Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 21.06.2019
Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ

Наш╕ традиц╕╖

З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце св╕тить найяскрав╕ше. Нав╕ть, якщо похмурий день, наше небесне св╕тило в╕дда╓ Земл╕ найб╕льше сво╓╖ енерг╕╖. Мабуть не випадково з цими днями пов'язано багато народних спостережень за погодою, астроном╕чними явищами.
20 червня - Феодота священомученика.
- На Федота зоря руку пода╓.
- На Федота зоря з зорею зустр╕чаються.
- На Федота погода тепла ╕ ясна - буде багато жита.
- Федот тепло да╓, а жито над╕ю пода╓.
21 червня - Феодора л╕тнього. Пора настання л╕тн╕х гроз.
- Грози на Федора л╕тнього - погана загот╕вля с╕на.
- Роси п╕сля Федора - на врожай льону ╕ конопл╕.
22 червня - свято Кирила, день л╕тнього сонцестояння, якому переду╓ найкоротша у роц╕ Кирилова н╕ч.
- Якщо до цього дня зацв╕ла липа - на тепле й сонячне л╕то, щедрий медозб╕р.
- Бджоли ╕ в шапку меду наносять, аби був взяток (аби було з чого брати).
- Як липа пахтить, то ╕ бджола летить.
- На Кирила к╕нець весн╕, а початок л╕ту.
- На Кирила сонечко земл╕ в╕дда╓ всю силу.
- П╕сля Кирила сонце поверта╓ на зиму, а л╕то на спеку.
До реч╕, у давнину ц╕╓╖ пори (а саме 24-25 червня) наш╕ предки святкували Купала. Тепер цю дату «перем╕стив» новий стиль календаря.

П╤СЛЯ ТР╤ЙЦ╤ — РУСАЛ╤╥

У давнину, у четвер п╕сля Тр╕йц╕, в╕дзначали Русал╕╖, Русальчин Великдень, або Нявчину нед╕лю. Ц╕ вельми поетичн╕ д╕йства були безпосередньо пов'язан╕ з дохристиянськими в╕руваннями ╕ могли тривати впродовж тижня.
╤сну╓ безл╕ч легенд та пов╕р'╖в про цих демон╕чних ╕стот. Мавки, а на Гуцульщин╕ - нявки, живуть у л╕сах. Русалки - у водоймах (водян╕) та болотах (болотян╕), у полях живуть польов╕. Узагальнено ╖х ще називали: т╕ (щоб не накликати лиха безпосередн╕м вживанням «╕мен╕»), кодло, нечисть... Кр╕м того, у пов╕р'ях зустр╕ча╓мо потерчат, лоскотух...
За народними переказами, русалки ╕ мавки надзвичайно красив╕, вродлив╕, приваблив╕ - тонкий гнучкий стан, довге розпущене волосся, заворожуючий погляд. Гляне парубок - ╕ в╕дразу закоха╓ться. Т╕льки в╕д такого кохання щастя не буде.
Вважали, що русалками стають лише т╕ д╕вчата, як╕ померли у Зелену нед╕лю (на Тр╕йцю), неб╕жчиц╕, яких не встигли охрестити, утоплениц╕. У четвер п╕сля Тр╕йц╕ вони справляють св╕й Великдень, актив╕зуються, бешкетують. Тому у цей день батьки не пускали д╕тей у л╕с, на поля та луки, до водойм. Та все ж молодь нехтувала такими пересторогами, збиралася на берез╕ водойми та ╕мпров╕зувала ╕гри, пустощ╕, хороводи русалок. Участь у цих веселих д╕йствах брали д╕вчата. Зокрема «найстарш╕й» русалц╕ (не за в╕ком обирали таку пом╕ж себе) одягали зелений в╕нок, задобряли ╖╖ гостинцями ╕ сам╕ частувалися. Хлопц╕ здалеку спостер╕гали за справжн╕ми русалками - юнками, а не м╕ф╕чними ╕стотами. Т╕льки п╕сля запрошення вони долучалися до цих розваг. Забавлялися усю н╕ч. Вранц╕, повертаючись додому, збирали полин. В╕н ╕ на л╕ки знадобиться (це - насамперед), ╕ в╕д русалок «вбереже».
На жаль, дехто ╕ тепер вда╓ться до такого марнов╕рства. Але не переймайтеся цим, а сприймайте лише як один з пласт╕в нашо╖ прадавньо╖ культури.

ОНУФР╤Й З КОСОЮ

25 червня - свято Онуфр╕я, або Онопр╕я.
Це останн╕й терм╕н зак╕нчувати першу косовицю с╕на. Але, щоб не образити самого святого, то в деяких рег╕онах дотримувалися перестороги: у його день с╕на не косили, нав╕ть при нагальн╕й потреб╕. Зате на Онуфр╕я вже починали косовицю раннього ячменю - перш╕ жнива яровини. Заприм╕тили: ц╕╓╖ пори змовкають пташин╕ трел╕.
У народ╕ кажуть:
- На Онуфр╕я соловей ячм╕нним колосом вдавився.
- На Онуфр╕я рясн╕ роси - на добрий врожай.
- Сухий Онуфр╕й - будеш без врожаю.
- На Онуфр╕я дощ - дал╕ пок╕с буде мокрий.
- На Онуфр╕я тепла погода - на р╕внинах буде урода, але лихо мешканцям г╕р, бо сонце зб╕жжя повипалю╓.
- Починаючи з Онуфр╕я, сонце скорочу╓ х╕д, а м╕сяць йде на зростання.
На Онуфр╕я може р╕зко (в╕дносно для л╕та) похолодати. Жартують: «Це Онуфр╕й б'╓ по голов╕ обухом сокири мороза».
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21262

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков