Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2002 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 15.11.2002
SUPERАГЕНТ 000


У залізних нетрях
Дитячий  детектив
Розділ третій,
в якому професор Байда мимохіть робить видатне наукове відкриття, а малюк Яромир готується до урочистого посвячення у воїни індіанського племені крі

А в цей час кохана жінка Супераґента 000 Зореслава разом зі своїм батьком - видатним ученим професором Байдою та сином-вундеркіндом Яромиром перебувала у Канаді, у самісінькому серці Скелястих гір. Вони саме наближалися до печери, вхід до якої був замаскований від сторонніх очей кам'яною брилою. Їхній новий товариш, вождь індіанського племені крі на ймення Сніговий Барс, щойно показав професорові Байді та його супутникам потайний механізм, що відсував важку каменюку.
Низько схиливши голови, друзі увійшли до просторої печери. Сніговий Барс увімкнув потужний галогеновий ліхтарик, і зойк невимовного захвату вихопився із грудей вражених українських мандрівників.
- Це аметистова труба, - пояснив індіанський вождь, - тут наші пращури зберігали від кровожерливих блідолицих завойовників скарби індіанського народу.
Світло виблискувало й мінилося на бузково-фіолетових гранях кам'яних кристалів, сповнюючи печеру химерним казковим сяйвом. І поки Зореслава та обдарований малюк Яромир милувалися цим неповторним дивом природи, професор Байда витяг з кишені збільшувальне скло і припав поглядом до дивних знаків, вирізьблених на аметистових кристалах.
- Невже? - вигукнув вражений професор.
- Авжеж! - відгукнувся кмітливий тарган Едік, який саме прокинувся і виліз зі спеціальної коробочки, в якій він мандрував, захищений від зовнішнього світу, в портфелі видатного вченого. - Ви зробили сенсаційне відкриття! Та це ж...
- Так-так, не дивуйтеся, - підхопив слова кмітливої комахи червоношкірий вождь, статечно поправляючи дві лискучі чорні коси, що, за народною індіанською традицією, прикрашали його мужнє, посічене глибокими зморшками обличчя. - Ти не помилився, друже. Це так звана Софійська абетка, знайдена на стінах Софійського собору в Києві.
- Але звідки ви знаєте про це? - приєднався до їхньої жвавої розмови вундеркінд Яромир, котрий успадкував від свого дідуся професора Байди цікавість до всього незвіданого та загадкового.
- Синку, я розкрию тобі таємницю, яка передається в нашому племені від батька до сина ось уже тисячу літ. - І Сніговий Барс лагідно погладив Яромира по русявій голівці. - Але спершу ти маєш пройти обряд посвячення у воїни. Лише той, хто здолає бездонні провалля, перепливе бурхливі гірські потоки, підкорить найстрімкішу скелю й вискубе найдовшу пір'їну з хвоста Сріблистого орла - лише той пізнає таїну Скелястих гір!
- Ой леле! - зойкнула золотокоса Зореслава й притулила сина до грудей, немов бажаючи вберегти своє дитя від страшної небезпеки.

Розділ четвертий,
де з'являється шляхетний плазун і передає друзям термінове трансконтинентальне телепатичне повідомлення від Супераґента 000
Несподівано тарган Едік напружився і, нервово ворушачи вусиками, почав пильно прислухатися до дивних звуків, що долинали іззовні.
- Хтось шкрябає по каменю! - вигукнув він. - І це не просто шкряботіння - це азбука морзе!
- Від-чи-ніть! Це я - Ки-ри-ло! - швидко розшифровувало звукові сигнали освічене хлоп'я.
Легким порухом правиці індіанець задіяв механізм, важка брила відсунулася, випускаючи друзів із аметистової печери.
Біля виходу їх зустрів схвильований крокодил Кирило - помічник і улюблений учень професора Байди. Видатний вчений наділив плазуна не лише могутнім інтелектом, а й розвинув у ньому надзвичайні телепатичні здібності.
- Я саме навчався у індіанських жінок плести "dream-catchers" - вловлювачі снів. У сіточку, натягнуту в лозовому крузі, вплітають кольорові пір'їни і вішають на стіну. І тоді жодні нічні кошмари, ба навіть зловорожі чари, зурочення та наслання не зашкодять вам.
- Кириле, невже ти віриш у забобони? - вражено запитав крокодила професор Байда. - Адже рівень твоїх наукових знань дорівнює інтелекту члена-кореспондента Академії наук...
- Тату, заждіть, - зупинила професора схвильована Зореслава, - здається, Кирило хотів повідомити нам щось важливе.
- Так, - схаменувся забобонний плазун. - Цілком випадково, сплітаючи вловлювач снів, я настроївся на одну хвилю з паном Грицем і відчув, що він потрапив у безвихідь.
- Чому ви так вважаєте? - ввічливо звернувся до Кирила допитливий Яромир, потерпаючи за долю рідного батька. - Адже ви знаєте, що тато супермен і може здолати будь-які перешкоди.
Кирило з ніжністю поглянув на хлопчика й сумно промовив:
- Дитино, я ледве вловив його біохвилі. Супераґент зусібіч оточений страшним металом.
І той метал блокує будь-які імпульси. Крізь нього неможливо пробитися й викликати Гриця на телепатичний зв'язок.
Рясні сльози покотилися з очей чутливої тварини, і він, щоб не травмувати душу вразливої дитини, відповз убік.
Зореслава, золотокоса дружина й бойова подруга Супераґента 000, зойкнула, її серце пронизав пекучий нестерпний біль, і з жалібним стогоном, мов підкошена, вона впала на кам'яну брилу, що закривала таємний вхід до печери.
- Не журіться, друзі, - раптом озвався відважний вождь і показав правицею на Яромира. - Лише цей малюк може врятувати і свого батька, мужнього Супераґента 000, і все людство від жахливої катастрофи, а то й від загибелі.
І знайте, наш древній народ відав про те, що колись у Скелястих горах з'явиться дивовижний хлопчик з русявим волоссям. Хлопчик, котрий вміє літати й проходити крізь найтовщі стіни. І тоді розкриються найпотаємніші секрети племені крі, і знання нашого древнього народу порятують світ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2002 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=217

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков