Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«К╤ЛЬКА ДН╤В, ЯКЩО НЕ РАН╤ШЕ»:
У Пентагон╕ сказали, коли Укра╖на отрима╓ перш╕ парт╕╖ озбро╓нь…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ - ПРО ДОПОМОГУ США: АМЕРИКАНЦ╤ БАЧАТЬ КОЖЕН СВ╤Й ДОЛАР, ЯКИЙ ЗАХОДИТЬ В УКРА╥НУ
«Усе йде на поле бою, п╕дтримуючи не лише укра╖нську арм╕ю, а й захищаючи демократ╕ю у...


У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2024 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 12.04.2024
КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА

Президент Укра╖ни Володимир Зеленський дав ╕нтерв’ю в╕домому н╕мецькому журнал╕сту Паулю Ронцгаймеру, яке було оприлюднено в табло╖д╕ BILD та ╕нших ЗМ╤ мед╕агрупи Axel Springer. Бес╕да в╕дбулась неподал╕к Харкова, де Верховний головнокомандувач в╕дв╕дав нов╕ оборонн╕ об’╓кти.

Переклад ╕нтерв’ю Укр╕нформу надано Оф╕сом Президента Укра╖ни.

- Пане Президенте, ми сидимо тут, у Харков╕. Ви ц╕лий день були на вулиц╕. А м╕сто весь час обстр╕люють: удень ╕ вноч╕, безп╕лотники, бомби, КАБи... Особисто мен╕ це трохи нагаду╓ початок в╕йни. Невже Пут╕н хоче завоювати Харк╕в за будь-яку ц╕ну?

- Це завжди була одна ╕з ц╕лей Пут╕на – Сх╕д Укра╖ни, включно з ус╕м Донбасом: Луганська область, Донецька область. ╤, авжеж, в╕н хот╕в Харк╕в, тому що це символ╕чно для нього. Оск╕льки говорять, що Харк╕в – перша столиця Укра╖ни. ╤ тому для нього це дуже символ╕чно. Це велика ц╕ль, тому що, якщо ви звернете увагу, жодного обласного м╕ста в╕н не захопив. З початку, саме з початку вторгнення, з 22-го року. Жодного центру рег╕ону, одного з наших рег╕он╕в, в╕н не зм╕г захопити. ╤ Харк╕в для нього – ц╕ль. Безумовно, в╕н захопив Мар╕уполь, зруйнувавши Мел╕тополь, Бердянськ. Так. Але, якщо ми подивимося на столиц╕ рег╕он╕в, в╕н жодного [м╕ста] так ╕ не зм╕г захопити. ╤ в╕н не зможе, я в цьому впевнений. ╤ для нього це дуже важлива ц╕ль – Харк╕в. Однак не хочеться, щоб ми тр╕шки, зна╓те, гралися в ╤ПСО рос╕йську та награвали [п╕д╕гравали] ╖м. Тому що зараз дуже багато ╕нформац╕╖, що в╕н хоче й захопить. Хоч м╕ж «хоче» й «захопить» – велика р╕зниця. Ми робимо все, щоб цього не трапилось.

- Але чому ви так упевнен╕, що Пут╕н не зможе цього зробити? Я маю на уваз╕, що в╕н моб╕л╕зу╓ велику к╕льк╕сть солдат╕в, у нього багато збро╖, у нього ╓ озбро╓ння, яке зараз дуже точно знищу╓ вашу ╕нфраструктуру, ваш╕ електростанц╕╖, ваш╕ автозаправн╕ станц╕╖. Чи здатне це, зрештою, мати вир╕шальний вплив на х╕д в╕йни.

- Це серйозний вплив на в╕йну. Його бажання зруйнувати. ╤ принаймн╕ це його бажання – захопити всю Укра╖ну, безумовно. Удари по електриц╕[енергетиц╕]– це точно великий б╕ль для громадян ╕ великий б╕ль для нашо╖ держави. ╤ справд╕, в╕н завда╓ цих удар╕в, ╕ д╕йсно, систем ППО, як╕ ╓ в Укра╖н╕, недостатньо. ╤ воно працю╓ саме так: по тоб╕ стр╕ляють, а ти повинен захиститись.

╤ Пут╕н розум╕╓ т╕льки силу, ╕ якщо в╕н в╕дчува╓, як зв╕р, що ти не можеш захиститися, в╕н руйну╓ б╕льше й б╕льше. Для чого? Щоб люди поб╕гли з того чи ╕ншого м╕ста. А для чого йому потр╕бно? Йому потр╕бно не залякати св╕т до к╕нця. Тому що в╕н розум╕╓: якщо ╓ люди всередин╕, то треба дуже обережно. Обережно, тому що в╕н розум╕╓, що, якщо в╕н зруйну╓ м╕сто повн╕стю, загинуть десятки, сотн╕ тисяч в одному м╕сц╕. ╤ в╕н бо╖ться цього, бо╖ться. ╤ тому в╕н б'╓, заляку╓ ╕нформац╕╓ю, заляку╓ щодо електрики, заляку╓ ударами по водопостачанню, щоб люди ╖хали з великих м╕ст. Так було ╕з самого початку з багатьма м╕стами, включно з Ки╓вом. Йому потр╕бно було пос╕яти цю пан╕ку. ╤ коли вже вс╕ ви╖хали, тод╕ в╕н почина╓ руйнац╕ю. Як в╕н зробив це з Мар╕уполем ╕ з Авд╕╖вкою – руйнац╕ю повн╕стю вс╕х буд╕вель, усього живого для того, щоб зайти в м╕сто або в село.

