Найб╕льша незалежна японська ╕нформац╕йна агенц╕я «К╕одо цус╕н» ма╓ майже 80-р╕чну ╕стор╕ю, величезну аудитор╕ю ╕ корпункти у 40 найб╕льших мегапол╕сах св╕ту, в яких працю╓ б╕льш як 120 журнал╕ст╕в.
У жовтн╕ 2023 року «К╕одо цус╕н» в╕дкрило Ки╖вське бюро, щоб мати власний погляд на под╕╖ в наш╕й кра╖н╕.
Юко Немото пропрацювала кореспонденткою в Укра╖н╕ загалом п╕втора року.
Наступного тижня японська колега поверта╓ться в Ток╕о. Перед в╕д’╖здом Укр╕нформ розпитав Юко Немото про особливост╕ роботи в Укра╖н╕ для японсько╖ аудитор╕╖ ╕ отримав в╕дпов╕д╕ на вс╕ запитання, окр╕м одного – чи знають у Япон╕╖, в якому напрямку ма╓ йти рос╕йський в╕йськовий корабель? Виявилося, що вона його не зрозум╕ла, хоча знала про под╕╖ на остров╕ Зм╕╖ний ╕ укра╖нських прикордонник╕в. Але вся, так би мовити, «с╕ль» ситуац╕╖ lost in translation.
Зате Юко Немото зрозум╕ла багато ╕ншого – зокрема, причину рос╕йсько╖ агрес╕╖, р╕зницю м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю, чому для укра╖нц╕в такий важливий ╖хн╕й д╕м, наше в╕дчуття свободи, звичку про все сперечатися.
24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ МО╢ ЖИТТЯ ТЕЖ ЗМ╤НИЛОСЯ
- Юко, до початку повномасштабного вторгнення ви працювали в московському бюро агентства. Коли в╕йна почалась для вас?
- У сво╓ перше в╕дрядження до Ки╓ва я при╖хала в с╕чн╕ 2022 року. Тод╕ Рос╕я сконцентрувала багато в╕йськ навколо кордону Укра╖ни ╕ було багато ╕нформац╕╖ про можливе вторгнення. Мен╕ треба було оц╕нити обстановку ╕ написати про атмосферу всередин╕ Укра╖ни.
Я брала ╕нтерв’ю в людей на вулиц╕, у в╕йськових експерт╕в. Б╕ля Ки╓в╕ тод╕ проходили навчання територ╕ально╖ оборони, ╕ мене здивувало, як багато цив╕льних людей брало в них участь у вих╕дн╕, в негоду.
Тод╕, посп╕лкувавшись з людьми в Ки╓в╕, я думала, що тако╖ жахливо╖ в╕йни не буде – можливо, загострення десь на сход╕ кра╖ни, але не повномасштабне вторгнення. В╕йськовий анал╕тик мен╕ теж сказав у ╕нтерв’ю, що тако╖ к╕лькост╕ рос╕йських в╕йськ недостатньо для нападу.
- Де ви зустр╕ли перший день велико╖ в╕йни?
- У Ростовськ╕й област╕, бо туди ви╖хало багато б╕женц╕в з окупованого Донбасу. Я брала в них ╕нтерв’ю, ╕ вони мен╕ казали, що бояться нападу ЗСУ ╕ ╖дуть в Рос╕ю, бо «т╕льки Рос╕я ╖м допомага╓».
24 лютого 2022 року мо╓ життя теж зм╕нилося.
Мен╕ зараз 37 рок╕в, ╕ в мене нема╓ великого досв╕ду. Для мене це не перша в╕йна – я близько тижня працювала в Сир╕╖. Але в╕йна в Укра╖н╕ – це зовс╕м ╕нше. Я не в╕дразу зрозум╕ла, що мен╕ треба робити.
- Яка тод╕ була атмосфера в Рос╕╖?
- На мою думку, рос╕яни тод╕ в╕дчували внутр╕шню пан╕ку. Вони в╕дверто про це не говорили, але у мене було враження, що вони намагаються зрозум╕ти, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕, – принаймн╕ мо╖ рос╕йськ╕ ровесники, як╕ не дивилися державне телебачення, а намагалися знайти ╕ноземн╕ джерела.
Але пот╕м рос╕йська влада обмежила доступ до ╕ноземних СМ╤, ╕ вони залишилися сам на сам ╕з сво╖ми думками ╕ рос╕йською пропагандою.
- Як ви пояснювали причини рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни японсько╖ аудитор╕╖?
- Не знаю, чи люди в Япон╕╖ зрозум╕ли мо╓ пояснення. Я думаю, д╕╖ Рос╕╖ вказують на те, що вона не визна╓ Укра╖ну як незалежну державу. У не╖ залиша╓ться ╕мпер╕ал╕стичне мислення.
У Рос╕╖ ╓ л╕берали з антипут╕нськими поглядами, але нав╕ть вони вважають, що Укра╖на може бути хоч ╕ братньою кра╖ною, але молодшою.
Зараз дехто говорить про мирн╕ переговори, у тому числ╕ в Япон╕╖ дехто под╕ля╓ таку думку. Але якщо подумати, що означа╓ мир для укра╖нц╕в? Адже це вторгнення, агрес╕я, в╕д яко╖ укра╖нц╕ захищаються. Що в ц╕й ситуац╕╖ буде для них миром?
- Наск╕льки близько до в╕йни ви були в Укра╖н╕? Чи доводилося вам бувати в зон╕ бойових д╕й?
- У 2022 роц╕ я ╖здила до Харкова, у Донецьку область – там я брала ╕нтерв’ю у в╕йськових, була у Херсон╕ п╕сля зв╕льнення в╕д рос╕йсько╖ окупац╕╖.
Я не в╕йськовий кореспондент, але, звичайно, у Харков╕ чи Херсон╕ в╕дчувала в╕йну ближче, н╕ж у Ки╓в╕.
Але я все ж таки п╕втора року пост╕йно перебуваю тут ╕, на мою думку, вс╕ люди в Укра╖н╕ ╓ жертвами в╕йни.
- Ваш попередн╕й досв╕д роботи у Рос╕╖ допомагав чи заважав вам у робот╕ в Укра╖н╕?
- Я думаю, допомагав. В╕дверто кажучи, ран╕ше я сама не могла точно пояснити р╕зницю м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю, а зараз я вже напевно знаю, що ╖х нав╕ть не можна пор╕внювати.
П╕д час роботи в Рос╕╖ я багато чула про нацист╕в в Укра╖н╕. Я не дуже цьому в╕рила, але, думала, що раптом вони тут ╓? Я пропрацювала в Укра╖н╕ п╕втора року, ╖здила по вс╕й кра╖н╕, багато сп╕лкувалася з людьми ╕ не знайшла жодного нациста (см╕╓ться).
Укра╖на ╕ Рос╕я – це зовс╕м р╕зн╕ кра╖ни. Я думаю, в укра╖нц╕в зовс╕м ╕нша ментальн╕сть, ╕нше в╕дчуття свободи. Зв╕сно, б╕льш╕сть укра╖нц╕в розум╕╓ рос╕йську мову, але спос╕б мислення у вас зовс╕м ╕нший.
- Як ви добира╓те новини про Укра╖ну для японсько╖ аудитор╕╖?
- В принцип╕, я намагаюсь писати про все – про в╕йну, внутр╕шню пол╕тику, сусп╕льне життя.
Ми щодня щось пов╕домля╓мо про Укра╖ну.
- Сьогодн╕шня ракетна атака по Ки╓ву – це для вашо╖ агенц╕╖ новина? (╕нтерв’ю записувалося 25 березня, коли Рос╕я випустила по укра╖нськ╕й столиц╕ дв╕ бал╕стичн╕ ракети – авт.)
- Про атаки на Ки╖в ми щоразу пишемо, але якщо Рос╕я обстр╕лю╓ ╕нш╕ рег╕они ╕ нема╓ жертв, то ми не завжди про це пов╕домля╓мо.
- Яка новина з Укра╖ни за два роки в╕йни викликала найб╕льший резонанс у Япон╕╖?
- Я думаю, в перший р╕к в╕йни це були новини про Бучу, зв╕льнення Харк╕всько╖ област╕, Херсону, ситуац╕я на Запор╕зьк╕й АЕС.
Тод╕ загалом було б╕льше уваги японц╕в до Укра╖ни – вс╕ ц╕кавилися под╕ями тут.
Наше агентство, як ╕ Укр╕нформ, пов╕домля╓ новини, але ╖хн╕ми споживачами переважно ╓ паперов╕ видання. У нас кожна префектура ма╓ паперову газету, ╕ редакц╕╖ сам╕ вир╕шують, друкувати якусь новину чи н╕. Якщо людей ця тема ц╕кавила, то редакц╕╖ часто брали наш╕ новини.
Ще у нас ╓ ╕нтернет-сайт ╕ тв╕ттер-акаунт, ╕ там люди коментують новини, як╕ ╖х зачепили.
- В укра╖нському мед╕апростор╕ про в╕йну ╕сну╓ лише одна – укра╖нська – точка зору, бо для нас друга апр╕ор╕ – це брехлива рос╕йська пропаганда. Як ви для себе вир╕шу╓те питання журнал╕стських стандарт╕в щодо двох точок зору в ц╕й конкретн╕й ситуац╕╖?
- Ми тут для того, щоб писати те, що бачимо на власн╕ оч╕ ╕ що говорить укра╖нська сторона.
- Майже вс╕ укра╖нськ╕ ЗМ╤ написали, що м╕н╕стр закордонних справ Япон╕╖ Йоко Кам╕кава п╕д час в╕зиту до Ки╓ва на початку с╕чня через пов╕тряну тривогу була змушена проводити пресконференц╕ю в укритт╕. Чи ця деталь була важливою для японських ЗМ╤, зокрема для вашого агентства?
- Ми про це написали, ╕нш╕ японськ╕ видання теж. Це важливий факт.
Я думаю, японц╕ ближче в╕дчули в╕йну через те, що Йоко Кам╕кава була змушена спуститися в укриття.
В УКРА╥Н╤ КОЖЕН МА╢ ВЛАСНУ ДУМКУ ╤ В╤ДВЕРТО ╥╥ ВИСЛОВЛЮ╢
- Що вам найважче пояснити японцям про укра╖нц╕в?
- Р╕зницю м╕ж укра╖нцями ╕ рос╕янами. Я весь намагаюсь це пояснити, але, можливо, декому важко це зрозум╕ти.
Я багато пишу про Укра╖ну, прагну передати р╕зн╕ точки зору ╕ сп╕лкуюсь не лише з експертами чи пол╕тиками, а й з багатьма звичайними людьми.
Коли я брала ╕нтерв’ю на сход╕ ╕ на заход╕ Укра╖ни, люди мали дещо р╕зн╕ думки. На м╕й погляд, б╕льш╕сть зараз за Укра╖ну, але ставлення до Рос╕╖ трошки в╕др╕зня╓ться.
Майже вс╕ люди тут говорять в╕дверто. У Рос╕╖ з цим складно. Я працювала на Близькому Сход╕ – там теж по-р╕зному. А в Укра╖н╕ люди в╕дкрит╕, кожен ма╓ власну думку ╕ в╕дверто ╖╖ висловлю╓. Це дуже при╓мно.
Укра╖нц╕ також б╕льше усм╕хаються. Можливо, в╕йна вас дещо зм╕нила, але загалом люди тут прив╕тн╕.
Зв╕сно, у Рос╕╖ люди р╕зн╕, у мене там теж ╓ друз╕. Але тут я в╕дчуваю б╕льшу п╕дтримку ╕ноземц╕в ╕ готовн╕сть укра╖нц╕в допомагати один одному.
Тут я також взнала про звичку укра╖нц╕в критикувати владу ╕ говорити прямо те, що думають.
Спершу для мене було незвично, що в Укра╖н╕ вс╕ сперечаються один з одним у соцмережах. Для японц╕в це невластиво. Але тепер, коли укра╖нц╕ критикують один одного, я не дивуюсь (см╕╓ться).
- Як робота у кра╖н╕, що вою╓, позначилася на вашому психолог╕чному стан╕?
- Напевно, я вже звикла. Коли вчора вноч╕ лунали гучн╕ вибухи, було страшно (24 березня ППО збила над Ки╓вом 10 ворожих ракет – авт.). Але, як ╕ багато укра╖нц╕в, я почуваюсь у Ки╓в╕ захищеною.
- Чи знадобиться вам якась в╕дпустка чи перерва для в╕дновлення сил?
- Можливо, п╕сля повернення в Япон╕ю я в╕дразу в╕дчую накопичену втому ╕ те, що перебувала у ситуац╕╖ в╕йни. Але зараз я вже звикла до цього.
Зв╕сно, тут у мене ╓ вих╕дн╕, але все ж таки Укра╖на для мене зараз ╓ м╕сцем роботи. Тож, напевно, в╕дпустка знадобиться.
- Який ваш власний матер╕ал найб╕льше запам’ятався вам як журнал╕сту ╕ як людин╕?
- Для мене вони вс╕ важлив╕. Але, напевно, це було ╕нтерв’ю з ж╕нкою з ╤рпеня, яке я взяла у кв╕тн╕ 2022 року. Вона евакуювалася з м╕ста, а пот╕м повернулася, а чолов╕к в╕дмовився ╖хати ╕ загинув.
Ця ж╕нка розпов╕ла, що у не╖ з чолов╕ком була велика дискус╕я – ╖хати чи не ╖хати. В╕н залишився, а пот╕м з ним сталася ця трагед╕я.
П╕сля цього я зрозум╕ла, що для нього були важливими св╕й д╕м, сво╓ м╕сто, своя земля, ╕ наск╕льки багато це значить для укра╖нц╕в. Бо таких людей, як╕ в╕дмовлялися евакуюватися ╕ гинули, багато.
Попервах я цього не розум╕ла.
- Чи був у вас якийсь негативний досв╕д за ц╕ п╕втора роки?
- В Укра╖н╕ я н╕коли не в╕дчувала поганого ставлення до себе. Можливо, тому, що я японка, а в╕дносини м╕ж нашими кра╖нами ╓ добрими.
Але, напевно, не т╕льки через це.
А щодо роботи… Тут в Укра╖н╕ вс╕ под╕╖ неспод╕ван╕, пресконференц╕╖ не анонсуються. Це т╕льки зараз так чи завжди?
- Т╕льки зараз, через в╕йну.
- Але це дуже ускладню╓ роботу, особливо коли пресконференц╕╖ оф╕ц╕йн╕. Це завжди стрес.
ПОД╤╥ В УКРА╥Н╤ ВЖЕ СТОСУЮТЬСЯ НЕ ЛИШЕ УКРА╥НЦ╤В, А Й ЛЮДЕЙ У ВСЬОМУ СВ╤Т╤
- Чи вам вдалося взяти ╕нтерв’ю в Президента Зеленського або поставити йому запитання?
- Мо╓му шефу вдалося поставити запитання п╕д час ╕нтерв’ю разом з ╕ншими аз╕йськими ЗМ╤. Але ексклюзиву не було.
Ми розум╕╓мо, що ваш Президент дуже зайнятий, але якщо буде можлив╕сть, то ми б залюбки з ним посп╕лкувалися.
- В Укра╖н╕ широко в╕домий 75-р╕чний японський волонтер Фум╕нор╕ Цучико, який в╕дкрив у Харков╕ безкоштовне кафе FuMi Caffe. Чи знають про нього у Япон╕╖?
- Так, я писала про нього, коли ╖здила в Харк╕в. Я з повагою ставлюся до того, що в╕н робить, ╕ була при╓мно здивована, як гарно харк╕в’яни до нього ставляться.
Зв╕сно, в╕н японець, шанована людина, але я писала про нього як про одного з укра╖нц╕в.
- Про кого з в╕домих укра╖нц╕в ви розпов╕дали японськ╕й аудитор╕╖?
- Я брала ╕нтерв’ю в письменника Андр╕я Куркова про характер укра╖нц╕в. В╕н пише рос╕йською, тому ми розмовляли також про мову.
Ще було ╕нтерв’ю з Михайлом Подоляком, а недавно з Там╕лою Ташевою.
Я сп╕лкувалася з багатьма укра╖нськими в╕йськовими ╕ звичайними укра╖нцями.
Я, в принцип╕, люблю писати про людей.
- Укра╖нц╕ дуже вдячн╕ Япон╕╖ за ╖╖ масштабну та посл╕довну допомогу наш╕й кра╖н╕. Як нам донести цю подяку японцям?
- Я думаю, необов’язково робити щось особливе. Ми це в╕дчува╓мо.
У нас теж бувають надзвичайн╕ ситуац╕╖, ╕ якщо люди в Укра╖н╕ про них знають, то сп╕вчувають нам ╕ допомагають м╕рою сил ╕ можливостей.
- Якщо п╕сля Укра╖ни вас в╕дправлять у в╕дрядження до ╕ншо╖ кра╖ни, ви будете стежити за нашими новинами?
- Так, зв╕сно! Адже под╕╖ в Укра╖н╕ вже стосуються не лише укра╖нц╕в, а й людей у всьому св╕т╕.
- За чим в Укра╖н╕ ви сумуватимете?
- За людьми ╕ синьо-жовтими кольорами.
Над╕я Юрченко
https://www.ukrinform.ua