Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

12 липня - день пам'яті Святих Верховних Апостолів Петра і Павла. Це велике церковне свято пов'язане з багатьма народними повір'ями та апокрифічними легендами.
Зокрема, серед обов'язків святих було й стежити за своєчасним збором врожаю, адже після Петра і Павла починаються жнива на більшості терен України.Взагалі, ці апостоли вважаються опікунами аграріїв. І не тільки під час жнив. Не випадково приповідають:
«Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло воли водить».
До їхнього свята люди готувалися заздалегідь - білили хати, прибирали подвір'я тощо. А у саме свято неодмінно йшли до церкви. На честь Петра і Павла названо багато храмів. Тому у багатьох містах і селах відзначають ще й престольні празники. І до них потрібно ретельно приготуватися.
Побутує апокрифічна легенда про Петра і Господа. Якось саме цього дня вони мандрували світом, щоб подивитися, хто як з людей працює на жнивах. Побачили двох дівчат - одна жито жне, а друга спить під копою; побачили й двох парубків - один жито косить, а другий під возом у затінку дрімає. Подумали-поміркували святі і вирішили злучити до пари цих дівчат і парубків, але так, щоб з голоду ніхто з них не помер. Отож працьовита дівчина дісталася ледарю, а ледача - працьовитому. З тих пір, мовляв, так і повелося: чоловік і жінка в одній сім'ї один одному протиставляються за працьовитістю.
У свято Петра і Павла батьки, сусіди пекли дітям-пастухам солодкі мандрики - пампушки з сиру, сметани та цукру або меду. Ті влаштовували собі колективну трапезу. На пагорбі, щоб було добре видно корів, викопувала канавку на глибину по коліна, застеляли її скатертиною, розкладали мандрики, сідали по «берегах» канавки і частувалися. Власники корів вже самі зголошувалися приглянути за тваринами. Нехай діти відпочинуть, повеселяться.
Інша апокрифічна легенда розповідає про те, чому зозуля перестає кувати саме у цей день. Вона, виявляється, мандриком вдавилася, якого поцупила у Петра і Павла. А, може, вона поцупила його у дітей-пастухів?.. Багатовікові фенологічні спостереження підтверджують: зозуля й справді перестає кувати цієї пори.
Ще один цікавий звичай на Петра і Павла: діти-пастухи плели з квітів вінки і чіпляли їх коровам на роги, та то так, щоб корова не скинула. Увечері, коли стадо поверталося додому, господарі мали розрахуватися з дітьми за такий вінок.
У народі кажуть:
- Якщо цього дня дощить - похмура й дощова погода збережеться протягом тижня.
- Якщо зозуля перестала кувати на Петра і Павла - зима буде ранньою; якщо продовжує кувати - на довгу й теплу осінь.

НА ПОЛУПЕТРА ЩАСЛИВА ДІТВОРА

13 липня християни східного обряду святкують Собор дванадцятьох апостолів. У народному побуті цей день отримав назву Полупетра, або Петрового батька.
Щодо походження назви, то існують різні версії. Наприклад, дехто вважав, що ця назва на честь Петрового батька, а дехто пояснював, що це свято «наполовину менше» за церковним значенням від свята Верховних Апостолів Петра і Павла» Побутувала думка й про те, що це є продовженням свята Петра і Павла...
Господині у цей день варили борщ із трьох півників (як правило, брали молоду птицю). З трьох, бо Петро тричі зрікся Ісуса Христа і тричі проспівав півень.
На Полупетра вшановували пастухів і домашніх тварин. Частенько у цей день не виганяли корів на пасовисько. Тому казали: «На Полупетра щаслива дітвора». Адже пастухами здебільшого були саме діти.
З Полупетром пов'язано чимало охоронних молитов, присвячених домашнім тваринам, які закінчувалися словами: «Нехай прибуває нашій худобі усього з роси, з води, з усякого цвіту, що цвіте на нашій землі».
Приповідають:
- Щаслива хата, де худоби багато.
- Як корова у хліві, то є харч на столі.

СІНОГНІЙ

Скільки б дощів не падало у липні, а земля все одно залишається сухою. Сонце вмить випаровує вологу, таку жадану для картоплі, огірочків та іншої городини. Однак народний прогностик стверджує: «Якщо на Самсона (10 липня) падає дощ, то аж до бабиного літа (вересня)». Тому його називають Сіногноєм. Адже такі затяжні дощі неабияк шкодять жнивам, у стіжках загниватиме солома. А ще кажуть: «Якщо на Самсона дощ, то через сім тижнів він знову повториться».
До речі, Самсон у перекладі з грецької - сонячний. Мабуть тому у цей день так прискіпливо стежили за погодою. Бо сонячний день на Самсона обіцяє сонячні жнива.

У ПЕТРІВКУ ДЕНЬ, ЯК РІК...

Через тиждень після Трійці - неділя Всіх святих, а в понеділок розпочинається Петрів піст (Петрівка), який завжди завершується у свято Верховних Апостолів Петра і Павла (12 липня). Тож його тривалість не є сталою, а залежить від «рухомого» свята Великодня, а відтак - і Трійці (П'ятидесятниці).
Вважають, що це один з найбільш «демократичних» постів. Адже дозволялося співати «петрівочки», які тепер добре пам'ятають тільки старожили. Для того, хто важко фізично працює, не є великим гріхом вживати (але не надміру) скоромну їжу. З Петрівкою співпадають сінокосні жнива. Це важка фізична праця. Селянину потрібна сила, а тому й повноцінне харчування.
Щодо вживання скоромної їжі (зокрема м'ясних страв), то існує апокрифічна легенда. Цей піст встановив апостол Петро. Чоловіки, строго дотримуючись його, але важко працюючи на косовиці, жнивах ранніх зернових, поїдали всі молочні продукти, чим збіднювали сімейний бюджет. Жінки почали прохати Петра, щоб він послабив для чоловіків строгість посту. На їхнє прохання пристав і побратим Петра - апостол Павло. Так і з'явилося послаблення у пості, однак окрім середи і п'ятниці.
У народі кажуть:
- У Петрівку день, як рік.
- У Петрівку мухи працюють на панів, а в Спасівку на себе.
- Закортіло в Петрівку льоду (морозу).
- Петрівка - найспекотніші дні.
- Петрівка - на хліб голодівка.
- Хліб на Петрівку ощаджуй.
- Хто в Петрівку не косить, той зимою і в собак хліба просить.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2019 > Тема "Душі криниця"