"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2020 > Тема "Резонанс"
#9 за 28.02.2020
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: «ТАК КАКОСЬ Л╢ГШЕ»
Св╕й учительський шлях я починала в сел╕ на Ки╖вському Пол╕сс╕ за два роки до Чорнобильсько╖ катастрофи, яке забуло, що колись входило до Реч╕ Посполито╖. Весь культурний шар було здерто спершу рос╕йським самодержавством, а тод╕ б╕льшовицьким терором. В сел╕ не було церкви, як ╕ у всьому район╕. Не в╕нчали, не хрестили, не в╕дсп╕вували. У л╕с╕ був цвинтар з дерев’яними хрестами, бо хрести ставити було прост╕ше. Село вимирало, наступного року школу закрили. Мовний кордон починався у райцентр╕, який ран╕ше був штетлом, про який писав Шолом-Алейхем, а пот╕м Кагановичами, ╕ нарешт╕ Пол╕ським. Питома частка недолуго╖ рос╕йськопод╕бно╖ мови зростала по дороз╕ до Ки╓ва. Моя господиня хвалилася, що вона з «Западно╖». Виявилося, що п╕д час в╕йни дитиною вона втекла з-п╕д Олевська на Житомирщин╕. Там теж була колись Р╕ч Посполита. Вас певно диву╓, чому я згадую про Р╕ч Посполиту, яку розд╕лили м╕ж Австро-Угорщиною та Рос╕╓ю наприк╕нц╕ 18 ст. Подумайте, яка р╕зниця м╕ж тими двома частинами зараз, ╕ що ╓ сп╕льного. Це дуже важливо, бо поясню╓ вс╕ наступн╕ здобутки ╕ поразки укра╖нц╕в. Вчинок тисяч галичан, як╕ кинули все ╕ вирушили на Сх╕д вт╕лювати ╕дею соборност╕ Укра╖ни, бо н╕коли не вважали ц╕ земл╕ чужими. Розстр╕ляне В╕дродження ╕ Голодомор. Рух спротиву УПА та його дискредитац╕я внасл╕док добре продумано╖ чек╕стсько╖ операц╕╖, нарешт╕ - обидва Майдани. Вс╕ ц╕ перемоги, поразки, геро╖зм ╕ жертви видаються тепер намарними – Укра╖ну об’╓днав траг╕ком╕чний абсурд. Причина одна – непереданий активний спротив пробудженню нац╕онально╖ самосв╕домост╕, яка ╓ основою кожно╖ незалежно╖ держави. На вс╕х фронтах ╕ на реальному рос╕йському -укра╖нському фронт╕ також. У мо╓╖ господин╕ було дво╓ д╕тей. Вони ╕з с╕м’ями мешкали в роб╕тничих гуртожитках у Ки╓в╕ ╕ н╕жно любили маму, а вона ╖х. Добр╕ працьовит╕ люди, як╕ в╕ддали власних д╕тей у рос╕йськ╕ школи. Зять був ╕з Золочева, класичний порядний галицький хлоп, так╕ зараз працюють в╕д Тюмен╕ до Ростова, «доробляються». Нев╕стка – з черн╕г╕вського села. Обидв╕ ж╕нки мали сво╖х чолов╕к╕в п╕д каблуком ╕ примушували д╕тей вдома розмовляти московською, нав╕ть трир╕чне дитя. Старший хлопець був у сьомому клас╕, й коли при╖хав до бабус╕, а д╕тей з м╕ркувань мовно╖ безпеки не привозили на л╕то до села, щоб не набралися укра╖нських вошей, то ходив за мною хвостиком. Йому було дуже дивно, що вчителька розмовля╓ укра╖нською ╕ не соромиться цього. Я ледве розум╕ла його. То був жахливий мовний покруч ╕ дитина страждала в╕д розладу мовлення. В╕н нав╕ть написав мен╕ к╕лька неймов╕рно безграмотних лист╕в незрозум╕лою мовою. Поза його мовним середовищем, яке населяли пролетар╕, я була першою людиною, яка не т╕льки розмовляла укра╖нською мовою, але й досягла чогось в житт╕ – зак╕нчила Ки╖вський ун╕верситет ╕ видала першу книжку. ╤ таких як в╕н були тисяч╕. Д╕ти, що виросли в гуртожитках ╕ навчались у рос╕йських школах, бо: «так ближче» ╕ «так какось л╓гше». Тепер англ╕йська з ясел ╕ рос╕йськ╕ мультики з колиски – це те саме. ╤ аргументи т╕ сам╕: «так какось л╓гше». Т╕льки вже не страх перед Голодомором ╕ бажання прилучитись до ╕мперсько╖ культури, а нездатн╕сть бути в╕льними Це вони тягнуть ╕ будуть тягнути Укра╖ну на дно. Ви дума╓те, що мова не кара╓ за зневагу до не╖? Кара╓ ще ╕ як: розумовою в╕дстал╕стю, ╕д╕отською владою, бездержавн╕стю ╕ зневагою усп╕шних народ╕в. А ще в таких народ╕в забирають землю ╕ роблять ус╕х рабами.
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2020 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22057
|