Версiя для друку Обговорити в форумi

Фраза, винесена в заголовок, мовлена народною українською пісняркою Марусею Чурай, героїнею однойменної поеми Ліни Костенко, чиє нерозділене кохання призвело до людської трагедії. Напевне ж, Ліна Василівна, хрещена поетична мати Чураївни, як ніхто інший, знає, до чого може призвести нещаслива політична "любов" передвиборної "нареченої"-України до силою насватаного їй владою "судженого" (це тому "судженого", що "сидів"?). Особливо якщо поміж ними, окрім страшної майново-олігархічної прірви, ще й бездонне духовне провалля...
Прізвище Ліни Костенко не потребує інтродукцій. Ця геніальна жінка - одна
з найсвітліших постатей в українській культурі, майстер, який тримає небо на плечах, - тому і є висота. Усі останні роки Ліна Василівна їздила в чорнобильську зону допомагати поліщукам, вона оголосила про свою аполітичність. Вона не приймає жодних звань і премій. Вона непідкупна.
Нещодавно Ліна Костенко стала довіреною особою Віктора Ющенка, і цей вихід із башти слонової кістки, зі своєї внутрішньої мушлі є чи не найбільшою сенсацією цих виборів: нещодавно вона разом зі студентами Києво-Могилянки стояла в живому ланцюзі проти обшуків та репресій, відвідала "5 канал" і вперше за багато років зустрілася з журналістами. Фрагменти її роздумів уголос ми хочемо донести до наших читачів.

ПРО ЧЕСЬКИЙ ВАРІАНТ
Я довгий час була над політикою. Але позавчора пішла на прийом у чеське посольство. Колись Чехія проти Словаччини була так само, як Росія проти України. Але вони полюбовно розійшлися, без жодної краплі крові. Нас влада лякає грузинським або югославським варіантами виборів. А чому б українцям не зробити безкровний - чеський? В Чехії після 2001 р. хотіли нав'язати якогось гендиректора з телеба-чення. Вся Прага вийшла тоді на демонстрації і прибрала того гендиректора. Словаччина й Чехія мирно розійшлись. І спробував би якийсь чеський Жириновський приїхати в Словаччину й повчати словаків, як жити на світі! У нас тут кричать: "Батьки, не пускайте своїх дітей під танки!". Люди, під які танки? Якщо вони будуть, це ж хтось їх на наших дітей пустить. Батьки, зробіть так, щоб цього не було.

ПРО СУСПІЛЬСТВО
У нас суспільство, по-науковому кажучи, неструктуроване. А по-людськи - хворе. Здавалося б, у нашої нації не виступає кров, у неї тільки передсмертний піт. Але я помітила прекрасних людей, які бунтують. Коли вони там, біля Києво-Могилянки, взялися за руки, я побачила іншу Україну. Бо на таку Україну, як зараз, я вже тринадцять років дивитися не можу.
Прекрасне гасло придумали львівські студенти, які вийшли на захист "Пори" - "За нашу і вашу перемогу". Це навіть краще, ніж кредо всього мого життя - польське гасло "За нашу і вашу свободу". Нам треба робити те, що зараз роблять журналісти на "5 каналі": сказати "ні" владі, яка запускає темники, і зробити так, щоб по кожному каналу казали правду; незалежність, яку ми маємо, - вже тринадцять років декоративна. Політики в нас немає, тільки "блатниє разборкі". Політика - це мистецтво керувати, а в нас знищили навіть можливість авторитетів.
Так, митець у політиці - біда. Є книжка "Політика і мистецтво", у ній мене запитали, хто з відомих митців, які пішли в політику, на мою думку, досягне найбільшого успіху. І я відповіла: "Дмитро Гнатюк, якщо заспіває у Верховній Раді".
На мене тоді образились, але це правда, в нормальній країні митець у політиці - то біда. Але в нас ненормальна країна. І свобода в нас при такій розхлябаності - хіба то свобода? Тому я повертаюся з чорнобильської еміграції. Я з 1992 року завжди їздила в чорнобильську зону. Поки патріоти співали "Ще не вмерла Україна", я була там, де вона вмерла. Я повертаюсь із чорнобильської еміграції. Не тому, що треба вибирати того чи того Президента, а тому, що Україна докотилась до прірви. Щось зрушилось у свідомості українців. Я зрозуміла, що в нашого суспільства остаточно їде дах, коли мій рідний Луганськ, де я лежала ще в колисочці, встав при словах: "У нас гораздо больше сильных и здоровых людей, чем тех казлов, которые мешают нам жить". Та який ти сильний і здоровий, коли впав від яйця? Але то так...
З деякого часу я почала цікавитися русскім матом, фєнєй і блатняком. І от коли Янукович сказав таке, я подумала: "Тут пахне фєнєй". І почала гортати свою "бібліотеку". Знайшла. Виявляється, на фєнє "казьол" має два значення: перше - "пасивный пидарас", не підходить. І друге - "отряд охраны порядка на зоне". А зеки найбільше не люблять охоронників. Тому "казьол" - це, з їхньої точки зору, найбільша образа. Тому й обізвав Янукович усіх нас козлами, у свідомості залишилось. Як же може така людина йти в президенти? В житті все може бути, але, коли маєш за собою таке минуле, нічого йти в президенти.

ПРО ЮЩЕНКА
Для того щоб політик став рішучим, йому треба на когось спертися. Митці бояться зізнатися, що вони за Ющенка, бо їх тероризує влада. Ось він, той час, коли лукавити не можна. Коли кожен підпис показує, хто є хто. Я стала довіреною особою Ющенка. Але ви не побачите мене на трибунах. Я дала своє прізвище Ющенкові, щоб люди, дізнавшись, що я довіряю Ющенкові, перестали вагатись. Був час, коли листи й звернення ролі не грали. Але то було в шістдесяті. Зараз у нас з'яви-лася можливість перервати порочну лінію спадкоємності влади, ваш голос почутий і має величезну вагу.
("Україна молода").

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 05.11.2004 > Тема "Урок української"