"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "З перших уст"
#28 за 12.07.2019
КОМ╤ТЕТ ПА ОБС╢ СХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО М╤Л╤ТАРИЗАЦ╤╥ РОС╤╢Ю КРИМУ
Ком╕тет з пол╕тичних питань ╕ безпеки Парламентсько╖ асамбле╖ ОБС╢ схвалив резолюц╕ю щодо м╕л╕таризац╕╖ Рос╕╓ю анексованого Криму, Чорного й Азовського мор╕в. Про це пов╕домив член пост╕йно╖ делегац╕╖ Укра╖ни у ПА ОБС╢ Рефат Чубаров на сво╖й стор╕нц╕ у фейсбуц╕. "Резолюц╕я щодо м╕л╕таризац╕╖ РФ тимчасово окупованих Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя, Укра╖на, Чорного ╕ Азовського мор╕в, незважаючи на шалений спротив та галас рос╕ян, схвалена", - зазначив Чубаров. В╕н також додав, що резолюц╕ю п╕дтримали 54 члени ком╕тету, 6 були проти ╕ 6 утримались. Нагада╓мо, Парламентська асамблея Ради ╢вропи вноч╕ проти 25 червня п╕дтримала резолюц╕ю, яка зм╕ню╓ санкц╕йний механ╕зм. У цьому ж документ╕ запрошують Рос╕ю повернутися до роботи у ПАР╢ без обмежень права голосу. 118 делегат╕в проголосували за, 62 - проти, ще 10 утрималися. Перед цим ПАР╢ в╕дхилила понад 200 поправок, як╕ п╕дготувала укра╖нська делегац╕я задля блокування повернення рос╕йсько╖ делегац╕╖ до ц╕╓╖ орган╕зац╕╖. У ПАР╢ проголосували за зняття обмежень щодо делегац╕╖ РФ, як╕ були запроваджен╕ у кв╕тн╕ 2014 року. Р╕шення про повернення до ПАР╢ дозволить Рос╕╖ провести до асамбле╖ щонайменше чотирьох санкц╕йних депутат╕в. Вони зможуть об╕йти обмеження, запроваджен╕ проти них в ╢С через агрес╕ю Рос╕╖ на сход╕ Укра╖ни. Нараз╕ в╕домо, що М╕н╕стерство закордонних справ Укра╖ни в╕дкликало посла з Ради ╢вропи для консультац╕й. За словами оч╕льника МЗС, р╕шення про повернення Рос╕╖ було формально ухвалене ще до президентських вибор╕в в Укра╖н╕, а тому у цьому не варто звинувачувати чинного президента Володимира Зеленського або колишнього – Петра Порошенка. Кр╕м того, укра╖нська делегац╕я припиня╓ свою участь у л╕тн╕й сес╕╖. Виняток - заперечування повноважень рос╕йсько╖ делегац╕╖. Р╕шення про повноваження ╕ подальшу участь буде ухвалювати парламент. 26 червня Парламентська асамблея Ради ╢вропи прийняла резолюц╕ю, зг╕дно з якою в╕дновила повноваження Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в повному обсяз╕. За резолюц╕ю без санкц╕й проти Рос╕╖ в╕ддали 116 голос╕в, 52 - проти, 15 - утрималися. У резолюц╕╖ йдеться, що РФ порушила принципи Ради ╢вропи, однак обмежилися лише п'ятьма вимогами. Укра╖на пропонувала розширити цей список новими порушенням у анексованому Криму ╕ на окупованому Донбас╕, але правки були в╕дхилен╕.
КОМ╤ТЕТ ПА ОБС╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРОТИ «П╤ВН╤ЧНОГО ПОТОКУ-2» ╤ «ТУРЕЦЬКОГО ПОТОКУ»
Ком╕тет з пол╕тичних питань ╕ безпеки Парламентсько╖ асамбле╖ Орган╕зац╕╖ з безпеки ╕ сп╕вроб╕тництва в ╢вроп╕ (ОБС╢) прийняла резолюц╕ю щодо енергетично╖ безпеки в ╢вроп╕, де згадуються газопроводи "П╕вн╕чного потоку-2" ╕ "Турецький пот╕к". Про це пов╕домля╓ РБК-Укра╖на з посиланням на трансляц╕ю ОБС╢ на Youtube. В документ╕ резолюц╕╖ вказан╕ рос╕йськ╕ проекти, як╕ визнан╕ потенц╕йним засобом економ╕чного ╕ пол╕тичного примусу залежних в╕д поставок держав. Поправка про включення пункту, що стосу╓ться "Турецького потоку" ╕ "П╕вн╕чного потоку-2", в резолюц╕ю "Енергетична безпека в рег╕он╕ ОБС╢" парламентар╕я Рут╕ М╕люте була запропонована американською делегац╕╓ю. Американський конгресмен Л╕ Зелд╕н заявив, що мова йде про зростання опори на один джерел енергоресурс╕в. З-за цього можуть постраждати ╖х партнери з Центрально╖ та Сх╕дно╖ ╢вропи. В╕н пояснив, що "Турецький пот╕к" п╕двищить здатн╕сть РФ виявляти вплив на ╕нш╕ кра╖ни, а це може привести до негативних насл╕дк╕в. "Ми дума╓мо, що демократичн╕ ╕нститути не можуть бути заручниками енергопостачань, пов'язаних з "П╕вн╕чним потоком-2" ╕ "Турецьким потоком", - заявив Зелд╕н. Дов╕дка УН╤АН. Проектом "П╕вн╕чний пот╕к-2" передбачено буд╕вництво та роботу двох г╕лок газопроводу загальною потужн╕стю 55 млрд кубометр╕в газу на р╕к в╕д узбережжя Рос╕╖ через Балт╕йське море до Н╕меччини. Новий трубопров╕д в обх╕д Укра╖ни плану╓ться побудувати поруч ╕з уже ╕снуючим "П╕вн╕чним потоком-1". Буд╕вництво газопроводу ма╓ завершитися до к╕нця 2019 року. Протяжн╕сть трубопроводу складе 1220 км, в╕н повинен з'╓днати рос╕йський Усть-Луг ╕ н╕мецький Грайфсвальд. В к╕нц╕ березня - початку кв╕тня 2018 року компан╕я Nord Stream 2 (оператор проекту буд╕вництва газопроводу "П╕вн╕чний пот╕к-2") отримала дозв╕л на буд╕вництво газопроводу в╕д Н╕меччини ╕ Ф╕нлянд╕╖, а в червн╕ - в╕д Швец╕╖. При цьому Дан╕я, через територ╕ю яко╖ газопров╕д також повинен в╕дбуватися в╕дпов╕дного дозволу не дала. На початку травня 2018 року компан╕я Nord Stream 2 вже почала роботи з буд╕вництва приймально╖ станц╕╖ майбутнього газопроводу в околицях н╕мецького м╕ста Лубм╕н. Укра╖на, США ╕ низка ╓вропейських кра╖н виступають проти буд╕вництва "П╕вн╕чного потоку-2". У свою чергу, Н╕меччина активно лоб╕ю╓ буд╕вництво газопроводу. За оц╕нками експерт╕в, в результат╕ припинення транзиту природного газу через територ╕ю Укра╖ни наша кра╖на може втратити майже 3 млрд дол. доход╕в на р╕к.
КОМ╤ТЕТ ПА ОБС╢ П╤ДТРИМАВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО ОКУПАЦ╤Ю РОС╤╢Ю ЧАСТИНИ ГРУЗ╤╥
Ком╕тет з пол╕тичних питань та безпеки Парламентсько╖ асамбле╖ Орган╕зац╕╖ з безпеки та сп╕впрац╕ в ╢вроп╕ (ОБС╢) п╕дтримав резолюц╕ю про окупац╕ю Рос╕╓ю частини Груз╕╖. Про це пов╕домля╓ РБК-Укра╖на з посиланням на трансляц╕ю зас╕дання ком╕тету ОБС╢ в YouTube. Як пов╕домля╓ться, ком╕тет ухвалив резолюц╕ю, в як╕й Рос╕ю закликають скасувати сво╓ р╕шення щодо визнання незалежност╕ Абхаз╕╖ та П╕вденно╖ Осет╕╖. Читайте також Генпрокуратура Груз╕╖ квал╕ф╕кувала справу про штурм парламенту як спробу держперевороту Також в резолюц╕╖ звинувачують Рос╕ю в анекс╕╖ частини Груз╕╖. Автором тексту резолюц╕╖ ╓ грузинський парламентар Соф╕о Кацарава. Кр╕м того, в Парламентськ╕й асамбле╖ ОБС╢ висловили п╕дтримку суверен╕тету та територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Груз╕╖, а також засудили Рос╕ю за груб╕ порушення прав людина на окупованих грузинських територ╕ях та нарощення в╕йськово╖ присутност╕. Нагада╓мо, у серпн╕ 2008 року Рос╕я окупувала 20% територ╕╖ Груз╕╖, створивши дв╕ так званих держави - Абхаз╕ю ╕ П╕вденну Осет╕ю, ╕ згодом визнавши ╖х незалежн╕сть. Ц╕ рег╕они вже понад 10 рок╕в ╕снують виключно на дотац╕╖ в╕д РФ, а визнали лише к╕лька кра╖н св╕ту. Груз╕я перервала дипломатичн╕ в╕дносини з Рос╕╓ю у вересн╕ 2008 року. www.unian.ua
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21319
|