"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2004 > Тема "Смішного!"
#48 за 26.11.2004
Де не плюнь, там наш хрунь
Юзьо ОБСЕРВАТОР.
Є у древньому місті Львові газета "Поступ", що полюбилася читачам не лише оперативністю, об'єктивністю, професійністю, але й популярним політично-гумористичним оглядачем Юзьо Обсерватором, який подає свої актуальні коментарі до найважливіших суспільних подій із колоритним галицьким гумором. От вчитайтеся!
Живем помаранчево
Що я вам, мої любі, скажу. Як-єм довідався, жи 21 листопада день архистратига Михаїла, то відразу стало ми так спокійно на душі, як би-м десять дека випив. Ну, не може тота потвора в такий святий день до влади прийти. Ну, не може і фертик. Звичайно, так легко він не здасться. "Нас із власті видавіть нє удасться", - заявило воно на теледебатах. Але вся тота репресивна машина вже починає давати збої, не йде так гладко, як вони собі обмислили. Уже й Росія відмовилася від відкритої підтримки проффесора. І на посиденьках, які відбудуться у п'ятницю ввечері у резиденції Кучми в Криму, Дона не буде. Не запросили. Видно, будуть про нього балакати. Прогнозована каштанова революція плавно перейшла у помаранчеву. У Києві всі живуть помаранчевим життям. Кияни раптом відчули себе однією великою родиною і дарують при зустрічі усмішки, якщо бачать, що й ти маєш якусь помаранчеву стрічку чи іншу ознаку. А трапляються речі, які просто по-людськи розчулюють. Під час вистави "Отелло" в Театрі ім. Івана Франка, де роль Отелло виконував Анатолій Хостікоєв (був час, жи він грав у львівському театрі), а Яго - Богдан Бенюк, певну драматичну роль грала й хустинка, яка у фіналі мала свідчити про зраду Дездемони. І ось в одній сцені Отелло-Хостікоєв ніжно спілкується з тою бідачкою Дездемоною. І раптом раз! - висмикує з кишені хустинку ЖОВТОГАРЯЧОЇ БАРВИ!!! Зала впадає в екстаз і плескає навстоячки. А згодом ця хустинка з'являється ще не раз і в тому числі вкінці вистави, коли актори вийшли на прощальний уклін. А коли уже вийшов на авансцену один Хостікоєв і підняв руку з хустинкою догори, як у якійсь революційній виставі, то зала знову вибухнула оплесками. І очі у всіх засвітилися радістю. І ось, коли вже куліси закрилися і нарід починає виходити, несподівано з'являється межи кулісами рука Хостікоєва з тою ж хустинкою і махає на прощання.
Дзяд Кучма
Я так си думаю, жи як Татусько дивився тоті телемонологи, то мусив моцно ся вкурвити. Жиби таку гадюку на грудях пригріти, як той Дон? Татусько го витяг з вугільного басейну на люди, а воно тепер му в очі плює: старая власть, старая власть! Я си уявляю, як Татусько зубами скреготів, коли чув, що владі було досі "вигідно людей держати бідними. Тому що бідними завжди краще управляти". Уявляєте? Це Дон сказав. А наприкінці бовкнув таке: "И я бы хотел, очень бы хотел, чтобы вы по-человечески меня поняли. Поэтому я получил благословение старцев на Афоне в Иерусалиме и здесь на Украине. И без благословения их я бы не пошел в президенты". Отут Татусько, певно, ще більше рознервувався. Бо кого він під тими "старцами" "на Украине" (зауважте: не в Україні!) мав на увазі? Так виглядає, жи головного старца Кучму? А по-нашому "старець" - то жебрак, дзяд. Ну, то самі видите, яку він старість для Татуська запланував. А жи я не далекий від правди, то про це свідчить журнал "Донбас-Інвест", який спонсорує донецька ОДА, а до редакційної ради входить наш проффесор. Там досить зневажливо говориться про діючого президента, а про його майбутнє і взагалі так, що страх бере: "Традиции украинской политики таковы, что опираться на самые железные законодательные гарантии экс-гаранту крайне рискованно: они могут быть отменены не позднее осени 2005 года. Правда, при уверенном экономическом развитии Кучму забудут, пренебрежительно отмахнувшись: "Хай живэ!" Ну а вдруг скорое развитие не образуется?" Ви чуєте? І це при тому, що автор беззастережно вірить у перемогу Януковича. "Нє образуєтся!" Тобто допускає, що усі обіцянки Дона - клюски на вуха. А тоді вже Татуськові гаплик і клямка? А ось що пишеться там про відносини з Росією: "Вечный украинский вопрос - как вести себя с Россией? - отвечен как бы сам собой. Россия в ее вялотекущем состоянии является не только плохим, но и опасным партнером". Овва! Може, сесе й Путін прочитав, бо виджу, жи троха газу спустив і вже востатнім разом не агітував. Ну і видите, яка то чума суне?
Де не плюнь, там наш хрунь
А не писав я, жи земля наша хрунями багата? Ая, плодяться вони, як блохи, і йно перескакують з пса на пса. За Януковича агітують, крім денаціоналізованих Ані Лорак, Ірини Білик, Наташі Могілєвської, і наші галичани - "Скрябін", Андрій Князь фон Фурдичко, Каріна Плай, Віктор Павлік і "Соколи". Ці останні, за давньою традицією найдавнішої професії, готові агітувати хоч за чорта, аби від влади. А недавно головний сокіл Мацялко зробив велике відкриття: "Ну, ви ж знаєте, що на Україні проживають не лише українці. Тут багато росіян живе, і їх не один мільйон, а десятки мільйонів. І я не вбачаю в цьому нічого страшного". Вуйку ти неотесаний! Та подивися в останні дані перепису! Та росіян і одного десятка мільйонів уже не набереться, навіть якщо до них записати усіх хрунів разом з тобов. Ой, мало го пані Калинцева мастила по писку. Треба би було ще копнути межи тото, чого так Янукович боїться. Було би відразу дві користі: раз жи заспівав би як дударик, а друге - вже би му, як співакові, ніц не заважало!
"Поступ" (м. Львів).
P. S. За Тлумачним словником української мови хрунь - лайл. - свиня, у переносн. знач. - груба, підла людина. В Галичині - виборець (!), який продав свій голос.
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2004 > Тема "Смішного!"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2660
|