Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3071)
З потоку життя (6279)
Душі криниця (3454)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1482)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦ╤Я ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ СЬОГОДЕННЯ
П╕дкреслювалося, що твори Тараса Шевченка актуальн╕ й понин╕.


╤ ВЕСН╤ВКА, ╤ СВИСТУХА
У молод╕ роки вона вела вкрай порочне життя, але п╕д впливом ченця Германа в╕дмовилася в╕д...


ДО ПЦУ ПЕРЕЙШЛИ ВЖЕ 458 ХРАМ╤В ╤ ДВА КАФЕДРАЛЬН╤ СОБОРИ
Автокефальну пом╕сну Православну церкву Укра╖ни було створено 15 грудня за результатами...


ВСЕ МА╢ СТР╤ЛЯТИ!
Нещодавно у Львов╕ вийшов друком перший випуск ╕сторико-кра╓знавчого та л╕тературно-мистецького...


В╤ЧНО ЖИВИЙ ТАРАС
Музей Тараса Шевченка в Торонто в╕дкрив св╕й 66-й сезон виставкою сучасного образотворчого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2018
ПРИЙДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ...

Наш╕ традиц╕╖

У н╕ч на 19 грудня до слухняних д╕точок нав╕ду╓ться Святий Отець Миколай ╕ потайки кладе п╕д подушки подарунки. Б╕льше, нав╕ть декого з дорослих не омина╓ увагою...
Колись, давно-давно, на це веселе свято було прийнято варити пиво, скликати гостей. Пивовар╕ння ╕нод╕ представля╓ться в колядках як один ╕з сакральних звича╖в народу. В одн╕й з них сп╕ва╓ться:
- Чому так нема, як було давно,
Як було давно, як було з первов╕ку:
Святому Микол╕ пива не варять...
Як ╕ на Введення, велике значення ма╓ «перший полазник». Першою до хати ма╓ вв╕йти людина добра, здорова, хазяйновита. Це - хороший знак для с╕м'╖!
Дбайлив╕ господар╕ цього дня в╕тають з╕ святом нав╕ть свою худобу.
Вважають, що до обов'язк╕в Святого Миколая входить обер╕гати диких тварин, людей в╕д стих╕йних лих, у першу чергу на вод╕. Саме тому Святого Миколу особливо шанують рибалки, моряки. Вирушаючи у путь, беруть з╕ собою ╕кону чудотворця.
За апокриф╕чною легендою, Святий Кас╕ян якось образився на людей, що т╕ Миколая шанують б╕льше за нього, ╕ поскаржився Богу. Господь вир╕шив усе з'ясувати ╕ покликав до себе обох. Але на Святого Миколая довелося чекати аж чотири дн╕, бо в╕н весь час був у робот╕: то людей рятував в╕д пожеж╕, то козак╕в визволяв з турецько╖ невол╕, то морякам допомагав п╕д час бур╕... З'явився в╕н перед Богом брудний, у старому одяз╕. Бог зрозум╕в, що нар╕кання чепурного Кас╕яна безп╕дставн╕, тож сказав йому: «╤ тебе люди будуть добре шанувати, якщо ти будеш ╖м допомагати!». ╢ й ╕нш╕ верс╕╖ легенди.
П╕сля Миколая в Укра╖н╕ молод╕ дозволялося кожного вечора збиратися на вечорниц╕. Здеб╕льшого колядували, готуючись до Р╕здвяних свят.
У народ╕ кажуть:
- Ск╕льки цього дня випаде сн╕гу - ст╕льки вл╕тку буде трави.

КАЛЕТА, КАЛЕТА...

Саме з кусання калети — великого коржа посередин╕ з д╕ркою — у давнину розпочинався Андр╕╖вський веч╕р, з 12 на 13 грудня.
Це обрядове печиво символ╕зувало сонце, добробут, достаток, тому «вкуси достатку». Калету (наголос на л╕теру «е») п╕дв╕шували на червон╕й (кол╕р сонця) стр╕чц╕ до сволока хати, та то й так високо, щоб парубок м╕г ╖╖ д╕стати зубами т╕льки п╕дстрибуючи. Бувало, щоб б╕льше посм╕ятися над парубком, ╕нший к╕нець стр╕чки смикали ╕ калета вт╕кала з рота, коли той вже ось-ось схопив ╖╖ зубами. Могли п╕дв'язувати калету ╕ до коцюби.
Вип╕кали калету вс╕ д╕вчата разом. Кожна мала м╕сити св╕й маленький шматочок т╕ста, загадуючи на судженого.
...Та спочатку в╕дбувалося розшукування калети. Не без того, щоб парубки заглядали у в╕кна, де д╕вчата сховали хл╕б-сонце. А заходили до хати один за одним, вв╕чливо в╕таючись, низько кланяючись ╕ насп╕вуючи жарт╕вливих п╕сень. Насамперед в╕тали пана Калетовського, який в╕дав обрядовим д╕йством. У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни ним м╕г бути т╕льки старший одружений чолов╕к. Шукаючи калету, парубки вдавалися до р╕зних «пакостей». Наприклад, один з них м╕г обплутати д╕вчат довгою стр╕чкою, або накинути «петлю» на шию котр╕йсь з них, ╕ змушувати в╕ддати калету, а н╕, то поц╕лувати кожного парубка. Сховану калету могли й викуповувати. Т╕льки зам╕сть грошей п╕дсували кота в м╕шку чи мишку у коробц╕.
Аби в╕ддати «добров╕льно» калету, д╕вчата загадували й сво╖ бажання. Серед них: у глибокий полумисок юнка наливала води, клала туди св╕й перстень ╕ змушувала обраного парубка д╕стати його ротом, але так, щоб носа не замочити. Зам╕сть води могло бути борошно. ╤ знову ж умова: «не запудрити» носа.
А на завершення Андр╕╖вських вечорниць ус╕ сп╕льно ласували калетою. Аж п╕сля цього д╕вчата наодинц╕ або гуртом ворожили.

ВАРВАРИН ДЕНЬ, ЯК ЗАЯЧИЙ СК╤К...
У давнину у народ╕ вважали, що на Варвари (17 грудня) починаються “вовч╕ вес╕лля” - час, коли темн╕ сили, що асоц╕юються з цими тваринами, влаштовують сво╖ ╕грища та шабаш╕, як от, на Лис╕й Гор╕ у Ки╓в╕. Хоча, заради правди, Свята великомучениця Варвара тако╖ “чест╕” аж н╕як не заслугову╓...
Справд╕, життя у цей час у сел╕ наче завмирало, виконувалася лише хатня робота та доглядали за домашн╕ми тваринами ╕ птицею. Все ж селянин ретельно стежив за погодою, визначав, яким буде врожай наступного року, аби завбачливо розпод╕лити продуктов╕ запаси. Отож, к╕лька прогностичних прикмет:
- Мороз у день Варвари намалював на в╕кнах кришталев╕ кв╕ти — вродить льон.
- Густий ╕н╕й в╕щу╓ багатий врожай на садовину.
- ╤н╕й на деревах — буде достаток меду.
- Зоряна н╕ч на Варвари — щедро вродять гор╕хи.
- В╕длига на Варвари — можу бути дощовий травень, але р╕к загалом видасться врожайним.
- Багато сн╕гу на Варвари — буде врожай хл╕ба.
- Яка погода на Варвари — такою буде на Р╕здво.
- Який день на Варвари — такий ╕ на Сави (18 грудня).
- Тьмяне небо на Варвари — на тепло.
- Якщо у день Варвари горобц╕ збираються купками ╕ голосно цв╕р╕нькають — буде тепла зима.
- Якщо на Варвари гостр╕ морози, то оглядай вози; а якщо на Варвари розтане, то оглядай сани.
- На Варвари болото — зима буде золото.
З Варвари починаються найдовш╕ ноч╕ у роц╕ (аж до дня Спиридона, 25 грудня). Тому казали: “Варвара дня урвала, а ноч╕ доточила”.
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20671

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков