Рефат Мемедля╓в, дипломантами — Бек╕р Абла╓в, Андр╕й Мотрич ╕ Володимир Петров, лауреатом у ном╕нац╕╖ «Проза» — Бек╕р Абла╓в.
Перемоз╕ нижньог╕рц╕в посприяли також вихованц╕ Галини Овс╕╓нко — кер╕вника поетичного клубу «Слово». Дипломантами цього престижного конкурсу стали юн╕ й талановит╕ поети Раз╕╓ Болот╕на, Катерина Володченко ╕ Маргарита Зенькович. Здивував сво╖ми фотороботами Серг╕й Кочубей з Уваровки — в╕н став дипломантом конкурсу.
Вручила дипломи та ц╕нн╕ призи учасникам фестивалю зав╕дувач гуман╕тарного в╕дд╕лу КРЦДЮТ Тамара Лебед╓ва, котра побажала ус╕м нових творчих висот ╕ досягнень. Чудовий творчий подарунок юним талантам усього п╕вострова зробили вихованц╕ столичних музичних шк╕л. Фестиваль вдався на славу, в╕дразу був даний старт новому етапу ц╕╓╖ конкурсно╖ програми, п╕дсумки якого будуть п╕дбит╕ вже наступного року.
Бек╕р АБЛА╢В,
учень 7 класу Нижньог╕рсько╖ ЗОШ № 2 в Криму

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20665

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков