Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 19.04.2019
НАШ ВИБ╤Р ОХЛОКРАТ╤Я ЧИ ВСЕ Ж ДЕМОКРАТ╤Я?

Ми виживем ╕ житимем. 
Дарма,
Що нас обс╕ли тимчасов╕ 
злидн╕,
Хоч це ╕ не на день,
 ╕ не на три дн╕.
Ми ╓ народ, не ледар╕,
 не сидн╕.
Знеславлен╕, ми не йдемо
 з ума -
Не т╕льки ╕д╕оти ╕ сексоти,
╢ в нас борц╕, ╕ ╓ в нас 
патр╕оти.
В нас ум ╕ воля, 
╕ роздолля ╓.
Ми не воли-невольники. 
Вста╓ 
З кол╕н Вкра╖на ╕ пита╓: 
"Хто ти?"
Олег Орач

Голосувати в Есересер╕ не мало сенсу. Н╕якого. Прийшовши на сво╖ перш╕ вибори в 1974 роц╕, я був вражений тим, що на мо╖й д╕льниц╕ був всього один кандидат до ВР СРСР. За нього й голосували. Власне, й парт╕я була лише одна. Комун╕стична.
Нин╕ ж тих парт╕й – що тво╖х гриб╕в п╕сля теплого дощу. Аж 353. На будь який смак. Тут тоб╕ ╕ косм╕чний «С╕р╕ус», ╕ «Зелена планета», ╕ «За життя», ╕ «Сам за себе», ╕ «Парт╕я пенс╕онер╕в», ╕ «Парт╕я любител╕в пива». А зовс╕м недавно була ще й «Парт╕я шанувальник╕в Влад╕м╕ра Пут╕на». Це тут, в Укра╖н╕. Парт╕я шанувальник╕в президента сус╕дньо╖ кра╖ни, який не раз дозволяв соб╕ зневажлив╕ висловлювання щодо «несправжньост╕» держави Укра╖на, ставив п╕д сумн╕в саме ╕снування укра╖нсько╖ мови. Парт╕я, щоправда, вже не ф╕гуру╓ в списку, але шанувальники – вони ж н╕де не под╕лися. Вс╕ тут.
Одна з «найсв╕ж╕ших» – пол╕тична парт╕я «Слуга народу», заре╓стрована 2 грудня 2017 року. Попри ╓лейну назву свою, в╕д яко╖ в╕дчутно в╕дгонить не ст╕льки лакейським, як шахрайським душком – бо ж народ, насправд╕, не потребу╓ ан╕ слуг, н╕ раб╕в – ця парт╕йка ц╕лком прозоро мала на мет╕ експлуатац╕ю настро╖в, найперше, охлосу – натовпу р╕зношерстих марг╕нал╕в, противс╕х╕в та крайньохатих мудрагел╕в, ловлячи ╖х, немов карас╕в, на флоуресцентно-синтетичну замануху протагон╕ста однойменного телесер╕алу. Здавалося б, ╖╖ шанси на пол╕тичн╕й мап╕ Укра╖ни мали б бути десь там же – м╕ж марг╕нальних шанувальник╕в Дарта Вейдера, принцеси Ле╖ та любител╕в пива. Але ж, н╕! Сьогодн╕ головний «слуга» то╖ парт╕йки претенду╓ на посаду Президента!
Що це, панове? Зубож╕ння в м╕зках сягнуло вже то╖ меж╕, що наступного разу будемо п╕дсаджувати на Президента мультяшного Скруджа МкДака? А чому н╕? Дядько серйозний, до того ж, страшенно багатий. ╤ калинову мову, на в╕дм╕ну в╕д сьогодн╕шнього «служки», як природний джентльмен, вивчить без затримки, ╕ порядок наведе, ╕ д╕рявий бюджет наш заввиграшки поправить. Одне ╕м’я он чого варте – це тоб╕ не якийсь завалящий -енський. Звучить серйозно, сол╕дно. А як╕ вже перспективи на ╕нтеграц╕ю у зах╕дний св╕т з таким ╕менем! А як╕ ╕нвестиц╕йн╕ перспективи! Дух захоплю╓, дах п╕дрива╓, чи не так? Шкода, шкода, що сп╕ймали гаву, не виставивши ц╕╓╖ поважно╖ кандидатури вже цього разу. Адже всякий серйозний проект робиться заздалег╕дь, чи не так? Проморгала тут Св╕това Закул╕са, проморгала…
А от дехто не проморгав. Взявши до уваги р╕вень марг╕нал╕зац╕╖ укра╖нського сусп╕льства, його втому в╕д в╕йни та розчарування постмайданними реал╕ями, хтось безпомилково вирахував усп╕х пана Зеленського. Не сьогодн╕ – щонайменше, в грудн╕ 2017-го. ╤ зробив ставку. Зв╕сно, я не берусь стверджувати, що й сам комед╕йно-пол╕тичний сер╕ал в╕д самого початку створювався як пол╕тична замануха – така соб╕ ╕деал╕стична проекц╕я на наш╕ невесел╕ реал╕╖ з приц╕лом на те, що ма╓мо сьогодн╕. То було б чистим домислом. Скор╕ш за все, це трапилося п╕зн╕ше, коли пильне око пом╕тило неабияку популярн╕сть народного в дошку телепрезидента.
Впевнен╕сть в усп╕ху давала, найперше, невибаглив╕сть маси, що не звикла до анал╕зу ситуац╕╖, до серйозного сприйняття пол╕тики, не кажучи вже про якусь системну участь в н╕й. Звикла натом╕сть виявляти сво╖ уподобання на р╕вн╕ прим╕тивно╖ в╕ри та нетерпимих емоц╕й. Чи треба казати, що кращого об’╓кта для ман╕пуляц╕й не варто було й шукати? А тут ще й втома в╕д то╖ клято╖ в╕йни, яку нав╕ть влада оф╕ц╕йно в╕йною не визна╓. Б╕льш╕сть з то╖ маси, щоправда, жодного прямого стосунку до не╖ не мали – в атаки не ходили, в окопах не мерзли, не волонтерили – але стомилися, б╕дахи, неймов╕рно. В╕д побоювання отримати пов╕стку ╕ зам╕сть звичного дивана опинитися в брудному холодному окоп╕, де зам╕сть звичного га-га-шоу, дуже непевне р╕елит╕ з перспективою отримання кул╕ в лоба, а ще в╕д гн╕тючо╖ невизначеност╕, в╕д нездатност╕ углед╕ти бодай проблиск в к╕нц╕, зда╓ться, безк╕нечного тунелю приниженого ╕снування.
Глибина розчарування д╕ями, ще б╕льше безд╕яльн╕стю постмайданно╖ влади, була тут, безперечно, чинником визначальним. Та й як не розчаруватися, коли «нова» влада виявилася такою ж злод╕йкуватою, брехливою ╕ ╕мпотентною як ╕ пап╓р╓дн╕к╕. Зам╕сть енерг╕йних д╕й по в╕дс╕канню сепаратистських порух╕в, зам╕сть в╕дс╕ч╕ збройно╖ агрес╕╖, недопущенню окупац╕╖, було кинуте напризволяще ╕з забороною активно╖ протид╕╖ ворогу, в подальшому оголошене зрадницьким кримське в╕йськове угрупування, здан╕ ворогу бойов╕ л╕таки, корабл╕ в╕йськово-морських сил, м╕сця ╖х базувань, ╕нша в╕йськова ╕нфраструктура. Та що там ╕нфраструктура в╕йська – був зданий ц╕лий Крим – з двома м╕льйонами укра╖нських громадян, з ус╕╓ю його ╕нфраструктурою, з ун╕кальними п╕дпри╓мствами, такими як ДАТ Чорноморнафтогаз, чи керченська Затока, було втрачено контроль над Керченською протокою – надважливою для в╕тчизняно╖ металург╕╖ ╕ не лише для не╖. А х╕ба могла не розчарувати в╕дверта колаборац╕я з окупантами, ╖х дог╕длива п╕дтримка, яка почалася одразу ж ╕ була закр╕плена вже в серпн╕ 2014 року прийняттям закону «Про в╕льну економ╕чну зону «Крим»? Х╕ба не розчарували окрилену постмайданними над╕ями укра╖нську публ╕ку п╕дкилимн╕ домовленост╕ з тими, кого вголос називали «злочинною владою» - домовленост╕, внасл╕док яких т╕ змогли не лише втекти, не пон╕сши жодно╖ в╕дпов╕дальност╕ за сво╖ злочини, але й зберегти активи? Ба, б╕льше! – як виявилося дуже скоро, нова влада сво╓ю далеко нена╖вною безд╕яльн╕стю, а десь ╕ прямими д╕ями фактично сприяла виведенню з Укра╖ни нацарьованого кланом попередник╕в, розблокуванню ╖х кап╕тал╕в в зах╕дних банках. Не будемо згадувати тут н╕ умисного затягування розсл╕дування вбивств на Майдан╕, н╕ кришування цигарково╖, бурштиново╖, фармаколог╕чно╖ маф╕╖, н╕ торг╕влю на кров╕, н╕ тарифний геноцид, н╕ мародерство на в╕йську, н╕ нав╕ть потакання в╕дверто сепаратистським тенденц╕ям в деяких дуже непростих рег╕онах.
Найб╕льше розчарувала чи не тотальна ╕мпотенц╕я наших записних патр╕от╕в в сфер╕ економ╕ки. Адже нав╕ть далеким в╕д теор╕╖, приземленим людям було ц╕лком зрозум╕ло, що не ожививши власну економ╕ку, не можна нав╕ть мр╕яти вистояти у нав’язан╕й нам в╕йн╕, адже сучасн╕ в╕йни – то не ст╕льки змагання хороброст╕ вояк╕в, в╕йськово╖ техн╕ки, як змагання економ╕к. Але ж ця основа основ була злочинно занедбана. Не було проведено жодних серйозних реформ, як╕ б дозволили ╖й не просто п╕днятися на ноги, але зробити потужний прогрес. Натом╕сть влада займалась в╕дзначеннями пам’ятних дат, вшануванням пам’ят╕ геро╖в минувщини ╕ сучасност╕, буд╕вництвом мемор╕ал╕в, перейменуванням провулк╕в ╕ хутор╕в. В╕дтак, ма╓мо й дал╕ керовану з в╕домого кр╕сла совкового штибу прокуратуру, керован╕ суди, законодавство з яким рейдери почуваються мов риба у вод╕, нереформовану, неефективну, але таку зручну для наближених ДФС, дог╕дливу митницю, ма╓мо «гречане» виборче законодавство, касту недоторканих у парламент╕, Президента, якого неможливо усунути.
А чи багато було зроблено для переор╕╓нтування економ╕ки на в╕йськов╕ потреби? Окр╕м розробки нових та модерн╕зац╕╖ ще радянських проект╕в ракетно╖ збро╖ та деяких ╕нших розробок, в чому, треба визнати, досягнуто певного усп╕ху, моя влада, попри втрату майже вс╕╓╖ маринарки, так ╕ не зважилася добудувати закладений ще наприк╕нц╕ гриценк╕вського м╕н╕стрування корвет. Не кажучи вже про те, щоб спустити на воду всю запроектовану групу з чотирьох корвет╕в. Натом╕сть, розтринькавши чи не т╕ сам╕ ж кошти, нал╕пили з п╕вдюжини неморех╕дних р╕чкових самотоп╕в з артилер╕йським озбро╓нням, страшним х╕ба що для дунайських браконь╓р╕в. А що вже казати про те, як за катастроф╕чно╖ нестач╕ бойових корабл╕в М╕н╕стерство оборони, зам╕сть переобладнання п╕д в╕тчизняне озбро╓ння, в╕дмовилося в╕д практично готового ракетного крейсера «Укра╖на», який м╕г би стати найпотужн╕шим бойовим кораблем ВМСУ, а верховний головнокомандувач, не зморгнувши оком, п╕дписав наказ про виведення його з╕ складу ВМС! Як реагувати на те, що на фон╕ перманентного – ╕ дуже п╕дозр╕лого! – нищення сотень тисяч тонн бо╓запасу на в╕йськових складах, моя влада так ╕ не зважилася збудувати бодай один власний патронний заводик, зам╕сть в╕дступленого ворогов╕ в Луганську?
В результат╕, з виведенням в другий тур президентських вибор╕в чинного Президента та згадуваного на початку од╕озного кандидата – темно╖ конячки, як в╕н сам себе представля╓ – ма╓мо ситуац╕ю цугцвангу, коли ╕ той, ╕ ╕нший виб╕р для будь-яко╖ мислячо╖ особи вигляда╓ неприйнятним.
Перший – через вже продемонстрован╕ вади, серед яких ╕ перебирання на себе невластивих владних функц╕й (читай – узурпац╕я влади), ╕ невиконання функц╕й, покладених на верховного головнокомандувача/Президента, невиконання пол╕тичних об╕цянок, ╕ покривання корупц╕╖, ╕ деяк╕ надто красномовн╕ св╕дчення особисто╖ участ╕ в н╕й.
Другий - через свою ч╕тко окреслену пол╕тичну ╕нфантильн╕сть, що дивним чином вже перепл╕та╓ться з зарозум╕л╕стю на меж╕ звичайного хамства. Можливо, в св╕т╕ лицед╕╖в це й прийнятно, але не в св╕т╕ пол╕тики. Власне, застороги в цьому випадку менш за все емоц╕йн╕. А проте ж, дуже важко абстрагуватися та налаштуватися на позитив, коли кандидат на найвищу посаду в держав╕ вважа╓ св╕й народ недолугими хохлами, кра╖ну хвойдою, пропону╓ «винести за дужки» - читай в╕дкласти на невизначений строк питання в╕ри, мови, окупованих територ╕й. З в╕рою та мовою н╕хто, власне, й не тисне. Т╕ процеси майже еволюц╕йн╕, якщо бажати хоч яко╖сь грунтовност╕. А от з окупованими територ╕ями зовс╕м ╕нше. Тут еволюц╕я може лише зацементувати ╖х в ╖х тепер╕шньому стан╕. Може, саме тому кримц╕ геть не сприймають цю позиц╕ю, а з нею й кандидата, який в╕д початку деклару╓, що ╖х повернення не належить до його пр╕оритет╕в. Може, саме тому Меджл╕с вир╕шив п╕дтримати на виборах д╕ючого Президента попри вс╕ його вади, нав╕ть попри те, що в╕н так ╕ не виконав об╕цяного – не забезпечив внесення зм╕н до Конституц╕╖, якими б Криму надавався статус нац╕онально-територ╕ально╖ автоном╕╖. ╤ ╖х можна зрозум╕ти. Насправд╕, невиконання ц╕╓╖ об╕цянки могло пояснюватись небажанням перед виборами втрачати голоси тих, хто не розум╕ючи гаразд кримського питання, наполяга╓ на статус╕ безумовно╖ ун╕тарност╕ Краю. Все ж, саме за сприяння Петра Порошенка кримц╕, чи не вперше в нов╕тн╕й ╕стор╕╖, мали можлив╕сть доносити свою позиц╕ю з найвищих св╕тових трибун – в╕д ╢вропарламенту до ООН. ╤ те, визнаймо, п╕дняло на щит кримське питання, яке багато хто, в тому числ╕, як би дивно те не виглядало, ╕ в Укра╖н╕, хот╕ли б поховати.
Отож, вибори без вибору? Не зовс╕м так, бо з кожно╖, нав╕ть поз╕рно безвих╕дно╖ ситуац╕╖, вих╕д все ж ╓. А часто ╕ не один. Варто лишень пом╕ркувати. От т╕льки шкода, що м╕ркувати почина╓мо, спершу давши загнати себе у пастку. ╤ те тривожить, бо ж мо╓ «втомлене» сусп╕льство почина╓ виявляти деяк╕ ознаки, дуже характерн╕ для сусп╕льства сх╕дного сус╕ди. От, лишень, там вони стримуються жорсткою авторитарною владою, а в наших реал╕ях мають велик╕ шанси вилитися в щось на кшталт махновщини, протистояння вс╕х проти вс╕х, п╕сля якого прих╕д «визволителя» з╕ сходу буде видаватися майже за щастя. Згущую фарби? Просто вкотре попереджаю. Роб╕мо висновки. Поки ще ╓ час. Принаймн╕, дорогою до виборчо╖ скриньки пригадаймо, хто сто╖ть за цими двома, хто з них муля╓ нашим недругам, а в╕д кого вони в захват╕. А ще пригадайте, хто в╕дкрито представляв сво╖ позиц╕╖ ╕ нам╕ри, а хто ховався з ними в╕д народу. Доросл╕шаймо, товариство.
Для найповажн╕ших мо╖х читач╕в – для тих, кому стало духу прочитати цей текст до к╕нця – ╕нформац╕я для роздум╕в, скоп╕йована з В╕к╕пед╕╖, В╕льно╖ енциклопед╕╖:
Охлократ╕я (з давньогрецько╖) — натовп ╕ влада — вироджена форма демократ╕╖, заснована на м╕нливих примхах натовпу. Охлократ╕я характерна для перех╕дних ╕ кризових пер╕од╕в.
У наш час п╕д охлократ╕╓ю розум╕ють:
Владу сусп╕льно-пол╕тичних груп, що у реальн╕й пол╕тиц╕ керуються попул╕стськими ╕деологемами, апелюють до п╕дсв╕домост╕ населення. Такий тип влади ор╕╓нту╓ться та спира╓ться на декласован╕, люмпен╕зован╕ та марг╕нальн╕ верстви, динам╕чно реагу╓ на сусп╕льн╕ настро╖, стереотипи й архетипи масово╖ св╕домост╕ у ╖хн╕х прим╕тивних, масованих проявах, вда╓ться до провокац╕й для спонукання масових пристрастей ╕ заворушень.
Як насл╕док: пол╕тична ситуац╕я заколот╕в, погром╕в, безладдя, в як╕й господарем становища ╓ натовп.
Перебування охлократ╕в у владних структурах спричиня╓ публ╕чний галас, безвих╕дн╕ ситуац╕╖, пол╕тичн╕ авантюри, бешкети, скандали. Охлократ╕я — показовий пол╕тичний феномен, характерний для сусп╕льств, чия пол╕тична система перебува╓ на меж╕ загальнонац╕онально╖ катастрофи. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%85%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F)
Щось нагаду╓? Дай, Боже, н╕коли не уп╕знати в ц╕м опис╕ себе.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21075

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков