Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЕРЕЗ ВИБУХ НА РОС╤ЙСЬКОМУ В╤ЙСЬКОВОМУ ПОЛ╤ГОН╤ ЗАГИНУЛИ П'ЯТЬ ПРАЦ╤ВНИК╤В «РОСАТОМУ»
П'ять сп╕вроб╕тник╕в держкорпорац╕╖ "Росатом" загинули, ще тро╓ отримали травми в результат╕...


РОС╤Я. НА ЩОТИЖНЕВ╤ АКЦ╤╥ ОПОЗИЦ╤╥ - ЩОДЕНН╤ РЕПРЕС╤╥ ВЛАДИ
Майбутн╓ рос╕йського протесту “в╕д суботи до суботи” поки непередбачуване…


У ХЕРСОН╤ В╤ДБУВСЯ ФЛЕШМОБ ПРОТИ РЕПРЕС╤Й У КРИМУ ТА НА П╤ДТРИМКУ ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
«Ми не повинн╕ забувати н╕ на одну хвилину про наших бранц╕в», - прокоментувала...


ПЕРШЕ ЗАС╤ДАННЯ «ДЕВ'ЯТО╥» РАДИ В╤ДБУДЕТЬСЯ 29 СЕРПНЯ
Таке р╕шення було ухвалене п╕д час першого зас╕дання п╕дготовчо╖ депутатсько╖ групи у парламент╕


ОРГАН╤ЗАТОРИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО МАРШУ ЗАХИСНИК╤В 24 СЕРПНЯ НАЗВАЛИ «╢ДИНУ МЕТУ» СВОГО ЗАХОДУ
Орган╕затори альтернативного Маршу захисник╕в Укра╖ни 24 серпня у Ки╓в╕ оч╕кують близько 9 тис....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 18.01.2019
СВОБОДУ РЕЛ╤Г╤ЙНИМ ГРОМАДАМ!

Законодавство про правила переходу громад з одн╕╓╖ церкви до ╕ншо╖ затверджене Радою. 229 голос╕в «за». ╤ що тепер буде?

Верховна Рада ухвалила законопроект №4128-д. Якщо коротко, то йдеться про перех╕д рел╕г╕йних громад з одн╕╓╖ юрисдикц╕╖ – до ╕ншо╖. Адже це питання в Укра╖н╕ – на п╕ку актуальност╕. Документом передбачено, що р╕шення про зм╕ну п╕длеглост╕ або щодо внесення зм╕н ╕ доповнень до статуту ухвалюють на загальних зборах рел╕г╕йно╖ громади не менш н╕ж двома третинами голос╕в ╖х учасник╕в. При цьому збер╕гаються норми статут╕в (положень) громад щодо к╕лькост╕ член╕в, необх╕дно╖ для визнання таких збор╕в повноважними.
Водночас зм╕на п╕длеглост╕ рел╕г╕йно╖ громади не вплива╓ на право власност╕ та ╕нш╕ ╖╖ майнов╕ права. Одне з найважлив╕ших положень документа стосу╓ться впровадження моратор╕ю на в╕дчуження майна громади, яка ухвалила р╕шення про зм╕ну п╕дпорядкування. Доки рел╕г╕йну орган╕зац╕ю не оф╕ц╕йно не заре╓струють (перере╓струють), це майно не можна н╕ продавати, н╕ дарувати, н╕ здавати в оренду чи вносити як заставу.
При цьому документ захища╓ права “меншост╕” – частина рел╕г╕йно╖ громади, яка не погоджу╓ться з р╕шенням загальних збор╕в про зм╕ну п╕длеглост╕, може утворити й оф╕ц╕йно заре╓струвати нову громаду. Також вона ма╓ право укласти догов╕р щодо користування буд╕влею, де в╕дбуваються богослуж╕ння. Таке право жодним чином не обмежуватиметься. Документом також уточнено процедури ре╓страц╕╖ та перере╓страц╕╖ рел╕г╕йних громад.

Законодавч╕ новац╕╖: “про” ╕ “контра”
З одного боку, те що р╕шення про перех╕д до ╕ншо╖ конфес╕╖ ма╓ ухвалюватися двома третинами, а не простою б╕льш╕стю член╕в рел╕г╕йно╖ громади ╓ позитивом. Адже унеможливлю╓ ус╕ляк╕ спекуляц╕╖, “переманювання” симпатик╕в чи ман╕пуляц╕╖ ╕з протоколами загальних збор╕в. З ╕ншого – створю╓ кол╕з╕ю, за яко╖ прим╕ром, 65 % член╕в громади не матимуть права реал╕зувати бажання перейти до ╕ншо╖ конфес╕╖ ╕ змушен╕ будуть п╕дкорятися меншост╕.
Як поясню╓ в коментар╕ «Укр╕нформу» сп╕вавтор ╕ “головний натхненник” законопроекту, заступник голови парламентського ком╕тету з питань культури й духовност╕ В╕ктор ╢ленський, в╕дпов╕дне р╕шення ухвалювали п╕сля того, як експертна група, що готувала документ, ознайомилася з╕ статутами багатьох рел╕г╕йних орган╕зац╕й ╕ з’ясувала: б╕льш╕стю з них визначено кворум участ╕ параф╕ян у загальних зборах для визнання ╖х правомочними – в╕д 2/3 до 3/4 член╕в громади. Отже, внесена зм╕нами до законодавства норма (на тл╕ пропозиц╕╖ 50% учасник╕в збор╕в плюс один голос) ╓ б╕льш демократичною ╕ дозволя╓ враховувати думку арифметично╖ б╕льшост╕ громади.
“Дв╕ третини в╕д двох третин – це не б╕льш╕сть. Закон якраз ╕ розв’язав цю проблему, аби н╕ в кого не виникали сумн╕ви у демократичност╕ процедури ╕ лег╕тимност╕ р╕шення рел╕г╕йних громад”, – наголошу╓ В╕ктор ╢ленський. При цьому н╕хто не заважа╓ повернутися до “питання п╕дпорядкування” у майбутньому. Також автор законопроекту переконаний, що жодних проблем не виникне ╕ при реал╕зац╕╖ положення, що стосу╓ться орган╕зац╕╖ почергового богослуж╕ння двох громад у сп╕льних храмових спорудах ╕ комплексах. По-перше, ╕з цим з╕ткнуться далеко не вс╕ рел╕г╕йн╕ громади – почергов╕ богослуж╕ння, швидше за все, будуть винятком, ан╕ж “правилом”.
“Що ж до сп╕льного використання культових споруд, де виникне така необх╕дн╕сть, то, переконаний: проблем ╕з визначенням черговост╕ служб у будн╕ взагал╕ не буде, – наголошу╓ пан ╢ленський, – а у свята в багатьох храмах, як╕ в╕дв╕ду╓ велика к╕льк╕сть параф╕ян, ╕ нин╕ служать по дв╕-три л╕тург╕╖. Тож “розпод╕лити” чергов╕сть проведення служб також буде нескладно: прим╕ром, цього року перше Великодн╓ богослуж╕ння проводять приб╕чники одн╕╓╖ конфес╕╖, наступного – ╕ншо╖. Головне – добра воля й бажання”. Тобто, практична реал╕зац╕я законопроекту – це одна ╕з можливостей продемонструвати, що укра╖нц╕ вм╕ють домовлятися. Важливо лише не п╕ддаватись на ╕нсп╕рован╕ ╕з-зовн╕ провокац╕╖.
А ус╕лякого штибу провокац╕й у такому дражливому питанн╕, на жаль, не уникнути... Нагада╓мо, напередодн╕ голосування за законопроект №4128-д у парламент╕ в мереж╕ поширили листа з критикою документа. Б╕льш╕сть висловлених авторами послання претенз╕й, схоже, “висмоктан╕ ╕з пальця”. Хоча деяк╕, вочевидь, потребують роз’яснень ╕ коментар╕в.
Йдеться, зокрема, про зауваження щодо того, що “передбачена законом перере╓страц╕я упродовж року рел╕г╕йно╖ орган╕зац╕╖ ╕з нотар╕альним п╕дтвердженням п╕дпису кожного учасника збор╕в громади потребу╓ значних витрат для параф╕ян”. Насправд╕ це не так. Для невеликих с╕л ╕ селищ питання оплати тако╖ процедури взагал╕ не актуальне. Адже, зг╕дно з╕ статтею 37 Закону Укра╖ни «Про нотар╕ат», у населених пунктах, де нема╓ нотар╕ус╕в, окрем╕ нотар╕альн╕ д╕╖ мають право вчиняти уповноважен╕ на це посадов╕ особи органу м╕сцевого самоврядування. Стаття 78 Закону передбача╓, що посадова особа органу м╕сцевого самоврядування засв╕дчу╓ справжн╕сть п╕дпису на документах, зм╕ст яких не суперечить законов╕ ╕ як╕ не мають характеру угод та не м╕стять в╕домостей, що порочать честь ╕ г╕дн╕сть людини. Щодо ╕нших населених пункт╕в, то варт╕сть нотар╕альних послуг при засв╕дченн╕ ц╕лком “п╕дйомна”. Прим╕ром, проанал╕зувавши “прайси” на багатьох сайтах приватних нотар╕ус╕в, знаходимо ╕нформац╕ю, що звична ц╕на засв╕дчення п╕дпису одн╕╓╖ особи – 50-60 гривень (хоча дехто оц╕ню╓ сво╖ послуги ╕ у 150-200, але так╕ нехай заробляють на б╕знесменах). А при зд╕йсненн╕ правочину ╕з засв╕чення к╕лькох десятк╕в п╕дпис╕в, певно, можна домовитися ╕ про знижку. При цьому н╕хто не заважа╓ рел╕г╕йн╕й громад╕ взяти на себе витрати на засв╕дчення п╕дпис╕в малозабезпечених параф╕ян. Загалом ╕деться про суми, сп╕вм╕рн╕ ╕з повсякденними витратами рел╕г╕йних орган╕зац╕й.
В╕ктор ╢ленський запевня╓, що ус╕ норми нового закону, як╕ стосуються питань ре╓страц╕╖, виписувались найвпливов╕шими в Укра╖н╕ фах╕вцями – зокрема, представниками М╕н’юсту, як╕ безпосередньо в╕дпов╕дають за питання державно╖ ре╓страц╕╖, а також юристами рел╕г╕йних орган╕зац╕й, котр╕ щодня мають справу ╕з ре╓страц╕╓ю громад. “До того ж, як ╕ кожен законопроект, документ пройшов ретельну перев╕рку юридичного управл╕ння Верховно╖ Ради. Натом╕сть ус╕ викладен╕ в лист╕ опонент╕в зауваження, як╕ стосуються ре╓страц╕йних питань ╓ нефаховими, безп╕дставними ╕ ман╕пулятивними”, – наголошу╓ парламентар╕й.
╤нше зауваження противник╕в законодавчих зм╕н стосу╓ться неможливост╕ ╖х практичного вт╕лення в рамках рел╕г╕йних громад, як╕ не мають ф╕ксованого членства, коли функц╕╖ загальних збор╕в виконують параф╕яльн╕ ради чи ╕нш╕ кер╕вн╕ органи. В╕ктор ╢ленський поясню╓, що нововведення навпаки допоможе унормувати д╕льн╕сть рел╕г╕йних громад. Адже в╕дсутн╕сть ф╕ксованого членства взагал╕ заважа╓ ухваленню лег╕тимних ╕ обов’язкових для ус╕╓╖ параф╕╖ р╕шень. При цьому автор законопроекту нагаду╓, що, аби уникнути ман╕пуляц╕й, скористався визначенням, зробленим ╢вропейським судом з прав людини: “рел╕г╕йна громада на св╕й розсуд прийма╓ ╕ виключа╓ член╕в”. “Це “стимулюватиме” громади ретельн╕ше п╕дходити до питання членства параф╕ян ╕ до параф╕яльного життя загалом. При цьому йдеться лише про “сво╓р╕дн╕ рекомендац╕╖” для рел╕г╕йних громад, адже держава ╕ тут дистанц╕ю╓ться в╕д будь-якого впливу на церковну д╕яльн╕сть”, – наголошу╓ парламентар╕й.
“Одним з найб╕льших недол╕к╕в” законопроекту № 4128-д автори критичного листа називають те, що вимога подавати на ре╓страц╕ю разом ╕з новою редакц╕╓ю статуту рел╕г╕йно╖ громади список ус╕х учасник╕в загальних збор╕в ╓ “невиправданим втручанням у внутр╕шн╕ справи рел╕г╕йно╖ громади, порушенням права параф╕ян на конф╕денц╕йн╕сть щодо ╖хн╕х рел╕г╕йних погляд╕в”. Автор законопроекту також спростову╓ в╕дпов╕дн╕ закиди. ╤ нагаду╓, що, зг╕дно ╕з законодавством, така ╕нформац╕я, як ╕ будь-як╕ ╕нш╕ в╕домост╕, що подаються до орган╕в державно╖ ре╓страц╕╖, ╓ конф╕денц╕йною. За незаконне ж використання особистих даних громадян передбачена крим╕нальна в╕дпов╕дальн╕сть.
“Загалом же в╕дпов╕дн╕ законодавч╕ зм╕ни уже давно назр╕ли, – п╕дсумову╓ В╕ктор ╢ленський, – адже ухвалений ще в кв╕тн╕ 1991-го Закон Укра╖ни “Про свободу сов╕ст╕ та рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖” гаранту╓: кожна рел╕г╕йна громада може бути п╕дпорядкована будь-якому рел╕г╕йному центру (як в Укра╖н╕, так ╕ за ╖╖ межами) ╕ в╕льно зм╕нювати свою рел╕г╕йну п╕длегл╕сть. Але в який спос╕б це можна зробити, не визначено. А це час в╕д часу викликало непорозум╕ння ╕, нав╕ть, призводило до сутичок та ╕н╕ц╕ювання судових процес╕в. Найб╕льш в╕домим ╕з них ╓ “справа Свято-Михайл╕вська параф╕я проти Укра╖ни”. (Справа, пов’язана ╕з ухваленим у грудн╕ 1999-го року р╕шенням заре╓стровано╖ в Дарницькому район╕ Ки╓ва рел╕г╕йно╖ громади перейти ╕з п╕дпорядкування УПЦ Московського патр╕архату до УПЦ КП, що призвело до численних сутичок, рейдерського захоплення симпатиками УПЦ МП збудовано╖ коштом параф╕ян церковно╖ споруди ╕ майна, втручання правоохоронц╕в та численних проваджень в укра╖нських судах – ред). Зрештою, розгляд д╕йшов аж до ╢вропейського суду з прав людини, який захистив право громади зм╕нити рел╕г╕йну п╕длегл╕сть. Тод╕ ж м╕жнародна судова ╕нстанц╕я вказала укра╖нському законодавцев╕ на необх╕дн╕сть унормування в╕дпов╕дно╖ процедури”, – каже народний депутат.
При цьому В╕ктор ╢ленський спростову╓ закиди недоброзичливц╕в щодо того, що законодавч╕ зм╕ни готувалися “п╕д потреби одн╕╓╖ з Церков”. ╤ нагаду╓, що першу редакц╕ю документа в╕н заре╓стрував у Верховн╕й Рад╕ ще в лютому 2016 року.
Владислав Обух
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20780

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков