Версiя для друку Обговорити в форумi

Письменник і час

 Кожна річниця для будь-якої людини – то завжди підсумок зробленого, досягнутого, пережитого. А якщо на обрії 85 літ – як моєму колезі та земляку Михайлу Яковичу Вишняку, поету-лірику, гумористу-сатирику, критику, журналісту, літературознавцю, кандидату філологічних наук, доценту, голові Кримської організації НСПУ… Уявляєте, який творчий багаж за його плечами? Як на мене, така ноша не кожному під силу. І, перш ніж повідати про здобутки ювіляра, хочу акцентувати увагу на тому, що спонукає та допомагає йому долати довгий шлях під зорями і між тернами, а саме – принцип, яким керувався усі ці роки. Він простий, але водночас багатогранний, як наш буремний світ. Мені здається, зосереджений у вірші «Триптих землі»:

Я – нерв чутливий на тілі землі,

Болю і горю її болями.

Коли їй гірко, мої жалі

Вростають у небо тополями.

Коли їй легко, радію я,

Розкрилююсь лебедем-втіхою.

Бентежусь, рвуся, як полум’я,

З землею єдинодихаю.

Пересвідчитись у цій тезі допомагають звичайні хронологія і статистика. Народився Михайло Якович Вишняк 6 травня 1937 року. Зростав у вчительській родині. Навчався у Новомиколаївській середній школі на Запоріжжі. (До речі, цей навчальний заклад був збудований за ініціативи його батька Якова у 1938 році, де він і працював директором).

 Творчий шлях Михайла почався ще у шкільні роки та продовжується й понині. Після десятирічки закінчує мовно-літературний факультет Запорізького педінституту, аспірантуру Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Академії наук України. Починав працювати в одній із сімферопольських шкіл, згодом очолював кафедру теорії та історії Сімферопольського (пізніше Таврійського) держуніверситету. Майже десять років завідував кафедрою філологічних дисциплін Кримського психолого-педагогічного факультету Полтавського держуніверситету імені В.Г. Короленка. Ще донедавна працював викладачем на кафедрі української філології Кримського інженерно-педагогічного університету.

Все це тільки віхи на його життєвому шляху. Щодо літературної творчості, то вона, як повелось, почалась ще під час навчання у школі з 1956 року. Друкувався в обласних газетах «Запорізька правда», «Комсомолець Запоріжжя». А осідлавши Пегаса, творчому пориву Михайла Вишняка не було спину. Його поезії з’являються в газетах, альманахах, колективних збірниках, журналах, зокрема в «Перці», «Вітчизні», «Дніпрі», «Веселому ярмарку», «Чорне море», «Крим», «Літературній Україні», в якій була навіть рубрика «Вишняк – Вишняку», та інших. Помітне місце в його доробку займають книги лірики та гумору і сатири – «Все починається з любові», «Перо під ребро, або Служба і дружба», «Все знайомі, все свої», «Кому з перцем, а кому з відкритим серцем». Поєднання лірики та гумору дозволяє поету всебічно висвітлювати найрізноманітніші явища у суспільному житті. І це додає ваги його творам.

Як літературознавець Михайло Вишняк досліджує історію української літератури від давнини до сучасності та окремі питання теорії літератури, зокрема її жанрову систему. В його науковому доробку понад 200 досліджень. Серед них книга «Митець і його час» з літературними портретами та есеями про класиків української літератури, навчально-методичні посібники «Патріотичне виховання учнів на уроках української літератури в середній школі» та двох – з давньої української літератури. Він співавтор книги про письменників «Гроно нездоланних співців», творчість яких включена до оновлених шкільних програм, вузівських підручників - «Історія української літератури ХХ століття» та «Історія української літератури ХХ – початку ХХІ століть» у трьох томах, що вийшли в «Академвидаві».

 Особливо вагомий внесок нашого ювіляра у дослідження творчості Тараса Шевченка. Співпрацюючи з відділом шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, він був організатором і співорганізатором 15 всеукраїнських і регіональних шевченківських наукових конференцій в Криму, проведених на базах Таврійського національного та «КІПУ» - Кримського інженерно-педагогічного університетів і Кримського республіканського інституту працівників педагогічної освіти, залучаючи до участі науковців з різних регіонів України. Окремі його статті увійшли до 6-томної «Шевченківської енциклопедії». Він є співавтором енциклопедичного довідника «Тарас Шевченко і Крим» та вагомої монографії «Вічно сучасний: слово Т. Г. Шевченка в контексті часу». Як член правління КРО НСПУ Михайло Вишняк займався підготовкою та проведенням Міжнародного шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій», що проходило в Криму.

 Варто відзначити, він постійно досліджує і популяризує творчість кримських україномовних письменників від 60-х років ХХ століття до сьогодення. Їм присвячена і його книга «Слово рідне українське» про 18 членів НСПУ та чимало рецензій на твори сучасних кримських майстрів слова в журналах та газетах – «Чорне море», «Крим», «Літературний Крим», а найбільше в «Кримській світлиці». Окрім того, Михайло Вишняк – упорядник та редактор, автор вступних статей до низки книг своїх колег. За його упорядкуванням, редагуванням статей кримських письменників, що пишуть українською, російською та кримськотатарською мовами, видана книга спогадів про Данила Кононенка. Про кримських письменників друкуються його статті в 30-томній «Енциклопедії сучасної України». Активно досліджує і українсько-кримськотатарські літературні зв’язки. Разом з Сабріє Кандимовою підготовлена до видання книга «Обніміться, брати мої…» з його аналітичною передмовою. Книга включає всі наявні на сьогодні переклади творів Тараса Шевченка кримськотатарською мовою. Він і автор передмови до нещодавно виданої книги «Блакить» з творами 17 сучасних кримськотатарських письменників з перекладами українською мовою. Українсько-кримськотатарським літературним зв’язкам присвячено чимало його публікацій в наукових журналах та виступи на наукових конференціях.

 І що цікаво, як учений і письменник він активно працює з творчою молоддю – залучає до участі у літературних конкурсах та наукових дослідженнях. Редагує й публікує твори початківців, як і їх наукові спроби у збірниках, що виходили в ТНУ та КІПУ під назвами «Парость» та «Інсталяція». Кілька років вів «Літературно-мистецьку вітальню» при ТНУ, потім у КІПУ. На зустрічі запрошував кримських письменників і тих українських, що бували в Криму, а також діячів культури і мистецтва для спілкування зі студентами. Від Ліги українських меценатів опікувався заключними етапами конкурсу ім. Петра Яцика на півострові.

 Будучи з 2003 року багатолітнім відповідальним секретарем Кримської республіканської організації НСПУ з української літератури, а з 2014 її очільником, він багато зробив для популяризації українського художнього слова та культури і мистецтва на півострові, проводячи літературні та культурні заходи в вузах, школах, бібліотеках, музеях.

 Михайло Вишняк нагороджений двома медалями НСПУ – «Почесна відзнака», має звання «Заслужений працівник освіти АРК», лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Степана Руданського.

 Отак вростав і продовжує вростати в українське небо, як опоетизовані ним тополі, славний син запорозького краю, а нині кримчанин Михайло Вишняк. Хочеться побажати йому міцного здоров’я, нових творчих успіхів во ім’я добра, краси і миру на нашій благословенній землі.

 А завершити ці нотатки, як і починав, хочу рядками його вірша:

 Припаду до тебе, земле-мати,

 Спраглими, гарячими грудьми.

 Я не з тих, хто може розкохати

 Рідний дім і братство між людьми.

Віктор Стус,

письменник, заслужений журналіст України, заслужений журналіст АР Крим, заступник голови Кримської організації НСПУ

 На знімку: Михайло Вишняк

***

"Світлиця" в Криму, кримчани-світличани, колеги із кримського письменницького спілчанського осередку щиро вітають шановного Михайла Яковича зі святом і зичать козацького здоров'я та нових творчих здобутків на літературній ниві!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 06.05.2022 > Тема "Українці мої..."