"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2004 > Тема "Резонанс"
#48 за 26.11.2004
СЕВАСТОПОЛЬ: ДО ВИБОРІВ І ПІСЛЯ...
Лідія СТЕПКО, власкор "КС".
- А Вас в списках нет! - радісно повідомила мені чарівна дівчина, що працювала на моїй дільниці. - Отакої! А куди ж я поділася? - Наверное, вы не голосовали в первом туре. - Та ні ж, бо навпаки. Та дівчина вже мене не слухала, беручи паспорт у жіночки, котра стояла у черзі за мною. Диктофон у мене менше запальнички. Легкий дотик - і він, змовницьки блимнувши червоним вогником, нишком собі запрацював. Далі вже змушена натякнути дільничному працівникові, що остання мала б таки пошукати моє прізвище ще раз. Для заохочення шоколадки у мене не знайшлося, зате було журналістське посвідчення. Так разом, встромивши носи у папери, ми таки мене віднайшли... у сусідньому будинку. (Добре, що не на сусідній вулиці). Отже, сказати, що до другого туру президентських виборів на севастопольських дільницях підготувалися краще, ніж до першого - не можна. Хоч деякі зміни все-таки відбулися. Наприклад, севастопольські комуністи, котрі після першого туру задекларували, що не підтримають жодного кандидата, раптом замість звичайного 5-тисячного накладу часопису "Севастопольская правда" 17 листопада видали 100-тисячним накладом так званий спецвипуск № 4, у якому закликали проголосувати за В. Януковича. Наступного дня після виходу цього номера міськком компартії скликав ЗМІ і відхрестився від цього спецвипуску, зробивши заяву, що це фальсифікат і комуністи ніякого відношення до нього не мають. Мовляв, це головний редактор часопису Ігор Ковальчук все зробив сам, без відома міськкому. Сам пан Ковальчук сказав журналістам, що він не комуніст і зробив це зі своїх власних переконань, бо, мовляв, боїться, що його родина залишиться на вулиці, якщо раптом Президентом стане Ющенко. Тут треба пояснити, що у Севастополі вся агітаційна робота штабу В. Януковича базувалася на протиставленні етнічних українців росіянам. А мусування мовного питання через заангажовані місцеві ЗМІ й зовсім сягало за межі здорового глузду. Але й агітація у такий спосіб, думається, не змогла б так залякати головного редактора, котрий, за його словами, на останні гроші ("...у меня в кармане осталось 20 гривень, не знаю, как буду жить дальше...") випустив 100-тисячним накладом часопис "Севастопольская правда" та ще й розвіз його по регіонах України. Цю фантастику деякі дуже вже допитливі журналісти поставили під сумнів ще на прес-конференції, яку скликав міськком, заявивши її організаторам, що вся ця історія з фальсифікованим номером не що інше, як лукавство міськкому. Компартійці щиро заперечували, кажучи, що редактор І. Ковальчук від роботи відсторонений, а справа передана до суду. Але прес-реліз того заходу був так лукаво складений, що й недопитливим журналістам подавати ту "качку" не хотілося. Й не даремно, бо цього тижня вийшов вже післявиборний номер часопису "Севастопольская правда", у якому "відсторонений" редактор вже посів своє редакційне місце. Отже, севастопольські комуністи таки проголосували за провладного кандидата, ще й інші регіони закликали. А в головного редактора тепер, напевне, 20 гривень - не останні гроші. Їх вистачило й на те, аби прокуратура про нього забула. Тож разом з комуністами севастопольці віддали провладному кандидату аж 89% голосів. Помаранчевої революції в нас, схоже, ніхто не чекав. Через неї тепер місцеве керівництво мусить захищати ті виборні здобутки. А може, й вказівки надходять, як-не-як, а Севастополь - підпорядкований Києву. Отже, 23 листопада місцеві нардепи зібралися у сесійній залі на позачергове засідання, де прийняли звернення до діючого Президента, у якому зазначили, що севастопольці проголосували за В. Януковича, а тому "Депутаты Севастопольского городского Совета осуждают незаконные действия команды Ющенко, требуют прекратить вмешательство во внутриполитический процесс в Украине зарубежных сторонников Виктора Ющенко, которые стремятся лишить народ Украины конституционного права на избрание Президента страны согласно собственной воле. Мы говорим "нет" всем тем, кто нарушает законы, кто игнорирует Основной Закон Украины...". Те, що позбавлені того ж самого права волевиявлення, мерзнуть котрий день на Майдані Незалежності, наших нардепів якось не зачепило, як і їх кількість, що вже вдвічі чи втричі перевищує кількість мешканців Севастополя. Зате є бажання бути як всі: 23 листопада провели мітинг на підтримку В. Януковича. А вже сьогодні купочка з семи студентів мостилася біля Графської пристані, встановлюючи намет. Питаю: задля чого? - А для разнообразия. Почему им можно, а нам нет. - Та, - кажу, - холоднувато таким чином забавлятися, якщо тільки для разнообразия. - А вот в палатке и согреемся, может, литрой, а может, двумя. Пізніше спохватилися: "Мы против пана Ющенко". Виясняти, хто й чому "проти", не хотілося. Зовсім діти, мабуть, першокурсники. Що від них, зазомбованих заангажованою пресою, батьками, новоствореними провладними молодіжними організаціями, можна очікувати, коли від начальника одного з прес-центрів, журналіста, того ж дня я почула таке: "Если Президентом станет Ющенко, то Севастополь будет самым бедным. Все пойдет в Западную Украину". Повна зневіра людей у чесну владу. Хто зараз відповість за покалічену свідомість наших громадян? Скільки часу потрібно буде, аби переламати ситуацію, аби повірили вони владі новій?
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2004 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2657
|