"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2024 > Тема "Душі криниця"
#11 за 15.03.2024
ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
12 (25) березня – свято Григор╕я Дво╓слова (540-604 роки життя). В╕н перший Папа Римський – монах, Учитель Церкви. Написав духовн╕ «Д╕алоги». Посилив авторитет Апостольсько╖ Столиц╕.
Народн╕ прикмети:
- Якщо цього дня весна на сн╕гу, то ╕ початок кв╕тня буде з╕ сн╕гом.
- Сонце прогляне – весна рано загляне.
- Почали брунькувати берези – буде тепло.
- Граки прилет╕ли прямо на гн╕зда – буде дружна ╕ тепла весна, весняна вода зб╕жить разом.
- Ранн╕й гр╕м – родючий р╕к.
- Дощ в цей день – до доброго л╕та.
- Туман – буде врожай льону ╕ капусти.
- На Дво╓слова м╕нлива погода (дв╕ погоди на день) – весна буде м╕нливою.
- Зранку пада╓ дощ, а ввечер╕ св╕тить сонце (чи навпаки) – такою буде друга половина весни.
- Дво╓слов розтопив сн╕г ╕ вдарив морозом – погано для майбутнього врожаю озимини.
Дво╓слов може пооб╕цяти р╕к багатий ╕ р╕к голодний. У нього нема певного слова.
На П╕вденн╕й Укра╖н╕, де ран╕ше встановлю╓ться весняне тепло, застер╕гали: на Дво╓слова дерев краще не садити, бо не приймуться.
АГАП╤Й СОНЕЧКОМ СМ╤╢ТЬСЯ…
15 березня вшанову╓мо священомученика Агап╕я ╕ його ш╕стьох побратим╕в. Вони загинули за Христову в╕ру у IV стол╕тт╕ в Кесар╕╖ Палестинськ╕й. Християн в╕ддали на розшматування диким зв╕рам.
Народн╕ прикмети:
- Якщо цього дня ╕ три дн╕ посп╕ль сто╖ть тепла (як для ранньо╖ весни) погода, сонячно – можна готуватися до весняно╖ с╕вби.
- Холодно – не посп╕шай з весняною оранкою ╕ с╕вбою, бо н╕чого путнього не вийде. Жнива також будуть п╕зн╕ми.
- Агап╕й сонечком см╕╓ться – прийшла рання весна. Вона впевнено п╕де уперед.
- Журавл╕ прилет╕ли сонячного дня – встановиться тепло.
- Сн╕г ╕ мороз на Агап╕я (Агаф╕я) – дал╕ буде холодно, але травень пот╕шить теплом.
- П╕сля прильоту чайок скреса╓ крига.
- Якщо зима була багата сн╕гом, то весна буде багата водою.
- Вода розлилася – буде багато с╕на.
- Ворони купаються ранньою весною – на тепло.
- Ранньою весною з п╕вдня в╕╓ – стару гр╕╓.
- Сн╕гу було по пояс, тод╕ води буде по кол╕на.
- Холодна рання весна – добре для в╕вса.
- Сонце см╕╓ться, тод╕ ╕ сн╕г тане.
- Щира посм╕шка сонця – лихо для сн╕гу.
- За мокрого Гапа ос╕нь стане плодами багата.
КРИГА СКРЕСЛА!
16 березня вшановують священомученик╕в Савина ╕ Папу.
Селяни вважали доброю ознакою, якщо цього дня, особливо п╕сля тривало╖ холодно╖ зими, скреса╓ крига, на р╕чках почина╓ться льодох╕д. Адже, в╕дтак, невдовз╕ можна буде починати весняну с╕вбу. Жартували, що це щука розбива╓ хвостом л╕д. Рад╕ли, коли бачили перших плисок (трясогузок). Вони завжди повертаються з вир╕ю перед скресанням криги.
У цей день неодм╕нно йшли на тих╕ озера, де нема теч╕╖, ╕ зам╕ряли товщину льоду. За нею також ор╕╓нтувалися на початок весняно╖ с╕вби зернових культур. До реч╕, так╕ зам╕рювання з певними ╕нтервалами часу проводили к╕лька раз╕в ╕ взимку. Пот╕м пор╕внювали, сп╕в ставляли отриман╕ дан╕. Чим б╕льше зам╕рювань – тим над╕йн╕ший прогноз.
Народн╕ прикмети:
- На Савина холодний в╕тер – кв╕тень буде холодним.
- У цей день сонячно ╕ тепло – земля скоро прогр╕╓ться.
- Почина╓ розпускатися верба – прийшла весна.
- Рано плачуть берези (почався рух сок╕в) – на ранн╓ л╕то.
- Мороз ╕ товстий л╕д – скоро не пос╕╓ш.
- Сн╕г лежить ╕ не тане – не скоро прийде тепло.
- Цв╕те п╕дб╕л (мати-й-мачуха) ╕ зелен╕╓ трава – встановиться, як для ранньо╖ весни, в╕дносно тепла погода.
- Добре, якщо цього дня вил╕тають перш╕ бджоли.
ЗУСТР╤ЧАЙТЕ ПТАХ╤В!
Фенолог╕чний календар укра╖нц╕в п╕дказу╓, що в пер╕од з 9 по 22 березня припада╓ так званий «перший масовий» прил╕т птах╕в. Вони повертаються з вир╕ю. До цього часу вже добре чути грак╕в. Ц╕ пернат╕ вм╕ють влаштовувати на г╕лках дерев «базари». Як т╕льки сн╕гур╕ залишають наш╕ терени, летять на П╕вн╕ч, з вир╕ю повертаються плиски (трясогузки), жайворонки.., за ними – дик╕ качки, лелеки (ор╕╓нтовно 19 березня), журавл╕… Невдовз╕ побачимо знайомих шпак╕в, ласт╕вок… Останньою дасть про себе знати зозуля.
В укра╖нц╕в здавна побутувало багато обряд╕в зустр╕ч╕ пернатих, пов╕р’╖в, пов’язаних з ними, в╕дтак зустр╕ч╕ весни. Але, пом╕ж тим, ╕снують конкретн╕ прагматичн╕ традиц╕╖, як допомогти птаству – нашим друзям ╕ над╕йним пом╕чникам. Ще до приходу весни чуйн╕ люди змайстрували шпак╕вн╕, дуплянки, синичники, виставили на дахи чи висок╕ дерева стар╕ колеса для гн╕зд лелек.
До реч╕, стар╕ штучн╕ гн╕зда, зокрема шпак╕вн╕, потр╕бно п╕дремонтувати, дез╕нф╕кувати. З цього приводу к╕лька мудрих народних порад:
- Перед прильотом птах╕в шпак╕вню ретельно перев╕ряють, а чи не з’явились у н╕й щ╕лини, тр╕щини, бо в «хатинках з д╕рками» птахи оселяються р╕дко. Отож щ╕лини доведеться залатати дерев’яними скалками. Якщо щ╕лини чи тр╕щини на стиках дощок, то, зазвичай, забити нов╕ цвяхи.
- Хатинку шпак╕в чистять усередин╕ й викидають стару гн╕здову п╕дстилку. Адже в н╕й часто заводяться паразити, як╕ пот╕м будуть дошкуляти пташенятам. А про нову п╕дстилку вже подбають сам╕ птахи.
- Для дез╕нфекц╕╖ шпак╕вню треба зняти з дерева й к╕лька раз╕в облити окропом. Можна також змастити розчином формал╕ну або фенолу. Але роблять це заздалег╕дь, щоби запах в╕д дез╕нфекц╕╖ вив╕трився.
- Щоразу перед приходом весни потр╕бно перев╕ряти над╕йн╕сть кр╕плення штучних гн╕зд.
КОТИ СПРАВЛЯЮТЬ ВЕС╤ЛЛЯ…
Березень ╕нколи називають «котячим м╕сяцем». Наш╕ улюбленц╕, чотирилап╕ пухнаст╕ друз╕ справляють у березн╕ сво╖ «вес╕лля». Нявчать, несамовито верещать, б’ються… Зв╕дси народне висловлювання: «Кричить, наче березневий к╕т». Комусь таке надокуча╓, особливо вноч╕, коли п╕д котячий вереск год╕ заснути, а хтось з цього см╕╓ться. Н╕чого не вд╕╓ш. Такими котик╕в створила Природа.
А ще у березн╕ бруньку╓, розпуска╓ться верба. От╕ пухнаст╕ бруньки якраз ╕ називають «котиками». Як тут не провести аналог╕ю?!.
У ставленн╕ до кот╕в людей умовно можна под╕лити, мабуть, на три категор╕╖: т╕, що люблять котик╕в, вони для них симпатичн╕ тваринки; т╕, що ставляться до них з огидою; т╕, яким до них байдуже.
Щоб там не було, але чимало людей намарно в╕рять: якщо чорний к╕т переб╕г дорогу – буде нещастя; с╕рий к╕т – на щастя; молодята на вес╕лля вклонялися рудому котов╕, щоб прин╕с благополуччя… Новосели спершу пускали у хату кота, де в╕н ляже, там ╕ ставте л╕жко. В╕н в╕дчува╓ позитивну енергетику.
Ох, чого т╕льки не кажуть про кот╕в…
Щоправда, котики бувають р╕зними: н╕жн╕, лаг╕дн╕, вм╕ють заспоко╖ти, зняти стрес (ось така соб╕ терап╕я за допомогою чотирилапого друга); працьовит╕, як╕ активно ловлять мишей, допомагають по господарству; агресивн╕, яких краще до рук не брати; хижаки, як╕ полюють не ст╕льки на мишей, як на курчат, каченят, горобчик╕в, ласт╕вок; хитр╕ та п╕дступн╕, люблять щось поцупити з╕ столу; ледар╕, яким подавай готову ╖жу п╕д н╕с, а б╕ля мордочки може мишка спати…
Все ж, у б╕льшост╕ з нас вони викликають певну симпат╕ю. Про котик╕в складено дитяч╕ колисков╕, вони ╓ персонажами дитячих казок (╕ не т╕льки народних). Давня мудр╕сть говорить: «Хата без кота – це д╕м без господаря», «Де нема кота – там миш╕ господарюють».
Апокриф╕чна легенда розпов╕да╓ про кота таке. Бог доручив котов╕ постерегти м╕шок з котами, але не зазирати у нього. К╕т не втерп╕в, хот╕в д╕знатися, що там у м╕шку, розв’язав та й зазирнув у нього. Миш╕ враз порозб╕галися. Тепер в╕н змушений все сво╓ життя котяче ловити мишей ╕ спокутувати гр╕х…
У народ╕ кажуть:
- З’╖в к╕т сало ╕ кричить, що мало.
- К╕т – ледар, а пес – господар.
- Не в╕р котов╕!..
- К╕т умива╓ться – гостей оч╕ку╓.
- Любить к╕т сало ╕ сметану.
- Спить, наче к╕т…
- Киця лащиться, але й дряпа╓…
- К╕т з хати – миш╕ танцюють (миш╕ на ст╕л).
- Кота в м╕шку не купують.
- Якби киця не скакала, то би н╕жки не зламала.
- Не все коту Масниця, треба ╕ п╕ст знати.
- Чу╓ к╕т у глечику молоко, та морда коротка.
Народн╕ прикмети:
- Якщо к╕т не злазить з печ╕ – буде холодно надвор╕.
- К╕т на мороз на прип╕чку хова╓ться.
- Коти люблять перед дощем спати.
- К╕т спить, згорнувшись клубочком – на пог╕ршення погоди.
- К╕т дряпа╓ п╕длогу, двер╕ – перед в╕тром.
Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2024 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25908
|