"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2019 > Тема "З перших уст"
#37 за 13.09.2019
УКРА╥НСЬКА МОВА ╤ РАБ╤НОВИЧ. КОНСТИТУЦ╤ЙНИЙ СУД УКРА╥НИ ДАВ Ч╤ТКУ В╤ДПОВ╤ДЬ
Дев’яте скликання Верховно╖ Ради Укра╖ни розпочало свою д╕яльн╕сть з гучних мовних скандал╕в, ╕н╕ц╕йованих представниками пол╕тично╖ парт╕╖ «Опозиц╕йна платформа – За життя», як╕ за допомогою правового шахрайства намагаються вибороти соб╕ право на виступ народного депутата Укра╖ни рос╕йською мовою, – мовою агресора, який окупував частину територ╕╖ Укра╖ни та продовжу╓ вести бойов╕ д╕╖ на сход╕ Укра╖ни, вбиваючи та кал╕чачи укра╖нських захисник╕в. 14 серпня новообраний народний депутат в╕д «Опозиц╕йно╖ платформи – За життя» Вадим Раб╕чнович п╕д час зас╕дання П╕дготовчо╖ депутатсько╖ групи, виступаючи недержавною мовою, ╕н╕ц╕ював скандал з ╕ншими народними депутатами, намагаючись переконати ╖х у н╕бито правом╕рност╕ сво╖х виступ╕в рос╕йською мовою, мотивуючи тим, що це його конституц╕йне право. Таку ж саму позиц╕ю Раб╕нович продовжив в╕дстоювати 4 вересня на зас╕данн╕ Ком╕тету з питань прав людини, деокупац╕╖ та ре╕нтеграц╕╖ тимчасово окупованих територ╕й, звинувачуючи голову ком╕тету – Дмитра Луб╕нця – у вчиненн╕ «конституц╕йного злочину», за те, що той наполягав на сп╕лкуванн╕ п╕д час зас╕дання державною мовою. Раб╕нович заявив, що в╕н подав до Конституц╕йного суду на голову парламенту, а тепер ╕ на нього – Луб╕нця – подаст до суду за порушення його права на р╕вн╕сть мовних прав, гарантованих, на думку Раб╕новича, статтею 10 Конституц╕╖ Укра╖ни. В результат╕ ц╕╓╖ суперечки Луб╕нець, пооб╕цявши Раб╕новичу вид╕лити св╕й час для ╕ндив╕дуальних занять з ним з укра╖нсько╖ мови, на його вимогу оголосив доручення: «…даю доручення секретар╕ату п╕дготувати робочий час не менше н╕ж одна година на пленарному тижн╕ для того щоб голова ком╕тету народний депутат Луб╕нець з головою П╕дком╕тету Раб╕новичем Вадимом Зинов╕йовичем могли сп╕лкуватися ╕ вивчати укра╖нську мову». Позиц╕я КСУ щодо застосування державно╖ мови органами державно╖ влади Тлумачення Вадимом Раб╕новичем на власний розсуд Конституц╕╖, особливо питань, по яких вже ╕сну╓ оф╕ц╕йне тлумачення Конституц╕╖ Укра╖ни та ухвалено р╕шення Конституц╕йного суду Укра╖ни (дал╕ КСУ), нагаду╓ прим╕тивне правове шахрайство, оск╕льки оф╕ц╕йне тлумачення Конституц╕╖ Укра╖ни належить до компетенц╕╖ КСУ. Розглядаючи конституц╕йне подання 51 народного депутата Укра╖ни про оф╕ц╕йне тлумачення положень статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни щодо застосування державно╖ мови органами державно╖ влади, органами м╕сцевого самоврядування та використання ╖╖ у навчальному процес╕ в навчальних закладах Укра╖ни (справа про застосування укра╖нсько╖ мови) КСУ у сво╓му Р╕шенн╕ в╕д 14.12.1999 року вир╕шив: «1. Положення частини першо╖ статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни, за яким «державною мовою в Укра╖н╕ ╓ укра╖нська мова», треба розум╕ти так, що укра╖нська мова як державна ╓ обов’язковим засобом сп╕лкування на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни при зд╕йсненн╕ повноважень органами державно╖ влади та органами м╕сцевого самоврядування (мова акт╕в, роботи, д╕ловодства, документац╕╖ тощо), а також в ╕нших публ╕чних сферах сусп╕льного життя, як╕ визначаються законом (частина п’ята статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни)». Враховуючи те, що: «р╕шення Конституц╕йного суду Укра╖ни ╓ обов’язковим до виконання на територ╕╖ Укра╖ни, остаточним ╕ не може бути оскарженим», – даремно Раб╕нович витрача╓ час та ресурси на звернення до КСУ з питання, яке уже вир╕шене майже двадцять рок╕в тому. Народн╕ депутати – це особи, як╕ зд╕йснюють повноваження законодавчого органу державно╖ влади, що в╕дпов╕дно до вище згаданого р╕шення КСУ в╕д 14.12.1999 року зобов’язу╓ народних депутат╕в сп╕лкуватися укра╖нською мовою як державною на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни при зд╕йсненн╕ ╖хн╕х повноважень. Якщо як╕сь закони чи ╕нш╕ нормативно правов╕ акти, як╕ регламентують застосування державно╖ мови, не ч╕тко виписан╕, що да╓ можлив╕сть тлумачити цю правову норму не на користь державно╖ мови, звужуючи ╖╖ сферу використання, то на перешкод╕ такого тлумачення сто╖ть конституц╕йний принцип: «Закони та ╕нш╕ нормативно правов╕ акти приймаються на основ╕ Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ повинн╕ в╕дпов╕дати ╖й». Тому ус╕ ман╕пуляц╕╖ Вадима Раб╕новича та його однодумц╕в нормативно правовими актами з метою, усупереч р╕шенню КСУ в╕д 14.12.1999 року, звузити сферу використання державно╖ мови, зокрема у сфер╕ сп╕лкування народних депутат╕в при зд╕йснен╕ ними повноважень органу державно╖ влади, спрямован╕ на зм╕ну конституц╕йного ладу Укра╖ни у сфер╕ застосування укра╖нсько╖ мови як державно╖ у неконституц╕йний спос╕б, оск╕льки р╕шенням КСУ в╕д 14.12.1999 року встановлено: «Положення про укра╖нську мову як державну м╕ститься у розд╕л╕ I «Загальн╕ засади» Конституц╕╖ Укра╖ни, який закр╕плю╓ основи конституц╕йного ладу в Укра╖н╕. Поняття державно╖ мови ╓ складовою б╕льш широкого за зм╕стом та обсягом конституц╕йного поняття «конституц╕йний лад».
Мова в геопол╕тичному контекст╕ Останн╕м часом мовн╕ скандали ╕з закликами про надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу рег╕онально╖ на Донбас╕ виникають не лише серед депутат╕в Верховно╖ Ради. Кер╕вник Оф╕су президента Укра╖ни Андр╕й Богдан заявив в ╕нтерв’ю «РБК-Укра╖на», опубл╕кованому 1 липня, що особисто в╕н виступа╓ за надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу рег╕онально╖ на Донбас╕ за умови, що окупован╕ райони Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей залишаються частиною Укра╖ни. 16 липня, у день вступу в законну силу закону Укра╖ни «Про забезпечення функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖», на зас╕данн╕ Ради безпеки ООН про укра╖нський мовний закон Рос╕я засудила закон про мову, заявляючи, що «боротьба за нац╕ональну ╕дентичн╕сть не повинна порушувати права рос╕йськомовно╖ меншини». (Рада безпеки ООН не п╕дтримала Рос╕ю, натом╕сть США, Британ╕я та Франц╕я розкритикували рос╕йську агрес╕ю щодо Укра╖ни – ред.) Ус╕м борцям за права рос╕йськомовно╖ меншини в Укра╖н╕ хочеться нагадати: голодомори ╕ репрес╕╖, якими радянська влада очищала Укра╖ну в╕д укра╖нц╕в ╕ масово заселяла ╕ншими етносами, формуючи таким чином рос╕йськомовне населення Укра╖ни, статтею 2 Конвенц╕╖ ООН «Про запоб╕гання злочину геноциду та покарання за нього» квал╕ф╕ку╓ться як геноцид. Надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу рег╕онально╖ в Укра╖н╕ створю╓ прецедент узаконення насл╕дк╕в геноциду, що не запоб╕га╓ злочину геноциду, а навпаки заохочу╓ до вчинення геноциду як до одного ╕з ефективн╕ших метод╕в реал╕зац╕╖ нацистсько╖ ╕деолог╕╖, в даному випадку «русского мира», та провоку╓ м╕жнац╕ональн╕ в╕йни за принципом нац╕онального дарв╕н╕зму. Серг╕й Мельничук, правозахисник ╕з Луганська, лауреат прем╕╖ Олекси Г╕рника, автор книжки «Моя боротьба за мову» На фото (зл╕ва направо): Вадим Раб╕нович, В╕ктор Медведчук, Юр╕й Бойко, кер╕вники пророс╕йсько╖ парт╕╖ «Опозиц╕йна платформа – За життя», п╕д час зустр╕ч╕ з прем'╓р-м╕н╕стром Рос╕╖, головою парт╕╖ «╢дина Рос╕я» Дмитром Медвед╓вим. Москва, 10 липня 2019 року https://www.radiosvoboda.org
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2019 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21525
|