"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2002 > Тема ""Джерельце""
#46 за 15.11.2002
про літній відпочинок
учні 5-го класу Славнівської загальноосвітньої школи
Добрий день, "Джерельце"! Ми кожен раз із задоволенням перечитуємо твої сторінки. Вирішили відгукнутись на твоє запрошення - розповісти про літній відпочинок. З повагою учні 5-го класу Славнівської загальноосвітньої школи Роздольненського району.
ЯК Я ВЧИЛАСЯ ПЛАВАТИ Це було влітку. До нас приїхала татова сестра тьотя Олена зі своєю родиною. Тьотя Олена брала кожен день моїх сестер на море. От і надійшла моя черга. Коли ми приїхали на море, я зразу ж побігла купатися. Мені трішки допомагала мама вчитися плавати на спині, а коли вона пішла загоряти, я почала сама вчитися. У мене добре виходило. Відчувши, що вже навчилася, я хотіла попливти на спині до берега, але вийшло навпаки. Я попливла до буйка. Коли я хотіла стати ногами на дно, то дна я не відчула. Я дуже злякалася, але, на щастя, я вміла плавати і попливла до берега. Я більше ніколи не плаваю з заплющеними очима. Марійка ДЕРИШ.
В ГОСТЯХ У БРАТА-СОЛДАТА Цьогорічна подорож мені запам'ятається на все життя. В останній день канікул я з мамою вирішила відвідати мого брата, котрий служить в армії. Виявилось, що приїхали ми під час військово-польових навчань. Гриць вже три дні перебував далеко в горах. І я з мамою пішки йшли до нього, а навколо була така дивовижна краса, як в казці. Неподалік від їхнього військового табору було видно "Червоні печери", а гори навкруги, неначе покривалом, були оповиті білими хмарами. Під ногами шелестіла шовковиста зелена травичка. Коли нарешті дістались до місця, то розташувались на галявинці, де співали пташки. А внизу, на долині, було видно, як проводили навчання солдати. І мені чомусь їх стало жаль, хоча я розумію, що це потрібно для захисту нашої Батьківщини. З того часу не перестаю думати: чому так облаштований світ, що люди не можуть жити мирно на нашій планеті? Чому постійно з давніх-давен і понині точаться в світі війни? Хто на це може дати відповідь? Даринка НАГЛА.
НА ТАРКАНХУТІ Цього літа ми з мамою та з сусідами їздили на Тарханкут. Ой до чого ж там красиво! Великі брили великого каміння. Величезні скелі та чаша голубого моря. Ми прямо з каменю стрибали в море. Потім ми спостерігали, як у воду спускалися три аквалангісти. Минула одна година. Тоді один аквалангіст почав просити допомоги. Його витягли, але життя не врятували. Сумно закінчилась поїздка.Євген ЛУПОВКА.
ФОТО З ПАПУЖКОЮ НА ЗГАДКУ Коли в мами був вільний час, я і братик їздили з нею на море.А одного разу мимо нас пляжем проходив фотограф з папугою. Папуга був такий красивий і цікавий, що ми захотіли з ним сфотографуватися. Цікаве вийшло фото. А ще ми плавали і каталися на надувній гірці. А одного разу, коли вже чекали автобуса, спостерігали за пташкою, яка раз у раз вилітала з гнізда великого дерева і знову поверталась з черв'яком у клюві, мабуть, годувала своїх діток-пташеняток. Цікаво спостерігати за найменшими нашими друзями. Ліза ЧИЖОВА.
ВІДПОЧИНОК БЕЗ ПРИГОД Під час канікул надзвичайних пригод зі мною не трапилося. Я ходив на море, купався, загоряв. Іноді безтурботно бігав по вулиці з товаришами. Часто читав наукову літературу. Допомагав вдома. Та все одно літом добре, тому що можна радіти теплому сонцю, морю або просто безтурботно відпочивати. Сергій БАЧАЄВ.
У СТАРОДАВНЬОМУ ХЕРСОНЕСІ Цього літа я їздив з мамою та із своїм дядьком Сергієм в Севастополь на екскурсію. Коли приїхали в місто, то пішли до катера, щоб переправитися на південну сторону Севастополя. Ходили ми на екскурсію і до акваріума. Там бачили живого крокодила, пітона, удава, черепаху, рака і багато різноманітних риб. А який великий там басейн з рибами! В цей басейн кидали монетки. Також ми оглянули "Панораму". Там мені дуже сподобалось. Потім на тролейбусі поїхали в художній музей, де було багато картин, на яких зображені види Севастополя. А ще я побував у музеї під відкритим небом, на розкопках стародавнього міста Херсонеса. Після Херсонеса ми вирушили кататися на яхті по бухтах Севастополя. Мені дуже сподобалось у Севастополі і дуже хочеться іще поїхати туди. Валерій ПЕТЛЯК.
ДОПОМАГАВ ДІДУСЕВІ Мої канікули почались з того, що я відпочивав у таборі денного перебування у нашій школі. Ми їздили до моря, купалися, гралися. Потім з мамою поїхав на виставку "Агро-2002". Там я бачив нову техніку: трактори, комбайни. На виставці також були корови (навіть американські), коні, вівці, свині. А ще там були страуси. Наш славнівський баран став чемпіоном цигайської породи. Потім ми з мамою їздили в Київ до брата та сестри. Вони водили мене в "Магдональдс", в парк відпочинку. А ще я їздив до дідуся. Я йому допомагав все робити, бо він вже старенький. Ох і швидко пролетіли літні канікули! Костя ДРОЗД.
КУПАВСЯ В МОРІ З літніх канікул мені запам'ятався той день, коли ми з братом пішли на море і я побачив, як з літака стрибали парашутисти. Один парашутист стрибнув у воду, а решта стрибали на сушу. Коли вони стрибали, то випускали якийсь червоний дим. А ще над морем кружляли два літаки. Коли я купався, один літак пролетів прямо наді мною. Володимир КРАВЕЦЬ.
У ПОЛІ З БАТЬКОМ Улітку я з батьком майже кожного дня був у полі. Там я спостерігав, як іде збирання врожаю. У полі було багато комбайнів, машин, тракторів. У цьому році збирання урожаю сільським трудівникам далося нелегко. Не вистачало багатьох запчастин, палива. Але урожай був зібраний, бо хліб - це наше багатство. А загорів я краще від однокласників, що ніжилися на бережку моря. Іван РУДЧЕНКО.
ЛЕДЬ НЕ ЗАГУБИВСЯ... Одного літнього дня мама і тато мені сказали, що ми їдемо в Росію до бабусі. Ця звістка мене дуже обрадувала. Коли ми приїхали на вокзал в Росію, стали чекати автобуса. Через годину він під'їхав, а я не встиг зайти. Двері зачинились. Я дуже злякався, що залишився сам, і ледь не розплакався, та раптом автобус зупинився і я підбіг та за-йшов до нього. А мама й тато навіть і не знали, що я був на вулиці, коли автобус рушив з місця. Автобус зупинився випадково, бо водій забув купити сигарети. А далі було зовсім цікаво, бо ми їхали лісом, і я побачив на дубі сімейку білок, вони, мабуть, ласували горішками. Артем ГОЛОВЕШКІН.
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2002 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=213
|