Версiя для друку Обговорити в форумi

Олег РИБАЧУК, народний депутат України:
"Якби у мене була можливість, я стер би з лиця України такий орган, як Адміністрація президента..."

ДОСЬЄ
*Олег Борисович Рибачук
*46 років
*закінчив Київський державний університет ім. Т. Шевченка, перекладач-референт з англійської та французької мов, Київський національний економічний університет, економіст
*працював у торговельному представництві в Індії
*директор департаменту міжнародних зв'язків НБУ
*був керівником служби Прем'єр-міністра України
*віце-президент Чорноморського банку торгівлі та розвитку (Салоніки, Греція)
*народний депутат Верховної Ради України 4-го скликання
*член фракції "Наша Україна"
*голова підкомітету з питань банківської діяльності та валютного регулювання Верховної Ради України
*член груп з міжпарламентських зв'язків з Королівством Швеція, з Литовською Республікою, Росією

БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ:
Чи пам'ятаєте своє дитяче назвисько?
- Ні.
Який колір вам до вподоби?
- Жовтогарячий.
На якому боці ви спите?- Я сплю на животі.
Хто може вами керувати?
- Складно керувати.
Чи пам'ятаєте, з якого боку дебет, а з якого кредит?
- Так.
Хто буде Президентом?
- Віктор Ющенко.
Якої марки ваш приватний автомобіль?
- Джип "Чарукі".
Чи зраджували вас?
- Так. Від кого треба захищати Україну?
- Від людей всередині України.
Чи вмієте вибачатись?
- Так.
Яку страву можете приготувати власноруч?
- Багато страв, а особливо те, що подобається дітям, - борщ.
Чи вмієте носити капелюха?
- Так.
Коли востаннє були в театрі?
- Десь місяць тому.
Що людині потрібно для щастя?
- Три речі: робота, якою ти задоволений, особисте життя, яким ти задоволений, і здоров'я.

***

- Ну що, пане Олеже, можна вже розслабитися - Ющенко президент?
- Через декілька днів - так.

- Кажуть, до другого туру можна зібрати ще від 3 до 5 мільйонів голосів на користь "НУ". Але Схід і Південь - за Януковича. Що будете робити?
- Це перебільшення, що Південь за Януковича. Ющенко останнім часом значно збільшив свої, як кажуть, електоральні можливості і з кожним днем розширює коаліцію: Мороз, Кінах.

- Яким чином ви плануєте збільшити кількість прихильників?
- По-перше, за рахунок того, що до дільниць дійде значно більше українців, ніж змогли у першому турі. Серед тих 10%, ми вважаємо, більше половини наших. Долю виборів в Україні будуть вирішувати все-таки Центр, можливо, частина Сходу. На Півдні збільшуються можливості приєднання до нас політичних союзників. Головне, що нам зараз допомагає - це інформаційний прорив, те, що Ющенко може розмовляти з усім українським народом.

- Чи залишиться в другому турі така ж кількість міжнародних спостерігачів?
- Я не знаю, чи буде така ж кількість, але я знаю, що спостерігачі будуть знати, за чим треба спостерігати. Перший тур показав, яким чином влада буде збільшувати кількість власних голосів.

- Кажуть, більшість спостерігачів не знає української мови?
- Ми про це говорили і насправді цього разу ситуація із спостерігачами краща. Сам був міжнародним спостерігачем у Вірменії десь рік тому, так що знаю ці проблеми.

- Чи можна забезпечити спостерігача перекладачем?
- Можна, але це не ефективний спосіб. Я гордий тим, що ми переконали міжнародну спільноту шукати спостерігачів, які знають українську, тобто з Прибалтики, Польщі, Росії.

- А який взагалі у них сенс, коли ЦВК прийняла рішення про те, що їхні свідчення не матимуть ніякої юридичної сили?
- Сенс один - влада розуміє, що вона має отримати статус легітимної і тому всі, включно з Януковичем, Кучмою, вчорашньою владою, говорять про те, що вони хочуть мати легітимний результат. А для того, щоб результат був легітимним, його має визнати світова спільнота.

- Наскільки важливою для демократичної країни може бути втрата репутації?
- Ми бачимо це на прикладі Білорусі. Так, Лукашенко може бути в якійсь династії президентом, але він президент на власному болоті, світ його не визнає. Він є великою проблемою для тієї ж Росії, для Путіна. Свідченням того був останній парад, де Путін відмовився стояти поряд з Лукашенком.

- Кажуть, що останнім часом в таборі діючої влади почалися хитання: відомо, що яйця треба розкладати в різні кошики...
- Яйця - це взагалі тепер терористична зброя в Україні. Але ми теж володіємо інформацією, що у таборі влади зараз розбрат. В основному серед так званого донецького клану. Тому що донецький клан зробив дуже велику ставку, або змушений був зробити ставку на свого кандидата. I зараз, коли стало зрозуміло, що не так все просто і ясно, як обіцялось, там сильний розбрат.

- Як взагалі політики домовляються: телефоном, приватні зустрічі, "Олег, давай зустрінемось!" Так?
- Так. Кожен день я маю приватні зустрічі, які для мене є дуже інформативними.

- Без піджака, без протоколів?
- І головне - без телефонів і без мікрофонів.

- Вони просто "здають" свого патрона?
- Знаєте, кожна дія має протидію. Відбулося засідання Донецького і Луганського штабу вчора, на яке були запрошені перші особи. Перша вказівка штабу - макси-мально збільшити явку. Студентам було сказано, що всі студенти, які вчаться в Донецьку, Луганську, мають поїхати додому, взяти відкріпні талони і голосувати будуть так, як голосували в Сумах. Далі хтось сказав, що зараз ми не звертаємо уваги ні на кого, ні на міжнародних спостерігачів в тому
числі. Хтось із членів штабу "робко спросил": "А если Леонид Данилович вмешается? - Не обращать внимание!" Настанова зараз у донецьких така: у другому турі вони збираються перемогти за рахунок того, що покажуть 100% явки. Ці 100% проголосують на користь свого кандидата і за рахунок цього доберуть ще якийсь мільйон голосів. Оце те, що відомо після вчо-рашнього засідання.
- У Януковича все організовує Медведчук. Його вважають дуже талановитим кризовим менеджером. Це справді так?
- Він непоганий менеджер, блискавично приймає рішення. Щоправда, все, що він робить, не на користь ні його партії, ні його друзям, ні українському народу. Але треба віддати належне, що це людина, яка дуже талановито створює кризи. Принцип у нього дуже простий: він спочатку вам створює проблему, а потім вас рятує від цієї проблеми, і таким чином ви йому зобов'язані. Це якщо дуже стисло.

- Хто є кризовим менеджером в штабі Ющенка?
- Складно сказати. Можливо, я теж належу до людей, які в критичний момент приймають рішення. Принципова відмінність штабу Ющенка від штабу Януковича в тому, що у нас рішення приймаються колегіально. У нас є приблизно десяток людей, в колі яких все пpоговорюється. Ми практикуємо так звані мозкові штурми. Звичайно, є дуже делікатні або важливі питання, які приймаються безпосередньо з нашим лідером.

- Чи є у вас докази існування паралельного сервера ЦВК?
- Звичайно. Ми знаємо адресу, ми знаємо, як він діє, знаємо, хто ті люди, які працювали. Я можу знову ствердити у вашому ефірі, що в ніч виборів Медведчук, Тигіпко, Клюєв, Толстоухов працювали саме там.

- Але яка ваша протидія?
- Просто ми радимо цього не робити. В наступну виборчу ніч - це не буде можливо.

- Чи є сьогодні людина, яка офіційно відповідає за комп'ютерний центр ЦВК?
- Від ЦВК вже знайшли цапа- відбувайла, якого звільнили - це фірма "Атлас". Якщо помічники президента заспокоюють "Атлас", мовляв, все нормально, всі кінці у воду сховано, то це не так. Те, що робиться, - це грубі кримінальні справи і ніщо не зникає безслідно, навіть в електронному світі. Це максимум того, що я можу сказати. Знаєте, Україна славиться тим, що має одних з кращих в світі програмістів. Чесні люди, які вимушені бути свідками брудних операцій, мають свою позицію - ми бачимо це на кожному кроці. Подібне відбувається не лише там, а і в СБУ, МВС, в Адміністрації президента Кучми.

- Ви можете ввести своїх спостерігачів в комп'ютерний центр ЦВК?
- Ні. Там стоять до зубів озброєні люди, які будуть стріляти, навіть якщо з'являться народні депутати. Ми це знаємо.

- Ще раз...
- Повторюю. Охороняють центр до зубів озброєні люди, які мають наказ нікого, ні за яких обставин не пускати в центр.

- Чи зміниться тактика протилежного табору в останні перед виборами дні?
- Вони використовують прогнозовану тактику: Янукович зібрав міністрів, губернаторів і пояснив, які треба робити висновки з першого туру. Текст приблизно такий: "вы взяли деньги - ресурс - где результат?". І далі його улюблені слова - руки повідриваю, ноги повикручую, шию зламаю... А, скажімо, дуже імпозантний двічі міністр оборони провів колегію Міністерства оборони, де він довго розказував, як було погано за Ющенка, як гарно за Януковича, і потім сказав, що він особисто голосує за Януковича. І таким свинцевим поглядом на всіх подивився, що присутні зрозуміли, треба. Кірпа ще навіть до оголошення ЦВК просто всіх попередив. І так по кожному міністерству пройшла ця тема. Якщо Ви бачили програму дій провладного кандидата на другий тур, яку було надруковано, здається, в "Українській правді", там написано просто - мобілізувати роботу міністерських штабів. Тут вже Карний кодекс просто ридає!

- Єдність опозиційних сил - це все-таки міф чи реальність?
- Якщо не помиляюсь, Черчілль сказав: "демократія не бездоганна, але кращого світ не придумав".
Ми стоїмо в "Нашій Україні" за виборність місцевої влади, за виборність губернаторів, за виборність суддів. В Україні всі говорять, що народ має робити вибір. А насправді народ не має права вибору. Ми прагнемо створити в Україні систему, де уряд і президент, які наобіцяли з три короба і нічого не виконали, буде переобрано. Це є найкращою мотивацією і найкращою запорукою того, що будь-які команди, з чварами чи в політичному союзі, будуть намагатися робити те, що покращить життя народу. Поки що цього немає.

- Ви відповідаєте за міжнародну підтримку Ющенка. Як ви це робите?
- Просто я знаю багато іноземних мов. Зокрема для мене англійська є вільна. Так життя склалося, що від часів директорства в Нацбанку і в Кабінеті Міністрів я напряму можу спілкуватися з послами. Я сьогодні теж мав зустріч. Посли це цінують, тому що, на жаль, наше МЗС є офіційним рупором Банкової. І не секрет, що Адміністрація Президента має значно більший вплив на зовнішню політику, ніж саме МЗС. Це знову спотворена система. У всьому світі кожен посол, кожен візитер високо-го рангу зустрічається з опозицією.
Я думаю, ми прийдемо до того часу, коли з опозицією в Україні також будуть зустрічатися як, скажімо, в Греції. В Грецію Ющенко приїздив, я пам'ятаю його останній візит, як прем'єр-міністр і найбільш рейтинговий опозиційний кандидат. Це норма, і так буде колись в Україні.

- Ви щойно з Москви - наводили мости з Росією?
- Ще досі взуття мокре від брудної Москви-ріки.

