Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 16.08.2019
╤льм╕ Умеров:95% КРИМСЬКИХ ТАТАР У КРИМУ НЕ ВИЗНАЮТЬ ЮРИСДИКЦ╤╥ РОС╤╥, НАВ╤ТЬ ЯКЩО ВОНИ ПРО ЦЕ МОВЧАТЬ

╤льм╕ Умеров, заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу
95% КРИМСЬКИХ ТАТАР У КРИМУ НЕ ВИЗНАЮТЬ ЮРИСДИКЦ╤╥ РОС╤╥, НАВ╤ТЬ ЯКЩО ВОНИ ПРО ЦЕ МОВЧАТЬ

Перш╕ в'язн╕ Кремля, заарештован╕ за незгоду з незаконною анекс╕╓ю Криму, за час, проведений в тюрмах, стали символами протесту та морально╖ ст╕йкост╕. Одним з таких символ╕в для кримських татар залиша╓ться ╤льм╕ Умеров - заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу, колишн╕й в╕цесп╕кер ВР АРК ╕ в╕цепрем'╓р-м╕н╕стр Автономно╖ республ╕ки Крим, колишн╕й голова Бахчисарайсько╖ держадм╕н╕страц╕╖.
Вперше його судили за виступи проти влади в 16 рок╕в у радянському Узбекистан╕, куди в╕н потрапив внасл╕док депортац╕╖ кримських татар у 1944 роц╕, точн╕ше - за розклеювання лист╕вок про вигнання кримських татар з ╖хньо╖ ╕сторично╖ батьк╕вщини. У вересн╕ 2015-го вже окупац╕йний суд Рос╕╖ у р╕дному Криму засудив Умерова до 2 рок╕в колон╕╖-поселення за звинуваченням у «публ╕чному заклику до порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ РФ» за ╕нтерв'ю на кримськотатарському телеканал╕ АТR. Тижнем ран╕ше його соратника по Меджл╕су, другого заступника голови Ахтема Чийгоза засудили до 8 рок╕в ув'язнення. Але 25 жовтня 2017-го обидва л╕дера Меджл╕су були зв╕льнен╕ за домовлен╕стю президента Туреччини Ердогана з президентом Рос╕╖ Пут╕ним. З ╤льм╕ Умеровим ми говорили про природу репрес╕й ╕ протест╕в в окупованому Криму, про каральну систему РФ ╕ про ситуац╕ю з укра╖нськими в'язнями.
- Чим ви поясните сувор╕ вироки укра╖нським пол╕тв'язням в Рос╕╖ ╕ в Криму та жорстоке поводження з ними, н╕би вони – небезпечн╕ злочинц╕?
- Жорсток╕сть – це напоказ. Зараз в Криму для окупант╕в головне – добитися лояльност╕ населення. Коли любов╕ не виходить, тод╕ треба залякати. Наприклад, м╕й випадок, очевидно, ма╓ змусити замислитися, що якщо члена Меджл╕су, який об╕ймав висок╕ посади ╕ керував районом, судять за екстрем╕зм через висловлювання, то що ж буде ╕з звичайною людиною. Проблем, як╕ зараз створюють кримськ╕ татари, в Рос╕╖ нема╓ з 1990-х. А тут п╕сля так званого при╓днання Криму у 2014 роц╕ велика етн╕чна група – кримськ╕ татари – переважно не визнають юрисдикц╕╖ Рос╕╖.
- Т╕, хто в Криму, змушен╕ визнавати...
- Нав╕ть якщо вони мовчать, не виходять на м╕тинги, що зараз неможливо в Криму, то на р╕вн╕ кухонно╖ пол╕тики упевнений: 95% кримських татар не визнають.
- Вас намагалися зламати, наприклад, коли пропонували просити Пут╕на про помилування?
- Мене - н╕. П╕сля вироку до мене додому прийшли два полковники ФСБ з Москви. Я ж був п╕д п╕дпискою про неви╖зд. Вони сказали, що треба написати Пут╕ну прохання про помилування для нашого з Ахтемом зв╕льнення. Я не знав, що ведеться якась кампан╕я за наше визволення, ╕ президент Ердоган звернувся до Пут╕на з приводу нас. Вони ж мен╕ про це ╕ розпов╕ли. Пот╕м спробували обдурити, сказавши, що Ахтем погодився просити про помилування. Але я в╕дмовився. Дружина ╕ донька теж сказали, що до Пут╕на звертатися не будуть. ╤ ц╕ фсбешники якось легко погодилися. А наступного дня повернулися ╕ сказали, що треба в╕дмовитися в╕д апеляц╕╖. Я знову в╕дмовився. Але п╕сля телефонно╖ розмови з Мустафою-ага, який сказав, що так треба, написав в╕дмову. При цьому причиною вказав не згоду з вироком, а недов╕ру до суд╕в. А за два дн╕ при╖хала заступниця начальника ФСВП (Федеральна служба виконання покарання – ред.) ╕ пов╕домила, що якщо я добров╕льно 21 жовтня при╖ду в Керч, то буду там в╕дбувати покарання, або мене п╕д конво╓м в╕дправлять кудись у Заполяр'я.
Настало 21-е, а ╕нформац╕╖ про помилування нема╓. Я вранц╕ викликав «Швидку» (у мене п╕днявся тиск), ╕ мене госп╕тал╕зували на 10 дн╕в у невролог╕чне в╕дд╕лення через загрозу ╕нсульту або ╕нфаркту. Вже з л╕карн╕ мене вивезли в аеропорт С╕мферополя. У салон╕ л╕така я побачив 12 супроводжуючих у цив╕льному ╕ Ахтема на задн╕х сид╕ннях. Мен╕ заборонили до нього п╕дходити, говорити, кивати. Коли ми приземлилися в Анап╕, подумав: «Точно по етапу везуть, ще й ц╕лий л╕так на двох зафрахтували». Вже коли вилет╕ли з Анапи, при посадц╕, я побачив, що ми у Туреччин╕. Це пот╕м турецьк╕ ЗМ╤ написали, що нас обм╕няли на двох рос╕йських к╕лер╕в, як╕ сид╕ли в турецьк╕й в'язниц╕ за вбивство чеченського журнал╕ста в Стамбул╕. Але ж п╕дносилося все як жест добро╖ вол╕ Пут╕на, ╕ ми мимовол╕ брали участь у цьому шоу.
- Вам заборонено в'╖зд у Крим?
- Ц╕каве запитання. Я не знаю, тому що нам так ╕ не показали документ, на п╕дстав╕ якого нас зв╕льнили. ╢ лист на ╕м'я судд╕ про повернення вироку без виконання на основ╕ акта помилування президента Пут╕на в╕д 24 жовтня з додатком на 19 аркуш╕в. Але в додатках нема╓ самого акта про помилування!
- Якщо пор╕внювати карально-репресивний апарат СРСР ╕ сучасно╖ Рос╕╖, то в РФ зараз калька радянсько╖ системи?
- Н╕. Зараз щось г╕бридне. Ран╕ше КДБ та╓мно д╕яла. Ус╕ р╕шення щодо кримських татар були секретними: не пускати в Крим, не прописувати ╖х там, не давати будинки, не приймати на роботу. А зараз з в╕дкритим забралом, н╕чого не приховуючи, д╕ють. У центр╕ С╕мферополя сто╖ть величезний оф╕с так званого центру «Е» (центр ФСБ по боротьб╕ з екстрем╕змом – ред.), ╕ ФСБ займа╓ться ус╕ма питання екстрем╕зму, тероризму тощо. Ран╕ше так╕ структури в КДБ були засекреченими ╕ невидимими. КДБ була найб╕льш непом╕тною структурою, а сьогодн╕ ФСБ – найпом╕тн╕ша.
- Розкаж╕ть про кримськотатарський нац╕ональний рух, як ви стали його актив╕стом?
- Наш нац╕ональний рух утворився у 1956 роц╕. До цього з 1944-го для кримських татар д╕яв комендантський режим ╕ спецнагляд. Неможливо було орган╕зувати як╕сь групи. У 1967 роц╕ було р╕зке п╕двищення активност╕, що призвело до посилення репрес╕й. Тод╕ вийшла постанова про реаб╕л╕тац╕ю кримських татар, яка дозволяла повертатися в Крим. Але насправд╕ д╕яла негласна установка ╖╖ не виконувати. Багато хто тод╕ кинувся в Крим, ╕ п╕ддався там утискам: ╖м не продавали будинки, не прописували, не приймали на роботу, не видавали паспорт по досягненню необх╕дного в╕ку, не приймали до школи, а якщо приймали, не записували в журнал класу. Деяких посадили до в'язниц╕, деяких повторно депортували. Вивозили за меж╕ Криму ╕ висаджували прямо на дороз╕. Так кримськ╕ татари з'явилися у Краснодарському кра╖, в Херсонськ╕й та Запор╕зьк╕й областях. Сьогодн╕, через п╕встол╕ття, в Рос╕╖ править, по сут╕, фашистський режим. Ксенофоб╕я, нац╕ональна нетерпим╕сть, репрес╕╖ за нац╕ональною та рел╕г╕йною ознаками нав╕ть без Криму там - явища поширен╕.
- Чи можемо ми розраховувати, що такий режим зв╕льнить Сенцова та ╕нших ув'язнених першо╖ хвил╕?
- Перша хвиля ув'язнених багато в чому була випадков╕стю. Про того ж Сенцова до 2014 року я не чув, щоб в╕н був актив╕стом. Хоча в╕н з Бахчисарайського району, а я там керував майже 10 рок╕в. Протест в ньому пробудила рос╕йська окупац╕я. Але в╕н н╕чого не встиг зробити, а 20 рок╕в в'язниц╕ отримав, по сут╕, за те, що, можливо, подумав п╕д╕рвати пам'ятник Лен╕на на привокзальн╕й але╖. «Можливо подумав» – це ключове в пол╕тиц╕ залякування, яку проводить РФ. Кольченко – такий самий невинний у ц╕й ╕стор╕╖. Просто в╕н – неформал, анарх╕ст. Мабуть, за правилами РФ, людям з в╕дм╕нними поглядами не м╕сце у сусп╕льств╕.
Багато в чому випадковими були ╕ перш╕ арешти кримських татар, в тому числ╕ член╕в «Х╕зб ут-Тахр╕р». Хтось десь потрапив на в╕део, фото. Людей втраховували, заводили крим╕нальн╕ справи ╕ заарештовували. А от друга хвиля арешт╕в, яка зараз трива╓, торкнулася вже актив╕ст╕в, як╕ з'явилися у в╕дпов╕дь на д╕╖ окупац╕йно╖ влади. Звичайн╕ люди, як╕ н╕коли не займалися журнал╕стикою, зараз стр╕мять обшуки, арешти, суди. Б╕льш того, утворився досить потужний рух «Кримська сол╕дарн╕сть».
- Як ви ставитеся до обм╕ну укра╖нських пол╕тв'язн╕в, як╕ сидять в РФ ╕ в Криму?
- Т╕, хто сидить, ╕ хто ще не сидить, але продовжу╓ боротися в Криму або за його межами, повинн╕ розум╕ти, що головне питання – це повернення Криму до складу Укра╖ни ╕ в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ разом з Луганськом ╕ Донецьком. ╤ Рос╕ю треба змусити виконати цю беззастережну умову. А обм╕ни, зв╕льнення – це все ж таки реч╕ другого плану. Адже зв╕льнивши одного, Пут╕н може взяти ╕нших у заручники. Наприклад, нас двох зв╕льнили 25 жовтня, а в середин╕ листопада було заарештовано вже четверо. Цей процес може бути безк╕нечним, тому не зовс╕м правильно вважати зв╕льнення найважлив╕шим. Найважлив╕шим ма╓ бути припинення того неподобства, яке в╕дбува╓ться у Криму п╕сля окупац╕╖.
- Яка природа морально╖ ст╕йкост╕ людей, як╕ йдуть всупереч режиму?
- Ст╕йк╕сть – особлив╕сть конкретно╖ людини. Коли б╕льш╕сть звикають ╕ починають пристосовуватися, знаходяться окрем╕ люди, як╕ вступають у боротьбу. Як на мене, у звичайних умовах так╕ люди завжди кажуть правду ╕ ╓ посл╕довними в д╕ях. Головне – зберегти людську г╕дн╕сть: щоб у тих, хто поруч, не виникло думки, що ти слабкий ╕ можеш зрадити.
А любов до батьк╕вщини, сво╓╖ земл╕ – це питання с╕м'╖. Пропаганда рос╕йського ТБ до любов╕ не призводить, вона призводить лише до ненавист╕. Зараз ця пропаганда та ╕деолог╕я накрила весь Крим. Вже ц╕ле покол╕ння вихову╓ться на ╕деолог╕╖ держави-агресора. Вчител╕, як╕ ран╕ше виховували п╕д укра╖нський г╕мн, зараз дають завдання малювати триколор. Учн╕ чують не укра╖нський, а рос╕йський г╕мн.
- В Укра╖н╕ кримськ╕ татари ран╕ше почувалися як вдома?
- В╕дчуття дому ма╓ бути природним станом. Коли тоб╕ щодня твердять, що ти вдома, це теж природно. Так само ╕ свобода – це звичайний, нормальний стан людини. Про не╖ не треба говорити, не треба обговорювати – треба просто бути в╕льним.
╤рина Гасанова
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21430

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков