Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...


В ╤РПЕН╤ ПРЕЗЕНТОВАНО ВИСТАВКУ ХУДОЖНИКА ╤З ХАРКОВА
Його роботи знаходяться в приватних колекц╕ях ╕ музеях Укра╖ни, Н╕меччини, США…


ТЕОДУЛ-В╤ТРОДУВ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 06.09.2019
МУС╤Й, МУС╤Й, ЛИСТОМ ПОС╤Й!

Наш╕ традиц╕╖

10 вересня - свято Мус╕я. У давнину цього дня завершували збирати конопл╕ ╕ перевозити ст╕жки до клунь.
Кожний господар встановлював св╕й «режим прац╕», але й  не забував про узвича╓н╕ традиц╕╖. ╤ т╕льки погода могла збити ритм. Дехто з селян саме у свято Мус╕я починав копати картоплю. Такого, принаймн╕, часто дотримувалися в Галичин╕. Не дивно! Настав сезон «Бабиного л╕та». Викопана картоплю трохи полежить на земл╕, просохне ╕ не буде загнивати.
Це ╕ час дозр╕вання брусниц╕ - ц╕лющо╖ ягоди. Збирати ╖╖ виходили рано-вранц╕, бралися до прац╕ з першими променями сонця, адже день уже пом╕тно короткий. Збирали ягоди аж до заходу сонця. Праця ця важка, а не в╕дпочинок. ╤ тепер загот╕вля яг╕д (насамперед для себе) ╕ ╖х реал╕зац╕я на ринку ╓ одним ╕з сезонних джерел п╕дзароб╕тку для багатьох людей, передус╕м мешканц╕в в╕ддалених с╕л.
Народний прогностик п╕дказу╓, що з Мус╕я почина╓ опадати листя з дуба.
- Якщо листя ще м╕цно трима╓ться на дуб╕, то зима буде люта.
- Якщо листя з дуба рано опада╓ - на зиму з в╕длигами.
Хто не хоче люто╖ зими, нехай просить у Мус╕я: «Мус╕й, Мус╕й, листом пос╕й!..».
╤ таке:
- Др╕бний дощ на Мус╕я може перетворитися на затяжну негоду.
- Багато зеленого моху - тривалий час може зберегтися дощова погода.

ГОСТРО╥ ЗИМИ НАД╤Я

7 вересня християни сх╕дного обряду вшановують Святого апостола Варфолом╕я, який загинув мученицькою смертю наприк╕нц╕ I стол╕ття.
Церковн╕ житт╓писи розпов╕дають, що його мощ╕ мали спочатку перебувати в Месопотам╕╖ (у м╕ст╕ Дор╕), а оп╕сля, коли язичники викинули ╖х з домовиною у море, чудесним способом приплисти до острова Липар╕, що неподал╕к Сицил╕╖. П╕д час нападу на остр╕в сарацин╕в над похованням Варфолом╕я знову було вчинено наругу - кост╕ апостола порозкидали. Але ╖х позбирав ╕ склав у великий глиняний посуд нев╕домий чернець. У 839 роц╕ мощ╕ Варфолом╕я знайшли в╕чний спочинок у Беневент╕.
За народним календарем, грибники на Варфолом╕я завершували збирання б╕лих гриб╕в, а господарники починали пос╕в ранньо╖ озимини.
Кажуть:
- Прийшов Варфолом╕й - жито на зиму с╕й.
- Сухо на Варфолом╕я - гостро╖ зими над╕я.
- На Варфолом╕я дощова погода - зима з в╕длигами.

ТЕРПЛЯЧИЙ СТРАТИЛАТ

1 вересня християни сх╕дного обряду вшановують Святого мученика Андр╕я Стратилата, полковника римського в╕йська, який в╕ддав сво╓ життя за Христову в╕ру у IV стол╕тт╕. Разом з ним загинуло 2593 во╖ни. Таку цифру зберегла церковна ╕стор╕я.
Цей день, за багатов╕ковими народними прогностичними спостереженнями, щоправда, за старим стилем в╕н припадав на 19 серпня, мав бути жарким ╕ теплим. Все ж у серц╕ в╕дчутна присутн╕сть осен╕. Отож:
- День жаркий, але диха╓ ос╕нню.
У деяких рег╕онах Укра╖ни 1 вересня беруться до копання червоних (столових) буряк╕в.
Колись пильн╕ люди спостер╕гали, чи не опада╓ на Стратилата листя з л╕щини, адже, якщо опада╓, - наприк╕нц╕ вересня припече морозець. Не такий в╕н уже й страшний, але комусь може завдати лиха, особливо селянам, як╕ не встигли з╕брати ранню городину. Траплялося, що й гарбузи промерзали наскр╕зь.
Святого Андр╕я Стратилата у день його вшанування називають - Стратилат-Терпляк.
Кажуть:
- Стратилат╕в день прийшов - овес п╕д жорна п╕шов.
Стратилат-Терпляк трима╓ться - л╕ту навздог╕н кланя╓ться.

СВЯТО З ДИВНОЮ НАЗВОЮ

Серед пр╕звиськ християнських достойник╕в ╕нколи зустр╕ча╓мо, як на наш погляд, довол╕ дивн╕. Наприклад, 4 вересня вшановують Агатон╕я, Северина та ╕нших мученик╕в за Святу В╕ру. А ще - преподобного Богол╕пу. Саме така назва закр╕пилася за цим днем ╕ в народн╕й традиц╕╖...
До Богол╕пи можуть вдарити перш╕ ос╕нн╕ приморозки, як╕ сприяють початков╕ масового снування павутиння. Але йдеться, насамперед, про П╕вн╕чну Укра╖ну ╕ Карпати. На Слобожанщин╕ на Богол╕пи чи днем оп╕сля починали звозити з поля, городу на подв╕р'я або до клун╕ ранн╕ досп╕л╕ гарбузи. Селяни, як╕ не мали просторого вм╕сного льоху, починали готувати к╕пц╕ для картопл╕ ╕ буряк╕в - копали глибок╕ ями, ╕нколи вистеляли ╖хн╓ дно та обкладали боки всередин╕ дошками, соломою, хмизом, опалим листям.
Пов'язували з цим днем ╕ пов╕р'я про Л╕совика, мовляв, в╕н виходить з л╕су у поле ╕ розкида╓ ст╕жки соломи, а пот╕м поверта╓ться у л╕с ╕ так сильно свистить, що аж лама╓ кущ╕ ╕ дерева. Аби налякати його, чолов╕ки (мешканц╕ л╕сових зон) одягали кожуха навивор╕т.
За фенолог╕чними спостереженнями:
- Якщо на Богол╕пи павутиння липне до рослин - на тепло.
- Мало павутиння - до сухо╖ осен╕.
- Зеленушки (гриби) п╕шли - чекай заморозк╕в.
- Багато ранн╕х гриб╕в чорноголовц╕в - на холодну зиму.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21498

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков