Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

На 50-тий день після Великодня християни відзначають величне свято Зіслання Святого Духа на апостолів, що знаменувало зародження Церкви, а наступного дня - Пресвятої Трійці. У народному побуті за ними закріпилися назви Зелених Свят, П'ятидесятниці, Трійці.
Зелений тиждень, Клечальний тиждень, який передує святам, починається з четверга. У цей день дівчата ідуть у ліс, у поле, на леваду і там плетуть вінки з волошок, чебрецю, м'яти, полину. З вінками повертаються додому. Дехто випробовував свою долю. Заплетений вінок юнка перевіряла на Трійцю, чи він не зсохся. Якщо став сухим - погана прикмета, бо вважалося, до наступної Трійці у сім'ю може прийти лихо, а то й сама юнка важко захворіє чи помре.
У суботу, напередодні Трійці, вранці, допоки сонце не зійшло, дівчата й молодиці знову йдуть збирати запашне зілля: чебрець, полин, любисток, канупер, неодмінно аїр (татарське зілля), яким встеляють долівки, прикрашають стіни хат усередині, чіпляють за ікони. Ввечері цього ж дня господарі квітчають хати ззовні, ворота, плоти зеленим гіллям клену, липи, дуба, ясена. Це дійство називається клечанням.
Вранці у неділю, ще до відправи Служби Божої у церкві, жінки, юнки знову збирають букети з лісових, лугових, польових трав, які освячують у храмі і зберігають протягом року. За традицією, у букеті неодмінно має бути дванадцять рослин, і то ті, що належать до лікарських (знахарських). Кожен регіон може похизуватися своїм букетом, бо, за окремими винятками, те, що росте на Поліссі, не зустрінеш у степах Південної України; те, що у Карпатах росте, не зустрінеш на Слобожанщині. Якби зібрати спільний троїцький букет української землі, то перелік рослин сягав би півсотні найменувань...
У Зелену суботу (Клечальну суботу) поминають тих, хто загинув безвісти у далеких краях, віддав життя за Україну у битві з ворогом. Ох, як актуально воно звучить тепер! Це єдиний день, коли поминають самогубців.
Як правило, в час Зелених Свят цвіте жито і, за народними повір'ями, прокидаються мерці, виходять з водойм русалки...
В Україні існував звичай - у день П'ятидесятниці, після літургії, йшли хресним ходом до криниць (насамперед громадських), джерел і кропили їх свяченою водою. Кропили й «приватні» криниці. Ті господарі, які бажали повного освячення своїх будівель, виносили до воріт стіл, накривали його білою скатертиною, ставили ікону, клали хліб-сіль. Священик зупинявся біля такого столу, читав Євангеліє, потім заходив до хати і кропив свяченою водою всі стіни, також інші будівлі, що були в господарстві, а закінчував таки криницею.
Коли затяглася посушлива погода, то йшли хресним ходом у поле, щоб випросити у Всевишнього жаданий дощ.
У народі кажуть:
- Літо починається з Трійці (і це коли б не відзначали свято).
- До Трійці літа не буває.
- До Трійці трави не косять.

ДО ДОБРОГО ВРОЖАЮ!

14 червня вшановують святих мучеників за Христову віру Устина (Юстина) і Харитона. Тому за цим днем у народному побуті українців закріпилися різні назви — Устинів (Юстинів), Харитонів... Але найцікавішим є народний прогностик.
Кажуть:
- Похмурий ранок на Юстина - до врожаю ярових і картоплі.
- Красний ранок на Юстина - красне наливання жита.
- Якщо на Харитона йтиме дощ, то до кінця місяця.
- Харитон, не клич мусон!
- День на Харитона сонячний - на добрий налив колосся, до доброго врожаю.
- Як правило, Харитонів туман сповиває землю протягом двох тижнів. Тоді добре збирати ранні шампіньйони.
- Починаючи з Харитона, день суттєво більшає, але, за працею селянину й тиждень видається коротким.
Радили: до цього дня варто посіяти горох. У східних і південних регіонах України його сіють раніше, а за сприятливої погоди - і в Галичині. Якщо він до Харитона не зійшов (не пробиваються паростки з-під землі), то краще пересіяти. Однак у наш час слід звернути увагу на якість посівних горошин. Ця аграрна культура особливо цінується. Адже з гороху можна приготувати і суп, і кашу зварити, і пюре, і для салатів знадобиться.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2019 > Тема "Душі криниця"