- Кажуть, що в руках провладного кандидата в президенти більш міцна "російська карта": і обіцяне подвійне громадянство, і спрощений перехід через кордон. Що обіцяєте ви?
- Знаєте, я дійшов висновку, що не такі вже ці росіяни і дурні. Те, що їм обіцяють сьогодні, - президент Кучма обіцяв давно. Зараз йде дуже цікава гра, яку коротко можна описати так. Коли росіянам немає що говорити, вони кажуть: "ну, вы понимаете, мы поддерживаем Леонида Даниловича. И мы должны иметь дело с этим бандитом, на которого он пальцем указал. Но это не наш выбор, это выбор Леонида Даниловича".
Я пам'ятаю розмову з паном Волошиним, тоді головою їхньої адміністрації. У нього позиція така: "Ребята, мы всегда будем работать с властью. Вы победите - мы будем точно так работать с вами". Моє враження зараз від Москви таке, що приблизно 70% політичної еліти Росії підтримує Ющенка. Багатьом із них він був невідомий і навіть не подобався. Тепер їм дуже незручно за ту незграбну поведінку, яку офіційна влада Росії проводить щодо Ющенка.

- Чи є шанс у Ющенка стати президентом при тому, що Путін висловив свою підтримку Януковичу? Це буде очевидною поразкою Путіна, а Росія не може дозволити кумиру схибити...
- Путіна зараз ставлять в дуже дивну ситуацію. В мене таке враження, що його просто як колись цигани ведмедя водили селами, і його так привезли на декілька днів в Київ. Це було дуже незграбно і я думаю, що багатьом росіянам стало незручно саме від цього. Я не знаю особисту позицію президента Путіна, але після першого туру ми почули ряд знакових заяв з вуст голови Ради нацбезпеки пана Іванова про те, що "Россия будет иметь дело с любым демократически избранным президентом". Це буквально повторив Черномирдін і те ж саме сказав Примаков. Зараз в Москві я міг виступати в ефірі, хоча тиждень тому це було нечувано, щоб офіційна влада дала слово представнику опозиції. Загалом відчуття таке, що перший тур став охолоджуючим душем для багатьох, хто говорив, що "на кого укажет перстом Кучма и кого поддержит президент Путин, тот и будет Президентом Украины". Зараз ситуація кардинально змінилась.

- Після вашого візиту в Москву?
- Подивимось. Я знаю, що точка зору, яку я представив, відома президенту Путіну.

- Ви з ним зустрічались?
- Ні. Йому доповіли люди, які зі мною зустрічалися. Просто цікаво, яким чином у них працює механізм корекції зовнішньої політики? З тим, що я говорив, погоджувалися партнери. Причому, навіть з деяким акцентом вибачення, мовляв, це очевидні речі.
В Україні є два кандидати, вони, умовно кажучи, мають рівні шанси на перемогу, але з якихось причин президент Путін вимовляв прізвище лише одного. Невже там не розуміють, якщо буде інший президент, то у Путіна буде дуже складний стартовий майданчик? Мені здається, що в адміністрації це чудово зрозуміли.

- Кажуть, що ви чи не єдиний, хто в будь-який час має доступ до Ющенка?
- Якщо ми беремо певний відлік часу, то я єдиний в його оточенні, хто з Ющенком працює уже 12 років. Це правда.

- А якщо ми беремо 16 годин на добу?
- Я далеко не єдиний. Просто мені не треба робити вступів, достатньо 30 секунд, щоб зрозуміти, що робити протягом тижня.
Я прийшов. У мене є 5 запитань. Я поставив 5 хрестиків - і можу його тиждень не бачити.

- Це з вашої легкої руки познайомилися Віктор Ющенко з Катериною Чумаченко?
- Це історичний факт.

- Вона мені подобається своєю щирістю, любов'ю до дітей, чоловіка, до України. Я, чесно кажучи, вірю, що вона не американська шпигунка. Але люди не вірять. Як їх переконати у зворотному?
- Ющенко це робить дуже просто. Він починає розповідати історію життя Катерини Чумаченко, її родини. Це люди, які все життя мріяли повернутися в Україну. Україна отримала незалежність, і вони повернулися на Батьківщину. Куди їм треба було повертатися - в Африку? Зараз 7 мільйонів українців виїхали з України, а ми намагаємося шельмувати людину, яка повернулась в Україну. В чому гріх?!

- Кому він це розповідає? Може, їм варто разом виступати по телебаченню?
- Я думаю, що є програми, де вони разом. Це він говорить на кожному зібранні, і люди це чудово розуміють. В Сумах зібралось 120 тисяч його земляків. В мене є ще одна посада - я керівник передвиборного туру Віктора Ющенка і займався підготовкою, кореляцією всіх його публічних виступів в Україні останні два тижні, так що знаю.

- Бачите, він це розповідає в Сумах, а по всіх центральних телевізійних каналах я чую моторошний голос-звернення: "Пані Катерино, ви повинні"... і так далі. Що подіє?
- Я навіть не розумію, навіщо в кампанію тієї людини зі скляними очима вклали не один мільйон доларів - вона не отримала свого ефекту. Я мав сумнівну честь з цією людиною розмовляти. Я йому говорив, що ти не кандидат в президенти, просто ти провокатор. Кондовий провокатор.

- Ви не один раз наголошували на тому, що Ющенко спонукає до командної роботи. Як це відбувається: Месія покладає певні обов'язки, чи друзі збираються і вирішують, як брати владу?
- У нас зараз зібралась команда, яка досить фахово домовилась, як ми працюємо, у кого яка функція.

- Ви на кухні домовляєтесь?
- Ні, останній раз це було в офісі Ющенка. Керівником цього офісу я є, там мій кабінет, кабінет Зін-ченка. Тобто такі розмови відбуваються регулярно. Насправді, звичайно, кожна структура розписує свої функції.

- Це все-таки рівень структур і розписаних в кабінетах функцій чи рівень людських стосунків?
- Як не дивно, для Ющенка існують люди, які є беззаперечними авторитетами в чомусь. Припустимо, я чітко знаю, що в деяких речах я номер один, я безумовно найбільший авторитет. Це специфічні речі, поєднані з моєю банківською, міжнародною діяльністю, якимись спільними темами. В інших питаннях він чітко знає, що є інша людина, яка навіть може бути формально не у нас, але ця людина для нього є авторитетом. І коли якісь приймаються складні рішення, він заохочує мозкові штурми. Він каже, люди, ви там порадьтесь, прийдіть до мене з узгодженою позицією. Якщо позицію неможливо узгодити, - тоді уже при ньому відбувається доведення до спільної точки зору - він це робить політично. Навіть якщо політичні сили кажуть, що ми ніколи не будемо сидіти за столом разом, так Ющенко - це та людина, яка з'єднує те, що теоретично не поєднується.

- А чому ж кажуть, що до нього не можна потрапити? Що він не дослухається до чужої думки?
- Потрапити до нього складно лише через те, що у нас зараз кількість людей, які знають, як рятувати Україну, перевищує кількість українців, які живуть в країні. І всі бажають зустрічі з ним напряму. Це для мене дивна тема. Я, наприклад, теж став не ввічливий - якщо в 30 секунд я не почув суті, то відмовляюся далі від розмови. Ми просто дуже цінуємо час. У нас часу зараз обмаль і реальне, що можна зробити, ми занотовуємо. Але якщо є просто фантазія, навіть дуже багата, повірте, немає часу вислуховувати.

- Чому заради політики ви відмовились від кар'єри банкіра?
- Я провів безсонну ніч, коли Ющенко був призначений прем'єр-міністром. Я чомусь уявив, що він заходить в Кабінет Міністрів, де немає жодної людини, з якою він звик працювати. Я вже добре знав, що ця людина потребує партнера, який був би з ним.
Оскільки Нацбанк став тоді популярним, я за посвідченням ди-ректора міжнародного департаменту зайшов в уряд, подивився, а там холодно, мені дуже не сподобалось... Я досі не люблю Кабінет Міністрів, хай мені пробачать...

- Опалення не працювало чи що?
- Та ні, це атмосфера НКВД, де підвали, де катували людей, там все таке нетепле після Нацбанку, який ми вже обжили. Я пам'ятаю: зайшов туди і таке воно велике, некомфортне, незатишне. Хвилин 15 почекав - і заходить Ющенко, теж вперше в житті, його вже заводять як прем'єра. Я пам'ятаю його посмішку, коли він побачив, що тут є хоч одне знайоме обличчя! Він запитав, ким я хочу працювати, я сказав, що це має бути щось аналітичне, якась допомога, я сам тоді не знав. І тоді ми створили Положення про службу прем'єр-міністра, яке діє досі.

- Але вам треба було просто бути поруч з ним...
- Так, і привести людей, яким він довіряє, тому що я знаю - він дуже довіряє, але на цій довірі можна робити благі речі, а можна дуже небезпечні.

- Українці про чинних політиків здебільшого нічого не знають. Яка у Вас родина?
- Дружина, двоє дітей.

- Дружина чим займається?
- Вона професійний музикант, піаністка, раніше викладала в музичній школі, вчила дітей грати на піаніно. Дружина родом із Донецька, батьки її і тепер там живуть.

- Так ви донецькі...
- Я завжди жартував, що там є міцна "донецкая крыша": її брати, мама вчителька, батько все життя працює у дослідному інституті вугільної промисловості. Він винахідник-раціоналізатор, в нього десятки пропозицій ще за радянських часів. Вони із Сумщини родом, але щоб не вмерти з голоду переїхали туди. Мій батько покійний працював у Горлівці шахтарем, теж щоб не вмерти з голоду.

- А мати?
- Все життя була бухгалтером, пережила інсульт, дякувати Богу, живе. В родині нас четверо - брат, дві сестри і я найстарший.

- Політикою не займаються?
- Ні. Звичайно вони слідкують за телебаченням, газетами, дуже вболівають. Я пригадую, як брат вперше перелякався, коли я вийшов
на екран "плюсів"! І це при тому, що він воював в Афганістані, військовий льотчик. Для мене той виступ був політичним бар'єром. Я вперше отримав запрошення на "1+1", отримав 15 хвилин прайм-часу. Це було в той день, коли, якщо пригадуєте, "Наша Україна" виключила зі своїх рядів 7 депутатів за те, що вони проголосували за спікера. Тоді мене Піховшек ще не знав і мені дали прямий ефір - зробили таку дурість. Я дуже хвилювався, тому що вперше можна було сказати: хто я і що таке наша політична сила. Я був мокрий, спина була мокра у журналіста, який вів, два дні отримував клізми Слава Піховшек від Банкової.
Піховшек від мене такого не очікував, це точно. У мене був приблизно такий меседж: ми виграли ці вибори, ми є найбільш популярною політичною силою і ще по-дивимось, який буде результат того, що ви просто переламали хребет моїм колегам.

- Зараз родичі вже не так за вас хвилюються?
- Вони кажуть, що я надто емоційний, надто відвертий, що треба спокійніше, треба обходити гострі кути.

- Їх зрозуміти можна - опозиція для влади наче червона ганчірка. Хоча, тепер помаранчева... До речі, кому прийшла в голову ця геніальна ідея - теж мозковий штурм?
- Частково так. Я точно знаю, що на моїх очах Ющенко намалював емблему "Нашої України", оце сонечко - його. Я був свідком, як вночі він робив ескізи. Він любить символи, Ющенко - символіст.
І дуже добре відчуває кольори. Ключове слово - це теплий колір. Теплого кольору в Україні немає, жодна політична сила його не використовує. І пішло - теплий колір, тепла енергія, випромінює тепло, помітний, об'єднавчий колір...

- А вам подобається?
- Звичайно. Я перестав носити тризуб на лацкані, коли побачив, що всі комуністи носять тризуб. Мені взагалі подобається робити те, що підтверджує життєву позицію. Якщо це стає таким політичним McDonaldsом, то я втрачаю до цього інтерес. Зараз для мене це важливо. Але в Москві я був з депутатським значком.

- Перепрошую за некоректну річ в ефірі, але не можу втриматись: коли їду за кермом і бачу, що попереду машина з прапорцем, одразу інше ставлення до людини, яка хоче проштовхнутись вперед тебе. Розумієш, що з теплим відчуттям...
- Ми жартуємо, що навіть осінь пофарбувала листя в наш колір.
І насправді це спрацювало. В мене була цікава ситуація, коли людина, яка приїжджала з-за кордону, просто везла стрічку. Лише стрічку, на якій нічого не написано. На митниці відчувають, що не так щось, крутили, роздивлялись, пропустили звичайно, але їхня інтуїція говорила, що це щось небезпечне для влади, - просто колір стрічки.

- Вас називають безцінним союзником Віктора Ющенка, тому що ви не маєте публічних політичних амбіцій?
- Я не згоден з тим, що немає публічних амбіцій, що для мене не так важлива моя публічна репутація.

- Ви все-таки хочете бути головою Адміністрації Президента?
- Ви вважаєте, що позиція глави Адміністрації це публічна позиція? Перше, що я зробив би, якби у мене була така можливість, я стер би з лиця України такий орган як Адміністрація Президента України. Вона не повинна бути в такому вигляді, з такою репутацією, з такими повноваженнями.

- Якщо в другому турі ЦВК оголосить перемогу Януковича, що ви будете робити?
- Я можу сказати, що це практично неможливо, але має думати ЦВК перед тим, як в другому турі оголошувати перемогу Януковича. Ми політична сила, яка прийшла в Україну серйозно і надовго. Не вдалося знищити нас як політичну фракцію, популярність наша зараз набагато більша. Наші критики говорили про нас - у них є бізнес, у них є інтереси, на того натиснуть, цьому дадуть цукерку, іншому покажуть ґрати і, мовляв, фракції не буде. Всі прогнози лопнули. У Ющенка була важлива зустріч, в організації якої я дуже посприяв, з президентом Європейської народної партії. Ця партія домінує в Європарламенті, її члени зараз реально мають більшість в Європі. Сімнадцять прем'єр-міністрів Європи - члени цієї партії. Це така коаліція, яка об'єднує всіх правоцентристів Європи, вона зараз при владі в Європі. Ющенко сказав, що буде робити таку партію, що в Україні буде справжня правоцентристська, європейського зразка партія. І це теж є проект, я вже кажу як фінансист. У нас сьогодні немає жодної партії крім, можливо, соціалістів, які є членом Соцінтерну, як партії, яка є членом міжнародної спільноти. Я насправді дуже скептично ставлюся до партій, хай мене пробачать партійні товариші. Я не був членом жодної партії, не був навіть членом КПРС. Це не моя заслуга, просто так склалося життя. Я комсомольцем поїхав в Індію, коли повернувся - уже вік був не той і сама партія розвалилася. Але зараз я відчуваю, в мені ця ідея засіла, що дійсно, ми маємо бути членом якоїсь світової спільноти. Я побував на цих зустрічах, я побачив прем'єр-міністра невеличкої балтійської країни, який відчував себе членом міжнародного клубу! Люди спілкуються, сидять за одним столом - зовсім інша спільнота. Ми від цього такі далекі зі своїм "кучмізмом", зі своїм президентом, я відчув, що ми в Європі - наче сироти, у наших лідерів немає свого довірчого клубу. У нас, як у банкірів, є. Я куди б не поїхав з Ющенком, ми з банкірами можемо говорити.

- Маєте спеціальну картку?
- Ні, але є обличчя, яке впізнають, і репутація, є можливість спілкуватися. Є банківська спільнота.

- В критичній ситуації ви розраховуєте на допомогу вулиці?
- У мене була цікава розмова з одним кореспондентом, коли ми шостого числа зібрали людей. Він каже: не прийдуть люди на площу, тому що ви не готувалися, нікого не закликали. Я йому у відповідь: мені здається, буде під сто тисяч, і знаєш чому? Тому що людям просто треба знати місце і час, де буде Ющенко, і вони прийдуть. Не треба розкручувати інформаційну кампанію, нам зараз не потрібно викликати людей на вулицю. Я гордий від того, що Україна пробудилася, щиро кажу.

- Уявімо, що ми розмовляємо в цій студії 12 листопада 2005 року. Намалюйте картину - що відбувається в Україні?
- Україна змінила свою репутацію. Україну в Європі сприймають як європейську країну. В Україну прийде надзвичайно великий потік інвестицій - ми про це чули на кожній зустрічі від директорів найбільших в світі компаній. Є одна проблема - корупція. Корупція - це Адміністрація Президента. Українець буде пишатися тим, що він українець, він не буде мати візових проблем, які є сьогодні. Ми будемо членами європейської спільноти. Росіяни будуть ставитися до нас зовсім по-іншому. Ми вибудуємо вигідні для росіян економічні стосунки. В Україні забудуть, що таке приватизація з-під столу. Мені сподобалось те, що Мороз сказав на мітингу: українці зможуть бачити свого президента живим і тверезим на масових мітингах, які не фільтруються. Мені здається, що Ющенко має прийти на Майдан Незалежності на масовий мітинг і поговорити зі своїми виборцями. Взагалі, президент в Україні має бути доступним не через кордон служби безпеки, він має бути людиною, яка спілкується з народом. В Україні буде влада, якої не будуть боятися, бо влада сьогодні - ворог виборця. Не буде міліції, яка перекриває сьогодні вулиці, Ющенко ще як прем'єр цього терпіти не міг. Не буде такої кількості людей в штатському, коли їдеш в Бориспіль - там під кожним кущем хтось ховається, від когось захищає. Але головне - українці будуть горді від того, що вони українці.

- А що буде з Вами?
- Буду працювати в цій системі. Якщо буду непотрібний в державних структурах, я знаю, що точно відбудуся як міжнародний фахівець, як банкір, зі своєю репутацією, зі своїми зв'язками та досвідом. Я знаю, що зможу мати в Україні власний бізнес. Мені взагалі говорили, якщо ти такий розумний, чому ти не відкрив власну справу? Я скажу - тому що після того, як я зустрів Ющенка, мені було абсолютно немислимо піти від нього і заробляти власний капітал.

- Ви просто не встигли?
- Не в тому справа. У мене була така можливість і я поїхав у Грецію, але я повернувся. Для мене навіть не стояло питання, я розумів, що країна має змінитися. Це така затаскана фраза, але коли навколо тебе всі бідують, ти дійсно не можеш бути щасливий. Ти не можеш дивитися в очі людям, приїжджаючи з сонячної Греції, отримуючи шалену зарплату і при цьому майже нічого не робиш, тому що досвід дозволяв мені керувати дуже легко, після уряду для мене міжнародний банк був курортом. І потім говорити, що я з вами, як нам кажуть: ребята держитесь, мы с вами, вы победите и мы к вам прийдем. Я пишаюся, що пройшов ділянку дуже складної роботи, а далі у моїх дітей чи дітей моїх друзів будуть великі можливості, тому що насправді можливості у українців колосальні, їм просто не дають їх розкрити - комусь платити, ходити на уклін і щоб на наступний день до мого брата чи сестри прийшла податкова і сказала, що нам не подобається колір вашого взуття і ви не на те світло вулицю переходите?!...Ні, я цього робити не буду. Я дуже оптимістично дивлюся на свої власні перспективи після зміни влади. Ющенко правий, нам треба поміняти владу, а все інше у нас є.
Розмовляла Вероніка Маковій.

На фото: Віктор Ющенко з представниками міжнародного "політичного клубу" (до якого він уже давно прийнятий!) Володимиром Путіним, Біллом Клінтоном, Герхардом Шредером, Сільвіо Берлусконі, Алєксандром Кваснєвським, Михаїлом Саакашвілі.

Проект "Людина влади" здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні та програми Матра Посольства Нідерландів в Україні.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #47 за 19.11.2004 > Тема "З перших уст"