Нині розробляються програми формування і розвитку інформаційної політики в Криму. Вже проведена серія "круглих столів" за ініціативою координаційної ради при голові Ради міністрів АРК і за участю Республіканського комітету з інформації, під час яких вчені, експерти, представники органів виконавчої влади і журналісти обговорили інформаційні програми щодо зміцнення української державності на півострові, формування позитивного іміджу Криму, зворотного зв'язку між владою і населенням. Нещодавно темою дискусії стала нова програма "Сприяння міжнаціональній злагоді в Криму", яку представив доктор філософських наук, професор Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Олексій Шоркін. На думку вченого, тема міжнаціональної злагоди дуже актуальна для Криму і України в цілому. Якщо суспільство не досягне її, то послабне країна. Адже саме в політичній слабкості нації полягає і слабкість держави. І наше майбутнє прямо залежить від суспільного вибору між конфліктом і злагодою. Але одними розмовами про злагоду на кшталт закликів кота Леопольда "Давайте жити дружно!" поставленої мети досягнути неможливо. Для цього потрібні спільні зусилля всіх складових громадянського суспільства, якого ми ще не маємо. А поки що маємо радикалізацію в етнічних групах населення автономії, які не орієнтовані на збереження миру і спокою на півострові. За прикладами далеко ходити не треба. Нещодавно Кримська спілка журналістів етнічних ЗМІ звернулась із заявою до прокуратури про порушення карної справи стосовно розпалювання міжнаціональної ворожнечі в газеті РДК "Русский Крым", матеріали якої паплюжать честь і гідність єврейського народу. Марно сподіватися, що подібні судові позови до ЗМІ щодо приниження національної гідності українців, кримських татар та інших національних спільнот, знайдуть хоча б належну оцінку в суспільстві. Сумні висновки зробив і росіянин О. Шоркін після відвідання засідання кримської "Русской думы", адже там точилася розмова лише про нагальний захист російської мови. На його думку, подібним грішать і місцева "Просвіта", і кримськотатарські громадські організації. Вихід у справі поширення толерантності в кримському суспільстві професор убачає в запровадженні обов'язкового шкільного навчання трьом мовам: українській, російській, кримськотатарській разом з поглибленим вивченням (за вибором) рідної учням мови. Ідея, на мій погляд, повинна була б підтримуватись на "ура". Проте вона, навіть при першому озвученні, викликала якщо не вкрай негативне сприйняття, то принаймні подив. Мовляв, таке розумове перевантаження для дітей недоцільне. Нехай вони обмежуються своєю рідною мовою (звісно, для переважної більшості російськомовного населення - російською). Щоб подолати такий обмежений стереотип радикального мислення, програма, запропонована Рескомом з інформації, потребує лобіювання в засобах масової інформації. Ця програма розрахована на об'єднання журналістів і вчених (іноді всупереч приватним інтересам і радикальним політичним настроям) заради розвитку ситуації в автономії в напрямку злагоди, а не конфлікту. Адже рух до міжетнічного порозуміння передбачає активну протидію конфліктним факторам. Принципово важливо, щоб влада і суспільство сприяли рівним для всіх етносів політичному, економічному і культурному статусам. Для цього необхідно чітко уявити потреби різних етносів без ідеологічних претензій, мрій і торгів. Владі автономії і засобам масової інформації пропонується запровадження моніторингу міжетнічних стосунків в суспільстві та конфліктогенного в ньому потенціалу. На основі цих досліджень і повинні розроблятися рекомендації для владних чинників, газет, радіо і телебачення. Передбачається проведення конкурсів на кращі інформаційні програми ЗМІ, присвячені міжетнічним стосункам. А щоб кримське населення призвичаювалось до сприйняття державної та етнічних мов, виникла цікава пропозиція про субтитри на місцевих телевізійних каналах. Подолання етнічних міфів і стереотипів, на думку розробників програми, полягатиме у формуванні місцевої ідентифікації кримського загалу, який вважатиме себе (окрім національної приналежності) "кримчанами". Щоб це поняття не перетворилось на кшталт "радянський народ", необхідно ґрунтовно довести всім кримчанам, що вони є громадянами України. Що й казати, наміри запровадити нові підходи до формування в інформаційному полі автономії міжетнічної толерантності заслуговують на підтримку. Хоча немає упевненості в тому, що від них будуть у захваті більшість кримських ЗМІ і регіональні органи влади. Тут насправді - незоране поле для уник-нення існуючих конфліктів.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