- Ви нещодавно, мабуть, цього тижня, сказали, або нав╕ть попередили, що Укра╖на може зазнати поразки, якщо поставки збро╖ з╕ США припиняться. Який вигляд мала б поразка Укра╖ни?

- Передус╕м системи ППО. Номер один – спочатку захиститися. Друге – зброя, яка да╓ в╕дс╕ч рос╕йськ╕й збро╖. Якщо в нього артилер╕я сьогодн╕… ╤ С-300, ╕ артилер╕я прил╕тають, дол╕тають до Харкова, де ми з вами перебува╓мо. Якщо в╕н б'╓ на в╕дстань 40 к╕лометр╕в, 100 к╕лометр╕в, а в нас збро╖, щоб йому в╕дпов╕сти, нема╓... А йому в╕дпов╕дати треба, принаймн╕ по системах, ╕з яких в╕н стр╕ля╓. В╕н стр╕ля╓ С-300. В╕н дума╓, ми не зна╓мо, де це розташоване? Ми зна╓мо, де це розташоване. ╤ це в╕н просто везуча людина, що поки що в нас ще не було в╕дпов╕дних систем ураження його вогню. Ось вам ╕ захист Харкова. Як? Ми зна╓мо, ск╕льки систем у нього ╓ поблизу харк╕вського рег╕ону. Ми можемо ╖х повн╕стю знищити. Для цього потр╕бн╕ в╕дпов╕дн╕ системи.

- Але що може статися, якщо ви не отрима╓те ц╕ системи, ╕ якщо Укра╖на програ╓ цю в╕йну? Якщо Укра╖на програ╓, якою буде Укра╖на?

- В╕н буде повн╕стю руйнувати все. В╕н не заспоко╖ться, поки не зруйну╓ наш╕ м╕ста. Якщо в нас не буде ППО та в╕дпов╕дних систем, далекоб╕йних систем, щоб в╕дпов╕дати Пут╕ну, в╕н, Пут╕н, буде руйнувати нашу землю. Ось такий вигляд ╕ матиме ця в╕йна. Руйнац╕я, повн╕стю руйнац╕я прикордонних областей, м╕ст, с╕л тощо. Тому що дрон╕в ми виготовля╓мо дуже багато, але вони не ╓ альтернативою будь-як╕й збро╖. Розум╕╓те, так? Тобто ми показу╓мо себе з дронами. ╤ я вважаю, що те, що ми наростили виробництво, нам дуже сильно допомага╓. Але це не зам╕сть ППО, це не зам╕сть далекоб╕йно╖ збро╖, далекоб╕йних ракет, далекоб╕йно╖ артилер╕╖.

Так, в╕н зруйну╓ все. В╕н знищить багато людей. Десятки тисяч. Люди не т╕катимуть, здеб╕льшого. Я маю на уваз╕ б╕льш╕сть. Отже, в╕н уб'╓ багато людей. Який вигляд це матиме? Багато кров╕, багато жертв, багато втрат. Я говорю про тисяч╕, сотн╕ тисяч.

- Пане Президенте, у Вас дво╓ д╕тей, Вашому синов╕ одинадцять рок╕в. Чи запиту╓ в╕н у Вас ╕нод╕, коли зак╕нчиться в╕йна?

- Як кожна людина. Але в╕н ╕ так ставить це запитання. В╕н ставить запитання: коли ми переможемо? ╤ це ╕ ╓ зм╕ст того, що в╕н в╕дчува╓. Йому 11 рок╕в. Але в╕н такий, я впевнений, як у б╕льшост╕ сво╖й укра╖нц╕. Так, коли ми переможемо. Так, в╕н, як дитина, хоче перемоги, хоче бачити мене. В╕н розум╕╓, що...

- ╤ як ви йому в╕дпов╕да╓те?

- Ми точно обов’язково переможемо, тому що в нас нема╓ жодно╖ альтернативи. Але пооб╕цяти й сказати точну дату я не можу. ╤ це не залежить: це моя дитина, м╕й син чи це ╕нший громадянин Укра╖ни. Ми в цьому ╕ в усьому повинн╕ бути дуже в╕дкритими ╕ й чесними з нашим сусп╕льством.

- На початку рос╕йського вторгнення два роки тому я теж був у цей час у Ки╓в╕. Ви в╕дмовилися т╕кати за кордон з╕ словами, цитую: «Мен╕ треба зброя, а не такс╕». Чи в╕дмовилися б ви в╕д ново╖ пропозиц╕╖ США ви╖хати, щоб урятувати себе й свою родину, якби ситуац╕я тут пог╕ршилася?

- Якщо ситуац╕я стане складн╕шою, н╕ж була? Я не впевнений, що це доречний сигнал для вс╕х, а не т╕льки для мене. Я думаю, що найважча ситуац╕я залишилася в минулому. Це моя думка. Насамперед. Найг╕рший пер╕од — уже позаду.

- Але ситуац╕я ц╕лком може пог╕ршитися.

- Так, ви прав╕. Н╕хто не зна╓, що буде завтра. Правда? А ми живемо сьогодн╕. ╤ боремося сьогодн╕. Ми живемо одним днем. Але я не можу, ╕ н╕коли не вчиню так, я не можу залишити свою кра╖ну.

- За жодних обставин.

- За будь-яких обставин. За будь-яких обставин, зв╕сно.

- Але очевидно, що ви й дос╕ перебува╓те в розстр╕льному списку Пут╕на, що ваш╕й родин╕ тут загрожу╓ небезпека.

- Так ╕ ╓. Багато людей п╕д загрозою в Укра╖н╕. Ми не виняток. Хоча зрозум╕ло, що я – ц╕ль Пут╕на. Це зрозум╕ло.

- Ви вже давно заклика╓те надати б╕льше систем ППО на кшталт Patriot, ╕ далекоб╕йну зброю, наприклад Taurus. Чи в╕дчува╓те ви, що зах╕дн╕ союзники вас п╕двели? Чи розчарован╕ ви у сво╖х зах╕дних союзниках?

- Я не назвав би це розчаруванням. Б╕й ╕ще не зак╕нчився. ╤ в╕йна не зак╕нчена. Я тр╕шки… Я користуюся лог╕кою у сво╖х кроках, сво╖х словах ╕ у сво╖х висновках. Завжди лог╕кою. ╤ я просто не розум╕ю лог╕ки реально╖, коли, наприклад, у когось ╕з партнер╕в ╓ зброя, яка сьогодн╕ потр╕бна, щоб вижити, Укра╖н╕… ╤ я не розум╕ю, чому ╖╖ тоб╕ не дають. ╤ я не вважаю, що, наприклад, пол╕тика…

- Ви говорите про Taurus?

- Я говорю в тому числ╕ й про TAURUS. Вона одна з них. Нам потр╕бн╕ ATACMS, Taurus. Нам потр╕бн╕ F-16.

- Що ви сказали канцлеру, коли в╕н пов╕домив, що ми не дамо вам Taurus, що ви сказали пану Шольцу?

- Ми говоримо на цю тему. Вона ╓… Я думаю, що вона ╓ болючою. Наск╕льки я розум╕ю, канцлер вважа╓, що в╕н [Н╕меччина] не ядерна держава ╕ що це ╓дина зброя в Н╕меччини, яка ╓ найпотужн╕шою. ╤ в╕н д╕литься з╕ мною такими меседжами, що «я не можу залишити свою державу без тако╖ потужно╖ збро╖». У мене хорош╕ стосунки з канцлером.

- ╤ ви вважа╓те, що це пов'язано з ядерною загрозою з боку Рос╕╖.

- В╕н каже так, але я не вважаю, що це збереже св╕т в╕д ядерно╖ загрози Рос╕╖. Будь-як╕ ракети – Taurus, ATACMS, – F-16 не сховають жодну людину в╕д ядерних удар╕в, якщо почнеться, не дай боже, ядерна в╕йна. Я вважаю, що це б╕льше для сусп╕льства т╕╓╖ чи ╕ншо╖ держави. Дуже важливо знати, що в тебе ╓ щось особливе, якась особлива зброя. Якщо буде в╕йна, вона знадобиться.

- Водночас Президент Франц╕╖ Макрон не в╕дкида╓ розгортання наземних сил кра╖н НАТО в Укра╖н╕. Наск╕льки реал╕стичним ви вважа╓те такий сценар╕й зараз? Чи могло б це сутт╓во допомогти Укра╖н╕?

- Будь-яке посилення Укра╖ни точно допоможе. Це перше. Ми розум╕╓мо. Чи то зброя, чи то тренувальн╕ м╕с╕╖, про як╕ казав мен╕ Еммануель, чи то хаби з ремонту техн╕ки в Укра╖н╕, щоб не в╕дправляти кудись, чи то люди на кордон╕ тощо. Тобто будь-яке посилення Укра╖н╕ допоможе – я нещодавно сказав в ╕нтерв'ю. Я не можу в╕дкрито сказати: так, в╕йська посилять Укра╖ну. ╤ я не можу н╕кого запрошувати, ╕накше в╕д мене можуть, скаж╕мо так, партнери в╕ддалятися. ╤ тод╕ Укра╖на втратить допомогу.

- Чи був би Пут╕н вражений, якщо б Макрон або ╕нш╕ кра╖ни направили в╕йська? Чи зм╕нило б це щось?

- Я не впевнений, що кра╖ни в╕дправлять сюди як╕сь в╕йська, якщо чесно. Тому я не фантазував би на цю тему.

- Поговор╕мо про те, що зараз в╕дбува╓ться у США. Говорять, що Дональд Трамп сто╖ть за реакц╕╓ю Конгресу щодо пакета на п╕дтримку Укра╖ни…

- «Фантазував» – неправильне слово, якщо можна.

Я маю на уваз╕, що для Пут╕на не ма╓ значення причина початку нових в╕йн, я це мав на уваз╕. Якщо ви введете якусь арм╕ю в Укра╖ну, для п╕дтримки Укра╖ни. В╕н скаже: так, це напад НАТО на Рос╕ю. Якщо ви цього не зробите, в╕н ╕з часом прийде до ╕нших кра╖н НАТО, до Балт╕йських кра╖н. Можливо, в╕н побо╖ться, ╕ перед Балт╕йськими кра╖нами п╕де до Молдови, або до Казахстану. Ось у чому поляга╓ його задум. ╤ я думаю, що св╕т ма╓ зрозум╕ти, що задум Пут╕на ╓ дуже прим╕тивним. Скаж╕мо, ╓ певна допомога. ╤ з ус╕╓ю ц╕╓ю допомогою зах╕дних кра╖н Укра╖на зможе не просто захиститися, але й п╕ти вперед. Тому в╕н намагався розд╕лити пол╕тичну п╕дтримку, розд╕лити св╕т. Йому це не вдалося. В╕н утратив п╕дтримку у св╕т╕, ╕ в╕н не зм╕г н╕чого зробити. Тому в╕н спробував ╕ншу тактику: не розд╕лити св╕т, а розд╕лити допомогу, зброю. Як ви можете розд╕лити зброю, щоб не давати Укра╖н╕ весь цей обсяг бо╓припас╕в? Значить потр╕бно розпочинати нов╕ в╕йни, допомагати десь це робити. Тому я казав: Молдова, Балт╕я, збережи Боже, щоб цього не було. Але Молдова, Балт╕я, в╕н дума╓ про певн╕ ситуац╕╖ на кордонах Б╕лорус╕. ╤ в╕н може зробити це в Казахстан╕ ╕ так дал╕. Для нього дуже важливо втягнути св╕т у в╕йну й розд╕лити св╕тов╕ обсяги бо╓припас╕в.

- Поговор╕мо про те, що в╕дбува╓ться в США, адже для вас це дуже важливо. Ми щойно про це говорили. Ви попереджали, наск╕льки може пог╕ршитися ситуац╕я в Укра╖н╕, якщо збро╖ б╕льше не буде. ╤ вперше ви сказали про можливу поразку, якщо збро╖ б╕льше не буде. Кажуть, що за цим блокуванням з боку республ╕канц╕в сто╖ть Дональд Трамп. Ви намагалися зателефонувати Дональду Трампу, якого зна╓те особисто?

- Я сам йому не дзвонив. Ми публ╕чно запрошували його в Укра╖ну. Скажу в╕дверто, ╕ непубл╕чно. Ми передали меседж╕, контекст через в╕дпов╕дних людей, що ми хот╕ли б, щоб Дональд Трамп був в Укра╖н╕ й подивився все сво╖ми очима та робив т╕ чи ╕нш╕ висновки. У будь-якому випадку я готовий зустр╕тися з ними, проговорити питання. Це питання для нас важливе.

- Що ви чули в╕д нього та в╕д його людей, коли його запросили?

- Що в╕н хоче, але не зна╓, коли, коли в╕н зможе.

- Тобто Трамп сказав, що при╖де в Укра╖ну?

- В╕н сказав, що хоче.

- Проте дати ще нема╓?

- Так.

- Але Ви вважа╓те, що в╕н невдовз╕ ма╓ при╖хати?

- Я на це спод╕ваюся.

- Водночас Washington Post пов╕домляв, що якщо Трамп знову стане Президентом, в╕н закликатиме Укра╖ну назавжди передати частину Донбасу та Крим Рос╕╖, щоб припинити в╕йну в обм╕н на мир. Чи були б ви готов╕ поговорити з ним про таку угоду?

- Якщо угода в тому, щоб ми просто в╕ддали сво╖ територ╕╖, ╕ це ╓ ╕дея, то ця ╕дея дуже прим╕тивна. Я думаю, що, якщо в нього ╓ справд╕ формула ╕ св╕й п╕дх╕д, як зак╕нчити в╕йну швидко, як про це пишуть, – я не впевнений, що в╕н це так говорив, але про це пишуть, як ви сказали, – то я у будь-якому випадку з рад╕стю послухаю цю ╕дею. Але потр╕бн╕ дуже сильн╕ аргументи, тому що потр╕бна не фантастична ╕дея, а саме реальна ╕дея, тому що тут питання про життя людей. Ми не можемо просто жартувати на цю тему, ризикувати. Ми ма╓мо справи з Пут╕ним. Поки що все, що в╕н говорив, в╕н робив ╕накше. Тобто ми не можемо дов╕ряти, значить, це говорить про те, що сама ╕дея повинна бути такою, яка не да╓ Пут╕ну простору для реал╕зац╕╖ сво╖х план╕в, розум╕╓те? Тому що в╕н повинен бути, в якомусь сенс╕, в кут╕ для того, щоб в╕н не м╕г ╕мпров╕зувати, тому що можна домовлятися про що завгодно. Питання, якщо в╕н буде виконувати т╕ чи ╕нш╕ домовленост╕.

- У вас все ще ╓ над╕я, що США скаже «так» щодо ново╖ збро╖ та грошей?

- Так, звичайно. Ми старанно над цим працю╓мо.

- Ви налаштован╕ оптим╕стично?

- Зв╕сно, ╕накше не можна.

- То ви все ще дума╓те, що ця допомога над╕йде?

- Так.

- Т╕, хто виступа╓ проти подальшо╖ допомоги, аргументуватимуть так: Рос╕я перейшла на в╕йськову економ╕ку, у них б╕льше солдат╕в, це ядерна держава, яку неможливо перемогти. Це те, що можна почути в США. Це те, що можна почути також ╕ в ╢вроп╕. Що ви в╕дпов╕сте цим людям?

- Передус╕м застосування ядерно╖ збро╖ – це велике питання. Якщо т╕ люди, як╕ мають ╕ншу думку, н╕ж б╕льш╕сть Конгресу, скаж╕мо так, або ╖хн╕ представники… Якщо вони вважають, що ми повинн╕ ╖м в╕ддати частину сво╓╖ земл╕, тому що в них – ядерна зброя, то вони повинн╕ розум╕ти, що п╕сля нас будуть ╕нш╕ кра╖ни НАТО, у яких нема╓ жодно╖ ядерно╖ збро╖. ╤ це говорить про те, що буде ядерна св╕това в╕йна – з використанням ядерно╖ збро╖. Тому я не доходив би до останнього кроку щодо застосування ядерно╖ збро╖, а розглядав би цю в╕йну як реальн╕сть, де Рос╕я напала на Укра╖ну. Так, у них б╕льше людей, але ми не кра╖на, де населення два-три м╕льйони. Все ж таки ми кра╖на 40-м╕льйонна. Це також велика кра╖на. Друга ╕стор╕я: як показу╓ ця в╕йна, ми змогли ╖х зупинити на початку в╕йни ╕ пот╕м в╕дбити частину сво╖х територ╕й. Це говорить про те, що так, у Рос╕╖ б╕льше людей, так, у них б╕льше збро╖, але нов╕тня зброя все ж таки – в об'╓днаного Заходу. ╤ тому, якщо ми отриму╓мо т╕ чи ╕нш╕ в╕дпов╕дн╕ технолог╕╖ ╕ ми можемо зб╕льшувати виробництво деяких ╕з них, якщо буде в╕дпов╕дне л╕цензування, така спроможн╕сть, якщо ми отриму╓мо л╕ценз╕╖ в╕д наших партнер╕в – Сполучен╕ Штати ╕ кра╖ни ╢С, – то питання не в к╕лькост╕ людей, питання в якост╕ збро╖.

- Дво╓ законодавц╕в-республ╕канц╕в у США нещодавно припустили, що рос╕йська пропаганда проникла в Конгрес США. Ви в╕рите, що це так?

- Ну, Рос╕я ма╓ великий вплив. ╤ це просто не тому, що в них ╓ домовленост╕ з частиною Конгресу. Це не так працю╓. У них ╓ ╖хн╓ лоб╕ всюди: у Сполучених Штатах, у кра╖нах ╢С, Британ╕╖ – всюди. У Латинськ╕й Америц╕, в Африц╕ – всюди. Якщо ми говоримо про допомогу Конгресу, зверн╕ть увагу, як вони працюють ╕з сусп╕льством Сполучених Штат╕в. Вони прокачують сво╖ наративи через мед╕а ╕ не вони, не громадяни Рос╕╖ або вих╕дц╕ ╕з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Н╕. Сам╕ представники тих чи ╕нших мед╕агруп, громадяни Сполучених Штат╕в. Саме вони в мед╕а з в╕дпов╕дними меседжами, ╕нод╕ пророс╕йськими. Дуже пророс╕йськими. Це великий ╕нформац╕йний вплив Рос╕╖ на ╕нформац╕йне поле св╕ту.

- Ус╕ ц╕ дискус╕╖ про переговори, зак╕нчення в╕йни, заморожування в╕дбуваються також ╕ в Н╕меччин╕, ╕ я цитую, л╕дера СДП, так би мовити, парт╕╖ Олафа Шольца. В╕н говорив про заморожування в╕йни, як про попередн╕й етап припинення вогню. ╤, схоже, Олаф Шольц, певним чином, також прим╕ря╓ на себе роль можливого канцлера миру. Наск╕льки це вас хвилю╓?

- Так не вийде, в╕н не буде канцлером миру, якщо ми будемо йти через заморожування конфл╕кту, через заморожування в╕йни. Так було з «М╕нськом»: в╕ри в «М╕нськ», в╕ри в заморожування конфл╕кту нема╓. Всюди, де було заморожування конфл╕кту, зак╕нчилося просто такою, зна╓те… Пов╕льним продовженням окупац╕╖. Вона може бути з╕ збро╓ю, а може бути пол╕тичною окупац╕╓ю. ╤ це ж найголовн╕ше – щоб у тебе не розвивалась кра╖на, щоб у тебе була нехай нав╕ть не в гарячому стан╕, але пост╕йна в╕йна. У тебе не буде н╕хто ╕нвестувати. На якийсь пер╕од ус╕ будуть… Частина людей буде рад╕ти нав╕ть, св╕т буде казати: авжеж, вийшло заморозити конфл╕кт, ракети, не летять. Це т╕льки до того моменту, поки Рос╕я не зб╕льшить виробництво й запаси техн╕ки, ракет, дрон╕в тощо. Не пропрацю╓ вс╕ помилки, з якими вони до нас приходили на початку окупац╕╖. ╤ коли вони будуть знову готов╕, вони запропонують вам ваше життя. Не таке, як ви хочете, а яке вони запропонують. Вам скажуть: «╢вросоюз? Забудьте ╢вросоюз. НАТО н╕коли не буде. Як ви хочете розвиватись? Ми вам покажемо». Ну, як з Б╕лоруссю – союзницька держава. Тому питання замороженого конфл╕кту – це як пауза, коли ви дивитесь якийсь ф╕льм. Т╕льки це не ф╕льм, а реальн╕сть. Це просто пауза, але пауза – вона для Пут╕на.

- Тож який вих╕д ╕з ситуац╕╖, пане Президенте? Ви д╕йсно в╕рите, що Укра╖на спроможна повернути Донбас, Луганськ, Крим? Маю на уваз╕, контрнаступ минулого року не вдався, зараз у вас недостатньо збро╖, браку╓ солдат╕в. То як ви зможете повернути ц╕ величезн╕ територ╕╖?

 

- Передус╕м ми не програли, а контрнаступальн╕ д╕╖ на земл╕ минулого року були не так╕ вдал╕. Так, ми не отримали результату, якого ми хот╕ли. ╤ ви тут ма╓те рац╕ю. Там причин багато ╓: ╕ наш╕ причини – так ╕ ╓, – але й недоукомплектован╕сть наших бригад – також причина. Третя причина – рос╕яни знали, куди ми п╕демо. Абсолютно. Чому вони знали, зв╕дки вся ця ╕нформац╕я – не можу вам сказати. ╤стор╕я в будь-якому випадку розбереться. Але ╓ й позитив – те, що ми зробили в Чорному мор╕. Це був позитив, ╕ ця праця в Чорному мор╕ була вдала. Ми побудували зерновий коридор, альтернативний, ╕ знищили багато флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Чи це великий усп╕х – усе це? Н╕, з одного боку, а з ╕ншого боку, те, що в принцип╕ Укра╖на вистояла, – це великий усп╕х. ╤ тому, як в╕дпов╕сти вам на запитання, чи зможемо в╕двоювати всю територ╕ю? Г╕бридна в╕йна й г╕бридна перемога. Це не значить, що т╕льки з╕ збро╓ю в руках треба повертати територ╕╖.

- Значить, у Вас ╓ план?

- Так, ми ма╓мо план контрнаступу. ╤ ц╕ контрнаступальн╕ операц╕╖ повинн╕ дати нам результат, а п╕сля цього результату у будь-якому випадку, якщо рос╕йськ╕ в╕йська не можуть втримати територ╕ю, в╕дходять назад, повинна паралельно йти дипломат╕я й тиснути на Пут╕на. Сам╕т миру, який ми повинн╕ орган╕зувати… Ми повинн╕ там знаходити виходи з кожно╖ з криз – ╕з кожно╖ з криз, як╕ натворив Пут╕н. ╤ мен╕ зда╓ться, т╕льки паралельно показувати, що ти в╕йною, Пут╕н, н╕чого б╕льше на територ╕╖ Укра╖ни не зможеш зробити. ╤ пол╕тикою тиснути на нього, щоб в╕н все ж таки д╕йшов до зак╕нчення в╕йни ╕ до справедливого миру для Укра╖ни.

- Як мають виглядати ц╕ результати? Чи ви, для прикладу, зруйну╓те Керченський м╕ст цього року?

- Ми дуже хочемо. ╤ це питання не в тому, що саме м╕ст, Керченський м╕ст, про який ус╕ говорять. Ми говоримо про к╕лька ╕нфраструктурних речей, як╕ ╓ во╓нними ц╕лями. Це м╕ст, це аеродроми, ╕з яких зл╕тають л╕таки. Це м╕ст, ╕ ╕нш╕ ╓ мостопереходи, якими вони доставляють зброю. Аеродроми, ╕з яких вил╕тають л╕таки ╕ бомбардують нас. Вибачте, це законн╕ ц╕л╕. ╤ я вже мовчу, що вони розташован╕ на тимчасово окупованих територ╕ях Укра╖ни.

- Я б хот╕в розпов╕сти вам про мо╖ особист╕ враження. Я був в Укра╖н╕ останн╕ три роки б╕льше, н╕ж у Н╕меччин╕ або де╕нде, працював багато м╕сяц╕в ╕з командою, зустр╕в багато людей, зробив багато репортаж╕в. Але я в╕дчуваю, що людей, як╕ песим╕стично налаштован╕ щодо мети повернення вс╕╓╖ територ╕╖, ста╓ все б╕льше й б╕льше.

- Розум╕ю.

- Я в╕дчуваю, що велика к╕льк╕сть укра╖нц╕в б╕льше не в╕рять у ваш╕ слова про те, що ви повернете всю Укра╖ну.

- У цьому поляга╓ мета. У цьому поляга╓ справедлив╕сть. Повернути вс╕ наш╕ територ╕╖. Не кажу, що всю територ╕╓ю з╕ збро╓ю, як я вже казав вам. Думаю, це довгий шлях. Не хочу здаватися надто оптим╕стичним, але зараз буду реал╕стом. Якщо ми ма╓мо зберегти незалежн╕сть Укра╖ни, демократичну Укра╖ну, як частину ╢вропи, як майбутнього члена ╢С, як нац╕ю, якщо ми хочемо зберегти це, нам потр╕бно повернути нашу незалежн╕сть. Йдеться не лише про територ╕ю. Потр╕бно створити умови, щоб люди могли повернутися назад. Це значить, що вс╕ ╕нвестори та св╕товий б╕знес мають в╕рити в Укра╖ну, у ╖╖ майбутн╓. Це означа╓ в╕дсутн╕сть будь-якого замороженого конфл╕кту.

- Пане президенте, якщо це не cпрацю╓, якщо майбутн╕й контрнаступ не призведе до повернення територ╕й, то коли настане для вас час с╕сти з Володимиром Пут╕ним за ст╕л переговор╕в?

- Але ми п╕дготували дуже конкретний план дипломатичних переговор╕в, що склада╓ться з 10 пункт╕в для платформи Мирного сам╕ту. Перший ╕навгурац╕йний сам╕т буде в Швейцар╕╖.

- Без Рос╕╖?

- Зв╕сно, без Рос╕╖, бо нам необх╕дно, щоб вони н╕чого не заблокували.

- … а як ви збира╓тесь вести переговори?

- Я вам поясню. Ми п╕дготу╓мо план. Думаю, деяк╕ пункти будуть готов╕ з деталями, що робити нав╕ть на першому сам╕т╕ з б╕льш╕стю кра╖н св╕ту. А п╕сля цього ми п╕дготу╓мо весь план. Зв╕сно, деяк╕ сторони переговор╕в, деяк╕ представники континент╕в представлять цей план рос╕йським представникам. Але т╕льки п╕сля того, як ми д╕йдемо сп╕льно╖ думки, сформу╓мо сп╕льну точку зору кра╖н, як╕ д╕йсно хочуть миру. Не просто розмов, а справжнього миру.

- У минул╕ м╕сяц╕ ви завжди казали, що не п╕дете на переговори з Володимиром Пут╕ним. З початку в╕йни ви говорили: «Я н╕защо не сяду з ним за один ст╕л».

- Бо в╕н убивця, ╕ вбив багато наших людей. Якщо йдеться про переговори на платформ╕ Сам╕ту миру, то думаю ми знайдемо ╕нфраструктуру або деяк╕ можливост╕ для переговор╕в ╕з тими чи ╕ншими представниками.

- ╢ не лише проблеми з╕ збро╓ю на фронт╕, але також ╕з моб╕л╕зац╕╓ю. Коли я розмовляв ╕з в╕йськовими на фронт╕, в╕дв╕дував позиц╕╖ б╕ля Авд╕╖вки, ╕нш╕ райони б╕ля Бахмута, вони казали, що воюють два роки й б╕льше. Як таке можливе — у Ки╓в╕ та Львов╕ люди насолоджуються життям, а не ╓ на фронт╕? Чи можливо змусити людей йти воювати?

- Це не питання про примус. Це не правильне слово. Ми ма╓мо моб╕л╕зац╕ю з перших дн╕в в╕йни. Зв╕сно, парламент продовжу╓ цю моб╕л╕зац╕ю кожн╕ три м╕сяц╕. ╢ зараз на розгляд╕ парламенту деяк╕ зм╕ни до закону, ╕ думаю, парламент внесе ц╕ зм╕ни. Зв╕сно, ╓ в╕йськов╕, як╕ з перших дн╕в на фронт╕, дуже вдячний ╖м, ус╕ ми вдячн╕, вони — геро╖. ╤ зв╕сно, деяк╕ з них втомились. Але ми також ма╓мо поглянути на ситуац╕ю з Рос╕╓ю, яка вир╕шила моб╕л╕зувати 300 тис. людей.

- Ск╕льки ви хочете моб╕л╕зувати й ск╕льки вам необх╕дно, щоб захищати й одночасно орган╕зовувати новий контрнаступ, про який ви говорите?

- Не буду д╕литися к╕льк╕стю, але ╖╖ буде достатньо, щоб захистити нашу кра╖ну.

- Пане президенте, Politico восени опубл╕ковало, що в статег╕чному коф╕денц╕йному документ╕ адм╕н╕страц╕я Байдена виража╓ серйозну стурбован╕сть корупц╕╓ю в Укра╖н╕. Чи адм╕н╕страц╕я Байдена помиля╓ться та чи намагалися ви ╖х якось переконати?

- Так, вони… Зна╓те, це наратив. ╤ вс╕ т╕, хто глибоко в бюджетних процесах, ус╕ розум╕ють, що жодних корупц╕йних ризик╕в з американськими грошима не було. По-перше, б╕льш╕сть, 70% в╕д грошей, як╕ вид╕ляли Сполучен╕ Штати Америки, до нас не доходили. Вони приходили до нас збро╓ю – вони вс╕ залишились в американському виробництв╕, а ╕нод╕ – в деяких ф╕л╕ях виробництва у ╢вроп╕. Тобто ми б ╕з рад╕стю отримували ц╕ грош╕ в наш╕ виробництва, але в нас нема╓ такого шансу. Це перше. Друга ╕стор╕я. Якщо ми говоримо про наш╕ грош╕, укра╖нського бюджету, то я хочу вам сказати, що весь укра╖нський бюджет, повн╕стю з моменту голосування бюджету Верховною Радою… Два роки в╕йни в╕н просто переходить у М╕н╕стерство оборони. У нас нема╓ жодного бюджету, у нас ╓ donations – допомога, на яку ми в╕дновлю╓мо т╕ чи ╕нш╕ ╕нфраструктурн╕ про╓кти. У нас ╓ м╕сцев╕ грош╕, як╕ ╓ в громадах, як╕ вони витрачають на деяк╕ ╕нфраструктурн╕ реч╕. У нас ╓ деякий фонд, щоб захистити енергетику, електрику, ╕ там також багато donations. А все ╕нше – це М╕н╕стерство оборони. А грош╕ М╕н╕стерства оборони – вони нав╕ть б╕льш╕, н╕ж наш бюджет. Чому в нас деф╕цитний бюджет у час в╕йни? Тому що грош╕ в М╕ноборони б╕льш╕, н╕ж наш бюджет держави, а грош╕ М╕н╕стерства оборони складаються здеб╕льшого ╕з зароб╕тних плат наших в╕йськових. Тобто ось вам ╕ в╕дпов╕дь на ╖хн╓ запитання.

- Останн╓ запитання, пане Президенте, Ви об╕йма╓те цю посаду вже майже 5 рок╕в. Я пам’ятаю, як Вас обрали в травн╕ 2019 року. За звичайних обставин мали б в╕дбутися вибори, а тепер, п╕д час в╕йни, цього року вибор╕в, мабуть, не буде. Як би ви назвали себе по завершенню травня? Дос╕ президентом? Або якось ╕накше? ╤ коли будуть вибори?

- Найважливiше, що я дос╕ укра╖нець. Думаю, це найголовн╕ша р╕ч. Щодо президентства — ми зможемо орган╕зувати вибори, коли зможемо зм╕нити закон, бо, думаю, ви розум╕╓те, нин╕ зг╕дно з законодавством ми не можемо провести вибори п╕д час в╕йни або в╕йськового стану. Я маю зупинити в╕йськовий стан, а це значить зупинити цей закон…

Тобто для того, щоб сьогодн╕ орган╕зувати вибори, треба зм╕нити закон. ╤ закон про во╓нний час [стан]. Зм╕нити це, зм╕нюючи... Це дуже на сьогодн╕ складно зробити. Це унеможливлю╓, тому що, зг╕дно ╕з законодавством, вибори п╕д час в╕йни неможлив╕. Тому треба зм╕ни до законодавства. Або треба скасовувати во╓нний стан. Якщо ми скасову╓мо во╓нний стан, то ви повинн╕ зрозум╕ти, що вже неможливо буде захищати нашу державу. Це дуже великий ризик.

Ось все.

- Дякую, пане Президенте, що прид╕лили час.

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2024 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25960

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков